Постанова № 35694162, 15.11.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/5703/13-a

категорія 8.2.1

15 листопада 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Липи В.А.,

при секретарі - Костарчуку О.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Сенс Принт" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.07.2013 р. № 000022222,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 000022222 від 09.07.2013 р., винесене Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області, та стягнути на їх користь судові витрати, пов'язані з оплатою судового збору, у розмірі 125 грн. 18 коп. При цьому Приватне підприємство "Сенс Принт" зазначало, що на підставі акта невиїзної позапланової документальної перевірки Підприємства з питань фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ "Скай Метр" за грудень 2011 року № 78/15-1/37072023 від 27.06.2013 року, Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області прийнято податкове повідомлення - рішення від 09.07.2013 року № 000022222 про визначення ПП "Сенс Принт" суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 12 518, 00 грн. (за основним платежем - 10 014, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 504, 00 грн.). Позивач вважає, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, щодо порушення ним ст. 188, п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 10 014, 00 грн., у наслідок завищення податкового кредиту по податку на додану вартість по контрагенту ТОВ "Скай Метр" за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року на загальну суму 10 014, 00 грн. є безпідставними. У зв'язку з цим, позивач зазначив, що Житомирська ОДПІ прийшла до помилкового висновку про відсутність підстав для формування спірної суми податкового кредиту, оскільки доводи контролюючого органу в обґрунтування спірного рішення ґрунтуються на неможливості проведення ДПІ зустрічної звірки контрагента та начебто фіктивності/нікчемності операцій, за якими сформовано спірну суму податкових вигод. Проте, спірні операції з контрагентом (ТОВ "Скай Метр") фактично проведені, їх проведення оформлено первинними документами та супроводжується податковими накладними, а отже підстав для невизнання податкових вигод позивача немає.

Також ПП "Сенс Принт" зазначало, що доводи Житомирської ОДПІ, викладені відповідачем в Акті про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ПП "Сенс Принт" з питання фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ "Скай Метр" за грудень 2011 року, про недійсність договору, укладеного з останнім, є безпідставними, оскільки жодних судових рішень про визнання недійсним даного правочину не ухвалювалося, підстави вважати зазначений правочин нікчемним відповідно до закону також відсутні.

За таких обставин, позивач вважає спірну суму податкового кредиту такою, що сформована відповідно до вимог чинного податкового законодавства, а податкове повідомлення-рішення № 000022222 від 09.07.2013 р. необґрунтованим та протиправним, тому просить його скасувати.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав заяву з проханням розгляд справи проводити в порядку письмового провадження. Під час судового розгляду справи позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі, з підстав зазначених у позовній заяві. В попередньому засіданні суду пояснив, що відповідач безпідставно прийшов до висновку про заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за наслідками господарських операцій з ТОВ "Скай Метр", так як податковий кредит було сформовано позивачем на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від контрагента, яке було зареєстроване платником податку на додану вартість.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення, посилаючись на які просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача та з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Приватне підприємство "Сенс Принт" як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа зареєстроване виконавчим комітетом Житомирської міської ради та як платник податків перебуває на податковому обліку в Житомирській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100286098 від 02.06.2010 року являється платником податку на додану вартість.

Основними видами діяльності ПП "Сенс Принт" є рекламна діяльність, інші види видавничої, поліграфічної діяльності, брошурувально-палітурна та оздоблювальна діяльність, виготовлення друкованих форм та надання інших послуг у поліграфічній діяльності.

У період з 26.06.2013 року по 27.06.2013 року, на підставі наказу ДПІ у м. Житомирі від 26.06.2013 року № 70, згідно ст. ст. 20, 75, 78, 79, 82 Податкового кодексу України, посадовою особою Житомирської ОДПІ проведено позапланову невиїзну документальну перевірку приватного підприємства "Сенс Принт" з питань фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ "Скай Метр" за грудень 2011 року.

Під час проведення перевірки встановлено порушення Підприємством вимог п.п. 198.1, 198.2, 198.3 статті 198 та статті 188 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 10 014, 00 грн.

За результатами проведеної перевірки Житомирською ОДПІ складено Акт від 27.06.2013 року за № 78/15-1/37072023.

Згідно із цим актом висновок податкового органу про заниження суми податкового зобов'язання, за його твердженням, пов'язується із порушенням позивачем встановленого порядку формування податкового кредиту за операціями з придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ "Скай Метр" за грудень 2011 року.

Так, Житомирською ОДПІ вказано, що ПП "Сенс Принт" у відповідь на запит контролюючого органу від 30.11.2012 року за № 40669/10/22-1 про надання письмового пояснення та документів, що підтверджують правомірність формування податкового кредиту з ТОВ "Скай Метр" за грудень 2011 року було на адресу ДПІ у м. Житомирі направлено лист (вх. від 19.12.2012 року № 17913/10) з наданням документів на підтвердження взаємовідносин з ТОВ "Скай Метр" за грудень 2011 року. На думку відповідача, надані позивачем документи складені з порушенням вимог чинного законодавства - відсутні розшифровки підписів; до перевірки не надано документів, що засвідчують факт транспортування товарів, договорів оренди тощо.

Також відповідач зазначив, що на його адресу надійшов акт ДПІ у Печерському районі м. Києва від 19.06.2012 року № 1970/22-4/37000760 "Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Скай Метр" з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 19.02.10р. по 31.03.2012р.", в якому ДПІ у Печерському районі на підставі отриманої копії протоколу допиту свідка встановила, що засновником та директором ТОВ "Скай Метр" є гр. ОСОБА_1, який будучи допитаний в якості свідка пояснив, що немає відношення до фінансово - господарської діяльності вказаного підприємства та зареєстрував його за грошову винагороду без мети заняття підприємницькою діяльністю.

За наслідками перевірки ДПІ у Печерському районі вказало, що ТОВ "Скай Метр" має ознаки фіктивності, у нього відсутні первинній та інші документи, тому правочини між ТОВ "Скай Метр" та контрагентами - покупцями є нікчемними, а відтак зроблено висновок про відсутність об'єкта оподаткування по операціях з придбання (робіт, послуг) у підприємств - постачальників та по операціях з продажу цих товарів (робіт, послуг) підприємствам - покупцями за період з 19.02.2010 року по 31.03.2012 року.

Зважаючи на зазначені обставини, посадова особа Житомирської ОДПІ дійшла висновку, що фінансово-господарська діяльність ПП "Сенс Принт" здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право-дієздатності між ПП "Сенс Принт" та контрагентом ТОВ "Скай Метр". Фінансово-господарські взаємовідносини між даними суб'єктами є фіктивними правочинами та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами (ст. 234 Цивільного кодексу України).

На підставі вказаного Акту перевірки контролюючим органом 09 липня 2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 000022222, яким ПП "Сенс Принт" визначено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в розмірі 12 518, 00 грн. (за основним платежем - 10 014, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 504, 00 грн.).

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 09.07.2013 року № 000022222 ПП "Сенс Принт" звернулося зі скаргою до Головного управління Міндоходів у Житомирській області. Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 29.07.2013 року № 4670/Б-С/10-205 Головне управління Міндоходів у Житомирській області скаргу Підприємства залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Вирішуючи спір по суті, суд визнає вимоги позивача щодо скасування, прийнятого відповідачем, податкового повідомлення - рішення від 09.07.2013 року № 000022222 обґрунтованими, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 19 грудня 2011 року між Приватним підприємством "Сенс Принт" та ТОВ "Скай Метр" укладено Договір купівлі - продажу № 19-12, відповідно до якого Продавець (ТОВ "Скай Метр") зобов'язується здійснювати постачання певного товару, а Покупець (ПП "Сенс Принт") прийняти та оплатити товар на умовах цього договору та видаткової накладної.

За умовами вказаного договору, найменування товару, його асортимент, строки та порядок доставки, ціна, загальна вартість, порядок та способи розрахунків, а також інші істоті умови визначаються сторонами у видаткових накладних. Постачання товару здійснюється у місце призначення, визначених сторонами на підставі усної домовленості. Датою постачання вважається дата постачання товару в узгоджений пункт призначення. Товар вважається поставленим належним чином, а Покупець - таким, що виконав свої зобов'язання з моменту передачі продукції в узгодженому пункті призначення. Приймання товару за цим договором здійснюється за кількістю і якістю згідно видаткових накладних. Передача товару здійснюється сторонами шляхом підписання видаткової накладної.

На підтвердження поставки товарів у грудні 2011 року на загальну суму 60 085, 44 грн., у тому числі ПДВ на загальну суму 10 014, 24 грн., позивачем до контролюючого органу, на виконання його запиту, та матеріалів справи надані видаткові накладні від 23.12.2011 р. № 23/12-01, від 26.12.2011 р. № 26/12-01 і № 26/12-02.

Також на виконання умов Договору поставки ТОВ "Скай Метр" товару ПП "Сенс Принт" виписано податкові накладні від 23.12.2011р. № 185 на загальну суму з ПДВ 21 312, 00 грн. та від 26.12.2011 року № 202 на загальну суму з ПДВ 19 440, 00 грн. і № 203 на загальну суму з ПДВ 19 333, 44 грн., які містяться в матеріалах справи.

Як видно із матеріалів справи, розрахунки між позивачем та ТОВ "Скай Метр" за придбані товари проводились у безготівковій формі, що підтверджується банківською випискою по рахунку ПП "Сенс Принт".

Слід зазначити, що на підтвердження переміщення товарів від ТОВ "Скай Метр" позивачем надані до суду товарно - транспорті накладні від 23.12.2011 р. № 23/12-01, від 26.12.2011 р. за №№ 26/12-01, 26/12-02.

Відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 1 даного Закону визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із підпунктами 2.1, 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи (на паперових та машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву підприємства, установи, від імені яких складено документ; назву документа (форми), код форми; дату і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі); посаду, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентується приписами ст. 198 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України) яких платник податків зобов'язаний дотримуватися, і за умови порушення яких, формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно із п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).

Згідно із п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору; код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

У відповідності із п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Згідно із п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Проаналізувавши наведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що в даному випадку єдиними та достатніми підставами для формування податкового кредиту є наявність податкової накладної, що засвідчує факт сплати отримувачем товару (робіт, послуг) їх вартості з урахуванням податку на додану вартість.

Як видно із матеріалів справи, факт вчинення господарських операцій між ПП "Сенс Принт" та ТОВ "Скай Метр" підтверджується договором № 19-12 від 19.12.2011 року, податковими і видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та випискою по рахунку.

Зазначені документи, а саме договір, податкові та видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, видані за підписом директора контрагента ОСОБА_1

Надані позивачем документи дають підстави для висновку про сплату Підприємством сум податку на додану вартість в ціні придбання послуг у ТОВ "Скай Метр", який видавав позивачу податкові накладні.

Крім того, суд зауважує, що відповідачем безпідставно вказувалось на те, що фактом відсутності сертифікатів якості на вказаний товар підтверджується безтоварність операції, оскільки сертифікат якості є документом, що підтверджує якість товару, а не є документом бухгалтерського обліку.

Щодо посилань податкового органу в Акті перевірки на пояснення директора контрагента (ТОВ "Скай Метр") та на акт про неможливість проведення зустрічної звірки по даному контрагенту, які по суті є основою доказової бази Житомирської ОДПІ, слід зазначити, що наведений акт про неможливість зустрічної звірки не наданий під час розгляду справи, як і докази відсутності контрагента за своїм місцезнаходженням під час здійснення спірних операцій.

У контексті наведеного відповідачем під час розгляду справи не надано вироку суду відносно посадових осіб позивача або контрагента позивача за спірними операціями, яким би встановлювались обставини протиправної діяльності цих осіб та підприємств з метою отримання необґрунтованої податкової вигоди за спірними операціями або реєстрації/перереєстрації підприємств - контрагента позивача на підставних осіб.

На підтвердження викладених в Акті перевірки обставин щодо непричетності директора контрагента до його діяльності, відповідач, в порядку виконання обов'язку, передбаченого ч. 2 ст. 71 КАС України, не надано рішення суду, яке б набрало законної сили та яке б було прийнято в порядку ст. 55-1 ГК України ("Фіктивна діяльність суб'єкта господарювання"), яким би встановлювалась реєстрація та діяльність контрагента позивача без відома засновника, його реєстрація на підроблені, втрачені документи або реєстрація на осіб, які не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження, реєстрації/перереєстрації цих підприємств на підставних осіб, на чому фактично ґрунтуються доводи ДПІ в Акті перевірки.

Також слід додати, що, виходячи з того, що реєстрація/перереєстрація підприємств пов'язана із вчиненням нотаріальних дій щодо посвідчення справжності підписів засновників/учасників на установчих документах, ОДПІ не надано відомостей щодо оскарження у судовому порядку зацікавленими особами вчинення нотаріальних дій щодо посвідчення підписів на установчих документах контрагента позивача в порядку ст. 50 Закону України "Про нотаріат".

Акт перевірки не містить жодних посилань на те, що установчі документи, свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість позивача та його контрагента - ТОВ "Скай Метр" були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду, як на дату укладання чи виконання договору, так і на дату складання податкових накладних.

Матеріалами справи підтверджується, що на час здійснення господарських операцій ТОВ "Скай Метр" було зареєстроване як платник податку на додану вартість (свідоцтво № 100272803 НБ № 252162 від 04.03.2010 року).

Відтак, на момент здійснення господарських операцій та видання податкових накладних, контрагент позивача був платником податку на додану вартість, який зареєстрований відповідно до положень статті 183 Податкового Кодексу України.

Статус позивача та його контрагента, як платника ПДВ, не заперечувався сторонами.

Водночас, суд зазначає, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит та віднесення сум, понесених витрат, до складу витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Таким чином, в основу притягнення позивача до податкової відповідальності не може бути покладено висновок акту перевірки його контрагента без фактичного встановлення порушень податкового законодавства самим позивачем.

Висновки про відсутність у контрагента позивача умов для здійснення фінансово-господарської діяльності зроблені лише на підставі протоколу допиту засновника-директора ТОВ "Скай Метр" та у зв'язку з неможливістю проведення зустрічної звірки ТОВ "Скай Метр", які є недостатньою підставою для встановлення зазначених обставин.

Факт відсутності підприємства у 2012 році за вказаним ним місцезнаходженням не свідчить про безтоварність господарських операцій, які були здійснені у грудні 2011 року.

Разом з цим, правовідносини з приводу укладання та виконання договорів, які відповідач вважає безтоварними, виникли між двома юридичними особами, а фізичні особи, які учиняли підписи на договорах та інших ділових паперах, діяли як представники цих юридичних осіб.

В силу частини четвертої статті 91 Цивільного кодексу України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Як установлено під час судового розгляду, на момент укладення правочинів, який відповідач вважає безтоварними, та здійснення господарських операцій, обидві сторони правочину були правоздатними і перебували в якості зареєстрованих юридичних осіб в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 342575 підтверджено, що керівником юридичної особи ТОВ "Скай Метр" є ОСОБА_1, який має право вчиняти юридичні дії без довіреності, у т.ч. підписувати договори, та відсутні відомості про обмеження щодо вчинення дій від імені зазначеного підприємства.

Відомості щодо директора контрагента позивача, на час вчинення спірних операцій, відповідачем спростовані не були, у зв'язку з чим підписання зазначеною особою документів за спірними операціями є правомірним.

За таких обставин, суд вважає, що висновок податкового органу про безтоварність господарських операцій є формальним і не об'єктивним, оскільки ґрунтується не на первинних документах та результатах співставлення даних бухгалтерського і податкового обліку, а на обставинах, які не мають безпосереднього значення для формування податкових зобов'язань та податкового кредиту.

Щодо посилання податкового органу в Акті перевірки на нікчемність укладеного договору між позивачем і ТОВ "Скай Метр", то слід зазначити наступне.

Підставою для недійсності правочину, відповідно до ст. 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із ст. 228 ЦК України, правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року визначено, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України, має враховуватись вина, яка виражається у намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однієї зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

При визнанні угоди нікчемною податковим органом не дотримано зазначених вимог законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення Договору між ПП "Сенс Принт" та ТОВ "Скай Метр" з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

До справи Житомирською ОДПІ не надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження фіктивності здійснених позивачем господарських операцій. Висновок відповідача про фіктивність господарської операції носить характер припущення, яке не підтверджено належними доказами.

Отже, за відсутності доказів проведення посадовими особами чи представниками позивача фіктивних господарських операцій та при наявності належним чином оформлених первинних документів по операціям з купівлі товарів (робіт, послуг), які передбачені правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, висновок податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту за такими операціями не може вважатися законним та обґрунтованим.

Лише встановлення в ході судового розгляду на підставі належних доказів факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або факту його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних, достатніх доказах, які одержані з дотриманням закону.

Вказана правова позиція узгоджується з правовими позиціями викладеними в постанові Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справі № 21-47а10 та в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.11.2012 року у справі № 2а-8203/11/1470 (К/9991/56923/12).

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене відповідач не довів суду правомірності прийнятого ним оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги ПП "Сенс Принт" є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, відповідають вимогам чинного законодавства, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 09.07.2013 року № 000022222 підлягає скасуванню, а позов - задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

За таких обставин, сплачений позивачем судовий збір у сумі 125 грн. 18 коп. слід відшкодувати на користь ПП "Сенс Принт" з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69-70, 71, 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд,

постановив:

Позовні вимоги задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 09.07.2013 року № 000022222.

Відшкодувати на користь Приватного підприємства "Сенс Принт" з Державного бюджету понесені судові витрати у сумі 125 гривень 18 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя В.А. Липа

Повний текст постанови виготовлено: 22 листопада 2013 р.