Рішення № 35694635, 27.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19173/13 27.11.13

За позовом Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія «АСКА"

до Приватного акціонерного товариства "Український страховий дім"

про стягнення 6 592,98 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: не з'явились

Від відповідача: не з'явились

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" звернулось до господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу з Приватного акціонерного товариства "Український страховий дім" у розмірі 6 592,98 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем згідно договору добровільного страхування наземного транспорту внаслідок дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля, а тому позивачем відповідно законодавства України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, враховуючи те, що цивільна відповідальність власника транспортного засобу, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована відповідачем.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.10.2013р. порушено провадження у справі № 910/19173/13, розгляд якої призначено у судовому засіданні на 30.10.2013 р. за участю представників сторін.

30.10.2013р. через загальний відділ діловодства від представника позивача надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи на вимогу ухвали суду та клопотання про розгляд справи за відсутності повноважного представника.

30.10.2013р. представником відповідача надано письмовий відзив на позов, відповідно до якого Приватне акціонерне товариство "Український страховий дім" заперечує проти позову в повному обсязі, з огляду на наступне:

17.02.2012 року між Гречанюк Катериною Василівною та Відповідачем було укладено поліс № АВ/5278326 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (надалі - Поліс № АВ/5278326), об'єктом страхування за яким є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно- правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу марки "Toyota Avalon", реєстраційний номер АА 0630 АА.

Статтею 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" № 1961-IV від 01.07.2004 року/ встановлено, що обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно до пп. 3.1.4. п. 33.1. ст. 33 Закону України N9 1961-ІV у разі настання дорожньо- транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно- правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ),повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

В пункті 16 Постанови № 4 Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" зазначено, що відповідно до статті 21 Закону № 1961-ІV на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто володільці транспортних засобів, за винятком осіб, звільнених від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1 статті 13 цього Закону, зобов'язані застрахувати ризик своєї цивільної відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоров'ю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів. У зв'язку із цим при пред'явленні позовних вимог про відшкодування такої шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди безпосередньо до особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, суд має право виключно в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК, залучити до участі у справі страхову організацію (страховика), яка застрахувала цивільну відповідальність володільця транспортного засобу. Непред'явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі.

Оскільки відповідно до статті 3 Закону № 1961-1V обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і захисту майнових інтересів страхувальників, враховуючи положення статті 1194 ЦК, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи невиконання нею передбаченого статтею 33 Закону N9 1961 -IV обов'язку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір (у передбачених випадках Моторному (транспортному) страховому бюро України, далі - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка. У разі відсутності такої згоди завдана потерпілому шкода підлягає відшкодуванню страховиком у межах передбаченого договором страхування страхового відшкодування. Наявність такої згоди у вигляді відповідної заяви цієї особи та виконання нею передбаченого статтею 33 Закону № 1961-IV обов'язку з'ясовується судом першої інстанції, у зв'язку з чим до участі у справі може бути залучений страховик.

При відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У разі невиконання особою, відповідальність якої застрахована, обов'язку письмового надання страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у передбачених випадках - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, шкода відшкодовується завдавачем шкоди.

Позивач зазначає, що ані Гречанюк Володимир Іванович, ані Гречанюк Катерина Василівна повідомлення про дорожньо - транспортну пригоду встановленого зразка Відповідачу не надавали.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Таким чином, у Відповідача відсутні правові підстави для визнання випадку страховим та виплати страхового відшкодування.

Відповідач здійснює розрахунок суми страхового відшкодування відповідно до вимог спеціального закону - Закону України № 1961-IV.

Відповідно до ст. 29 Закону України № 1961-IV у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до поданого Позивачем Звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику КТХ № 51С/09/12 вартість відновлювального ремонту складає 7 318,98 грн. (без урахування зносу)

При цьому, відповідно до цього ж Звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику КТХ № 51С/09/12 матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля Subaru Legacy, держ. № АА 2990 АВ внаслідок його пошкодження у ДТП, складає 3 452,40 грн. (з урахуванням зносу).

Відповідно до п. 36.2. ст. 36 Закону України № 1961-IV якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

На підтвердження сплати страхового відшкодування Позивачем додано копію платіжного доручення № 4000 від 09.11.2012 року, згідно якого виплата страхового відшкодування була здійснена на користь СПД Креденцем Л.И., що не є платником ПДВ.

При цьому, Позивач не надавав доказів щодо проведення відновлювального ремонту автомобіля Subaru Legacy, держ. № АА 2990 АВ, з урахуванням суми ПДВ.

В п. 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зазначається, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Ст. 9 Закону України "Про страхування" встановлено, що франшиза - це частина збитків, що не відшкодовуються страховиком згідно з договором страхування.

Пунктом 4 Полісу АВ/5278326 встановлена франшиза в розмірі 510,00 грн.

Отже, розрахунок суми страхового відшкодування відповідно до положень Закону України № 1961-IV визначається наступним чином:

Матеріальний збиток - сума ПДВ - франшиза = сума страхового відшкодування; 3 452,40 грн. - 575,40 грн. - 510,00 грн. = 2 367,00 грн.

21.11.2013р. через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли додаткові пояснення до позову з урахуванням відзиву відповідача, відповідно до яких зазначає наступне.

У своїх запереченнях Відповідач посилається на те, що відповідно до пп. 3.1.4 п.33.1 ст. 33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортих засобів" (надалі Закон) у разі настання дорожньо- транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспорту пригоду, встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

Між тим, відповідно до приписів п. 38.1 Закону Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов (пп.38.1.1)-до страхувальника або водія забезпеченного транспортного засобу, який спичинив дорожньо-транспортну пригоду:

а)якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

б)якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії;

в)якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі;

г)якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху;

г')якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у п. 33.1 ст. 33 Закону;

д) якщо страховий випадок настав з використанням забезпеченого транспортного засобу в період, не передбачений договором внутрішнього страхування.

Отже відповідно до положень наведених норм до Позивача, з моменту виплати страхового відшкодування, перейшло право вимоги до Відповідача як до страховика, страхувальник якого відповідальний за завданий збиток.

При цьому слід зазначити, що неповідомлення страхувальника відповідача про настання страхового випадку не звільняє Відповідача від виплати страхового відшкодування в порядку регресу, однак надає йому право пред'явлення регресного позову до свого страхувальника.

Відповідно до договору страхування №2989511 від 21.12.2011 року п.4.2.2. у калькуляції збитку не враховується знос підлягаючих заміні частин та деталей ТЗ.

Відповідно до звіту №51С/09/12 про оцінку вартості матеріальної шкоди заподіяної власнику автомобіля "Субару" державний номер АА 2990 АВ вартість відновлювального ремонту складає 7318,98 грн. (без урахування зносу), таким чином позивач, виконуючи свої зобов'язання перед страхувальником за договором страхування транспортного засобу № №2989511 від 21.12.2011р. та на підставі страхового акту №6086 від 30.10.2012 року, виплатив йому страхове відшкодування в розмірі 7102,98 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 4000 від 09.11.2012 року.

Згідно з ч.1 ст. 14 та ст. 204 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Якщо договір не визнано недійсним, він має такі ж правові наслідки, як і будь-який дійсний договір, зокрема, є обов'язковим для виконання його сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особі, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Таким чином, розмір регресного відшкодування, право вимоги виплати якого відповідачем виникло у позивача, обмежений лише фактичними витратами (платежами) страховика (позивача), здійсненими на користь страхувальника, чим спростовується твердження відповідача про необхідність зменшення заявленої позивачем до стягнення суми регресного відшкодування з врахуванням зносу транспортного засобу, пошкодженого внаслідок ДТП.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.10.2013р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 27.11.2013р.

У дане судове засідання представники сторін не з'явились.

У судовому засіданні 27.11.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.12.2011р. між Приватним акціонерним товариством "Українська акціонерна страхова компанія «АСКА" (надалі - Страховик) з однієї сторони та Фізичною особою - Грущак Зеновія Миколаївна (надалі - Страхувальник) з другої сторони - був укладений Договір страхування наземного транспорту № 2889511, об'єктом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом марки «Subary Legacy», реєстраційний номерний знак АА 2990 АВ, чорного кольору, 2003 року випуску.

Договором передбачено строк дії договору - з 21.12.2011р. і діє по 20.12.2012р.

15.09.2012 року по вул. Богатирській, 34-Б, в м. Києві сталася дорожньо - транспортна пригода, в якій мало місце зіткнення автомобілів марки «Тойота», реєстраційний номерний знак АА 0630 АА, під керуванням водія Гречанюк Володимира Івановича та автомобіля марки «Subary Legacy», реєстраційний номерний знак АА 2990 АВ, під керуванням Грущак Тараса Івановича.

Відповідно до Постанови Оболонського районного суду міста Києва від 16.12.2012р. встановлено вину Гречанюк Володимира Івановича у скоєнні вищевказаного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України.

З матеріалів справи вбачається, що цивільна-правова відповідальність Гречанюк Володимира Івановича, водія транспортного засобу марки «Тойота», реєстраційний номерний знак АА 0630 АА, застрахована у Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» , що підтверджується полісом № АВ/5278326 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

У відповідності до рахунку № 51С/09/12 від 08.10.2012р., вартість відновлювального ремонту, завданого власнику автомобіля «Subary Legacy», реєстраційний номерний знак АА 2990 АВ, в результаті ДТП, становить 7318,98 грн.

Позивачем складено страховий акт № 6086 від 30.10.2012р., відповідно до якого сума страхового відшкодування становить 7 102,98 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сума страхового відшкодування в розмірі 7 102,98 грн., була перерахована на розрахунковий рахунок страховика, що підтверджується платіжним дорученням: № 4000 від 09.11.2012р.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що виплативши страхове відшкодування за договором майнового страхування в розмірі 7 102,98 грн., до нього перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, враховуючи те, що цивільна відповідальність власника транспортного засобу, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована відповідачем.

З матеріалів справи вбачається, що 06.06.2013р., позивач направив на адресу Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» заяву про виплату страхового відшкодування в порядку регресу на суму 7 102,98 грн., позивачем згідно договору добровільного страхування наземного транспорту внаслідок дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля, а тому позивачем відповідно законодавства України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, враховуючи те, що цивільна відповідальність власника транспортного засобу, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП була застрахована відповідачем.

Відповідачем зазначена заява залишена без відповіді, страхове відшкодування не сплачено.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача суму страхового відшкодування в розмірі 6 592,98 грн.

Договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/5278326 встановлено ліміт відповідальності Відповідача за шкоду, завдану майну третіх осіб застрахованою особою у сумі 50 000 грн., франшиза - 510 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 979 Цивільного кодексу України визначає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" в редакції Закону України №2745-111 від 4 жовтня 2001 року страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Аб.1 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Аб.16 ст.9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Згідно із ст.27 Закону України „Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до Правил добровільного страхування транспортних засобів №19-1 (далі правила), які зареєстровані Міністерством фінансів України за №0602903, а саме п. 7.1.4 Страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку виплатити страхове відшкодування Страхувальнику у порядку та на умовах, що передбачені цими Правилами та договором страхування.

Відповідно до п. 2.2.1 Правил, страховим випадком визнається пошкодження чи знищення транспортного засобу або його частин (у т. ч. фар, дзеркал, стекол) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з п.п.9.1, 9.26 Правил страхування до складу страхового відшкодування (збитків, що компенсуються страхувальнику) входять витрати на приведення транспортного засобу у порядок та витрати на проведення експертної оцінки пошкоджень застрахованого транспортного засобу.

Відповідно до п. 9.17 Правил страхування страхове відшкодування може здійснюватись шляхом оплати страховиком вартості замінюваних частин, деталей і приладдя на аналогічні пошкодженим (за якістю і вартістю) та відновлюваного ремонту застрахованого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в розмірі 6 592,98 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, зокрема судовий збір, то зазначені витрати покладаються на відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Український страховий дім» (01023, м. Київ, площа Спортивна, 3, код ЄДРПОУ 32556540) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» (03052, Донецька область, м. Донецьк, просп. Ілліча, буд. 100, ідентифікаційний код 13490997) страхове відшкодування у розмірі 6 592 (шість тисяч п'ятсот дев'яносто дві) грн. 98 коп., 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.12.2013р.

Суддя Трофименко Т.Ю.