Ухвала суду № 35692348, 29.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2013 р.Справа № 2а-1921/12/1470

Категорія: 8.2.9 Головуючий в 1 інстанції: Єнтіна А. П.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

за участю: особи, які беруть участь у справі, до суду не прибули,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 липня 2012 року по справі за адміністративним позовом Військової частини А4465 до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2012 року військова частина (далі в/ч) А 4465 звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби (далі ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва) про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20 березня 2012 року №0000392301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати земельного податку з юридичних осіб на суму 8332 грн., з яких 7115 грн. за основним платежем та 1187 грн. штрафні санкції.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що висновок Податкового органу про надання позивачем, який користується пільгою зі сплати земельного податку, земельної ділянки в оренду є помилковим.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 липня 2012 року адміністративний позов задоволено. Суд визнав неправомірним та скасував податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби від 20 березня 2012 року №0000392301.

Не погоджуючись з постановою суду, представником ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову ВЧ А 4465 у задоволені позову.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовою особою ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва проведено позапланову виїзну перевірку в/ч А 4465 з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податку АТСК "Ікар" в частині повноти та правильності декларування земельного податку за період з 01 липня 2010 року по 31 грудня 2011 року.

Перевіркою було встановлено, що листом від 23.06.2010р. за №350/129/137/6/429 заступника командувача з логістики-начальником логістики Командування Повітряних Сил Збройних Сил України Шатовим В.А. зазначено, що в/ч А 4465 отримала дозвіл від 21.06.2010 № 2981пз на укладення договору про спільне використання аеродрому "Кульбакіно" з АТСК "ІКАР".

Військовою частиною А 4465 в особі командира військової частини Іщенко С.О. було укладено договір від 01.07.2010р. №23 про спільне використання аеродрому "Кульбакіно" з АТСК "ІКАР" в особі начальника Філоненка Д.Г. Предметом цього договору є спільне використання Сторонами аеродрому "Кульбакіно" і надання АТСК "ІКАР" необхідних послуг авіаційної транспортної інфраструктури.

Сторони за цим договором домовились про спільне використання аеродрому "Кульбакіно" без утворення юридичної особи, при цьому п. 2.2 Договору передбачено, що АТСК "ІКАР" надається право здійснювати на аеродромі діяльність по прийманню та обслуговуванню польотів повітряних суден. Для цього він користується послугами "військової частини" в порядку, встановленому договором та додатками до нього.

Платником за цим договором є АТСК "ІКАР", який зобов'язується щомісяця проводити оплату за фактично надані послуги на розрахунковий рахунок в/ч А 4465 відповідно до рахунків. Підставою для виставлення рахунків є акти виконаних робіт, з аналізу яких вбачається, що плата стягувалась за використання стоянки літаків але в жодному випадку не в якості податку на землю.

За період, що перевірявся в/ч А 4465 склало акти виконаних робіт спільного використання аеродрому з АТСК "ІКАР" щодо стоянки та ГЗПС (забезпечення злітно-посадочної смуги). Оплата за надані послуги надходила на розрахунковий рахунок в/ч А 4465 на підставі платіжних доручень. Всі акти виконаних робіт відображено та задекларовано в податкових звітах про використання коштів неприбутковими установами та організаціями.

Посилаючись на п.5.6 зазначеного Договору, яким передбачено, що "Аероклуб" компенсує "Військової частині" податок за землю, органом державної податкової служби зроблено висновок, що в/ч А 4465 втрачає пільгу в частині площі земельної ділянки під стоянку літаків АТСК "ІКАР" та повинна сплачувати земельний податок на загальних підставах. У зв'язку з чим в/ч А 4465 занижено суму земельного податку на 7115 грн.

За результатом перевірки складено акт від 12 березня 2012 року №82/23-200/08228725, на підставі якого ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва прийнято оскаржуване податкового повідомлення-рішення від 20 березня 2012 року №0000392301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати земельного податку з юридичних осіб на суму 8332 грн.

Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції проаналізувавши положення статей 1, 13, 15, 17, 20 Закону України "Про оренду землі" вважав, що ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва помилково визначено договір про спільне використання аеродрому "Кульбакіно" як договір оренди земельної ділянки, а тому відсутні законні підстави для притягнення в/ч А 4465 до відповідальності за податковим повідомленням-рішенням про збільшення суми грошового зобов'язання зі сплати земельного податку.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі" тощо.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 та ч. 4 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Двостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Також, згідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За змістом ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Частиною 1 ст. 14 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Статтею 18 зазначеного Закону встановлено, що договір оренди землі набуває чинності після його державної реєстрації.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що зазначення в п.6.5 Договору про спільне використання аеродрому положення про компенсацію податку за землю не змінює суті самого договору. А проведений розрахунок вартості послуг з льоту посадки, послуг з руління та посадки виходячи з вартості орендної плати окремо визначеної земельної ділянки не може вважатися оплатою оренди земельної ділянки.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 липня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: