Ухвала суду № 35695371, 28.11.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/2872/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Боровицького О. А. Сапальової Т.В.

секретар судового засідання: Мартинюк В.В.

за участю представників сторін:

Представника апелянта: ОСОБА_2

Позивача: ОСОБА_3

Представника позивача: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Міністерства оборони України про визнання протиправноими скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, в якому з урахуванням уточнення позовних вимог, просив суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністра оборони України від 31 травня 2013 року № 360 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" яким на полковника ОСОБА_3 було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді: "звільнення з військової служби за службовою невідповідністю", визнати протиправним та скасувати наказ Міністра оборони України від 19 червня 2013 року №183 (по особовому складу), про звільнення полковника ОСОБА_3 у запас за пунктом "е" (через службову невідповідність) частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", поновити полковника ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаді начальника Центрального управління речового забезпечення Збройних Сил України Тилу Збройних Сил України, стягнути з Міністерства Оборони України на користь полковника ОСОБА_3 середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу.

Відповідно до постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року адміністративний позов ОСОБА_3 задоволено, а саме: визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства оборони України №360 від 31 травня 2013 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", яким на полковника ОСОБА_3 накладено дисциплінарне стягнення - звільнення з військової служби за службовою невідповідністю.

Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства оборони України №183 від 19 червня 2013 року "По особовому складу" в частині звільнення полковника ОСОБА_3 у запас за пунктом "е" (через службову невідповідність) частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Поновлено полковника ОСОБА_3 на посаді начальника Центрального управління речового забезпечення Збройних Сил України Тилу Збройних Сил України.

Зобов'язано Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_3 середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу за період з 11 липня 2013 року по 25 вересня 2013 року .

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити .

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити .

Представник позивача та позивач проти апеляційної скарги заперечили та просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 вересня2013 року - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено з матеріалів справи та підтвердилось при апеляційному розгляді, звертаючись до суду першої інстанції та аргументуючи заявлений позов, позивач вказав на те, що накази Міністерства оборони України від 31 травня 2013 року № 360 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" та від 19 червня 2013 року №183 є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки відповідно до положень Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення. Службове розслідування, за результатами якого було видано наказ Міністра оборони України від 16.05.2013 року №320, та яке нібито стало підставою для притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності, було закінчено та затверджено 17.04.2013 року та відповідно до якого ніяких порушень в діях ОСОБА_3 виявлено не було, а дисциплінарне стягнення застосоване через 43 доби після завершення службового розслідування, тобто у строк який перевищує термін притягнення до дисциплінарної відповідальності на 14 діб.

Крім того, в порушення вимог Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, станом на день підписання наказу №360 ніякої перевірки або додаткової перевірки не було призначено і відповідно не було проведено, бесіду з ОСОБА_3 ніхто не проводив, що позбавило права позивача довести свою правову позицію. Таким чином, на думку позивача, відповідач порушив строк притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3 Щодо причин, які призвели до службового розслідування, то позивач у відповідності до діючих нормативних документів не був наділений правом приймати рішення щодо розподілу коштів на закупівлю речового майна для Збройних Сил України, придбання та постачання придбаного речового майна на склади та бази без погодження з відповідними безпосередніми начальниками з генерального штабу Збройних Сил України та Міністерства оборони України.

Станом на 31.05.2013 року полковник ОСОБА_3 дисциплінарних стягнень не мав, а посилання відповідача на результати службового розслідування на підставі наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 06.11.2012 року №231 "Про призначення службового розслідування" позивач вважає безпідставним, оскільки будь-яких дисциплінарних стягнень на підставі матеріалів вказаного розслідування до нього не накладено, а тому застосування найсуворішого дисциплінарного стягнення згідно наказу №360 від 31.05.2013 року позивач вважає незаконним, що і стало підставою для звернення ОСОБА_3 до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що додаткове службове розслідування не призначалось, результати перевірки не оформлялись актом, бесіда з позивачем не проводилась в порушення ст.ст.84-87 Дисциплінарного статуту.

Крім того, суд першої інстанції зазначив, що станом на дату застосування дисциплінарного стягнення до полковника ОСОБА_3 та прийняття рішення по даній справі винна позивача не встановлена, а внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.2 ст.423, ч.2 ст.366 КК України та проведення досудового розслідування за фактом недоотримання речового майна не є доказом вчинення правопорушення саме полковником ОСОБА_3

Судова колегія апеляційної інстанції повністю погоджується з даним рішенням суду першої інстанції та надаючи правову оцінку публічно - правовому спору, зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, безсторонньо, розсудливо та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється на підставі Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".

Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначені дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року № 551-ХІV (далі - Дисциплінарний статут).

Згідно ст.45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення корупційних діянь чи інших правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності

Так, як встановлено з матеріалів справи та підтвердилось при апеляційному розгляді справи, ОСОБА_3 проходив дійсну військову службу в Збройних силах СРСР та Збройних силах України з серпня 1979 року.

З 15 липня 2011 року по 10.07.2013 року перебував на посаді начальника Центрального управління речового забезпечення Збройних Сил України Тилу Збройних Сил України, що підтверджується послужним списком та довідкою військової частини А2510 №341/90 від 10.07.2013 року.

Відповідно до ст.ст. 45-47, 83-87 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України затвердженого Законом України від 24.03.1999 року № 551-XIV та ст. ст. 226-232, 233-243 Указу Президента України «Про Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України» визначено чіткий порядок накладання і виконання дисциплінарних стягнень.

Так, ст. 84-87 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, чітко вказано, що прийняттю рішення командиром про накладання на підлеглого дисциплінарного стягнення повинно передувати службове розслідування.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, та проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця.

Після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.

Як встановлено з матеріалів справи, Наказом МО України від 11.04.2013 року № 250 було призначено службове розслідування з приводу дій посадових осіб Тилу Збройних Сил України щодо проведення закупівлі речового майна для військовослужбовців ЗС України.

За результатами перевірки було складено акт службового розслідування від 17.04.2013року , який, у свою чергу, було надано для ознайомлення та затвердження Міністру Оборони України.

Згідно пунктів 3 пропозицій акту службового розслідування від 17 квітня 2013 року начальнику Тилу Збройних сил України комісією запропоновано невідкладно вжити дієвих заходів щодо отримання недопоставленого військового майна військовими частинами Тилу Збройних Сил України про що доповісти Міністру оборони України встановленим порядком.

Матеріали службового розслідування на виконання пунктів вказаних пропозицій акту службового розслідування передані до управління по боротьбі з корупцією Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України для проведення перевірки на предмет наявності корупційної складової в діях службових осіб Тилу Збройних Сил України та підпорядкованих йому військових частин.

На підставі затвердженого 17.04.2013 року акту службового розслідування Міністром Оборони України видано наказ № 320 від 16.05.2013 року, яким до дисциплінарної відповідальності було притягнуто 5 офіцерів Тилу ЗС України.

Відповідно до ст.68 Дисциплінарного статуту на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:

а) зауваження;

б) догана;

в) сувора догана;

г) попередження про неповну службову відповідність;

д) пониження в посаді;

е) пониження військового звання на один ступінь;

є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю;

ж) позбавлення військового звання.

Так, Наказом Міністра оборони України №360 від 31.05.2013 за порушення вимог статей 16, 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України на начальника Центрального управління речового забезпечення Збройних Сил України Тилу Збройних Сил України полковника ОСОБА_3 відповідно до пункту "є" статті 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з військової служби за службовою невідповідністю.

Вказаним наказом за порушення вимог пунктів 1.11, 1.7, 1.18 Положення з бухгалтерського обліку у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 21.06.2007 року №363(зі змінами), пунктів 1.4,1.13,1.19,1.20 Тимчасового керівництва з обліку військового майна у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 24.12.2010 року №690 ( зі змінами), у відповідності до пункту "є" статті 68 Дисциплінарного статуту Збройних сил України накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з військової служби за службовою невідповідністю на командира військової частини А0988 - підполковника ОСОБА_5, на командира військової частини А2678 - полковника ОСОБА_6 та командира військової частини А1361 - полковника ОСОБА_7, у відповідності до пункту "д" статті 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України накладено дисциплінарне стягнення - пониження в посаді, на командира військової частини А2760 - полковника ОСОБА_8, на командира військової частини А2756 - підполковника ОСОБА_9, відповідно до пункту "г" статті 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, накладено дисциплінарне стягнення - попередження про неповну службову відповідність.

Суд апеляційної інстанції дослідивши Наказ Міністра оборони України №360 від 31.05.2013 року, встановив, що жодних порушень зі сторони полковника ОСОБА_3 в наказі № 320 від 16.05.2013 року не зазначено, як і не притягнуто ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності , оскільки проведене службове розслідування не виявило жодних порушень у діях останнього.

Відповідно до ч.4 п.246 Положення про проходження громадянами України військової служби в Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10.12.2008 року військовослужбовці, до яких згідно з Дисциплінарним статутом Збройних Сил України застосовано таке стягнення, як звільнення з військової служби через службову невідповідність або звільнення з військової служби за контрактом через службову невідповідність, звільняються з військової служби на підставах, передбачених пунктом "е" частини шостої або пунктом "е" частини сьомої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".

Так, Наказом Міністра оборони України №183 від 19.06.2013р. полковника ОСОБА_3 відповідно до частини шостої статті 26 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу" звільнено з військової служби у запас за пунктом "е" (через службову невідповідність) .

Згідно пунктів 1 та 3 Положення "Про Тил Збройних Сил України", затвердженого наказом начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 16.05.2011 року №90, Тил Збройних Сил України (далі - Тил Збройних Сил) є органом військового управління, який призначений для організації та здійснення в межах компетенції тилового забезпечення Збройних Сил України. Тил Збройних Сил підпорядковується начальнику Генерального штабу - Головнокомандувачу Збройних Сил України ( далі -начальник Генерального штабу). Основним завданням Тилу Збройних Сил є керівництво військовими частинами та установами, безпосередньо підпорядкованими Тилу Збройних Сил.

Разом з тим, відповідно до п. 2.3 "Основних завдань і функцій Центрального управління речового забезпечення Збройних Сил України Тилу Збройних Сил України, відповідальність, права та обов`язки його керівників", затвердженого начальником Тилу Збройних Сил України 31.08.2010 року начальник Центрального управління речового забезпечення має право видавати розпорядження органам управління, установам та підрозділам речового забезпечення військ (сил); обліково-операційної діяльності речової служби; організації ведення військового господарства, зберігання, експлуатації та ремонту технічних засобів речової служби.

Натомість, апелянтом не надано жодних доказів стосовно того, що військові частини А2756, А0988, А2760 безпосередньо підпорядковуються начальнику Центрального управління речового забезпечення, більше того, будь-яких письмових розпоряджень та наказів командирам військових частин А2756, А0988, А2760 позивач не надавав та не міг надавати стосовно обліку та приймання майна, яке фактично не надійшло, під гарантійні листи по договорам 2012 року, та як вони йому не підпорядковувались.

Таким чином ОСОБА_3 не міг надати які будь які накази командирам частин, які йому не підпорядковані, а командири вказаних частин не повинні були виконувати накази офіцера, якому вони не підпорядковані.

Також суд першої інстанції чітко визначив, що у вказаних нормативних документах прописаний чіткий порядок надання та оформлення наказів, розпоряджень та вказівок від вищих штабів до підпорядкованих підрозділів.

У відповідності до вимог вищевказаних нормативних документів ОСОБА_3 не був наділений правом приймати рішення щодо розподілу коштів на закупівлю речового майна для Збройних Сил України, придбання та постачання придбаного речового майна на склади та бази Збройних Сил України без погодження з відповідними безпосередніми начальниками з Генерального штабу Збройних Сил України та Міністерства Оборони України.

Отже, ОСОБА_3, згідно вимог діючих нормативних документів, не міг від свого імені та за власної ініціативи зобов'язати командирів військових частин прийняти майно без його фактичного надходження до військових частин, а тим більше надати такі вказівки усно, без письмового підтвердження.

Разом з тим, управління по боротьбі з корупцією Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України після отримання пояснень від позивача та письмових доповідей начальників зональних відділів військової служби правопорядку без оформлення результатів додаткової перевірки актом, своїм листом за №306/КД/2809 від 16.05.2013 року направило в Генеральну прокуратуру України. За результатами розгляду вказаного листа, Генеральною прокуратурою України внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.2 ст.423, ч.2 ст.366 КК України за фактом недоотримання речового майна та проводиться досудове розслідування, що підтверджується листами Генеральної прокуратури України від 23.08.2013 року №10/2-26593-13, від 11.06.2013 року №10/1/2-26593-13 та витягом з кримінального провадження №42013000000000203.

Суд першої інстанції також зазначив, що згідно наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України від 06 листопада 2012 року №231 "Про призначення службового розслідування" проведено службове розслідування, яке оформлене актом від 23.11.2012 року, затвердженого начальником Генерального штабу-Головнокомандувачем Збройних Сил України 26.11.2012 року. Відповідно до п.3 пропозицій акту службового розслідування від 23.11.2012 року комісією, яка проводила службове розслідування дійшла висновку : за неналежне виконання своїх службових обов`язків, порушення вимог ст.ст.12,36,58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, начальника Центрального управління речового забезпечення Збройних Сил України Тилу Збройних Сил України полковника ОСОБА_3 - розглянути на атестаційній комісії Збройних Сил України щодо відповідності займаній посаді.

Згідно витягу з протоколу №18 засідання атестаційної комісії Збройних Сил України від 30.11.2012 року, затвердженого начальником Генерального штабу - Головнокомандувачем Збройних Сил України 10.12.2012 року рекомендовано позивача призначити на іншу посаду непов`язану з матеріальними цінностями. Про те, як встановив суд позивач продовжував працювати на посаді начальника Центрального управління речового забезпечення Тилу Збройних Сил України до 10.07.2013 року. Тобто, на підставі висновків акту службового розслідування від 23.11.2012 року та атестаційної комісії до позивача не накладались дисциплінарні стягнення передбачені ст.68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Відповідно до п. є ст.68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, на старших офіцерів може бути накладене таке дисциплінарне стягнення : є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю.

Згідно ст.ст.86, 87 Дисциплінарного статуту після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир проводить бесіду з військовослужбовцем, який вчинив правопорушення. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби. Дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення.

Отже, додаткове службове розслідування не призначалось, результати перевірки не оформлялись актом, бесіда з позивачем не проводилась в порушення ст.ст.84-87 Дисциплінарного статуту. Також, станом на дату застосування дисциплінарного стягнення до полковника ОСОБА_3 та прийняття рішення по даній справі винна позивача не встановлена, а внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.2 ст.423, ч.2 ст.366 КК України та проведення досудового розслідування за фактом недоотримання речового майна не є доказом вчинення правопорушення саме полковником ОСОБА_3

Згідно з ч. 2 ст. 159 КАС України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм адміністративного процесуального права.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 03 грудня 2013 року .

Головуючий Полотнянко Ю.П.

Судді Боровицький О. А.

Сапальова Т.В.