Рішення № 35691688, 03.12.2013, Господарський суд Чернігівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел. 698166

просп. Миру , 20

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

?03? грудня 2013 року справа № 927/1456/13

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фідленс - Україна»,вул. Лінійна, 17, Солом'янський район, м. Київ, 03038Відповідач : Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Іржавецьке», вул. Леніна, 104, с. Іржавець, Ічнянський район, Чернігівська обл., 16732Предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 21609,60 грн.

Суддя І.Г.Мурашко

Представники сторін:

від позивача : не з'явився

від відповідача : не з'явився

Суть спору:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Фідленс -Україна» подано позов до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Іржавецьке» про стягнення 21609,60 грн. заборгованості, з якої 19666,40 грн. сума основної заборгованості, 771,90 грн. пені за період з 31.07.2013 р. по 01.11.2013 р., включно, та 1171,30 грн. 20% річних за той же період. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки Д-2 на умовах відстрочення платежу № 4 БЛ від 12.03.2012 р.

Сторони у судове засідання не з'явилися, уповноважених представників не направили, хоча про дату, час та місце судового засідання були двічі повідомлені ухвалами суду від 11.11.2013 р. та 19.11.2013 р. за адресами їх державної реєстрації (а.с.20-21, 25-26).

Від позивача надійшла заява № 1811-2 від 18.11.2013 р., відповідно до якої сума основного боргу 19666,40 грн. погашена відповідачем 11.11.2013 р. в повному обсязі, позовні вимоги в частині 771,90 грн. пені за період з 31.07.2013 р. по 01.11.2013 р., включно, та 1171,30 грн. 20% річних за той же період позивач підтримав. Суд заяву прийняв. Будь-яких інших заяв та клопотань від позивача не надходило.

Відповідач відзив на позов не надав, проти позовних вимог не заперечив.

27.11.2013 р. на адресу суду від відповідача надійшов лист № 268 від 21.11.2013 р., відповідно до якого відповідач зазначив про погашення основного боргу в повному обсязі в сумі 19666,40 грн., що підтверджується належно завіреними копіями платіжних доручень № 1819 від 11.11.2013 р. на суму 7666,40 грн. та № 1820 від 11.11.2013 р. на суму 12000 грн. (а.с. 30-31).

Зважаючи на те, що згідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, неявка представників сторін у судове засідання та неподання відповідачем відзиву на позов, не є перешкодами для розгляду справи за наявними доказами у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд , -

в с т а н о в и в:

Між сторонами 12.03.2012 р. укладено договір поставки Д-2 на умовах відстрочення платежу № 4 БЛ, відповідно до якого постачальник (позивач) продає, а покупець (відповідач) купує на умовах договору товар, у кількості, асортименті та цінах на умовах поставки (ІНКОТЕРМС 2010), що обумовлюється в додатках, специфікаціях чи рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною даного договору. Товаром згідно договору є кормові добавки, білкові вітамінно-мінеральні добавки, комбікорми, замінники цільного молока, ветеринарні препарати, спеціальні добавки, елементи обладнання, які постачаються відповідачу для використання в його господарській діяльності. Якість товару відповідає стандартам України і підтверджується сертифікатом якості виробника. (п. 1.1-1.2, 4.1 договору) (а.с. 7-8).

Ціни на товар наведені у специфікаціях та/або рахунках-фактурах та включають вартість доставки товару відповідачу. Загальна вартість (ціна) договору визначається сумарною ціною всього товару, поставленого позивачем на виконання умов договору. Валюта платежу та валюта договору - гривня (п. 2.1-2.2).

Оплата вартості товару (партії товару) проводиться відповідачем відповідно до умов договору, якщо інші умови оплати не будуть передбачені у специфікаціях до договору. Частину вартості товару у розмірі 30% відповідач оплачує до моменту відвантаження товару із складу позивача. Друга частина вартості товару у розмірі 70% оплачується відповідачем на умовах відстрочення кінцевого розрахунку протягом п'яти календарних днів з дня відвантаження товару із складу позивача (дата зазначена у видатковій накладній). Датою оплати є день зарахування коштів на рахунок позивача в банківській установі (п.3.1-3.3).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

На виконання умов договору позивачем, відповідно до видаткових накладних №ФИД00004665 від 25.07.2013 р. на суму 11044,80 грн., № ФИД00004666 від 25.07.2013 р. на суму 18621,60 грн., поставлено, а відповідачем, в особі Ревенко В.Г. на підставі довіреності № 374 від 25.07.2013 р., отримано товар на загальну суму 29666,40 грн. (а.с.9-12).

Відповідно до п. 3.1.2 договору кінцевий строк оплати за вищевказаними видатковими накладними настав 30.07.2013 р.

Відповідач порушив умови договору - вартість поставленого товару оплатив 29.08.2013 р. частково, на суму 10 000 грн., тобто з простроченням платежу, що підтверджується банківською випискою по рахунку (а.с. 28).

11.09.2013 р. позивачем була направлена претензія № 188 від 10.09.2013 р. з вимогою про погашення заборгованості (а.с 15). Відповідач відповіді на зазначену претензію не надав.

Таким чином, заборгованість відповідача за договором поставки Д-2 на умовах відстрочення платежу № 4БЛ від 12.03.2012 р. на момент подання позову до суду складала 19666,40 грн.

Відповідач 11.11.13р. сплатив основний борг в повному обсязі відповідно до наданих копій платіжних доручень № 1819 від 11.11.2013 р. на суму 7666,40 грн. та № 1820 від 11.11.2013 р. на суму 12000 грн. (а.с. 30-31).

Відповідно до п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження по справі за відсутністю предмета спору.

З урахуванням вищевикладеного, провадження по справі в частині стягнення основного боргу в сумі 19666,40 грн. підлягає припиненню.

Позивач у письмовій заяві № 1811-2 від 18.11.2013 р. зазначив про погашення відповідачем 19666,40 грн. суми основного боргу в повному обсязі 11.11.2013 р., однак підтримав позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 771,90 грн. пені за період з 31.07.2013 р. по 01.11.2013 р., включно, та 1171,30 грн. 20% річних за той же період та сплаченого позивачем судового збору в сумі 1720,50 грн. (а.с. 27-28).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Аналогічні положення містить стаття 610 Цивільного кодексу України.

За визначенням статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п.9.3 договору у разі порушення відповідачем строків оплати товару, він сплачує на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка існувала в період прострочення, за кожний день прострочення платежу. Неустойка нараховується по день остаточного проведення розрахунку відповідачем з урахуванням п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Пунктом 9.4 договору сторони передбачили, що у випадку прострочення виконання грошових зобов'язань по оплаті вартості товару, відповідач сплачує на користь позивача проценти за неправомірне користування грошовими коштами в розмірі 20 % річних з простроченої суми за весь час прострочення.

Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 771,90 грн. пені за період з 31.07.2013 по 01.11.2013 р., включно, та 1171,30 грн. 20% річних за той же період.

Перевіривши розрахунок позивача, розглядаючи позов в межах заявлених вимог, суд прийшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені та 20% річних у зазначеному періоді в заявленому позивачем розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

У п.4.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вказано, що частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

Враховуючи, що спір виник внаслідок порушення відповідачем умов договору, суд приходить до висновку, що відповідно до ч.2 ст.49 Господарського процесуального Кодексу України судовий збір в повному обсязі має бути покладений на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині основного боргу в сумі 19666,40 грн.

2. В інший частині позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальність «Іржавецьке» (16732, Чернігівська область, Ічнянський район, с. Іржавецьке, вул. Леніна, 104, р/р 26006301103102 в ЧОУ АТ Ощадбанк, МФО 353553, код ЄДРПОУ 32533167) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фідленс-Україна» (03038, м. Київ, Солом»янський район, вул. Лінійна, 17, р/р 26009241505900 АТ «Укрсіббанк», МФО 351005, код ЄДРПОУ 36426518) - 771,90 грн. пені, 1171,30 грн. 20% річних, 1720,50 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.Г.Мурашко