ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
28.11.13р. Справа № 904/8852/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрінк Дістрібушн Сістем", м.
до В-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Чумацький шлях", м. Київ
В-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Сіті", м. Дніпропетровськ
про стягнення 42 944,65 грн.
Суддя Петренко І.В.
при секретарі: Пономарьові Є.О.
Представники:
Від позивача: Лобода Ю.П. - дов. № б/н від 22.05.13р.
Від відповідача-1: не з'явився.
Від відповідача-2: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дрінк Дістрібушн Сістем" (далі-позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чумацький шлях" (далі - відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Сіті" (далі - відповідач-2), про стягнення з відповідача-1 на користь позивача вартість поставленого і неоплаченого товару в розмірі 42 453,31 грн., пеню в розмірі 317,96 грн., 3% річних в розмірі 73,38 грн., стягнення з відповідача-2 на користь позивача 100 грн. Крім того, позивач просить стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача понесені ним судові витрати по справі.
26.11.13р. представник позивача подав заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог з додатками, у зв'язку з тим, що відповідач-1 після порушення провадження по справі надав пизивачу оригінали первинних документів, що відтверджують офіційне повернення товару за відповідними видатковими накладними на загальну суму 31 431,66 грн. та просить стягнути з відповідача-1 вартість поставленого і неоплаченого товару в розмірі 11 121,65 грн., пеню в розмірі 310,23 грн., 3% річних в розмірі 71,59 грн. Також подав клопотання про приєднання до матеріалів справи у якості доказів документи, в тому числі докази повідомлення відповідачів про розгляд справи.
Представник позивача підтримує позовні вимоги, подав заяву, відповідно до якої просить суд розглянути справу за відсутності представників відповідачів, оскільки останні були належним чином повідомлені про розгляд справи, що підтверджується поштовим повідомленням, яке знаходиться в матеріалах справи та додатково позивачем.
Представник відповідача-1 в судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, витребуванні судом документи не представив, про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, яке знаходиться в матеріалах справи, в тому числі додатково позивачем, що підтверджується телеграмою та доказами її вручення, що знаходяться у матеріалах справи.
Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляв, витребуванні судом документи не представив, про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином, в тому числі додатково позивачем, що підтверджується телеграмою та доказами її вручення, що знаходяться у матеріалах справи.
Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.
Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).
Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
Справа розглядається за наявними в матеріалах справи документами (ст. 75 ГПК України).
Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
01.01.11р. між позивачем та відповідачем-1 було укладено договір поставки № К40Vip, відповідно до умов п. 1.1. якого, позивач зобов'язується передати у власність відповідачеві-1 товар згідно накладних, а відповідач-1 зобов'язується прийняти товар та здійснити його оплату на умовах Договору.
Відповідно до п. 2.2. Договору, відповідач-1 зобов'язується прийняти від позивача товар, оформити документи на прийом товару, згідно законодавства України, та своєчасно розрахуватися за отриманий товар.
Оплата за поставлений товар здійснюється протягом 60 календарних днів з моменту переходу права власності на товар (п. 6.3. Договору).
Відповідно до п. 1.3. Договору, право власності на товар переходить від позивача до відповідача-1 з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладних, які засвідчують момент передачі товару.
Згідно п. 10.1. Договору, даний Договір набирає чинності з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2011 року. Договір не втрачає сили доти, доки всі фінансові розрахунки не будуть здійснені.
На виконання умов Договору, 23.08.13р. позивач здійснив поставку товару відповідчу-1 на загальну суму 43 238,75 грн., що підтверджується накладними (а. с. 19, 21, 23, 25, 27, 29, 31, 33, 35, 37, 39, 41).
Відповідачем-1 було здійснено часткову оплату на суму 685,44 грн., таким чином, на сьогоднішній день, сума заборгованості відповідача-1 за поставлену продукцію складає 42 553,31 грн.
На забезпечення виконання Договору від 01.01.11р. № К40Vip між позивачем та відповідачем-2 було укладено Договір поруки № 01/01-11, відповідно якого, відповідач-2 прийняв на себе зобов'язання частково відповідати пере позивачем за виконання відповідачем-1 зобов'язань з оплати товарів, поставлених позивачем відповідачу-1 відповідно до умов Договору, а саме у обсязі 100,00 грн.
Договором поруки передбачено, що відповідач-2 відповідає перед позивачем тільки щодо оплати вартості товару, порука не розповсюджується на сплату пені, неустойки, відшкодування збитків, тощо.
З метою досудового врегулювання спору, 30.10.13р. позивач вручив відповідачу-2 вимогу про сплату частини боргу. Однак грошові кошти від відповідача-2 так і не надійшли.
На підставі вищевикладеного, згідно заяви відповідача про уточнення позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача-1 суму вартості поставленого і неоплаченого товару у розмірі 11 121,65 грн., суму пені у розмірі 310,23 грн., суму 3% річних у розмірі 71,59 грн., стягнути з відповідача-2 суму вартості поставленого і неоплаченого товару у розмірі 100,00 грн. та стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 суму судового збору у розмірі 1 720,50 грн.
До теперішнього часу відповідач зобов'язання не виконав, грошові кошти не повернув.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до п. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за поставлений і неоплачений товар з відповідача-1 у розмірі 11 021,65 грн. та з відповідача-2 у розмірі 100,00 грн.
За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.
За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.
Крім того, згідно п. 8.2. Договору, у разі порушення терміну оплати за поставлений товар відповідач-1 за кожний день прострочення сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості.
На підставі вищевикладених норм, а також п. 8.2. Договору позивачем була нарахована пеня відповідачу-1 у розмірі 310,23 грн., розрахунок якої перевірений господарським судом.
При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені у розмірі 310,23 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачу-1 у розмірі 71,59 грн.
Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Ліга", судом встановлено, що розрахунок 3% річних відповідає вимогам чинного законодавства.
При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 71,59 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Доказів добровільного виконання відповідачем зобов'язання сторонами не надано.
Заборгованість відповідачів підтверджується матеріалами справи.
Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі.
Витрати по справі слід покласти солідарно на відповідача-1 та відповідача-2.
Керуючись ст.ст. 11, 205, 207, 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 629, 639, 640 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 4, 32-34, 43-44, 49,75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чумацький шлях", 03151, вул. Мішина, 3, м. Київ, (п/р 260020379400 в АБ "БрокбізнесБанк", МФО 300249, код ЄДРПОУ 30400117, ІПН 304001126585, свідоцтво платника ПДВ № 36063892) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрінк Дістрібушн Сістем", 49000, проспект Кірова, 82-Г, м. Дніпропетровськ, (п/р 26008010091882 в ПАТ "Банк Восток", МФО 307123, ідентифікаційний код 37150703) суму вартості поставленого і неоплаченого товару у розмірі 11 021,65 грн. (одинадцять тисяч сто двадцять одна грн. 65 коп.), суму пені у розмірі 310,23 грн. (триста десять грн. 23 коп.), суму 3% річних у розмірі 71,59 грн. (сімдесят одна грн. 59 коп.), про що видати наказ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Сіті", 49000, площа Жовтнева, 12, м. Дніпропетровськ, (п/р 26007050512700 в АКІБ "Укрсиббанк", МФО 351005, ідентифікаційний код 33184131) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрінк Дістрібушн Сістем", 49000, проспект Кірова, 82-Г, м. Дніпропетровськ, (п/р 26008010091882 в ПАТ "Банк Восток", МФО 307123, ідентифікаційний код 37150703) суму вартості поставленого і неоплаченого товару у розмірі 100,00 грн. (сто грн. 00 коп.), про що видати наказ.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Чумацький шлях", 03151, вул. Мішина, 3, м. Київ, (п/р 260020379400 в АБ "БрокбізнесБанк", МФО 300249, код ЄДРПОУ 30400117, ІПН 304001126585, свідоцтво платника ПДВ № 36063892) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Аква Сіті", 49000, площа Жовтнева, 12, м. Дніпропетровськ, (п/р 26007050512700 в АКІБ "Укрсиббанк", МФО 351005, ідентифікаційний код 33184131) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дрінк Дістрібушн Сістем", 49000, проспект Кірова, 82-Г, м. Дніпропетровськ, (п/р 26008010091882 в ПАТ "Банк Восток", МФО 307123, ідентифікаційний код 37150703) суму судового збору у розмірі 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.), про що видати наказ.
Суддя І.В. Петренко
Повне рішення складено 02.12.13р.
Судове рішення № 35692839, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 29.11.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 904/8852/13. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: