Постанова № 35694756, 28.11.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2013 року 810/6066/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скрипки І.М., секретар судового засідання Маджар О.М., за участю:

представника позивача - Гудима О.А.,

представника відповідача - Баннікова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротранс-холдінг» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

8 листопада 2013 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротранс-холдінг» (ТОВ «Агротранс-холдінг», товариство) із позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області (ДПІ, Інспекція) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 7 серпня 2013 року №0000232301, №0000242301, №0000252301.

Зазначали, що перевірка товариства здійснена за відсутності дотримання порядку та підстав для її проведення. Стверджували наявність у підприємства усіх необхідних первинних документів, які супроводжують відповідний вид господарських операцій, вказували, що платник податку не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства його контрагентами. Підкреслювали, що Інспекцією не наведено жодних обставин та доказів, які б підтверджували факт недотримання позивачем законодавчих норм.

Посилаючись на невідповідність висновків Акта перевірки реальним обставинам здійснення позивачем господарської діяльності, у відповідності з вимогами чинного законодавства, у тому числі Податкового кодексу України, просили визнати оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та скасувати їх.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні та у письмових запереченнях просив відмовити у задоволенні позову; наполягав на нікчемності укладених позивачем правочинів у зв'язку із встановленням відсутності фактів придбання товарів і послуг.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши інші докази, зокрема письмові, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову та необхідність його задоволення, з огляду на наступне.

10 липня 2013 року відповідачем видано наказ №235 та оформлено повідомлення №4973/10/22-2 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Агротранс-холдінг» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Агенція комунікацій» за період лютий, березень, червень 2012 року, а також ТОВ «Будівельно-монтажна фірма «Універсал» за листопад, грудень 2012 року.

Копію наказу та повідомлення про проведення перевірки №4973/10/22-2 від 10 липня 2013 року надіслано позивачу рекомендованим листом у той же день о 18 год. 24 хв.

За результатами перевірки 10 липня 2013 року складено Акт №429/22-2/01354987, за висновками якого, на переконання посадових осіб ДПІ, встановлено порушення товариством «Агротранс-холдінг» п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми залишку від'ємного значення податку на додану вартість за лютий, березень, червень, листопад, грудень 2012 року на 262700 грн. та заниження сплати податку на додану вартість за цей же період на 501398 грн.; п.п. 14.1.27, п.п. 14.1.36 п. 4.1 ст.14, п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим занижено податок на прибуток на загальну суму 802303 грн.

Такі висновки зроблено у зв'язку із констатацією податковим органом нереальності правочинів між позивачем та його контрагентами ТОВ «Будівельно-монтажна фірма «Універсал» і ТОВ «Агенція комунікацій». Зокрема, вказано на розбіжність у складі податкового кредиту із ТОВ «Будівельно-монтажна фірма «Універсал» через неподання додатку 5 до декларації з податку на додану вартість за листопад, грудень 2012 року останнім; а також на відсутність об'єктів оподаткування з податку на прибуток та податку на додану вартість у контрагентів ТОВ «Агенція комунікацій» (тобто у контрагентів контрагента позивача).

На підставі Акта перевірки, 7 серпня 2013 року прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0000232301 із визначенням грошового зобов'язання із податку на прибуток за основним платежем - 802303 грн. і штрафних санкцій - 200576 грн., №0000242301 та визначено грошове зобов'язання із податку на додану вартість за основним платежем - 501398 грн. і штрафні санкції - 125350 грн., №0000252301, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 262700 грн.

Щодо порядку проведення перевірки, суд зазначає таке.

Як видно із самого Акта та наданих представником відповідача копій документів, перевірка проведена на підставі наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки №604 від 10 липня 2013 року та повідомлення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки №4973/10/22-2 від 10 липня 2013 року, розпочата у той же день.

За правилами пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

При цьому, суд звертає увагу, що надіслання рекомендованим листом відповідного наказу і повідомлення вимагає доказів його вручення адресату.

Разом із тим, докази отримання позивачем наказу і повідомлення про проведення перевірки - відсутні. Натомість, як вже зазначалося, відповідачем надано копію рекомендованого відправлення про направлення Акта перевірки із доказами отримання 22 липня 2013 року. Більше того, суд звертає увагу, що, як видно із фіскального чеку, наданого на підтвердження направлення наказу і повідомлення (т.3 а.с.236), такі документи відправлені 10.07.2013 року 18:24:14, а Акт перевірки - 10.07.2013 року о 18:25:02, номер відправлення №0813207308995 (т.3 а.с.248-249), тобто - майже одночасно.

Відповідно до інформації наданої центром поштового зв'язку №9 на адресу позивача у період із 10 липня 2013 року по 24 липня 2013 року надходив лише один рекомендований лист №0813207308995, який отримано представником товариства 22 липня 2013 року (т.1 а.с.193-194). Тобто ТОВ «Агротранс-холдінг» одержало лише Акт перевірки.

Крім того, підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки закріпленні у статті 78 Податкового кодексу України, однак жодних посилань на положення такої статті, як і підстав для проведення перевірки, - ні у Акті перевірки, ні у наказі про її призначення, ні у повідомленні - не міститься. Податковим органом у перерахованих документах зроблено посилання лише на положення підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 та пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу, у свою чергу такі норми визначають предмет документальної перевірки та особливості проведення документальної невиїзної перевірки, проте підстав її проведення не містять.

Оскільки докази належного повідомлення позивача про перевірку - відсутні, підстави проведення перевірки у наказі, повідомленні, Акті - не зазначені, то суд констатує порушення порядку проведення перевірки, у зв'язку із чим висновки такої перевірки про недотримання позивачем податкового законодавства є передчасними.

Щодо висновків Акта перевірки.

Як вбачається із матеріалів справи ТОВ «Агротранс-холдінг» є юридичною особою, зареєстроване Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області 23 листопада 1994 року, має свідоцтво платника податку на додану вартість №100342622 НБ№274279 та перебуває на податковому обліку у Києво-Святошинській ОДПІ. Тобто є суб'єктом господарської діяльності (т.1 а.с.130-135).

У ході судового розгляду встановлено, що 12 березня 2012 року між позивачем та ТОВ «Будівельно-монтажна фірма Універсал» укладено договір підряду №12/03-1, за умовами якого замовник (ТОВ «Агротранс-холдінг») доручає, а підрядник (ТОВ «БМФ-Універсал») зобов'язується виконати наступні роботи: розробити проект електропостачання складських приміщень ТОВ «Агротранс-холдінг» за адресою: місто Вишневе, вул. Чорновола, 43 (з отриманням рішення по проекту), згідно ТУ №К-00-11-1657. Загальна вартість проектних робіт становить 55002 грн. (т.1 а.с.244-246). На підтвердження виконання умов договору позивачем надано копії наступних документів:

- акт надання послуг №172 від 10 грудня 2012 року (т.2 а.с.1);

- платіжне доручення №495 від 5 червня 2012 року на суму 38500 грн. (т.2 а.с.2), платіжне доручення №756 від 20 грудня 2012 року на суму 16502 грн. (т.2 а.с.3);

- податкова накладна №2 від 5 червня 2012 року на суму 38500 грн. (ПДВ 6416,67 грн., т.2 а.с.4), податкова накладна №5 від 10 грудня 2012 року на суму 16502 грн. (ПДВ 2750,33 грн., т.2 а.с.5).

Також за договором підряду між тими ж сторонами від 3 липня 2012 року №03/07-1 замовник (ТОВ «Агротранс-холдінг») доручає, а підрядник (ТОВ «БМФ-Універсал») зобов'язується виконати монтаж мереж 0,4 кВ для обладнання вентиляцією шаф управління складського приміщення ТОВ «Агротранс-холдінг», що знаходяться за адресою: м. Вишневе, вул. Чорновола, 43 (т.2 а.с.6-8), на засвідчення чого надано копії таких документів:

- кошторис на виконання робіт по електропостачанню (т.2 а.с.9);

- акт надання послуг №196 від 5 листопада 2012 року (т.2 а.с.10);

- платіжне доручення №539 від 6 липня 2012 року на суму 210000 грн. (т.2 а.с.11), платіжне доручення №743 від 7 грудня 2012 року на суму 58000 грн. (т.2 а.с.12);

- податкова накладна №2 від 5 листопада 2012 року на суму 58000 грн. (ПДВ 9666,67 грн., т.2 а.с.13), податкова накладна №6 від 6 липня 2012 року на суму 210000 грн. (ПДВ 35000 грн.,т.2 а.с.14).

Також позивачем подано копії технічних умов №К-00-11-1657, виданих ПАТ «АЕС Київобленерго» (т.2 а.с.118-119), проект електропостачання виробничої бази у м. Вишневе по вул. Чорновола, 43, який розроблено підрядником (т.2 а.с.123-127,137-203), рішення №К-00-11-1657 ПАТ «АЕС Київобленерго» щодо відповідності проекту технічним умовам (т.2 а.с.120), акт підтвердження готовності до роботи електроустановок (т.2 а.с.121-122).

Крім того, надано витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно, відповідно до якого ТОВ «Агротранс-холдінг» є власником майнового комплексу «Аптечний склад», розташованого у місті Вишневе по вул. Чорновола, 43 (т.2 а.с.116).

Позивачем надано копії квитанцій №2 ТОВ «Будівельно-монтажна фірма «Універсал» (т.2 а.с.96,97) на підтвердження подання до податкового органу додатку 5 до декларацій з податку на додану вартість за листопад і грудень 2012 року цим контрагентом позивача та спростування доводів Інспекції, викладених у Акті перевірки, про неподання вказаним підприємством таких документів до ДПІ.

Подано і копію ліцензії ТОВ «Будівельно-монтажна фірма «Універсал» на право провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (т.2 а.с.24,25), довідку із ЄДРПОУ такого контрагента, згідно якої видами його діяльності є ремонт і технічне обслуговування електричного устаткування, будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій, електромонтажні роботи (т.2 а.с.20).

У судовому засіданні та письмових поясненнях представник позивача вказав, що у 2012-2013 роках проводились масштабні роботи з реконструкції мереж зовнішнього електропостачання, будівництва трансформаторних підстанцій та інші роботи для забезпечення електроенергією будівлі за згаданою вище адресою. Саме із такою метою укладалися договори із ТОВ «Будівельно-монтажна фірма «Універсал».

У 2011-2012 роках позивач здійснював оптову закупівлю та реалізацію фармацевтичних товарів (виробів медичного призначення, косметичних засобів, біологічно активних добавок), з метою реалізації яких уклав із Товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція комунікацій» договір про надання рекламних послуг №12/28-2011 від 12 грудня 2011 року (т.2 а.с.107-108), за яким замовник (ТОВ «Агротранс-холдінг») доручає і оплачує, а виконавець (ТОВ «Агенція комунікацій») - бере на себе зобов'язання надати послуги з проведення промо-акцій (консультування споживачів стосовно властивостей продукції, розповсюдження рекламних матеріалів) щодо стимулювання кінцевих споживачів - фізичних осіб на придбання продукції в аптеках України.

На засвідчення виконання умов договору надано завірені копії наступних документів:

- додаток №2 до договору №12/28-2011 від 1 лютого 2012 року, додаток №3 від 1 березня 2012 року, додаток №4 від 1 березня 2012 року, додаток №5 від 1 червня 2012 року, додаток №6 від 1 червня 2012 року, додаток №7 від 1 червня 2012 року, додаток №8 від 1 червня 2012 року (т.2 а.с.28-40);

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №12 від 29 лютого 2012 року на суму 248500 грн. (т.2 а.с.41), податкова накладна №6 від 29 лютого 2012 року на суму 248500 грн. (ПДВ 41416,67 грн., т.2 а.с.56),

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №13 від 29 лютого 2012 року на суму 264850 грн. (т.2 а.с.42), податкова накладна №7 від 29 лютого 2012 року на суму 264850 грн. (ПДВ 44141,67 грн., т.2 а.с.57),

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №14 від 29 лютого 2012 року на суму 244520 грн. (т.2 а.с.43), податкова накладна №8 від 29 лютого 2012 року на суму 244520 грн. (ПДВ 40753,33 грн., т.2 а.с.58),

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №15 від 29 лютого 2012 року на суму 151250 грн. (т.2 а.с.44), податкова накладна №9 від 29 лютого 2012 року на суму 151250 грн. (ПДВ 25208,33 грн., т.2 а.с.56),

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №22 від 27 березня 2012 року на суму 268500 грн. (т.2 а.с.45), податкова накладна №5 від 27 березня 2012 року на суму 268500 грн. (ПДВ 44750 грн., т.2 а.с.60),

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №23 від 27 березня 2012 року на суму 247400 грн. (т.2 а.с.46), податкова накладна №6 від 27 березня 2012 року на суму 247400 грн. (ПДВ 41233,33 грн., т.2 а.с.61),

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №24 від 27 березня 2012 року на суму 244850 грн. (т.2 а.с.47), податкова накладна №7 від 27 березня 2012 року на суму 244850 грн. (ПДВ 40808,33 грн., т.2 а.с.62),

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №25 від 27 березня 2012 року на суму 148350 грн. (т.2 а.с.48), податкова накладна №8 від 27 березня 2012 року на суму 148350 грн. (ПДВ 24725 грн., т.2 а.с.63),

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №26 від 30 березня 2012 року на суму 246180 грн. (т.2 а.с.49), податкова накладна №9 від 30 березня 2012 року на суму 246180 грн. (ПДВ 41030 грн., т.2 а.с.64),

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №27 від 30 березня 2012 року на суму 224220 грн. (т.2 а.с.50), податкова накладна №10 від 30 березня 2012 року на суму 224220 грн. (ПДВ 37370 грн., т.2 а.с.65),

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №28 від 30 березня 2012 року на суму 211420 грн. (т.2 а.с.51), податкова накладна №11 від 30 березня 2012 року на суму 211420 грн. (ПДВ 35236,67 грн., т.2 а.с.66),

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №51 від 30 червня 2012 року на суму 585620 грн. (т.2 а.с.52), податкова накладна №9 від 30 червня 2012 року на суму 585620 грн. (ПДВ 97603,33 грн., т.2 а.с.67),

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №52 від 30 червня 2012 року на суму 489680 грн. (т.2 а.с.53), податкова накладна №10 від 30 червня 2012 року на суму 489680 грн. (ПДВ 81613,33 грн., т.2 а.с.68),

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №53 від 30 червня 2012 року на суму 494600 грн. (т.2 а.с.54), податкова накладна №11 від 30 червня 2012 року на суму 494600 грн. (ПДВ 82433,33 грн., т.2 а.с.69),

- акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №54 від 30 червня 2012 року на суму 440140 грн. (т.2 а.с.55), податкова накладна №12 від 30 червня 2012 року на суму 440140 грн. (ПДВ 73356,67 грн., т.2 а.с.70),

Стосовно проведення розрахунків із вказаним контрагентом товариством подано копії платіжних доручень: №354 від 5 березня 2012 року на суму 244520 грн., №356 від 6 березня 2012 року на суму 513350 грн., №361 від 7 березня 2012 року на суму 151250 грн., №416 від 6 квітня 2012 року на суму 395750 грн., №417 від 9 квітня 2012 року на суму 513350 грн., №430 від 13 квітня 2012 року на суму 470400 грн., №432 від 17 квітня 2012 року на суму 211420 грн., №547 від 5 липня 2012 року на суму 440140 грн., №545 від 5 липня 2012 року на суму 489680 грн., №546 від 5 липня 2012 року на суму 494699 грн., №544 від 5 липня 2012 року на суму 585620 грн. (т.2 а.с.71-81).

Також, позивачем подано копії підсумкових звітів аналізу проведення промо-акцій, які містять детальний опис видів наданих послуг, місць їх надання, кількості консультацій, їх результатів (т.2 а.с.204-250, т.3 а.с.1-63).

Оригінали перерахованих вище первинних документів та податкових накладних було оглянуто у судовому засіданні, встановлено відповідність їм залучених до матеріалів справи копій.

Судом встановлено, що видами діяльності ТОВ «Агенція комунікацій» є рекламні агентства; діяльність інформаційних агентств; діяльність у сфері телевізійного мовлення; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (т.1 а.с.16).

Щодо економічного ефекту від операції, представник товариства пояснив, що результатом отриманих послуг від ТОВ «Агенція комунікацій» було збільшення кількості рекомендацій стосовно відповідних товарів з боку провізорів-працівників аптек та збільшення рівня продажів таких продуктів у аптеках, і, як наслідок, - збільшення обсягів реалізації продуктів ТОВ «Агротранс-холдінг», на підтвердження чого надано реєстр витратних накладних реалізації товару за лютий - серпень 2012 року (т.3 а.с.229-230).

Із приводу відображення у бухгалтерському обліку відповідних операцій подано оборотно-сальдову відомість по рахунку 3771 за березень - грудень 2012 року стосовно операцій із ТОВ «Будівельно-монтажна фірма «Універсал», лютий - липень 2012 року щодо операцій із ТОВ «Агенція комунікацій», звіт по проводкам за лютий - липень 2012 року (т.3 а.с.232-235).

З метою підтвердження декларування товариством «Агротранс-холдінг» податкових зобов'язань по господарським операціям із вказаними вище контрагентами, позивачем надано копії податкових декларацій із податку на додану вартість із додатками 1, 5, 8 до них із доказами отримання ДПІ у Києво-Святошинському районі у електронному вигляді таких документів податкової звітності за лютий 2012 року (т.3 а.с.145-155), березень 2012 року (т.3 а.с.156-166), квітень 2012 року (т.3167-177), червень 2012 року (т.3 а.с.64-76), липень 2012 року (т.3 а.с.178-190), серпень 2012 року (т.3 а.с.77-90), листопад 2012 року (т.3 а.с.91-103), грудень 2012 року (т.3 а.с.104-116),

Також надано реєстри виданих та отриманих податкових накладних за такий же період (т.3 а.с.117-144, 191-222).

Суд звертає увагу, що недоліків у оформленні податкових накладних та первинних документах позивача податковим органом не виявлено.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд констатує, що за визначенням пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість передбачено статтею 198 Податкового кодексу України, згідно з якою право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Податкового кодексу України на час вчинення спірних операцій та видачі податкової накладної).

За приписами пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За нормами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У силу положень статей 185, 187, 198, 200, 201 Податкового кодексу України право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за сукупності таких елементів: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (пункт 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 цього ж Кодексу).

Платники податку на прибуток, об'єкт, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначаються розділом 3 Податкового кодексу України.

За правилами статті 149 Податкового кодексу України податковою базою для цілей оподаткування податком на прибуток визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно зі статтею 134 цього Кодексу, з урахуванням положень статей 135 - 137 та 138 - 143 цього Кодексу.

Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України передбачено, що прибуток із джерелом походження з України та за її межами визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

За визначенням підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України витрати у розумінні цього кодексу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілом власником).

До складу витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, 138.11 цієї статті: інші витрати, визначені згідно з пунктами 138.5, 138.10 -138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, згідно з підпунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом 2 цього Кодексу.

За нормами підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З метою встановлення факту здійснення господарських операцій судом з'ясовувалися такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарських операцій; наявність спеціальної податкової правосуб'єктності в учасників таких операцій; зв'язок між придбанням товарів, понесенням інших витрат із господарською діяльністю платника податку.

Суд звертає увагу, що обов'язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення податкового законодавства є персоніфікованими. Визначення податкових зобов'язань платнику податків не може ставитись у пряму залежність від виконання податкових обов'язків його контрагентами.

Крім того, податковий кредит та валові витрати вважаються сформованими правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України, саме на такі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції та навпаки.

За приписами пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Законом України «Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та підтверджують їх здійснення.

Таким чином, для підтвердження включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги) до складу податкового кредиту та бюджетного відшкодування, необхідні первинні документи, які повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Суд зазначає, що податкові повідомлення-рішення, на підставі яких визначаються податкові зобов'язання платника податків, приймаються податковим органом за результатами безпосередньої оцінки фінансово-господарських документів, активів та інших обставин господарської діяльності особи, з дотриманням визначеної законом процедури, висновки податкового органу не можуть ґрунтуватися на неперевірених припущеннях чи суб'єктивних думках посадових осіб інших податкових органів, а повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально.

З дослідженого Акта перевірки позивача убачається, що посадові особи Інспекції в дійсності факт надання послуг і виконання робіт не перевіряли, відобразили в акті лише суб'єктивні думки посадових осіб інших податкових органів щодо контрагента позивача - ТОВ «Агенція комунікацій», стосовно ж товариства «Будівельно-монтажна фірма «Універсал» - Інспекція обґрунтувала свої висновки лише неподанням таким контрагентом до податкового органу додатків до декларацій із податку на додану вартість (факт чого було спростовано під час судового розгляду).

Суд враховує вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на момент виконання договорів ТОВ «Агенція комунікацій» та ТОВ «Будівельно-монтажна фірма «Універсал» були належним чином зареєстрованими юридичними особами, мали право укладати правочини, були зареєстровані платниками податку на додану вартість і мали право виписувати податкові накладні.

З'ясовано, що товарство «Агротранс-холдінг», з метою запобігання укладенню правочинів із недобросовісними суб'єктами господарювання, учинило низку дій щодо перевірки правосуб'єктності та добросовісності контрагентів, а саме: одержали копії свідоцтв про реєстрацію платниками податку на додану вартість, довідок про взяття на облік платниками податку, довідок з ЄДРПОУ, перевірили наявність державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців товариств «Агенція комунікацій» та ТОВ «Будівельно-монтажна фірма «Універсал» (т.1 а.с.13-19, т.2 а.с.17-23).

Під час розгляду справи суду були надані належно оформлені податкові накладні, первинні документи, які підтверджують реальність договорів між ТОВ «Агротранс-холдінг» та його контрагентами ТОВ «Агенція комунікацій» і ТОВ «Будівельно-монтажна фірма «Універсал», такі операції належним чином відображені у бухгалтерському і податковому обліку, встановлено їх безпосередній зв'язок із господарською діяльністю позивача; докази ж наявності обставин, які позбавляли б підприємство права на формування податкового кредиту та валових витрат - податковим органом не надано.

До того ж, суд ще раз наголошує на порушенні порядку здійснення перевірки та недоведенні наявності підстав для її проведення.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Це покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Суд враховує положення частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України про те, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та вважає, що у цьому випадку Інспекцією його дотримано не було.

Суд наголошує, що податковий орган не довів правомірності оскаржуваних повідомлень-рішень, як і законності проведення перевірки, у зв'язку із чим резюмує необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Як встановлює частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 458,81 грн. згідно платіжного доручення №1187 від 1 листопада 2013 року, доказів понесення інших судових витрат не надано.

Тому судові витрати щодо сплати судового збору у вказаній сумі підлягають присудженню на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Міндоходів у Київській області від 07 серпня 2013 року №0000232301, від 07 серпня 2013 року №0000242301, від 07 серпня 2013 року №0000252301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротранс-холдінг» судовий збір у сумі 458 (чотириста п'ятдесят вісім) грн. 81 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Скрипка І.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 03 грудня 2013 р.