Постанова № 35693044, 14.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 листопада 2013 року № 826/2436/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Огурцова О.П., суддів Погрібніченко І.М., Кузьменко В.А. при секретарі судового засідання Луцишин Ю.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби України про визнання протиправними та скасування постанов, зобов'язання вчинити дії

за участю:

представника позивача - ОСОБА_2 (довіреність від 08.04.2013 за реєстровим № 390),

представника позивача - ОСОБА_3 (довіреність від 08.04.2013 за реєстровим № 390),

представника відповідача - Бойко О.С. (довіреність № 44-03/44/1285 від 01.11.2013)

на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 14.11.2013 проголосив вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної виконавчої служби України про визнання протиправними дій, визнання протиправною і скасування постанови №29778819 від 01.11.2012 про стягнення виконавчого збору, визнання протиправною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження №29778819 від 27.11.2012 в частині виділення в окреме провадження постанови № 29778819 про стягнення виконавчого збору від 01.11.2012, зобов'язати головного державного виконавця Роєнко Р.В. ВПВР ДВС України виключити з тексту постанови про закінчення виконавчого провадження №29778819 від 27.11.2012 інформацію щодо стягнення виконавчого збору і виділення його в окреме провадження для подальшого виконання, визнання протиправною та скасувати постанову №35562002 про відкриття виконавчого провадження від 05.12.2012 згідно постанови 29778819, заборону ДВС України вчиняти будь-які дії стосовно майна ОСОБА_1 в межах виконання виконавчого листа №2-1007/11, виданого 16.06.2011, постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 01.11.2012 № 29778819, постанови про відкриття виконавчого провадження від 05.12.2012 №35562002.

29.10.2013 позивачем через канцелярію суду було подано заяву про зміну позовних вимог в якій він виклав позовні вимоги в наступній редакції: "Визнати протиправною і скасувати постанову №35562002 про стягнення з боржника виконавчого збору від 01.11.2012 року". Зазначені уточнення прийняті судом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем не була отримана постанова про відкриття виконавчого провадження, з огляду на що строк для самостійного виконання рішення сплинути не міг, а отже у відповідача були відсутні правові підстави для стягнення з позивача виконавчого збору. Також позивач зазначив про те, що рішення суду з примусового виконання якого було відкрито виконавче провадження № 29778819 було виконано ним самостійно шляхом укладання мирової угоди.

Водночас позивач посилався на те, що навіть за наявності у відповідача правових підстав для стягнення з позивача виконавчого збору, його сума повинна була обраховуватись не із загальної суми кредитного договору, а із вартості предмета застави, оскільки відповідальність заставодавця обмежується саме вартістю заставленого майна.

Представники позивача у судовому засіданні 14.11.2013 підтримали позовні вимоги та просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 31.10.2013 надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що державний виконавець не вправі порушувати вимоги чинного законодавства та не виносити постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у зв'язку невиконання позивачем рішення немайнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» для самостійного його виконання, оскільки норми статті 28 зазначеного Закону є імперативними нормами права і не підлягають будь-якому розширеному трактуванню. Також відповідач зазначив про те, що постанова про відкриття виконавчого провадження була отримана позивачем 23.11.2011.

Представник відповідача у судовому засіданні 14.11.2013 заперечила проти позовних вимог та просила суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И ЛА:

14.11.2013 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 29778819, якою відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-1007/11 виданого 16.06.2011 Печерським районним судом міста Києва про звернення стягнення на наступні заставлені майнові права інтелектуальної власності, які зареєстровані Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України: свідоцтво на знак для товарів і послуг № НОМЕР_1, свідоцтво на знак для товарів і послуг № НОМЕР_2, свідоцтво на знак для товарів і послуг № НОМЕР_3, свідоцтво на знак для товарів і послуг № НОМЕР_4, свідоцтво на знак для товарів і послуг № НОМЕР_5, свідоцтво на знак для товарів і послуг № НОМЕР_6 - шляхом реалізації з публічних торгів (аукціону) для забезпечення виконання зобов'язання ТОВ "Сіті'ком" перед ПАТ "Дельта Банк" за договором кредитної лінії № ВКУЛ-25/7/S1 від 06.02.2008 на суму заборгованості у розмірі 24895393,31 грн. божником за яким є ОСОБА_1, та встановлено строк для самостійного виконання боржником рішення у строк до семи днів з моменту винесення (отримання) постанови.

Супровідним листом № 11-0-35-367/5-823/7 від 14.11.2011 зазначена постанова була направлена на адресу ОСОБА_1.

27.02.2012 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України прийнято постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 29778819, якою на підставі статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" стягнуто з боржника ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 2489539,33 грн.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 06.07.2012 у справі № 4-с-91/12 за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії та бездіяльність державного виконавця і скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 27.02.2012 скаргу задоволено, визнано неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Роєнка Романа Володимировича та скасовано постанову від 27.02.2012 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 2489539,33 грн.

25.07.2012 ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" до Державної виконавчої служби України було подано заяву про передання мирової угоди для визнання до суду, до якої було додано мирову угоду.

Супровідним листом № 13807-0-33-10/5-181/7 від 31.07.2012 Державною виконавчою службою України було направлено до Шевченківського районного суду міста Києва документи для затвердження мирової угоди між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк".

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 17.10.2012 у справі № 2610/19469/2012 за листом головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Роєнка Романа Володимировича про затвердження мирової угоди на стадії виконання рішення суду, визнано мирову угоду укладену між Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк", що є стягувачем у виконавчому провадженні № 29778818, та ОСОБА_1, що є боржником у виконавчому провадженні № 29778818.

01.11.2012 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України прийнято постанову ВП № 29778819 про стягнення з боржника виконавчого збору, якою стягнуто з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 2489539,33 грн.

27.11.2012 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України прийнято постанову ВП № 29778819 про закінчення виконавчого провадження, якою на підставі пункту 2 частини першої статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-1007/11 виданого 16.06.2011 Печерським районним судом міста Києва.

ОСОБА_1 не погоджуючись з постановою про стягнення з боржника виконавчого збору ВП № 29778819 від 01.11.2012, вважаючи її протиправною та такою, що підлягає скасуванню звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, колегія суддів вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Частиною першою статті 27 зазначеного Закону встановлено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно з частиною першою статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином у постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення суду, який не повинен перевищувати семи днів з моменту винесення постанови та у випадку невиконання боржником у зазначений строк рішення суду державний виконавець на наступний день після закінчення встановлено строку розпочинає примусове виконання рішення, при цьому з боржника підлягає стягненню виконавчий збір, який, також стягується у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання. При цьому у разі невиконання боржником рішення майнового характеру з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом

Отже, у випадку невиконання боржником рішення майнового характеру у семиденний строк з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню.

Відповідно до пункту 6 Пленуму Вищого адміністративного Суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, ДІЙ чи бездіяльності державної виконавчої служби» судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, та рішення про поновлення на роботі. Виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. Для застосування виконавчого збору виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в установленому Законом України "Про виконавче провадження" порядку.

Таким чином, виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його добровільного виконання.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 05.02.2013 у справі № К/9991/39768/12 та ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 у справі № 826/1923/13-а.

Позивач у позовній заяві та в судових засіданнях зазначив про те, що про відкриття виконавчого провадження № 29778819 він дізнався з постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 29778819 від 27.02.2012, яка була ним оскаржена до Печерського районного суду міста Києва та скасована ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 06.07.2012 у справі № 4-с-89, 4-с-90, 4с-91/2012, яка набрала законної сили 18.07.2012 та якою встановлено, що позивачем жодної постанови про відкриття виконавчого провадження отримано не було.

Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 06.07.2012 у справі № 4-с-89, 4-с-90, 4с-91/2012 також встановлено факт того, що постанова про стягнення виконавчого збору ВП № 29778819 від 27.02.2012 була отримана позивачем 29.03.2012.

Отже, позивач про прийняття відповідачем постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 29778819 від 14.11.2011 якою відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-1007/11 виданого 16.06.2011 Печерським районним судом міста Києва.

Мирова угода між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" була затверджена ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 17.10.2012 у справі № 2610/19469/2012

Таким чином рішення суду, з примусового виконання якого було відкрито виконавче провадження № 29778819, не було самостійно виконано позивачем в семиденний строк, встановлений відповідно до частини другої статті 25 Закону України "Про виконавче проваження" для самостійного виконання рішення, з моменту коли він дізнався про прийняття відповідачем постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 29778819 від 14.11.2011, а саме з 29.03.2012.

Посилання позивача на те, що сума судового збору повинна була обраховуватись відповідачем не із загальної суми кредитного договору, а із вартості предмета застави, оскільки відповідальність заставодавця обмежується саме вартістю заставленого майна, не приймаються судом до уваги з огляду на те, що частиною першою статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" чітко встановлено, що сума судового збору визначається виходячи з суми, що підлягає стягненню, а не з вартості майна на яке має бути звернуто стягнення з метою погашення заборгованості.

Відповідно до постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №29778819 від 01.11.2012 виконавчий збір з позивача було стягнуто у розмірах встановлених чинним законодавством пропорційно до суми, що підлягала стягненню.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що рішення суду, з примусового виконання якого було відкрито виконавче провадження № 29778819 не було самостійно виконано позивачем в семиденний строк з моменту коли він дізнався про прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження, а також те, що державним виконавцем виконавчий збір з позивача було стягнуто у розмірах встановлених чинним законодавством, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання протиправною та скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП №29778819 від 01.11.2012.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням наведеного, Керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И ЛА:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.П. Огурцов

Судді І.М. Погрібніченко

В.А. Кузьменко

Постанова складена в повному обсязі 21.11.2013.