Постанова № 35693885, 26.11.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2013 року Справа № 904/6113/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: КовальЛ.А., Пархоменко Н.В.

при секретарі судового засідання: Гаврилові О.М.

Представники сторін:

від позивача: Лутошкін І.О., представник, довіреність б/н від 25.11.13;

від відповідача: Попков О.О., представник, довіреність б/н від 17.10.13;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МіК", Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Надеждівка

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.13р. у справі № 904/6113/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроолія", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МіК", Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Надеждівка

про стягнення 2 252 320,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2013 року у справі № 904/6113/13 (суддя Петренко Н.Е.) позов позивача задоволено в повному обсягу та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МіК" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроолія" неустойку за неповернення майна з суборенди по договорам суборенди № 04/01/10-01 від 04.01.2010р. та № 04/01/10 від 04.01.2010р. за період з 01.01.2013р. по 01.08.2013р. в розмірі 2 800 000,00 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 59441,00 грн.

Не погодившись із зазначеним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "МіК" подало апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний господарський суд скасувати повністю рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2013 року у справі № 904/6113/13 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення господарським судом під час прийняття оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права.

Так, скаржник зокрема вказує, що порушення норм процесуального права полягало в прийнятті господарським судом оскаржуваного рішення за відсутності представника відповідача та при наявності клопотання останнього про відкладення розгляду справи, а також в безпідставності відмови в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі. Господарський суд, також не врахував наявні в матеріалах справи докази, які свідчать про продовження орендних відносин за договорами суборенди № 04/01/10-01 від 04.01.2010р. та № 04/01/10 від 04.01.2010р. Не досліджено судом належним чином і умов договору суборенди № 04/01/10-01 від 04.01.2010р., який не містить усіх істотних умов, передбачених ст.. 284 ГК України, що свідчить про його неукладеність.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.09.2013 року апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "МіК" прийнята до провадження, розгляд скарги призначено у судовому засіданні на 17.10.2013 року.

У судовому засіданні по справі оголошувались перерви з 17.10.2013р. по 29.10.2013р. та з 29.10.2013р. по 05.11.2013р.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 26.11.2013р.

У судовому засіданні представник скаржника доводи апеляційної скарги підтримав в повному обсягу, а представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Так, позивач вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу відповідача безпідставною. При цьому позивач посилається на те, що ним своєчасно було повідомлено відповідача про припинення орендних відносин між сторонами, однак відповідач не повернув орендоване майно, тому відповідно до ст. 785 ЦК України зобов'язаний сплатити позивачу неустойку у розмірі подвійної плати за користування майном. Позивач, також зазначає, що господарським судом було належним чином повідомлено відповідача про час судових засідань у справі та саме представник відповідача без поважних причин не з'явився до судового засідання та не надав витребувані судом матеріали. Договір суборенди № 04/01/10-01 від 04.01.2010р. містить усі істотні умови для договору найму та тривалий час виконувався сторонами, тому твердження скаржника щодо його неукладеності є безпідставними.

Під час розгляду справи апеляційним судом, скаржником також були заявлені клопотання від 17.10.2013р. про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/7732/13 за позовом ТОВ "МіК" до ТОВ «Дніпроолія» та ТОВ «ІК Актив» про визнання недійсним нікчемного правочину - договору оренди № 22/10/2009 від 22.09.2009р., визнання недійсними договорів суборенди № 04/01/10-01 від 04.01.2010р. та № 04/01/10 від 04.01.2010р., а також клопотання від 29.10.2013р. про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/1963/13-г за позовом ТОВ "МіК" до ТОВ «Дніпроолія» про визнання недійсним договору суборенди № 04/01/10-01 від 04.01.2010р.

Враховуючи приписи ч. 1 ст. 79 ГПК України, яка передбачає зупинення провадження у справі лише у випадку неможливості розгляду справи до вирішення пов'язаної з неї іншої справи, що розглядається іншим судом, наявності чого не вбачається, виходячи з обставин даної справи, апеляційний суд вважає вищенаведені клопотання скаржника безпідставними, спрямованими на затягування розгляду справи та такими, що не підлягають задоволенню. При цьому, апеляційний суд враховує, що у випадку задоволення вищенаведених позовів відповідач не позбавлений права на звернення до суду з заявою про перегляд рішення у даній справі за нововиявленими обставинами.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та повноту з'ясування і доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників скаржника та позивача, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом,

04.01.2010р. між позивачем (далі - Суборендодавець) та відповідачем (далі - Суборендар) було укладено договір суборенди № 04/01/10-01.

Відповідно до п. 1.1. Договору суборенди № 04/01/10-01, Суборендодавець зобов'язується надати, а Суборендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування майно (надалі - Об'єкт оренди), що зазначено в п. 1.2 цього Договору та своєчасно сплачувати орендну плату.

В п. 1.2. Договору суборенди № 04/01/10-01 зазначено про те, що Суборендодавець зобов'язується надати, а Суборендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування наступне майно, що розташоване за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Коломойцівська, 3, а саме:

- нежитлове приміщення 1-го (першого) поверху Адміністративно-побутового корпусу (літера "Б-4") площею 843,60 (вісімсот сорок три) кв.м;

- нежитлове приміщення 2-го (другого) поверху Адміністративно-побутового корпусу (літера "Б-4") площею 855,30 (вісімсот п'ятдесят п'ять) кв.м;

- нежитлове приміщення 3-го (третього) поверху Адміністративно-побутового корпусу (літера "Б-4") площею 860,40 (вісімсот шістдесят) кв.м;

- частину нежитлового приміщення 4-го (четвертого) поверху Адміністративно-побутового корпусу (літера "Б-4") площею 360,00 (триста шістдесят) кв.м;

- нежитлове підвальне приміщення Адміністративно-побутового корпусу (літера "Б-4") площею 864,00 (вісімсот шістдесят чотири) кв.м;

- нежитлове приміщення (приміщення їдальні, літера "В") площею 990,00 (дев'ятсот дев'яносто) кв. м.

Всього передано в платне тимчасове користування нежитлових приміщень загальною площею 4 773,30 (чотири тисячі сімсот сімдесят три) кв.м.

Згідно до п. 2.1. Договору суборенди № 04/01/10-01, Суборендар вступає у строкове платне користування у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі, що є невід'ємною частиною даного Договору.

04.01.2010р. позивач передав по Акту приймання-передачі, а відповідач прийняв об'єкт оренди, у відповідності до п.п. 1.2., 2.1. Договору суборенди № 04/01/10-01.

01.03.2011р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 01/03/11-01 до Договору суборенди № 04/01/10-01 від 04.01.2010р.

У відповідності до п.1. Додаткової угоди № 01/03/11-01 пункт 1.2 Договору суборенди №04/01/10-01 викладений в наступній редакції: "Суборендодавець зобов'язується надати, а Суборендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування наступне майно, що розташоване за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Коломойцівська, 3, а саме:

- нежитлове приміщення 1-го (першого) поверху Адміністративно-побутового корпусу (літера "Б-4") площею 843,60 (вісімсот сорок три) кв.м;

- нежитлове приміщення 2-го (другого) поверху Адміністративно-побутового корпусу (літера "Б-4") площею 855,30 (вісімсот п'ятдесят п'ять) кв.м;

- нежитлове приміщення 3-го (третього) поверху Адміністративно-побутового корпусу (літера "Б-4") площею 860,40 (вісімсот шістдесят) кв.м;

- частину нежитлового приміщення 4-го (четвертого) поверху Адміністративно-побутового корпусу (літера "Б-4") площею 360,00 (триста шістдесят) кв.м;

- нежитлове підвальне приміщення Адміністративно-побутового корпусу (літера "Б-4") площею 864,00 (вісімсот шістдесят чотири) кв.м;

- нежитлове приміщення (приміщення їдальні, літера "В") площею 927,50 (дев'ятсот двадцять сім) кв. м;

- нежитлове приміщення (складські приміщення, літера "А") загальною площею 1679,9 (одна тисяча шістсот сімдесят дев'ять) кв.м, а саме частину нежитлового приміщення № 1 площею 578,4 кв.м, нежитлове приміщення № 2 площею 711,90 кв.м, нежитлове приміщення № 3 площею 67,2 кв.м., нежитлове приміщення № 4 площею 194,6 кв.м, нежитлове приміщення № 5 площею 6,0 кв.м, нежитлове приміщення № 6 площею 4,3 кв.м, нежитлове приміщення № 7 площею 4,3 кв.м, нежитлове приміщення № 8 площею 4,3 кв.м, нежитлове приміщення № 9 площею 9,9 кв.м, нежитлове приміщення № 10 площею 44,6 кв.м, нежитлове приміщення № 11 площею 13,8 кв.м, нежитлове приміщення № 12 площею 10,7 кв.м, нежитлове приміщення № 21 площею 29,90 кв.м.

Всього передано в платне тимчасове користування нежитлових приміщень загальною площею 6 390,70 кв.м (шість тисяч триста дев'яносто цілих сімдесят десятих кв.м.)."

Відповідності до п.2 Додаткової угоди № 01/03/11-01 пункт 3.1. Договору № 04/01/10-01 викладений в наступній редакції: "За користування Об'єктом оренди Суборендар сплачує щомісячно в строк передбачений п.3.2 Договору суборенди, Суборендодавцю орендну плату в розмірі 160 880,00 грн. у т.ч. ПДВ."

Пунктом 2.3. Договору суборенди № 04/01/10-01 передбачено, що Суборендар протягом 5 днів після закінчення строку суборенди повертає, а Суборендодавець приймає орендоване майно, що оформлюється відповідним актом, який підписується Сторонами.

У відповідності до п. 7 Додаткової угоди № 01/03/11-01 пункт 7.1. Договору №04/01/10-01 викладений в наступній редакції: "Цей Договір укладено на строк з 01.01.2010р. по 31.12.2012р. включно."

В п.7.4. Договору суборенди № 04/01/10-01 передбачено, що чинність цього Договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; дострокового розірвання Договору в односторонньому порядку на вимогу Суборендодавця у разі невиконання Суборендарем п. 3.1., п. 3.2. Договору протягом тридцяти календарних днів з моменту повідомлення про розірвання Договору Суборендаря; банкрутства Суборендаря та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України.

Також, 04.01.2010р. між позивачем (далі - Суборендодавець) та відповідачем (далі - Суборендар) було укладено договір суборенди № 04/01/10.

Відповідно до п. 1.1. Договору суборенди № 04/01/10, Суборендодавець зобов'язується надати, а Суборендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування майно, що зазначено в п.1.2. цього Договору та своєчасно сплачувати орендну плату.

Пунктом 1.2. Договору суборенди № 04/01/10 передбачено, що Суборендодавець зобов'язується надати, а Суборендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування територію прилеглу до адміністративно-побутового корпусу та їдальні, загальною площею 1076 (одна тисяча сімдесят шість) кв.м, що розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Коломойцівська, 3.

Згідно до п.2.1. Договору суборенди № 04/01/10, Суборендар вступає у строкове платне користування у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі, що є невід'ємною частиною даного Договору.

04.01.2010р. позивач передав по Акту приймання-передачі, а відповідач прийняв об'єкт оренди, у відповідності до п.п.1.2., 2.1. Договору.

01.03.2011р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду до Договору суборенди № 04/01/10 від 04.01.2010р.

У відповідності до п. 1. Додаткової угоди від 01.03.2011р. пункт 1.2 Договору суборенди № 04/01/10 від 04.01.2010р. викладений в наступній редакції: "Суборендодавець зобов'язується надати, а Суборендар зобов'язується прийняти в строкове платне користування територію прилеглу до адміністративно-побутового корпусу (літера "Б-4") та їдальні (літера "В"), загальною площею 1956 (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят шість) кв.м, що розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Коломойцівська, 3".

Пунктом 2 Додаткової угоди від 01.03.2011р. пункт 3.1. Договору суборенди №04/01/10 від 04.01.2010р. викладений в наступній редакції: "За користування Об'єктом оренди Суборендар сплачує щомісячно Суборендодавцю орендну плату з розрахунку 20,00 (двадцять) грн. за 1 (один) кв.м. Загальна сума орендної плати по даному Договору становить суму 39 120 (тридцять дев'ять тисяч сто двадцять грн. 00 коп.) грн. 00 коп. в тому числі ПДВ".

У відповідності до п. 7.4. Договору суборенди № 04/01/10 передбачено, що чинність цього Договору припиняється внаслідок: закінчення строку, на який його було укладено; дострокового розірвання Договору в односторонньому порядку на вимогу Суборендодавця у разі невиконання Суборендорем п. 3.1., п. 3.2. Договору протягом тридцяти календарних днів з моменту повідомлення про розірвання Договору Суборендаря; банкрутства Суборендаря та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України.

В п. 7.1. Договору суборенди № 04/01/10 зазначено про те, що цей Договір укладено на строк з 01.01.2010р. до 30.12.2012р. включно.

Згідно ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Частиною 3 ст. 774 ЦК України, передбачено, що до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічні за змістом норми містяться і у ч. 4 ст. 284 ГК України, ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

За ч. 2 ст. 291 ГК України, договір оренди припиняється, зокрема у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Отже, за змістом зазначених правових норм, після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на той самий строк, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним саме протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору.

Договір суборенди № 04/01/10-01 від 04.01.2010р. був укладений сторонами на строк до 31.12.2012р., а договір суборенди № 04/01/10 від 04.01.2010р. на строк до 30.12.2012р., тому саме у період з 31.12.2012р. по 01.02.29013р. суборендодавець мав повідомити суборендаря про припинення орендних відносин.

Листом № 03/01 від 03.12.2012р. (фактично виходячи зі змісту від 03.01.2013р.) позивач повідомив відповідача, що у зв'язку з неналежним виконанням умов Договору суборенди № 04/01/10-01 від 04.01.2010р. та закінченням 31.12.2012р. строку дії Договорів суборенди № 04/01/10-01 від 04.01.2010р. та № 04/01/10 від 04.01.2013р. на 2013 рік договори оренди нерухомого майна за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Коломойцівська, 3, укладатися не будуть та додатково вимагав повернути орендоване майно по акту приймання-передачі. Відправлення зазначеного листа на адресу відповідача підтверджується відповідним описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком органу зв'язку від 04.01.2013р. (а.с. 43-44).

З огляду на вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов до вірного висновку про припинення Договорів суборенди № 04/01/10-01 від 04.01.2010р. та № 04/01/10 від 04.01.2010р. станом на 01.01.2013р. внаслідок закінчення строку, на які їх було укладено.

При цьому, апеляційним судом відхиляються доводи скаржника щодо продовження на 2013р. дії вищенаведених Договорів суборенди у зв'язку з направленням позивачем на адресу відповідача листів від 15.05.2013р. № 15/05/13-01, від 16.05.2013р. № 16/05 та від 03.06.2013р. № 03/06, оскільки як вже було вище зазначено норми ст. 764 ЦК України, ч. 4 ст. 284 ГК України, ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» пов'язують продовження терміну дії договору оренди з відсутністю заяв сторін про припинення дії договору саме протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору.

Зазначені норми є імперативними та підлягають обов'язковому застосуванню до спірних відносин незалежно від відповідних умов договору, обставин повідомлення орендаря про припинення договору до закінчення терміну його дії, або після спливу місячного строку з дати закінчення терміну дії договору оренди.

Окрім цього, зі змісту листів позивача від 16.05.2013р. № 16/05 та від 03.06.2013р. № 03/06 не вбачається згоди суборендодавця на продовження орендних відносин за Договорами суборенди № 04/01/10-01 від 04.01.2010р. та № 04/01/10 від 04.01.2010р., а лише зазначено про продовження користування суборендарем нерухомим майном, яке орендувалося за вищенаведеними Договорами, у 2013 році та запропоновано суборендарю визначитися зі своїми намірами щодо продовження оренди та надати відповідні пропозиції, або повернути об'єкт оренди. Листом же від 15.05.2013р. № 15/05/13-01 позивач просив відповідача сплатити орендну плату за користування орендованим майном у 2013р.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, станом на 01.08.2013р. відповідач орендоване майно по Договорам суборенди № 04/01/10-01 від 04.01.2010р. та № 04/01/10 від 04.01.2010р. позивачу не повернув та продовжував його використовувати в своїй господарській діяльності.

Скаржником вищенаведені обставини справи належними доказами не спростовані. Так, скаржником не надано належних доказів повернення орендованого майна, а надані останнім копії листів до позивача від 14.02.2013р. № 39, від 19.02.2013р. № 43, від 26.06.2013р. № 154 свідчать лише про намір відповідача передати частину приміщень, а не про їх фактичну передачу. Не можуть бути і належними доказами виконання скаржником своїх зобов'язань з повернення орендованого майна і надані копії актів від 19.06.2013р. та 05.07.2013р. щодо не з'явлення представників позивача на зустріч для проведення переговорів по Договору суборенди № 04/01/10-01 від 04.01.2010р., подальшу співпрацю та умови оренди.

Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

За наведених обставин, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми неустойки за неповернення майна з суборенди по Договорам суборенди № 04/01/10-01 від 04.01.2010р. та № 04/01/10 від 04.01.2010р. за період з 01.01.2013р. по 01.08.2013р. в розмірі 2 800 000,00 грн., який розрахований, виходячи з розміру орендної плати, передбаченої вищенаведеними договорами та строку користування майном після припинення договорів є обґрунтованими, а рішення місцевого господарського суду про їх задоволення відповідає чинному законодавству України.

При цьому, апеляційний суд, також вважає неспроможними і доводи скаржника щодо неукладеності Договору суборенди № 04/01/10-01 від 04.01.2010р. внаслідок відсутності визначення в договорі вартості майна, порядку використання амортизаційних відрахувань та порядку повернення орендованого майна.

Так, як свідчать матеріали справи, сторонами фактично виконувався Договор суборенди № 04/01/10-01 від 04.01.2010р., а скаржник користувався орендованим майном, чому не завадили обставини наведені останнім в апеляційній скарзі. Вказаний договір містить необхідні умови, передбачені для договорів даного виду, та достатні для з'ясування сторонами предмету договору та обсягу своїх прав та обов'язків за договором, тобто містить усі умови необхідні для його виконання. Розділи 2, 4 та п. 7.6. Договору в редакції додаткової угоди до Договору від 01.03.2011р., також містять умови повернення орендованого майна.

Виходячи зі змісту спірних правовідносин безпідставними є і посилання скаржника на висновки Верховного Суду України, викладені у рішенні від 08.12.2010р., яке стосувалося договору оренди земельної ділянки, оскільки правовідносини у даних справах не є подібними.

Не може бути підставою для скасування оскаржуваного рішення і не задоволення місцевим господарським судом клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та прийняття рішення у справі за відсутності представника відповідача, враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2013р. було порушено провадження у справі, призначено судове засідання на 21.08.2013р., а відповідача було зобов'язано надати відзив на позов та докази в обґрунтування заперечень. Представник відповідача брав участь у судовому засіданні по справі, що відбулося 21.08.2013р., але відзив на позов та інші витребувані документи до суду не надав.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2013р. судове засідання відкладено та призначено до розгляду на 11.09.2013р., відповідача повторно зобов'язано відповідача надати суду необхідні матеріали. У судове засідання 11.09.2013р. представник відповідача не з'явився, відповідач витребувані судом матеріали вдруге не надав та 11.09.2013р. до канцелярії суду здав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку зі зміною представника та його зайнятістю у іншому судовому засіданні.

Отже, відповідач був належним чином повідомлений судом про час та місце судових засідань у справі, мав достатньо часу для подання до суду заперечень проти позову та відповідних доказів, а не з'явлення представника відповідача в судове засідання 11.09.2013р. не може бути визнано поважним, оскільки відповідач не обмежений певним колом осіб, які мають право представляти його інтереси.

Враховуючи вищезазначені обставини, місцевий господарський суд, обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, що узгоджується з приписами ст.ст. 75, 77 ГПК України. Погоджується суд апеляційної інстанції і з висновком господарського суду про відсутність підстав, передбачених ст. 79 ГПК України для зупинення провадження у справі.

З огляду на усе вищенаведене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування рішення господарського суду Дніпропетровської області у даній справі від 11.09.2013р. відсутні.

Згідно ст. 49 ГПК України, витрати по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги слід віднести на скаржника.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст.49, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МіК" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2013р. у справі № 904/6113/13- залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2013р. у справі № 904/6113/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя Н.В. Пархоменко

Повний текст постанови виготовлено та підписано 02.12.2013 року.