Постанова № 35694769, 02.12.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 грудня 2013 р. 11:56 Справа №801/10618/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В.,

за участю секретаря Баценко А.О.,розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія АРКрим

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в сумі 1028,40 грн.,

за участю представників:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

Суть спору: Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) 1028,40 грн. заборгованості.

Позивач явку свого представника у судове засідання, яке відбулося 02.12.2013 року, не забезпечив, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином, 29.11.2013 року від нього надійшло клопотання про розгляд справи без його представника.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, день та місце його проведення повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Суд, враховуючи належним чином повідомлення сторін про час, день та місце розгляду справи, приймаючи до уваги ненадання відповідачем клопотання про неможливість розгляду справи за відсутності його представника, керуючись ст. 128 КАС України, вважає можливим продовжити розгляд справи на підставі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач зареєстрований як платник внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим.

Відповідно до п. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків не сплачених у період до 01.01.2011 року, зберігаються повноваження щодо контролю своєчасності сплати таких внесків.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 14 Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) страхувальниками визнаються, в тому числі, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Частиною 1 статті 15 Закону №1058 визначено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені у статті 14 Закону №1058.

Відповідно до п. п. 4, 6 ч. 2 ст. 17 Закону №1058 страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом; нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Частиною 6 ст. 20 цього Закону передбачено обов'язок страхувальників сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для виду страхувальника, яким є відповідач, є календарний рік.

Законом який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі Закон).

Єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є, згідно з п.2 ч. 1 ст. 1 Закону, консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

П. 1 ч. 1 ст. 4 Закону передбачено, що платниками єдиного внеску є роботодавці, а саме підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому - числі, філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 6 вказаного Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Згідно із частиною восьмою статті 9 цього Закону платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для виду платника, до якого відноситься відповідач, є календарний місяць.

Судом встановлено, що відповідно до Акту № 41 про донарахування страхових внесків від 03.04.2013 року, відповідачу донараховано 1028,40 грн. заборгованості по страховим внескам за 2010 рік.

Вказаний акт отриманий відповідачем 18.04.2013 року, про що свідчить поштове повідомлення № 28232890 від 05.04.2013 року.

Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього ст. 12 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» завдань та функцій, зокрема, здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.

У ч. 4 ст. 25 Закону визначено, що територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про сплату боргу № Ф 563 від 06.06.2013 року на загальну суму 1028,40 грн.

Суму недоїмки, зазначену у вимозі про сплату боргу № Ф 563 від 06.06.2013 року відповідачем не сплачено, вимогу в судовому порядку не оскаржено, у зв'язку з чим, станом на день розгляду справи за даними позивача заборгованість відповідача становить 1028,40 грн.

Відповідно до ст. 71 КАС України відповідач не надав доказів сплати ним зазначеної заборгованості.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги належить задовольнити.

Керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Феодосія АР Крим (98100, АР Крим, м. Феодосія, вул.. Українська, 44, ЄДРПОУ 22300286, р/р 25600010048601, МФО 324805 в КРЦУ ВАТ «Ощадбанк») заборгованість у сумі 1028,40 грн. (одна тисяча двадцять вісім гривень 40 коп.).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Яковлєв С.В.