Постанова № 35693077, 27.11.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2013 року Справа № 813/7462/13-а

12 год. 14 хв. м. Львів, вул. Чоловського, 2

Зал судових засідань № 7

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Карп'як О.О.

при секретарі судового засідання Дорош Х.Р.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - Яцук Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом Житлово - будівельного кооперативу «Монастирський» до Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

в с т а н о в и в :

Житлово - будівельний кооператив «Монастирський» звернувся до суду з адміністративним позовом до Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 16.04.2013 року №0000791510 та від 10.07.2013 року №0001961510.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки податкового органу є необґрунтованими та безпідставними, оскільки ними не було допущено порушень вимог пп.7.11.1, п.7.11.7 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст.4 ЗУ «Про інвестиційну діяльність « від 18.09.1991р, п.4.п.5ст 1 п.12 частини першої ст.4 ЗУ « Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», п.4.7. ст.4,пп..7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість», п.п.14.1.121, 14.1.36,14.1.191 п. 14.1 ст.14 ПКУ абз.2,4 п.157.15 ст.157, п. 189.4 ст.189 п. 197.1.14 п.197.1 ст.197, п.198.1,п.198.3 ст.198, пп. «е» п.201.1 ст.201 ПКУ, що не призвело до завищення значення р.26 податкової декларації попереднього звітного періоду (р.23.2 декларації за ІУкв.2010р.) на суму 3 225 229.00 грн. та залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду відповідно до поданої податкової декларації за листопад 2012 року (рядок 24 Декларації) на суму 517 538.00 грн., не завищено значення рядка 19 «від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового періоду» податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2012року на суму 84 423.00 грн. Вважає, що зафіксовані в акті документальної перевірки факти не засвідчують про їх чіткість, об'єктивність, не містять вичерпного посилання на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що не підтверджують наявність зазначених фактів. Зокрема, представник відповідача зазначила, що правові відносини ЖБК "Монастирський" та ТОВ "Сокме" щодо організації будівництва житлового кварталу виникли на підставі угоди про виконання доручення від 14.01.2008 року та договором доручення від 20.02.2009 року з наступними змінами і доповненнями від 30.03.2009 року, якими передбачено право повіреного використовувати власні кошти, кошти ЖБК "Монастирський" для виконання зобов'язань за договором доручення з наступним відшкодування усіх понесених витрат. Відтак ЖБК "Монастирський" як повірений за договором виконував зобов'язання перед ТОВ "Сокме" як Довірителем за вказаним договором, після чого останній відшкодував усі понесені Повіреним витрати згідно з підтверджуючими документами. Представник наголошує, що організовуючи будівництво житлового комплексу ЖБК "Монастирський" діяв виключно в інтересах свого довірителя, який і є забудовником, жодних самостійних дій у власних інтересах, в т.ч. з метою отримання прибутку, кооператив не вчиняв. Тому відповідач не погоджується з висновком позивача, що ЖБК "Монастирський" як неприбуткова організація організовував будівництво об'єктів з метою отримання доходу. На думку відповідача, чинним законодавством не передбачено такого виду господарської діяльності як вчинення юридичних дій по виконанню представницьких функцій за договором доручення, разом з тим вчинення таких дій жодним чином не суперечить установчим документам ЖБК "Монастирський". У зв'язку з виконанням договору доручення (угоди), повірений не отримував винагороду, оскільки остання підлягаю виплаті по факту виконання зобов'язань в повному обсязі. Питання використання майна( коштів) кооперативу у здійсненні діяльності, пов'язаної з виконанням зобов'язань за договором доручення (угоди) щодо використання власних коштів Повіреним вирішено згідно рішення вищого органу кооперативу, загальних зборів. Діючи згідно статутних вимог, Повірений вчиняв дії по виконанню зобов'язань за договором доручення щодо володіння, користування та розпорядженням майном, закріпивши це у п1.4. пп.4.2.3. Змін та уточнень від 30.03.2009 року до договору доручення від 20.02.2009р. Відповідно до ст.19 Закону України «Про кооперацію» «Кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна , придбаного на підставах, не заборонених законом». Щодо висновків податкового органу про допущення помилки у веденні бухгалтерського обліку, то така не призводить до зміни правової суті операцій чи до виникнення податкових наслідків. Вона свідчить лише про порушення стандартів бухгалтерського обліку. У червні 2012 року до початку проведення документальної позапланової виїзної перевірки помилка була виправлена шляхом коригування сальдо бухгалтерських рахунків і приведено у відповідність до суті господарських операцій. Діючи в межах ст.19 ЗУ «Про кооперацію» та пп. 10.2.12 Статуту вищий орган товариства визначив спосіб і механізм використання майна кооперативу у організації будівництва житлового кварталу «Монастирський» згідно договору доручення з наступним відшкодування за наслідками виконання зобов'язань за договором доручення. Тому, вважає невірним висновок контролюючого органу стосовно «здійснення будівництва за кошти фізичних осіб», які у будівництві жодним чином не використані. Внаслідок хибного висновку контролюючого органу, останній вдається до спроби застосування норм Закону України «Про інвестиційну діяльність» з постатейним дослідження вказаного закону, цитуючи статті не згідно поданого у законі а вибираючи з контексту «потрібні» визначення, які не відповідають правовій суті операції у зв'язку з виконанням зобов'язань за договором доручення.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, подала клопотання про розгляд справи у її відсутності у зв'язку з перебуванням на лікуванні.

Позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на позов та обгрунтовується тим, що в періоді, охопленому перевіркою, позивач уклав угоду на виконання доручення з ТзОВ «Сокме», відповідно до якого він зобов»язувався від імені та за рахунок довірителя виконати дії, пов»язані з придбанням будівельно - монтажних робіт та інших товарно - матеріальних цінностей, надання і споживання, послуг для проведення будівництва житлового кварталу «Монастирський», організацією будівництва дитячого дошкільного закладу, дитячого майданчика, торгівельно - побутового, спортривних комплекчів, офісного та молодіжно - розважальних центрів а також організацію та будівництво інженерно - комунікаційних мереж і введення їх в експлуатацію для забезпечення потреб діяльності житлового мікрорайону «Монастирський». Дозвіл на виконання будівельних робіт виданий ТзОВ «Сокме» на підрядну організацію «С-Буд», земельна ділянка, на якій здійснюється будівництво житлового кварталу «Монастирський», знаходиться в оренді ТзОВ «Сокме». ЖБК «Монастирський» придбавав будівельні матеріали та проводив оплату виконаних будівельних робіт ТзОВ «С-Буд» за кошти, що надходили у вигляді пайових, цільових та членських внесків, не здійснюючи діяльності, передбаченої статутом, а забезпечував будівництво житлового кварталу «Монастирський». Від ТзОВ «Сокме» кошти на виконання договору доручення не надходили. Відповідач вважає, що збудовані житлові будинки ЖБК «Монастирський» за пайові, цільові та членські внески є власністю ТзОВ «Сокме». Позивач при проведенні перевірки не надав документів на право власності чи користування земельної ділянки, проектно - кошторисної документації на проведення буівництва. Проведеною перевіркою встановлено, що позивач здійснював діяльність, не передбачену статутом неприбуткової організації, а також будівництво за кошти, звільнені від оподаткуванння. Враховуючи матеріали, які придбавались безпосередньо кооперативом, були передані за договором доручення, виконання якого є позастатутною діяльністю ЖБК, та те, що акти виконаних будівельних робіт КБ-2 складені з порушенням нормативних документів, формування податкового зобов'язання з ПДВ на ТзОВ «Сокме» є безпідставними. Позивач відносив до податкового кредиту ПДВ з вартості виконаних будівельних робіт на підставі наданих документів ТзОВ «С-Буд». На підтвердження факту надання даних послуг позивачем представлено акти форми КБ-2в. Здійснення ЖБК «Монастирський» без наявності дозволу на виконнаня будівеьних робіт будівництва житлового кварталу, відображення в складі податкового кредиту суму ПДВ при придбанні товарів, будівельних робіт та інших послуг є безпідставним. Таким чином, вважає оскаржуванні рішення правомірними та такими що прийняті на підставі, в межах повноважень та успосіб, передбачені законодавстовом, висновки вважає обгрунтованими, відтак просить відмовити у задоволенні позову у уповному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила з підстав, наведених у запереченнях на позов, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

На підставі наказу від 19.02.2013 року №48, працівниками відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Житлово - будівельного кооперативу «Монастирський» (позивач) залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового пероду за пеіод з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року, 01.01.2011 року по 31.12.2011 року та з 01.01.2012 року по 30.11.2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 20.03.2013 року №108/1601/34987300 (далі - акт перевірки).

Як вбачається з акта перевірки, перевіркою встановлено порушення позивачем:

-пп.7.11.1, пп.7.11.7, п.7.11 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»;

-ст.4 Закону України «Про інвестиційну діяльність», п.4,5 ст.1, п.12 ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»;

-п.4.7 ст.4, пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Зкону України «Про податок на додану вартість», пп.14.1.121, 14.1.36, 14.1.191 п.14.1 ст.14, абз.2,4 п.157.15 ст.157, 201.1 ст.201 ПК України в результаті чого завищено значення р.26 податкової декларації попереднього звітнього періоду (р.23.2 декларації за 6 кв.2010 року) на суму 3225229 грн. та залишку від'ємного значення суми податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду відповідно до поданої податкової декларації за листопад 2012 року (рядок 24 Декларації) на суму 517538 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкові повідомлення - рішення:

- від 16.04.2013 року №0000791510 форми № «В4», яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 517538 грн. по декларації №9079307825 від 17.12.2012 року - за порушення пп.14.1.36, 14.1.191 п.14.1, п.189.4, 197.1.14, 198.1, 198.3, пп. «е» п.201.1 ПК України;

- від 10.07.2013 року №0001961510 форми № «В4», яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 84423 грн. по декларації №9079307825 від 17.12.2012 року - за порушення пп.14.1.36, 14.1.191, 189.4, 197.1.14, 198.3 ПК УКраїни.

Податкове повідомлення-рішення ДПІ у Сокальському районі від 16.04.2013р. №0000791510 оскаржено позивачем в адміністративному порядку до ДПС Львівської області. Рішенням Головного управління Міндоходів у Львівській області від 24.05.2013р.№1354/10/10-2005/96 продовжено строк розгляду первинної скарги по 05.07.2013р. включно. Рішенням ГУ Міндоходів у Львівській області від 02.07.2013р. №4276/10/10-3005/268 про результати розгляду первинної скарги податкове повідомлення - рішення залишено без змін та донараховано на суму завищення значення рядка 19 «Від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2012р. на 84 423.00.грн

Податкові повідомлення рішення від 16.04.2013р №00007911510 та від 10.07.2013р. №0001961510 оскаржено в адміністративноу порядку позивачем до Міністерства доходів і зборів України. Рішенням Міндоходів України від 05.08.2013р №8303/6/99-99-10-01-15 продовжено строк розгляду первинної скарги до 13.09.2013р. Одночасно ГУ Міндоходів у Львівській області доручено проведення документальної позапланової перевірки ЖБК «Монастирський» Сокальською ОДПІ з питань, що стали предметом оскарження. За наслідками документальної позапланової перевірки складено акт від 28.08.2013р. №486/1510/34987300, висновками якого попередні висновки Сокальської ОДПІ щодо встановлених порушень підтверджено. 12.09.2013 р. прийнято рішення Міндоходів і зборів України за номером 10503/6/99-99-10-01-15, оскаржувані податкові повідомлення рішення залишено без змін, а скаргу платника податків - без задоволення.

Як вабчається з акта перевірки, висновки податкового органу про порушення позивачем пп.7.11.1, 7.11.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.14.1.121 п.14.1 ст.14 абз 2,4 п.157.15 ПК України обгрунтовуються тим, що ЖБК «Монастирський» здійснював діяльність, не передбачену статутом неприбуткової організації, а проводив будівництво за кошти, звільнені від оподаткування неприбуткової організації (пайові та цільові внески) для ТзОВ «Сокме». Впровадження діяльності не передбаченої статутом неприбуткової організації, здійснюючи будівництво за кошти, звільнені від оподаткування (пайові та цільові внески) для ТзОВ «Сокме» житлового кварталу «Монастирський» з малоповерховою щільною забудовою котеджного типу одно - двоквартирних житлових будинків з вбудованими гаражами, дитячого майданчика, спортивного комплексу та порушення ст.4 Закону України «Про інвесиційну діяльність», п.4, 5 ст.1, п.12 ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» залучення коштів фізичних та юридичних осіб для будівництва даного житлового кварталу здійснював функції фінансової установи, не маючи такого статусу та відповідних дозвільних документів та право провадження даного виду господарської діяльності, тому податковий орган вважає відображення у складі податкового кредиту виконанних робіт та придбаних матеріалів за даними операціями - безпідставними, оскільки не використане для ведення господарської діяльності.

Також в акті перевірки відображені висновки податкового органу про порушення позивачем п.4.7, 7.4.1 Закону України «Про податок на додану вартість», пп.14.1.36, 14.1.191, 189.4, 198.1, 198.3 ПК України, завищеноподатковий кредит в сумі 3695296 грн., у тому числі за 4 кв.2010 року в сумі 540245 грн., за січень 2011 року - 44793 грн., за лютий 2011 року в сумі 83166 грн., за березень 2011 року - 83175 грн., за квітень 2011 року - 280773 грн., за травень 2011 року - 278171 грн., за червень 2011 року - 152277 грн., за липень 2011 року - 278501 грн., за серпень 2011 року - 241834 грн., за вересень 2011 року - 352934 грн., за жовтень 2011 року - 195277 грн., за листопад 2011 року - 237059 грн., за грудень 2011 року - 56690 грн., за січень 2012 року - 22920 грн., за лютий 2012 року - 20458 грн., за березень 2012 року - 250425 грн., за квітень 2012 року в сумі 35082 грн., за травень 2012 року - 53814 грн., за червень 2012 року - 49457 грн., за липень 2012 року - 107896 грн., за серпень 2012 року - 93909 грн., за вересень 2012 року - 72012 грн., за жовтень 2012 року - 80005 грн., за листопад 2012 року - 84423 грн. Такі висновки мотивовані тим, що позивачем при проведенні перевірки не надано документів на право власності чи користування земельною ділянкою, проектно - кошторисної документації на проведення даного будівництва, відповідних дозвільних документів на проведення будівельних робіт, кооперативом не оформлялось право власності на об'єкт незавершеного будівництва чи житлового кварталу «Монастирський». Позивач відносив до складу податкового кредиту ПДВ з вартості виконаних будівельних робіт згідно з наданих документів ТОВ «С-Буд». Згідно наданих при перевірці первинних документів встановлено, що будівельні матеріали, придбані позивачем, не передавались до підрядника, в актах КБ-2в не враховувались. Таким чином, надані акти виконаних будівельних робіт, довідки про вартість виконаних робіт, без відображення розшифровки списаних матеріалів, оформені з порушенням нормативних документів, зокрема Постанови КМ України від 01.08.2005 року №668, та суперечить умовам, передбачених договором, що свідчить про формальність його укладення та унеможливлює визначити вартість та обсяг виконаних будівельних робіт, кількість списання матеріалів та правомірності формування податкового кредиту за виконанними роботами та придбаними будівельними маатеріалами, ТМЦ, будівельні матеріали мали обліковуватись на балансовому рахукну, згідно із стандарстів бухгалтерського обліку. Тому податковий орган вважає, що здійснення позивачем без наявності дозволу на виконання будівельних робіт будівництва житлового кварталу, відображення в складі податкового кредиту суми ПДВ з вартості сплачених при придбанні товарів будівельних матеріалів, будівельних робіт та наданні інших послуг, пов'язаних з будівництвом житлововго кварталу «Монастирський» є безпідставним.

Як вбачається з рішення Головного управління Міндоходів у Львівській області від 02.07.2013 року №4276/10/10-3005/268, яким за наслідками адміністративного оскарження податкового повідомлення - рішення від 16.04.2013 року №0000791510, було його залишено без змін та зменшено від'ємне значення податку на додану вартість за листопад 2012 року на 84423 грн. Рішення про зменшення від'ємного значення ПДВ за листопад 2012 року на суму 84423 грн. обгрунтовується тим, що порушення, зафіксовані в акті перевірки призвели до завищення значення рядка 19 «від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду» податкової декларації з ПДВ за листопад 2012 року на 84423 грн.

Житлово-будівельний кооператив "Монастирський" зареєстровано як юридичну особу 26.12.2007 року Сокальською районною державною адміністрацією, про що є відповідне свідоцтво №273821 серії А01.

Суд встановив, що ЖБК "Монастирський" утворено на підставі рішення установчих зборів житлово-будівельного кооперативу, яке оформлено протоколом від 25.12.2007 року №1. Засновниками ЖБК "Монастирський" та, відповідно, його членами, є вісім фізичних осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, та одна юридична особа - ТОВ "Сокме". На цих же установчих зборах було затверджено Статут ЖБК "Монастирський" (далі - Статут у редакції 2007 року). Відповідно до п.1.1, п. 2.1 цього Статуту ЖБК "Монастирський" (у тексті Статуту - Кооператив) створено на підставі Закону України "Про кооперацію", відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, для задоволення його членами своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах поєднання їх особистих, колективних інтересів, самоорганізації, самоуправління та самоконтролю для підвищення життєвого рівня членів кооперативу. Головними завданнями ЖБК "Монастирський", згідно з п. 2.3 Статуту в редакції 20087 року, є:

- захист прав та законних інтересів членів кооперативу шляхом представництва їх інтересів в органах державної виконавчої влади, місцевого самоврядування, судових та правоохоронних органах;

- організація будівництва за власні кошти та кошти членів(асоційованих членів) кооперативу одно - та двоквартирних житлових будинків котеджного типу з прибудованими гаражами;

- організація будівництва дитячого дошкільного закладу, дитячого майданчика, молодіжно - розважального центру, спортивного комплексу, магазину, готельного комплексу, офісного центру, інженерних мереж для забезпечення потреб житлового мікрорайону;

- організація будівництва садових та дачних будинків і будівель, комунікацій, необхідних для їх обслуговування.

Згідно з п. 2.4. Статуту у редакції 2007 року для досягнення мети створення Кооперативу, Кооператив здійснює такі види діяльності:

- акумулювання коштів членів (асоційованих членів) Кооперативу для забезпечення завдань Кооперативу;

- виконання функцій замовника розроблення містобудівної, проектно-кошторисної документації на будівництво об'єкту житловий квартал "Монастирський" з малоповерховою щільною забудовою котеджного типу з торгово-побутовими об'єктами у місті Червонограді;

- з метою здешевлення вартості будівництва здійснює самостійно придбання будівельних матеріалів, обладнання, техніки, механізмів тощо з наступною передачею генпідряднику (субпідряднику) для проведення будівельно-монтажних робіт;

- організація будівництва, утримання та обслуговування інженерно - комунікаційних мереж для задоволення потреб кооперативу (водопровід, каналізація, телефон, газ, електроенергія тощо);

- організація будівництва під'їзних та внутрішніх шляхів загального користування;

- забезпечення експлуатації, обслуговування будинків та управління ними;

- проведення робіт з благоустрою території;

- організація охорони житлового кварталу "Монастирський".

Згідно з п. 1.6, п. 2.2. Статуту в редакції 2007 року Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахункові та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, інші реквізити юридичної особи. Метою діяльності Кооперативу не є одержання прибутку.

Відповідно до п. 15.1 Статуту в редакції 2007 року для досягнення мети своєї діяльності Кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси.

Джерелами формування майна Кооперативу, як зазначено в п. 15.2 Статуту, є вступні, членські та цільові внески його членів, майно (паї), добровільно передане Кооперативу його членами і яке надходить для забезпечення потреб основної діяльності кооперативу; пасивні доходи. Згідно з п. 15.4., п. 15.5 Статуту в редакції 2007 року Кооператив є власником будівель, споруд, земельних ділянок, грошових та майнових внесків його членів. Володіння, користування та розпорядження майном Кооперативу здійснюють органи управління Кооперативу відповідно до їх компетенції, визначеної цим Статутом.

Згідно з п. 20.3. п. 20.4 Статуту в редакції 2007 року Кооператив має справо проводити будь-яку діяльність, не заборонену законом для неприбуткових організацій. Кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку.

Рішенням установчих зборів ЖБК "Монастирський", яке оформлено протоколом від 04.01.2010 року №1, було затверджено нову редакцію Статуту (далі - Статуту у редакції 2010 року). Новий Статут ЖБК "Монастирський" в редакції 2010 року містить ті самі положення Статуту в редакції 2007 року, які наведено вище.

На підставі долучених до справи документів суд встановив, що правовідносини між ЖБК "Монастирський" та ТОВ "Сокме", пов'язані з організацією будівництва житлового кварталу забудови в м. Червонограді виникли на підставі договору доручення від 20.02.2009 року із змінами і доповненнями до нього від 30.03.2009 року.

Так, 20 лютого 2009 року ТОВ "Сокме", який є користувачем земельної ділянки в м. Червонограді площею 7,252 га (мікрорайон "Монастирський") та ЖБК "Монастирський" підписали договір доручення № 1, невід'ємною частиною якого є доповнення та зміни від 30.09.2009 року (якими п.1.4 та п. 4.2.3. договору доручення від 20.02.2009 року викладено в іншій редакції.

Відповідно до п. 1.1 цього договору Повірений (за договором ним є ЖБК "Монастириський") зобов'язується за винагороду від імені та за рахунок Довірителя (за договором ним є ТОВ "Сокме") виконати юридичні дії, пов'язані з організацією та проведенням будівництва житлового кварталу "Монастирський" з малоповерховою щільною забудовою котеджного типу одно-двоквартирних житлових будинків з вбудованими гаражами, організацією та проведенням будівництва дитячого дошкільного закладу, дитячого майданчика, молодіжно-розважального центру, спортивного комплексу, магазину, готельного комплексу, офісного та молодіжно-розважальних центрів, а також організацію та будівництво інженерно-комунікаційних мереж і введення їх в експлуатацію для забезпечення потреб життєдіяльності житлового мікрорайону "Монастирський".

Відповідно до договору від 20.02.2009 року (зі змінами і доповненнями від 30.03.2009 року) Повірений (ЖБК "Монастирський") забезпечує виготовлення та затвердження проектно-кошторисної документації на будівництво (п. 1.2). Повірений для реалізації зобов'язань за договором самостійно здійснює погоджувальні процедури та отримує необхідні дозволи на розміщення об'єкту містобудування і одержує Дозволи на виконання будівельних робіт (п. 1.3).

Повірений виконує функції замовника та організовує будівництво, зокрема, укладає Угоди з Генпідрядником та іншими організаціями на проведення будівельно-монтажних робіт, проводить усі організаційні роботи по веденню будівництва, в тому числі, придбанні будівельно-монтажних матеріалів та інших товарно-матеріальних цінностей. Повірений вправі використовувати власні кошти, кошти ЖБК "Монастирський", для виконання зобов'язань за цим договором з наступним їх відшкодуванням по завершенню виконання зобов'язань за цим Договором (п. 1.4). Права і обов'язки за Договором, укладеним Повіреним, виникають безпосередньо у Довірителя (п. 1.5). Повірений забезпечує оформлення та виготовлення документів, що засвідчують право власності на збудовані об'єкти (п. 1.6). Відповідно до п. 4.2 договору від 20.02.2009 року довіритель зобов'язаний забезпечити Повіреного засобами та документацією, необхідними для виконання доручення, відшкодувати Повіреному понесені витрати у зв'язку з виконанням зобов'язань за договором Доручення, які належним чином підтверджені.

Згідно з п. 4.2, 4.3,4.4. договору доручення Довіритель зобов'язаний відшкодувати Повіреному понесені витрати, негайно прийняти від Повіреного усе одержане ним при виконанні доручення, виплатити Повіреному винагороду в порядку та розмірах, визначеному цим Договором; відшкодувати усі витрати, пов'язані з придбанням будівельно-монтажних матеріалів та інших товарно-матеріальних цінностей за кошти Повіреного та кошти ЖБК "Монастирський", а також витрати пов'язані із наданням та споживанням послуг, у разі їх належного підтвердження.

Відповідно до п. 5.1 договору доручення Довіритель за виконання повіреним на його користь передбачених цією Угодою дій сплачує винагороду у грошовій формі або здійснює розрахунок в іншому порядку, в тому числі шляхом передачі майнових прав на площі в збудованих об'єктах. Згідно з п. 9.1 договору доручення цей Договір набуває чинності з моменту підписання і діє протягом шести років, але не довше терміну завершення будівництва та оформлення права власності на збудовані об'єкти.

На виконання зобов'язань за договором доручення №1 від 20.09.2009 року (зі змінами і доповненнями від 30.03.2009 року), укладеного з ТОВ "Сокме", ЖБК "Монастирський" (за договором - Замовник) уклав з ТОВ "С-Буд" (за договором - Підрядник) договір №2 від 12.03.2009 року на виконання будівельно-монтажних робіт для будівництва кварталу 2-3-4-поверхової житлової забудови котеджного типу на вул. Б. Хмельницького, 9 (мікрорайон "Монастирський") в м. Червонограді Львівської області (том ІІ, а.с. 116-118). Відповідно до п. 1.1. цього договору, Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати загально-будівельні роботи по будівництву кварталу 2-3-4-поверхової житлової забудови котеджного типу на вул. Б. Хмельницького, 9 (мікрорайон "Монастирський") в м. Червонограді Львівської області згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією, здати об'єкт в експлуатацію у встановлений Договором строк.

Замовник, відповідно до п. 1.2 договору від 12.03.2009 року, зобов'язується надати Підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну та дозвільну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти завершений будівництвом об'єкт і оплатити вартість виконаних робіт у порядку та розмірах, передбачених цим договором та додатках до нього. Згідно з п. 1.6, п. 1.7 договору Замовник є неприбутковою організацією та платником податку на додану вартість.

16 березня 2009 року сторони за договором від 12.03.2009 року та ТОВ "Сокме" підписали уточнення до преамбули та тексту реквізитів сторін договору від 12.03.2009 року на виконання будівельно-монтажних робіт для будівництва кварталу 2-3-4-поверхової житлової забудови котеджного типу на вул. Б. Хмельницького, 9 (мікрорайон "Монастирський") в м. Червонограді Львівської області. Цим уточненням преамбулу згаданого вище договору викладено в такій редакції: "ТОВ "Сокме", що іменується надалі "Замовник", в особі Повіреного голови ЖБК "Монастирський" ОСОБА_6, що діє на підставі статуту та у відповідності до договору доручення № 1 від 20.09.2009 року між ТОВ "Сокме" та ЖБК "Монастирський", враховуючи дозвіл на виконання будівельних робіт від 18.12.2008 №9/92ж, виданого ТОВ "Сокме" з одного боку, та ТОВ "С-Буд", що іменується надалі "Підрядник", в особі директора Гошовського В.М., що діє на підставі статут з другого боку, які спільно за текстом цього договору іменуються "Сторони", а також окремо "Сторона", уклали цей договір про наступне.

Будівництво, задля якого укладено згаданий вище договір від 12.03.2009 року з наступними змінами, здійснювалося на земельній ділянці, яка перебуває у володінні та користуванні ТОВ "Сокме" згідно з договором оренди земельної ділянки з Червоноградською міською радою від 11.11.2008 року. Будівельні роботи проводилися у відповідності з проектною документацією об'єкта "Будівництво кварталу 2,3,4, поверхової забудови котеджного типу по вулиці Б. Хмельницького, мікрорайон "Монастирський" (1а черга) в м. Червонограді", яку розробило ОП Львівське обласне проектно-виробниче Архітектурно-планувальне бюро Червоноградського відділу, а також з урахуванням висновку Управління містобудування та архітектури м. Червонограда, висновку державної експертизи від 21.11.2008 року №1096 КБ і дозволу на забудову котеджного типу на вул. Б. Хмельницького, мікрорайон "Монастирський" в м. Червонограді.

Виконання будівельних робіт для будівництва кварталу 2-3-4-поверхової житлової забудови котеджного типу на вул. Б. Хмельницького, 9 (мікрорайон "Монастирський") в місті Червонограді Львівської області здійснювалося на підставі дозволу Інспекції ДАБК у Львівській області від 18.12.2008 року №9/92ж, виданого ТОВ "Сокме". Згодом цей дозвіл було продовжено до 10.11.2010 року, про що зроблено відповідну відмітку, а пізніше ТОВ "Сокме" перереєструвало дозвіл №9/92ж від 18.12.2008 року, отримавши таким чином дозвіл № 9/92ж від 26.07.2010 року.

У червні 2012 року будівництво житлового комплексу "Монастирський" було завершено, після чого на ТОВ "Сокме" оформлено 34 свідоцтва на право власності від 05.09.2012 року, відповідно, на 34 житлових будинки. Відомості про наявні у власності об'єкти житлової нерухомості (їх перелік з вказівкою на місцезнаходження та площу) ТОВ "Сокме" також відобразило у додатку №2 до податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2013 рік.

03 грудня 2012 року ТОВ "Сокме" та ЖБК "Монастирський" підписали доповнення та зміни до договору доручення від 20.02.2009 року (із змінами та доповненнями від 30.03.2009 року), якими п. 4.2.3. викладено в наступній редакції: "Відшкодувати Повіреному понесені витрати у зв'язку з виконанням зобов'язань за Договором Доручення по будівництву житлового кварталу забудови, які належним чином підтверджені в розмірі 43671427,96 грн.

Після завершення будівництва ТОВ "Сокме" та ЖБК "Монастирський", з метою виконання умов договору доручення щодо відшкодування Повіреному понесених у зв'язку з виконанням договору доручення витрат, підписали акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого станом на 19 серпня 2013 року заборгованість ТОВ "Сокме" перед ЖБК "Монастирський" становить 43671427,96 грн.

Протягом серпня 2013 року ТОВ "Сокме" (Продавець) та ЖБК "Монастирський" (Покупець) уклали 34 договори купівлі-продажу житлових будинків, право власності на які було оформлено на ТОВ "Сокме" (будинки житлового комплексу "Монастирський", будівництво яких здійснювало ТОВ "С-Буд" на підставі згаданого вище договору від 12.03.2009 року). Копії договорів купівлі-продажу, а також копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності з відомостями про реєстрацію права власності ЖБК "Монастирський" на житлові будинки на підставі кожного з договорів купівлі-продажу представник відповідача надала суду для долучення до матеріалів справи. Крім того, представник ЖБК "Монастирський" на вимогу суду надала копії актів прийому передачі житлових будинків за кожним договором купівлі-продажу, та угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно з якими сторони домовились про зарахування вартості окремо взятого житла (що є предметом конкретного договору купівлі-продажу укладеного в серпні 2013 року) в рахунок погашення зобов'язання ТОВ "Сокме" перед ЖБК "Монастирський", яке виникло у зв'язку з виконанням договору доручення від 20.02.2009 року, на загальну суму 43671427,96 грн. Копії згаданих документів долучено до матеріалів справи.

У підсумку укладення договорів купівлі-продажу житлових будинків та проведення взаємних розрахунків 31 серпня 2013 року ЖБК "Монастрський" і ТОВ "Сокме" підписали акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого сторони встановили відсутність заборгованості один перед одним. Разом з тим, як вбачається з акта взаєморозрахунків від 31.08.2013 року, загальна вартість житлових будинків, які ТОВ "Сокме" продало ЖБК "Монастирський", становить 44102454,00 грн., що на 431026,04 грн. більше, аніж витрати, які поніс відповідач у зв'язку з виконанням договору доручення від 20.09.2009 року (зі змінами і доповненнями від 30.03.20009 року). Суд встановив, що зазначену різницю ЖБК "Монастирський" сплатив ТОВ "Сокме" згідно з платіжним дорученням від 30.08.2013 року, зазначивши призначенням платежу "оплата заборгованості згідно договору №27/08-1 від 27.08.2013 року, в т.ч. 71837,67 грн. ПДВ. Отже, шляхом проведення взаємозаліку наявної один перед одним заборгованості по договору доручення та договорах купівлі-продажу, а також шляхом доплати різниці, на яку зобов'язання відповідача як Покупця перед ТОВ "Сокме" як Продавцем житлових будинків перевищували витрати першого у зв'язку з виконанням договору доручення, ЖБК "Монастирський" та ТОВ "Сокме" більше не мають кредиторських вимог один до одного.

Таким чином, ЖБК "Монастирський" та ТОВ "Сокме" у повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання за договором доручення, а ЖБК "Монастирський" в підсумку став власником житлового комплексу "Монастирський".

Як вбачається із заперечень на позов та акта перевіркт від 20.03.2013 року, контролюючий орган, питання правомірності нарахування податкових зобов'язань за платежем податок на додану вартість, аналізував з огляду на правову оцінку установчих документів ЖБК "Монастирський", його договорам доручення з ТОВ "Сокме", з ТОВ "С-Буд" та відображеним у бухгалтерському обліку операцій щодо будівництва, здійснених на підставі цих договорів, а також дозвільним документам на право будівництва. Зокрема, Сокальська ОДПІ зазначила про те, що в даному випадку будівництво житлових будинків велося для ТОВ "Сокме" як юридичної особи, яка є одноосібним власником житла, а не членом ЖБК "Монастирський", який вніс пай в житлово-будівельний кооператив. Сокальська ОДПІ дійшла висновку, що в порушення пп. 7.11.1, пп. 7.11.7, п. 7.1 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.14.1.121 п. 14.1 ст. 14, абз. 2, 4 п. 157.15 ст. 157 Податкового кодексу України ЖБК "Монастирський", зареєструвавшись неприбутковою організацією, користуючись пільгою в частині оподаткування коштів пайовиків, займався діяльністю, не передбаченою статутом неприбуткової організації (забезпечення житлом для власних потреб членів кооперативу, які мають право володіння, користування, а за згодою кооперативу - розпорядженням квартирою (будинком), а проводив будівництво житлового масиву для юридичної особи, яка є платником податку на прибуток на загальних підставах.

Крім того, з покликанням на норми Законів України "Про інвестиційну діяльність", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" відповідач в акті перевірки від 20.03.2013 року зазначив про те, що ЖБК "Монастирський" фактично фінансував будівництво житлового кварталу для ТОВ "Сокме" за рахунок коштів пайових і членських внесків фізичних та юридичних осіб, тобто здійснював функції фінансової установи без необхідних для цього дозвільних документів на провадження такого виду господарської діяльності.

Відтак, контролюючий орган вважає, що ЖБК "Монастирський" займається діяльністю, не передбачену його установчими документами, а щодо самих установчих документів, то на думку відповідача такі зареєстровано без належних на те законних підстав. В акті перевірки Сокальська ОДПІ покликається лише на норми Житлового кодексу УРСР, що стосуються житлово-будівельних кооперативів, але в позовній заяві відповідач також наводить норми Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради міністрів Української РСР №186 від 30.04.1985 року, акцентуючи увагу на порядку та умовах, необхідних для створення таких кооперативів.

До 2003 року правові основи організації житлово-будівельного кооперативу визначали Житловий кодекс Української РСР від 30.06.1983 року №5464-Х (далі - ЖК УРСР), а також прийняті відповідно до ст. ст. 134, 137 названого законодавчого акта: Правила обліку громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, затверджені спільною постановою Ради міністрів УРСР і Української республіканської ради профспілок № 228 від 05.06.1985 року та Примірний статут житлово-будівельного кооперативу, який затверджено постановою Ради Міністрів УРСР №186 від 30.04.1985 року (далі - Примірний статут ЖБК 1985 року).

Названими нормативними актами було встановлено порядок виникнення, принципи організації, умови членства у кооперативі, зокрема передбачено контроль за діяльністю житлово-будівельних кооперативів з боку виконавчих комітетів місцевих ради.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 134 ЖК УРСР на облік бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу беруться громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлене законодавством Союзу РСР і Української РСР) і потребують поліпшення житлових умов. Облік громадян, які бажають вступити до житлово-будівельного кооперативу, здійснюється у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів. Облік бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, при яких організуються кооперативи, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням - також у виконавчому комітеті Ради народних депутатів. Нарівні з ними беруться на облік громадяни, які залишили роботу на цих підприємствах, в установах, організаціях у зв'язку з виходом на пенсію, а також особи, зазначені в частині другій статті 37.

Відповідно до ч. 1, ч. 4, ч. 5 ст. 137 ЖК УРСР житлово-будівельні кооперативи організуються при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів, при підприємствах, установах і організаціях. Рішення про організацію кооперативів при підприємствах, установах, організаціях приймаються з урахуванням пропозицій трудових колективів. Житлово-будівельний кооператив діє на основі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу загальними зборами громадян, які вступають до організовуваного кооперативу, і зареєстрованого в установленому порядку. Громадяни, яких включено до затвердженого виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів списку осіб, що вступають до організовуваного житлово-будівельного кооперативу, вважаються членами цього кооперативу з дня реєстрації статуту, а громадяни, яких прийнято до діючого житлово-будівельного кооперативу, - з дня затвердження виконавчим комітетом районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів рішення загальних зборів членів кооперативу про прийом до кооперативу.

Примірний статут ЖБК 1985 року стосовно порядку організації житлово-будівельного кооперативу містить норми такого ж змісту, що й ЖК УРСР (п. 1). Поміж іншого, Примірний статут ЖБК 1985 року встановлює також умови щодо прийому громадян до членів ЖБК. Згідно з п. 7, п. 8 Примірного статуту 1985 року громадяни приймаються до членів житлово-будівельного кооперативу після досягнення ними вісімнадцятирічного віку, а ті, що одружилися або влаштувалися на роботу в передбачених законом випадках до досягнення зазначеного віку, - відповідно з часу одруження або влаштування на роботу. Неповнолітній спадкоємець члена кооперативу, який проживає разом з ним, може бути прийнятий до членів кооперативу з тим, щоб до досягнення ним повноліття його права і обов'язки здійснював опікун (піклувальник). До членів молодіжних житлово-будівельних кооперативів приймаються особи віком до 30 років. До членів кооперативу приймаються громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті і перебувають на обліку бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу або користуються правом позачергового прийому до членів кооперативу, а також громадяни, зазначені у пункті 37, абзаці першому пункту 43 і абзаці першому пункту 55 цього Примірного статуту.

Таким чином, ЖК УРСР та Примірний статут ЖБК 1985 року передбачають утворення житлово-будівельних кооперативів при виконкомах місцевих рад та підприємствах, установах, організаціях, за загальним правилом, громадянами, що проживають в певному населеному пункті і перебувають на обліку бажаючих вступити до кооперативу. Разом з тим, ЖК УРСР встановлює дозвільний порядок створення ЖБК, який полягає в тому, що рішення про організацію ЖБК, список його членів потребують затвердження виконавчих комітетів місцевих рад, після чого скликаються загальні збори, які приймають статут кооперативу, який надалі обов'язково затверджується та реєструється у виконавчому комітеті.

Згадані вище нормативні акти не узгоджуються із новим законодавством України, яке у цій сфері суспільних відносин встановлює зовсім інші правила створення та функціонування кооперативів.

У такому контексті слід зазначити, що постановою Верховної Ради України "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" від 12.09.1991року №1545-XII передбачено наступне: "у зв'язку з Постановою Верховної Ради України від 24 серпня 1991 року "Про проголошення незалежності України" та прийняттям Акта проголошення незалежності України Верховна Рада України постановляє: встановити, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

З 27 серпня 2003 року набрав чинності Закон України "Про кооперацію" від 10.07.2003 року № 1087-IV (далі - Закон №1087), у преамбулі якого зазначено, що цей Закон визначає правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні.

Відповідно до ст. 5 Закону №1078 законодавство про кооперацію базується на нормах Конституції України і Цивільного кодексу України, цього Закону, інших нормативно-правових актів з питань кооперації.

У 2004 році набрали чинності, зокрема, такі нормативно-правові акти, як:

- Господарський кодекс України від 16.01.2003 року № 436-IV (далі - ГК України), у ст. 94 якого передбачено, що кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів;

- Цивільний кодекс України від 16.01.2003 року № 435-IV (далі - ЦК України), який серед іншого закріплює загальні положення про юридичну особу;

- Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2004 року №755- IV (далі - Закон №755), дія якого поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності і підпорядкування. У п. 3 Прикінцевих положень цього Закону також передбачено, що закони, нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Тому при вирішенні даного спору, зокрема для з'ясування питання того, чи діяльність ЖБК "Монастирський" відповідає його установчим документам, суд братиме до уваги норми чинного законодавства України, яке регулює суспільні відносини у цій сфері.

Юридичною особою, відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦК України є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Відповідно до ч. 2 ст. 81 ЦК України юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 83 ЦК України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі. Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 87, ч. 1 ст. 89 ЦК України для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення.

Відповідно до ст. 1 Закону №1078 кооперація - це система кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів. У ст. 2 Закону №1078 закріплено, зокрема, наступні визначення: "кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування"; "обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.

Відповідно до ст. 3 Закону № 1078 метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю. Основними завданнями кооперації є підвищення життєвого рівня членів кооперативів, захист їх майнових інтересів і соціальних прав; створення системи економічної і соціальної самодопомоги населення та суб'єктів господарювання; залучення у виробництво товарів, робіт, послуг, додаткових трудових ресурсів, підвищення трудової і соціальної активності населення; створення і розвиток інфраструктури, необхідної для провадження господарської та іншої діяльності кооперативів з метою зростання матеріального добробуту їх членів та задоволення потреб у товарах і послугах; сприяння сталому розвитку та становленню засад демократичного розвитку суспільства.

Розділ ІІ Закону №1078 присвячений саме правовому статусу кооперативу, у т.ч. порядку його створення та управління. Зокрема, відповідно до ст. 6 Закону № 1078 кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо. Кооператив є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням.

Відповідно до ст. 7 Закону № 1078 кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах. Засновниками кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також юридичні особи України та іноземних держав, які беруть участь у діяльності кооперативів через своїх представників. Рішення про створення кооперативу приймається його установчими зборами.

Рішення установчих зборів оформляється протоколом, який підписують головуючий та секретар зборів. У протоколі зазначаються особи, які брали участь в установчих зборах:

- для фізичної особи - прізвище, ім'я та по батькові, дані паспорта громадянина України або паспортних документів іноземця (для осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, - дані документа, який його замінює);

- для юридичної особи - прізвище, ім'я та по батькові уповноваженого представника юридичної особи, документ, що підтверджує його повноваження. Дані про фізичну особу засвідчуються її особистим підписом, а про юридичну особу - підписом її уповноваженого представника.

При створенні кооперативу складається список членів та асоційованих членів кооперативу, який затверджується загальними зборами.

Правовим документом, що регулює діяльність кооперативу, відповідно до ст. 8 Закону №1078, є його статут. У цій же статті передбачено, що статут кооперативу повинен містити такі відомості: найменування кооперативу, його тип та місцезнаходження; мета створення кооперативу і вичерпний перелік видів його діяльності; склад його засновників; умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього; права і обов'язки членів та асоційованих членів кооперативу; порядок внесення змін до статуту кооперативу; порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов'язань щодо їх сплати; форми участі членів кооперативу в його діяльності; порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, у тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах; порядок формування, використання та розпорядження майном кооперативу; порядок розподілу його доходу та покриття збитків; порядок обліку і звітності у кооперативі; порядок реорганізації і ліквідації кооперативу та вирішення пов'язаних з цим майнових питань; порядок скликання загальних зборів; умови і порядок повернення паю. Статут може містити інші пов'язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ст. 9 Закону №1078 державна реєстрація кооперативу проводиться в порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (далі - Закон №755) державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону №755 відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Отже, кооператив вважається створеним з дня його державної реєстрації шляхом внесення державним реєстратором до Єдиного державного реєстру відповідно запису у порядку, визначеному Законом № 755.

Системний аналіз наведених норм права дозволяє зробити висновок про те, що рішення про створення кооперативу та затвердження його статуту приймають лише засновники кооперативу, а не виконавчі комітети місцевих рад. Таких умов як те, щоб засновники кооперативу перебували у виконкомах на обліку тих, хто потребує поліпшення житлових умов чи проживали на території певної адміністративно-територіальної одиниці чинним законодавством не встановлено. Нормативних положень, які б передбачали створення кооперативу виключно при місцевих радах, підприємствах і організаціях чинним законодавством України також немає. Щодо членів кооперативу, то на відміну від ЖК УРСР та Примірного статуту ЖБК 1985 року чинне законодавство України, окрім того, що містить інші віковий ценз та вимоги до мінімальної кількості членів кооперативу, передбачає також, що членом житлово-будівельного кооперативу поряд з фізичними особами може бути також і юридична особа.

Суд встановив, що ЖБК "Монастирський" зареєстровано як юридичну особу, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Рішення про створення ЖБК "Монастирський" було прийнято на установчих зборах його засновників 25.12.2007 року, яке оформлено протоколом. На цих же зборах було прийнято статут ЖБК "Монастирський", який згодом було викладено в новій редакції (2010 року).

Щодо установчих документів ЖБК "Монастирський", а саме Статут у редакції 2007 року та Статут у редакції 2010 року, то на думку суду такі документи за своїм змістом та формою відповідають вимогам Закону №1078.

З приводу діяльності ЖБК "Монастирський" на її відповідності установчим документам законодавству України суд зазначає наступне.

На підставі долучених до справи документів суд встановив, що ЖБК "Монастирський" уклав договір доручення від 20.02.2009 року (зі змінами і доповненнями від 30.03.2009 року ) з ТОВ "Сокме", на підставі та на виконання якого надалі уклав від імені ТОВ "Сокме" договір з ТОВ "С-Буд" про організацію будівництва житлового масиву "Монастирський".

Відповідно до ч. 1 ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Укладення ЖБК "Монастирський" договору доручення не суперечить вимогам законодавства, оскільки з моменту його державної реєстрації він набув цивільну правоздатність та дієздатність, притаманну юридичній особі, в тому числі своїми діями набувати права та обов'язки у зв'язку з укладанням угод.

Згідно з договором доручення від 20.02.2009 року (зі змінами від 30.03.2009 року) Сторони домовились, що Довіритель, у даному випадку це ТОВ "Сокме", відшкодує ЖБК "Монастирський" як Повіреному усі витрати, понесені останнім для виконання договірних зобов'язань. Вчинені ЖБК "Монастирський" дії по виконанню договору доручення від 20.02.2009 року з наступними змінами від 30.03.2009 року матимуть юридичні наслідки саме для Довірителя.

Слід зазначити, що для виконання згаданого вище договору доручення ЖБК "Монастирський" задіяв власні кошти, проте це також не суперечить його установчим документам та законодавству України. В силу вимог Закону № 1078 кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом. Отже, використовуючи кошти, джерелом походження яких є, в тому числі, внески (паї) його членів, кооператив розпоряджався ними як їх одноосібний власник, а не як розпорядник чи управитель коштів інших фізичних осіб. Тому твердження позивача про неправомірне залучення коштів фізичних осіб для їх наступного інвестування у будівництво нерухомості, тобто здійснення відповідачем фінансових послуг, не ґрунтується на законі.

Суд також констатує, що проведеною податковим органом перевіркою не встановлено факту отримання ЖБК "Монастирський" доходу за наслідками виконання договору доручення від 20.02.2009 року (з наступними змінами від 30.03.2009 року). З наданих суду облікових документів не вбачається отримання ЖБК "Монастирський" доходу, а лише відшкодування йому Довірителем (ТОВ "Сокме") понесених витрат.

Зважаючи на наведене вище, суд прийшов до висновку, що вчинення дій на виконання договору доручення від 20.02.2009 року (з наступними змінами від 30.03.2009 року) в цілому узгоджується зі статутними видами діяльності ЖБК "Монастирський" (серед яких - виконання функцій замовника розроблення містобудівної, проектно-кошторисної документації на будівництво об'єкту житловий квартал "Монастирський" з малоповерховою щільною забудовою котеджного типу з торгово-побутовими об'єктами у місті Червонограді), та не суперечить законодавству України.

Більше того, суд встановив, що у підсумку ЖБК "Монастирський" став власником житлового кварталу "Монастирський", що і є метою його створення та відповідає статутним завданням цього Кооперативу.

Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог Господарського кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 Господарського кодексу України).

Кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами (стаття 2 Закону України "Про кооперацію").

Доходи або майно неприбуткових організацій, за винятком неприбуткових організацій, визначених у абзацах "а" та "в" підпункту 7.11.1, не підлягають розподілу між їх засновниками, учасниками або членами та не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого засновника, учасника або члена такої неприбуткової організації, її посадових осіб /крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи/ (підпункт 7.11.8 пункту 7.11 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Відповідно до ч.1 ст.19 ГК України, суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.

Відповідно до п. 14.1.181. ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.1. ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2. ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3. ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.201.8. ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 71 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Замовником будівництва кварталу житлової забудови котеджного типу по вул. Б.Хмельницького 9 (мікрорайон «Монастирський») в м. Червонограді Львівської області являється ТзОВ «Сокме».

Будівництво велось на земельній ділянці, яка знаходиться у володінні та користуванні ТзОВ «Сокме» згідно договору оренди земельної ділянки з Червоноградською міською радою від 11.11.2008 року, відповідно до проектної документації об'єкт «Будівництво кварталу 2,3,4, поверхової забудови котеджного типу по вулиці Б.Хмельницького, мікрорайон «Монастирський» (1а черга) в м. Червонограді», розробленої ОП Львівським обласним проектно-виробничим Архітектурно - планувальним бюро Червоноградським відділом висновку управління містобудування та архітектури м. Червонограда , висновку державної експертизи від 21.11.2008р. №1096 КБ і дозволу на забудови котеджного типу по вул. Хмельницького, мікрорайон «Монастирський» в м. Червонограді.

Будівництво здійснювала підрядна організація ТзОВ «С-Буд» (ліцензія АВ 489309), авторський нагляд здійснює інженер ОП Львівського обласного проектно-виробничого Архітектурно-планувального бюро Червоноградський відділ ОСОБА_12, Технічний нагляд здійснює ФОП ОСОБА_13

Будівельні роботи на об'єкті виконуються на підставі виданого інспекцією ДАБК у Львівській області дозволу на виконання будівельних робіт від 18.12.2008 №9/92ж, дозвіл продовжено до 10.11.2010р. та у відповідності до погодженої проектної документації.

Відповідно до п.8 Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №,3038 «Дозволи на виконання будівельних робіт, отримані до набрання чинності цим Законом, є чинними до завершення будівництва об'єкта. Дозволи на виконання підготовчих робіт, отримані до набрання чинності цим Законом, є чинними до завершення їх виконання або до реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт чи отримання дозволу на виконання будівельних робіт.»

За змістом частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні " бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України від 16.07.99р.№996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського і податкового обліку.

П.1.2 ст.1,п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р.№ 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

В бухгалтерському обліку повіреного у зв'язку з виконанням договору доручення як доходи так і витрати (що не відшкодовуються довірителем згідно з умовами договору) визнаються ті зміни активів та зобов'язань, що призводять до змін власного капіталу повіреного.

Відповідно до п.189.4 ПК України, базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються / отримуються у межах договорів комісії, поруки, довічного управління, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому ст.188 Кодексу. Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів та без права власності на такі товари/послуги, визначається за правилами, встановленими ст. 187 і ст. 198 ПКУ.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту у відповідності із пунктом 198.2 статті 198 Кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Тобто базою оподаткування для товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів доручення, є вартість постачання цих товарів, визначена виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін. Дата збільшення податкових зобов'язань та податкового кредиту платників податку, що здійснюють постачання/отримання товарів/послуг у межах договорів доручення, довірчого та без права власності на такі товари/послуги, визначається за загальновстановленими правилами.

Як вказано в акті перевірки, в порушення наведеного ЖБК «Монастирський» в бухгалтерському обліку придбання будівельних матеріалів, робіт, послуг, пов'язаних з будівництвом , відображало бухгалтерським проведенням Дт205 Кт 631, виконання робіт підрядником Дт 15 Кт 631, що не відповідає проведенню фінансового-господарських операцій за договором доручення.

Однак, як вбачається з наявних в матерілах справи доказів, у червні 2012 року до початку проведення документальної позапланової виїзної перевірки помилка була виправлена позивачем шляхом коригування сальдо бухгалтерських рахунків і приведено у відповідність до суті господарських операцій. Вказана помилка у веденні бухгалтерського обліку не призвела до зміни правової суті операцій чи до виникнення податкових наслідків. Станом на 31.05.2012 року зроблено наступні зміни у бухгалтерських проведеннях Дт 3772 Кт151 - відображено дебіторську заборгованість ТзОВ «Сокме» за придбані і вже використані в будівництві матеріали, надані роботи, послуги; Дт 025 - переведено усі залишки матеріалів, придбані за договором доручення та не використані станом на 31.05.2012 року, Дт 3772 Кт205- відображено заборгованість ТзОВ «Сокме» за придбані і ще не використані в будівництві матеріали.

Крім того, в акті перевірки вказано, що висновки ґрунтуються також на тому, що надані до перевірки документи, умови договору, будівельні матеріали придбані ЖБК «Монастирський» не передавались до підрядника, в актах КБ-2в не враховувались (шляхом виключення із загальної вартості матеріалів замовника) тому трактувати правомірність їх списання та використання в господарській діяльності не має підстав. Однак, такі твердження податкового органу судом не беруться до уваги, як не обґрунтовані. Відповідач не зазначив норми законодавства, яким б передбачався такий порядок скадення довідки форми КБ-2в - шляхом виключення із загальної вартості матеріалів замовника вартості будівельних матеріалів, придбаних повіреним ЖБК «Монастирський» по договору доручення., чинним законодавством такий порядок не передбачений.

За таких обставин протиправними є висновки податкового органу про те, що позивачем проводилось будівництво як неприбутковою організацією житла для власних потреб членів кооперативу, та така діяльність суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки у нього відсутні дозвільні документи - проектно - кошторисна документація та дозвіл на виконання будівельних робіт. Такі висновки не відповідають суті операції оскільки позивачем в даному випадку не проводилось будівництва, а виконувався договір доручення.

Крім того, оскільки судом встановлено, що позивачем не здійснювалось позастатутної діяльності, відтак безпідставними є висновки податкового органу про невірне відображення ним в складі податкового кредиту виконаних робіт та придбаних матеріалів з підстав, що такі не були використані у господарській діяльності.

Слід також зазначити, що у акті перевірки від 20.03.2013 р. міститься посилання як на носій доказової інформації інформація, зазначена у акті перевірки від 22.02.2013р за наслідками документальної планової документальної перевірки ТзОВ «С-Буд». Податкове повідомлення - рішення, прийняте ДПІ у Сокальському районі за наслідками перевірки ТзОВ «С-Буд», оскаржено до суду як протиправне і таке, що підлягає скасуванню, тому Інформація, викладена у акті перевірки платника податків ТзОВ «С-Буд» від 22.02.2013 року не являється достовірною. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.06.2013 року оскаржуване податкове повідомлення-рішення визнано протиправним та скасовано. Рішенням Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.09.2013р. апеляційна скарга Сокальської ОДПІ залишена без задоволення, постанова Львівського окружного адміністративного суду від 19.06.2013 року - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, необґрунтованими є висновки податкового органу про порушення позивачем вимог пп.7.11.1, пп.7.11.7, п.7.11 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; ст.4 Закону України «Про інвестиційну діяльність», п.4,5 ст.1, п.12 ч.1 ст.4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»; п.4.7 ст.4, пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Зкону України «Про податок на додану вартість», пп.14.1.121, 14.1.36, 14.1.191 п.14.1 ст.14, абз.2,4 п.157.15 ст.157, 201.1 ст.201 ПК України, відтак ним не завищено залишок від'ємного значення суми податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду відповідно до поданої податкової декларації за листопад 2012 року (рядок 24 Декларації) на суму 517538 грн., не завищено значення рядка 19 «від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового періоду) податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2012року на суму 84 423.00 грн. Таким чином, видані на підставі висновків акта перевірки від 20.03.2013 року №108/1601/34987300 податкові повідомлення рішення від 16.04.2013 року №0000791510 форми № «В4» та від 10.07.2013 року №0001961510 форми № «В4», є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Враховуючи наведене, перевіривши обставини передбачені ч.3 ст.2 КАС України, суд прийшов до висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог і вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати у вигляді судового збору (2294 грн.), відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 87, 94, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 16.04.2013 року №0000791510 та від 10.07.2013 року №0001961510.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Житлово - будівельного кооперативу "Монастирський" (адреса: 80040, Львівська область, Сокальський район, смт. Жвирка, вул. Л. Українки, 32) 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна

Повний текст постанови виготовлений і підписаний 02.12.2013 року.