Постанова № 35695495, 27.11.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2013 р. Справа № 5008/1202/2012

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючий суддя Желік М.Б.

Суддів Плотніцький Б.Д.

Малех І.Б.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства "Асстері", м. Ужгород, вул. Бабяка, 26 (вх. № 05-05/2277/13 від 24.10.2013 року)

на ухвалу Господарського суду Закарпатської області

від 11.10.2013 року у справі № 5008/1202/2012

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Буча Хаус", м. Берегово

про власне банкрутство

За участю представників сторін :

від заявника - не з'явився;

від скаржника - ПП "Асстері" - не з'явився;

арбітражний керуючий - не з'явився;

від кредитора ПАТ "Банк Форум" - Запотічний В.П. - представник за довіреністю.

Сторонам роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. ст. 22, 27 ГПК України. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід складу суду не надходило.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

08.04.2013 року Господарським судом Закарпатської області винесена ухвала у справі № 5008/1202/2012 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Буча Хаус" про власне банкрутство, у відповідності до якої визнано кредиторами Товариства з обмеженою відповідальністю "Буча Хаус" Приватне підприємство "Асстері" на суму 3 141 822,07 грн. та 1147,00 грн., Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергоресурси" на суму 223 400,00 грн. та 1147,00 грн. та Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" на суму 2 979 197,99 грн. та 61 947,00 грн.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду першої інстанції в частині визнання кредиторських вимог Приватного підприємства "Асстері" підприємство оскаржило її до суду апеляційної інстанції за результатами перегляду якої винесено постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.06.2013 року, якою ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.08.2013 року постанову Львівського апеляційного господарського суду та ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 08.04.2013 року скасовано в частині визнання грошових вимог Приватного підприємства "Асстері" та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами нового розгляду справи 11.10.2013 року Господарським судом Закарпатської області (с. О.Васьковський) прийнято оскаржувану ухвалу у справі № 5008/1202/2012 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Буча Хаус" про власне банкрутство, у відповідності до якої в задоволенні заяви Приватного підприємства "Асстері" про визнання грошових вимог відмовлено повністю.

Не погодившись з ухвалою Господарського суду Закарпатської області Приватне підприємство "Асстері" звернулося до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до свого провадження, скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 11.10.2013 року у справі № 5008/1202/2012 та прийняти нове рішення, яким визнати Приватне підприємство "Асстері" кредитором боржника на загальну суму 3 138 468,64 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали не враховано те, що договір купівлі-продажу векселів у встановленому законом порядку недійсним не визнано, окрім того в якості розрахунку за придбані векселя за договором № БВ 12/446 від 13.12.2012 року боржником видано власний простий вексель за № 683125380070, який 15.12.2012 року пред'явлений боржнику до платежу. Однак, розрахунок за придбані векселя не проведено, що зокрема, підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 24.12.2012 року.

Згідно автоматизованого розподілу справ КП "Документообіг господарських судів", 25.10.2013 року справу за № 5008/1202/2012 розподілено до розгляду судді - доповідачу Желіку М.Б. Розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду від 25.10.2013 року у склад колегії для розгляду справи № 5008/1202/2012 введено суддів Костів Т.С., Малех І.Б.

27.11.2013 року розпорядженням голови Львівського апеляційного господарського суду у зв'язку з перебуванням у відпустці, що унеможливлює участь у розгляді справи судді-члена колегії Костів Т.С., вносилися зміни до складу колегії по розгляду справи № 5008/1202/2012. Відтак, розгляд справи здійснювався колегією суддів у складі головуючого судді - Желік М.Б., суддів Б.Д. Плотніцький, І.Б. Малех. Зазначеному складу колегії суддів відводів не заявляли.

28.10.2013 року ухвалою Львівського апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги визнано достатніми для прийняття її до провадження в суді апеляційної інстанції, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 06.11.2013 року.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 06.11.2013 року розгляд апеляційної скарги відкладався з підстав наведених у ній.

06.11.2013 року через канцелярію Львівського апеляційного господарського суду від ПАТ "Банк Форум" надійшов відзив на апеляційну скаргу, з якого вбачається, що кредитор просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін з огляду на те, що скаржник не позбавлений права звернутися до суду в межах строків пред'явлення вимог кредиторів з вимогою визнати його кредитором у зв'язку із заборгованістю щодо платежу за простим векселем. В частині визнання скаржника кредитором боржника на підставі заборгованості по договору купівлі-продажу векселів № БВ 12/446, то ПАТ "Банк Форум" вважає, що така є погашеною шляхом видачі простого векселя ТОВ "Буча Хаус".

У судовому засіданні 27.11.2013 року кредитор ПАТ "Банк Форум" участь уповноваженого представника забезпечив, який надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу. Скаржник та інші учасники провадження у справі про банкрутство участі уповноважених представників не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомленими про час та місце слухання справи.

З урахуванням вимог статті 102 Господарського процесуального кодексу України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду колегія суддів звертаючи увагу на належне повідомлення сторін та учасників провадження у справі про банкрутство про дату, час та місце проведення судового засідання, не повідомлення ними причин неявки в судове засідання та відсутності клопотань про відкладення розгляду справи, зважаючи на достатність матеріалів справи для розгляду апеляційної скарги по суті вважає можливим здійснити розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Відтак, розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів дійшла до висновку, що в задоволенні вимог апеляційної скарги Приватного підприємства "Асстері" слід відмовити, а ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 11.10.2013 року у справі № 5008/1202/2012 слід залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норми якого, як спеціальні норми права, пeреважають у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ч. 1 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 28.12.2012 року порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Буча Хаус" на підставі ст. 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

30.01.2013 року у газеті "Голос України" № 19 (5519) опубліковано оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" положення цього Закону, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом; положення цього Закону, що регулюються ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Відтак, колегія суддів із врахуванням того, що провадження у справі порушено до набрання чинності Законом України № 4212-VI від 22.12.2011 року, а в оскаржуваною ухвалою затверджувався реєстр вимог кредиторів, тобто провадження у справі про банкрутство знаходиться на стадії розпорядження майном, звертає увагу на те, що при вирішенні вказаної справи застосуванню підлягають норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції, що діяла до моменту внесення змін, які набрали чинності з 19.01.2013 року.

Як вбачається із матеріалів справи, 19.02.2013 року Приватне підприємство "Асстері" звернулося до господарського суду з заявою про визнання його конкурсним кредитором у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Буча Хаус" у сумі 3 153 946,02 грн., в тому числі 3 138 468,64 грн. - борг щодо оплати за отриманні цінні папери (векселя) та 15 477,38 грн. - три проценти річних, на підставі Договору купівлі-продажу векселів № БВ 12/446 від 13.12.2012 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Брокерська контора "Строк-Трейдер" від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Буча Хаус" (Покупець) та Приватним підприємством "Асстері" (Продавець).

Конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують. Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном. (ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Як вбачається із матеріалів справи, оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство опубліковане 30.01.2013 року, а заявник звернувся до суду з заявою про визнання його кредитором 19.02.2013 року, підтвердженням чого є відмітка на заяві Господарського суду Закарпатської області. Відтак, заявником дотримано встановлений законом місячний строк на звернення до суду.

До заяви про визнання кредитором у справі про банкрутство ТОВ "Буча Хаус" заявником додано копію Договору купівлі-продажу векселів № БВ 12/446 від 13.12.2012 року, копію акту приймання-передачі векселів від 13.12.2012 року, акт звірки розрахунків станом на 24.12.2012 року, розрахунок штрафних санкцій та бухгалтерську картку по контрагенту станом на 12.02.2013 року.

Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться в постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Так, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції ВГС України у постанові від 01.08.2013 року по справі № 5008/1202/2012 вказав, що судами попередніх інстанцій досліджено лише перелік простих векселів, та не досліджено, які саме векселі були предметом Договору купівлі-продажу векселів № БВ 12/446, окрім того не надано належної оцінки тому факту, що заявником не надано до заяви про визнання кредитором по відношенню до боржника оригінали простих векселів. Вказує суд і на відсутність розрахунку 3% річних за період з 15.12.2012 року по 27.12.2012 року.

На виконання вимог суду касаційної інстанції судом встановлено, що 13.12.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Брокерська контора "Строк-Трейдер" від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Буча Хаус" (Покупець) та Приватним підприємством "Асстері" (Продавець) укладено договір № БВ 12/446 купівлі-продажу векселів, у відповідності до умов якого продавець зобов'язувався передати у власність покупця, а покупець зобов'язаний прийняти і сплатити вартість простих векселів, згідно з описом, наведеним у договорі. Загальна вартість простих векселів становила 3 138 468,64 грн. Загальна кількість векселів становила - 21 шт.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 14.12.2012 року до договору купівлі-продажу сторони погодили, що за погодженням з продавцем оплата вартості придбаних векселів може здійснюватися шляхом видачі продавцю власного векселя на суму загальної вартості договору.

14.12.2012 року в якості оплати за договором № БВ 12/446 від 13.12.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Буча Хаус" видало Приватному підприємству "Асстері" простий вексель № 683125380070, згідно якого зобов'язувалося заплатити проти векселя кошти у сумі 3 138 468,64 грн.

Оригінали 20 (двадцяти) векселів, які придбавалися згідно договору купівлі-продажу, а також вексель, який видано в рахунок оплати за договором № БВ 12/446 від 13.12.2012 року долучені до матеріалів справи.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про обіг векселів в Україні" законодавство України про обіг векселів складається із Женевської конвенції 1930 року, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі та інших прийнятих згідно з ними актів законодавства України.

Стаття 5 Закону України "Про обіг векселів в Україні" встановлює, що векселі (переказні і прості) складаються у документарній формі на бланках з відповідним ступенем захисту від підроблення, форма та порядок виготовлення яких затверджуються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Національним банком України з урахуванням норм Уніфікованого закону, і не можуть бути переведені у бездокументарну форму (знерухомлені). Вексель, який видається на території України і місце платежу за яким також знаходиться на території України, складається державною мовою. Найменування трасанта або векселедавця, інших осіб - власноручно керівником та головним бухгалтером (якщо така посада передбачена штатним розписом юридичної особи) чи уповноваженими ними особами. Підписи скріплюються печаткою.

Згідно із п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 8 червня 2007 року № 5 "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів", законний векселедержатель не зобов'язаний доводити наявність і дійсність своїх прав за векселем, вони вважаються наявними і дійсними. Доведення протилежного - обов'язок особи, якій пред'явлено вимогу за векселем.

Так, 15.12.2012 року векселедержатель пред'явив до платежу, а векселедавець прийняв до платежу простий вексель № 683125380070, номінальною вартістю 3 138 468,64 грн., що підтверджується підписаним сторонами актом № 1 пред'явлення векселя до платежу. Згідно акту векселедавець має здійснити оплату, з врахуванням суми дисконту, вказаного векселя в сумі 3 138 468,64 грн. в день складання цього акта в безготівковій формі.

Як вбачається із довідки ПП "Асстері" № 623 від 11.10.2013 року підприємство не отримувало від Товариства з обмеженою відповідальністю "Буча Хаус" грошових коштів, в якості оплати за векселем.

Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено законом.

Колегія суддів, звертає увагу на те, що кредитор подаючи заяву з вимогами до боржника зобов'язаний надати також документи, що їх підтверджують, при чому такі документи повинні бути долученими до заяви.

Як встановлено судом ПП "Асстері" просить визнати його кредитором боржника на підставі зобов'язань, які виникли на підставі договору купівлі-продажу векселів від 13.12.2012 року. Та, як вірно зазначено судом першої інстанції у відповідності до ст. 4 Закону України "Про обіг векселів в Україні" умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції відмовляючи у визнанні ПП "Асстері" кредитором боржника за зобов'язаннями, які виникли на підставі договору купівлі-продажу векселів повно та всебічно дослідивши обставини справи вірно встановив, що зобов'язання за ним є припиненими, у зв'язку з чим заява задоволенню не підлягає.

Однак, слід наголосити на тому, що скаржник не позбавлений права звертатися до суду з вимогами визнати його кредитором у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Буча Хаус" за вимогами, що виникли на підставі платежу за векселем згідно положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього (ст. 101 ГПК України).

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до чинного законодавства рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України. Оскаржувана ухвала зазначеним вимогам відповідає.

У зв'язку з чим, колегія суддів у відповідності до вимог ст. 103 Господарського процесуального кодексу України вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги Приватного підприємства "Асстері" слід відмовити, а ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 11.10.2013 року у справі № 5008/1202/2012 залишити без змін.

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні вимог апеляційної скарги Приватного підприємства "Асстері", м. Ужгород, вул. Бабяка, 26 (вх. № 05-05/2277/13 від 24.10.2013 року) відмовити, а ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 11.10.2013 року у справі № 5008/1202/2012 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складено 29.11.2013 року

Головуючий суддя Желік М.Б.

суддя Плотніцький Б.Д.

суддя Малех І.Б.