Постанова № 35694722, 27.11.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2013 р. Справа №805/14333/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11:37 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Галатіної О.О.

при секретарі Болдирєві Б.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання за адресою: м. Донецьк, вул. 50-ї Гвардійської дивізії, 17 адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про визнання дій посадових осіб протиправними та скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя про визнання дій протиправними, скасування вимоги.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є пенсіонером та отримує пенсію за вислугою років, знаходиться на обліку в Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя як платник єдиного внеску. Позивач одночасно є фізичною особою-підприємцем та перебуває на спрощеній системі оподаткування. Позивач отримав від ПФУ вимогу про сплату недоїмки № Ф-1920 від 05 серпня 2013 року на суму 9552,95 грн. Вважає, її протиправною, оскільки відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» він звільнений від сплати єдиного внеску, а тому просив визнати протиправними дії відповідача щодо стягнення з нього єдиного соціального внеску, скасувати вимогу Пенсійного фонду № Ф-1920 від 5 серпня 2013 року у розмірі 9552,95 грн.

В судове засіданні сторони не прибули. Про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином. Представник відповідача, через канцелярію суду надав письмові заперечення, посилаючись на те, що відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсіонер - це особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом. Пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визначення її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом. Зазначив, що умови призначення пенсії за віком визначені ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років. Іншого терміну "пенсіонер" або "пенсіонер за віком" законодавством не передбачено, у тому числі Законом України "Про пенсійне забезпечення", згідно якого призначаються пенсії на пільгових умовах, та законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", згідно якого, зокрема, призначаються пенсії за вислугу років. Вважає, що позивач тільки після досягнення пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", набуде право приймати участь в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування на добровільній основі. На даний час позивач зобов'язаний сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до ч. 1 ст. 7 та ч. 11 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Просив відмовити у задоволені позовних вимог.

Суд визнав за можливе розглянути справу за відсутністю представників сторін за наявними у справі доказами.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1, зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця виконавчим комітетом Маріупольської міської ради з 27.09.2005 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію.

Позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку та є пенсіонером за вислугою років з 28 квітня 2005 року, що підтверджується пенсійним посвідченням, отримує пенсію за вислугою років та знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя як платник єдиного внеску.

Відповідач - Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього п. 12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, відповідачем під час проведення перевірки були виявлені порушення сплати єдиного внеску фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, в результаті чого останньому нарахована сума заборгованості зі сплати єдиного внеску у розмірі 9552,95 грн.

Відповідачем прийнята вимога № Ф-1920 від 05.08.2013 року про сплату боргу, а саме, суми недоїмки зі сплати єдиного внеску у розмірі 9552,95 грн., з якою позивач не погоджується.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

За приписами п.4 ч.2 ст.6 цього Закону платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, подавати звітність до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно частини 8 статті 9 наведеного Закону платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

З 06.08.2011р. набрала чинності частина четверта статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", за приписами якої особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Тобто, за приписами цієї норми від сплати єдиного внеску звільняються саме пенсіонери за віком.

У п.16 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Види державних пенсій наведені у статті 2 наведеного Закону, за приписами якої за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років.

У статті 4 цього Закону визначено , що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членів їх сімей встановлюються Законом України про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Їм надається також право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом, незалежно від місця проходження військової служби.

За приписами ст.51 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачеві призначено пенсію за вислугу років згідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

З урахуванням викладеного, суд вважає, що оскільки позивач не є пенсіонером за віком, а також не досяг пенсійного віку, що дає право на пенсію за віком, то на нього не розповсюджуються положення ч. 4 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо звільнення від сплати за себе єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для скасування вимоги та визнання дій відповідача протиправними, а тому у задоволені позовних вимог позивачу слід відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 17 - 20, 51, 69 - 72, 86, 94, 112, 121, 136, 158 - 164, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про визнання дій посадових осіб протиправними та скасування вимоги - відмовити.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 27 листопада 2013 року.

Повний текст постанови складено 2 грудня 2013 року.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Суддя Галатіна О.О.