Ухвала суду № 35693814, 26.11.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

"26" листопада 2013 р. Справа № 911/1892/13

За заявою Селянського (фермерського) господарства «Обрій» про відстрочку виконання рішення

У справі за позовом Прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Київської області в інтересах держави в особі Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця», м.Київ

до Селянського (фермерського) господарства «Обрій», с.Вікторівка, Миронівський р-н

про стягнення 1385891,17 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: Никипорець І.Ф.; Черкезюк Д.В.

Від відповідача: Лушкін Ю.П.

Від прокуратури: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням господарського суду Київської області від 30.07.2013 року, яке набрало законної сили 01.10.2013 року відповідно до постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 року, позовні вимоги Прокуратури з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Київської області в інтересах держави в особі Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» задоволено та стягнуто з Селянського (фермерського) господарства «Обрій» на користь Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» 1657661,41 грн. шкоди та 33153,23 грн. судового збору в доход державного бюджету України.

На виконання зазначено рішення суду господарським судом 21.10.2013 року видано відповідні накази.

До господарського суду Київської області від боржника - Селянського (фермерського) господарства «Обрій» надійшла заява від 07.10.2013 року (яка знаходилась на контролі в канцелярії суду до повернення матеріалів справи з Київського апеляційного господарського суду) про відстрочку виконання рішення суду до жовтня 2014 року. В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на тяжкий фінансовий стан, а також на те, що стягнення боргу у примусовому порядку призведе до погіршення фінансового стану підприємства.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

За таких обставин, ухвалою суду від 25.10.2013 року розгляд заяви призначено на 14.11.2013 року.

Представником позивача (стягувача) у судовому засіданні 14.11.2013 року подані заперечення на заяву відповідача, в яких позивач просить суд відмовити у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення суду.

У судовому засіданні 14.11.2013 року оголошено перерву до 26.11.2013 року.

В судовому засіданні 26.11.2013 року заявник подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів. Однак, заявник не обґрунтував подане клопотання, не зазначив які докази він має намір надати та причин, з яких докази не були своєчасно надані суду.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 26.11.2013 року суд розглянув заяву відповідача про відстрочку судового рішення, заслухав пояснення представників стягувача та боржника та дослідив викладені в запереченнях стягувача обставини.

В обґрунтування підстав для відстрочки виконання судового рішення від 30.07.2013 року у справі № 911/1892/13 боржник посилається на відсутність достатніх грошових коштів для погашення заборгованості у зв'язку з тяжким фінансовим становищем, непомірними для господарства кредитними зобов'язаннями та можливістю погасити заборгованість з врожаю 2014 року.

Стягувач надав відзив та в судових засіданнях проти задоволення заяви про відстрочку виконання судового рішення заперечував. Вважає, що боржником не наведено обставин, які ускладнюють чи унеможливлюють виконання судового рішення. Також, стягувач наполягає на врахуванні його матеріальних інтересів та необхідності відновлення державного майна.

Відповідно до п. 2 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996 року «Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України» підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття передбачених статтею 121 ГПК України заходів ці норми закону не вимагають й господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Також, суд враховує ту обставину, що боржник не вживав заходів щодо погашення присудженої в судовому рішенні заборгованості, яка складається виключно з основного боргу та судових витрат.

Крім того, боржник посилається на можливість погашення заборгованості після збирання врожаю 2014 року, однак, не наводить обставин, які перешкоджають йому почати погашати присуджену за судовим рішенням в липні 2013 року заборгованість з врожаю 2013 року.

Як вище згадувалось, законодавець в будь-якому випадку пов'язує розстрочення чи відстрочення виконання судового рішення з об'єктивними, непереборними, виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення, натомість наведені відповідачем у справі підстави для відстрочення виконання судового рішення не є, на думку суду виключними обставинами, адже важке фінансове становище відповідача утворилось внаслідок його господарської діяльності, в такому стані може опинитись й позивач через невиконання згаданого вище судового рішення.

Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України, зокрема, в постановах від 06.01.2011 року у справі № 36/126, від 18.01.2011 року у справі № 3/62, від 08.02.2011 року у справі № 17/241-10 та від 10.02.2011 року у справі 2/151-10.

Таким чином, суд вважає, що наведені боржником обставини не можуть бути підставою для відстрочки виконання судового рішення, проти чого також заперечує стягувач.

За таких обставин, враховуючи, що заявником не обґрунтовано та не доведено обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють виконання рішення суду у справі № 911/1892/13, стягувачем заперечено надання відстрочки, заява про відстрочку виконання судового рішення задоволенню не підлягає.

При цьому, боржник не позбавлений права повторно звернутись з заявою про розстрочку чи відстрочку виконання судового рішення в разі обґрунтованості обставин, які ускладнюють його виконання.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Відмовити в задоволені заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду Київської області від 30.07.2013 року у справі № 911/1892/13.

Суддя Кошик А.Ю.