Ухвала суду № 35693013, 14.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 р. Справа № 19595/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Кузьмича С.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01 березня 2010 року у адміністративній справі №2а-332/10/0370 за позовом ОСОБА_1 в інтересах Волинської автотранспортної товарної біржі до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в інтересах Волинської автотранспортної товарної біржі звернувся з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.01.2010 року №0000151701/0.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що товарна біржа є особливим суб'єктом господарювання, який надає послуги в укладенні біржових угод, виявленні попиту і пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов'язаним з ним торговельним операціям. Товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 01.03.2010 р. позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення №0000151701/0 від 18.01.2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання на суму 588228 грн. 36 коп., з яких за основним платежем 196076 грн. 12 коп. та за штрафними санкціями 392152 грн. 24 коп.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм чинного законодавства України, зокрема Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», Закону України «Про товарну біржу». Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про дату судового засідання. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. Луцькою ОДПІ було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку Волинської автотранспортної товарної біржі з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку з доходів фізичних осіб з продажу рухомого майна, правильності подання податкового розрахунку за формою №1-ДФ за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року.

За наслідками перевірки було складено акт №6834/17-235/26517025 від 25.12.2009 року, яким встановлено порушення Волинською автотранспортною товарною біржею вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», а саме пунктів 1.2, 1.15 статті 1, підпункту 4.2.6 пункту 4.2 статті 4, підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8, пунктів 12.1, 12.2, 12.3 статті 12, в результаті чого за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року не утримано та не сплачено податок з доходів фізичних осіб від продажу рухомого майна в розмірі 196076,12 грн.

На підставі даного акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000151701/0 від 18.01.2010 року про визначення сум податкового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників у розмірі 588228,36 грн., з яких за основним платежем 196076,12 грн. та за штрафними санкціями 392152,24 грн.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що та обставина, що зареєстровані на біржі угоди не потребують нотаріального посвідчення, а приватні нотаріуси як особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність, визнані податковими агентами, не означає, що товарна біржа через схожість юридичних наслідків реєстрації біржових угод з нотаріальним посвідченням договорів має статус податкового агента.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції. вважає, що такі відповідають нормам матеріального права та обставинам справи, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що фактичною підставою для визначення позивачу суми податкового зобов'язання є висновок Луцької ОДПІ, викладений в акті перевірки, про порушення пунктів 1.2, 1.15 статті 1, підпункту 4.2.6 пункту 4.2 статті 4, підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8, пунктів 12.1, 12.2, 12.3 статті 12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», внаслідок невиконання обов'язку податкового агента щодо нарахування, утримання та перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб.

Однак такі доводи відповідача є невірними з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1.15 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи нерезидент або його представництво, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 295 Господарського кодексу України комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

Згідно частини 3 статті 295 Господарського кодексу України не є комерційними агентами підприємці, що діють хоча і в чужих інтересах, але від власного імені.

Стаття 356 цього Кодексу регулює посередництво, пов'язане з випуском та обігом цінних паперів. При цьому, суб'єктами такого посередництва визначені торговці цінними паперами, видами посередницької діяльності - виконання за дорученням, від імені та за рахунок емітента обов'язків з організації передплати на цінні папери або їх реалізації іншим способом; купівля-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені, за дорученням і за рахунок іншої особи; купівля-продаж цінних паперів, що здійснюється торговцем цінними паперами від свого імені та за свій рахунок, що передбачено частинами другою та третьою даної статті.

Поряд із торговцями цінними паперами (суб'єктами господарювання, що здійснюють посередництво у сфері випуску та обігу цінних паперів) Господарський кодекс України окремо визначає статус фондової біржі.

Відповідно до частини першої та сьомої статті 279 Господарського кодексу України товарна біржа є особливим суб'єктом господарювання, який надає послуги в укладенні біржових угод, виявленні попиту і пропозицій на товари, товарних цін, вивчає, упорядковує товарообіг і сприяє пов'язаним з ним торговельним операціям. Товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про товарну біржу», товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних і фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і пов'язаних з ним торговельних операцій.

Статутом товарної біржі закріплено, що біржа реєструє факт укладення угод на торгах та вносить інформацію за укладеними угодами до реєстру угод; визначає порядок укладення і оформлення угод купівлі-продажу, веде облік біржових операцій; визначає регламент, місце проведення та умови торгів; надає учасникам біржових торгів необхідне обладнання, технічну та програмну підтримку; визначає заходи щодо управління ризиками, що можуть виникати на біржовому ринку; встановлює та наглядає за виконанням дисциплінарно-етичних норм учасниками біржових торгів.

Відповідно до Правил біржової торгівлі Волинської автотранспортної біржі біржова торгівля здійснюється шляхом проведення біржових операцій членом біржі: за замовленням клієнта, від свого імені та за власний рахунок або від свого імені та за рахунок клієнта (брокерська діяльність); від свого імені та за власний рахунок для власних потреб чи з метою подальшого перепродажу (брокерська діяльність). Член біржі, статутом якого не передбачена посередницька діяльність, має право займатися виключно брокерською діяльністю з реальним товаром.

Оплата клієнтами послуг членів біржі або брокерів за виконання замовлень із купівлі-продажу на біржі здійснюється у вигляді комісійної або брокерської винагороди, розмір якої може регулюватися внутрішнім документом біржі. Інші послуги, які надають посередники, оплачуються за згодою обох сторін відповідно до чинного законодавства.

Правилами біржової торгівлі визначено, що учасниками біржових торгів є брокери - фізичні особи, зареєстровані на біржі відповідно до її статуту, обов'язки яких полягають у виконанні доручень членів біржі, яких вони представляють, щодо здійснення біржових операцій шляхом підшукування контрактів і поданні здійснюваних ними операцій для реєстрації на біржі; біржові маклери - працівники біржі, які ведуть біржові торги, фіксують усну згоду брокерів на укладення угоди на певних умовах; члени біржі - відповідно до Закону України «Про товарну біржу»; інші особи - за погодженням з директором біржі.

Відповідно до ч. 2 статті 15 Закону України «Про товарну біржу», угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Правовий статус товарної біржі свідчить, що вона здійснює організацію торгового процесу, забезпечує дотримання учасниками біржових торгів досягнутих домовленостей щодо купівлі-продажу товарів, які продаються на цих торгах, засвідчує факт укладення біржових угод та гарантує їх виконання. Така діяльність біржі не є здійсненням юридичних дій в інтересах іншої особи, а тому не є посередництвом.

Таким чином, з урахуванням наведених норм чинного законодавства, судом першої інстанції вірно зазначено, що товарна біржа не має статусу податкового агента при реєстрації на біржі угод.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення відповідачем винесене без достатніх правових підстав, тому підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції суд не знаходить.

Керуючись статтями 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 01 березня 2010 року у адміністративній справі №2а-332/10/0370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після надіслання її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

С.М. Кузьмич