Постанова № 35691676, 27.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 року Справа № 922/1549/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)

розглянувши матеріали касаційної скаргиприватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 11.09.2013р. у справі господарського суду№922/1549/13 Харківської області за позовомзаступника прокурора Харківської області в інтересах держави в особі: 1) державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном, 2) державного підприємства "Харківський науково-дослідний інститут технології машинобудування"доприватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" третя особаДочірнє підприємство "Санаторій Ялинка" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про за участю прокуратури - представників сторін: позивача 1- позивача 2- відповідача - третьої особи - усунення перешкод у користуванні майном та стягнення 763 501,00грн. прокурор відділу Генеральної прокуратури України, Томчук М.О., посв. №006606 Калусенко В.В. дов. №21/1-1-105 від 27.09.13р. не з'явився Счастливенко Ю.Г. - дов. №14-06/06 від 14.06.13р. Довганенко Д.В. - дов. б/н від 14.05.13р.В С Т А Н О В И В:

У квітні 2013 року заступник прокурора Харківської області в інтересах держави в особі державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном і державного підприємства "Харківський науково-дослідний інститут технології машинобудування" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -дочірнє підприємство "Санаторій Ялинка" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні майном - спальний корпус літ. "А-5" на 200 місць шляхом звільнення зайнятого приміщення загальною площею 3 850,1кв.м, розташованого на території санаторію "Ялинка" за адресою Харківська область, Зміївський район, селище Дачне, вул. Курортна та стягнення з приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на користь Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном збитки (упущену вигоду) у сумі 763 501,00грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.06.2013р. (суддя Шатерніков М.І.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.09.2013р. (судді Бондаренко В.П., Ільїн О.В., Россолов В.В.) позовні вимоги задоволено повністю, зобов'язано закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні майном - спальний корпус літ. "А-5" на 200 місць шляхом звільнення зайнятого приміщення, загальною площею 3 850,1кв.м, розташованого на території санаторію "Ялинка" за адресою Харківська область, Зміївський район, селище Дачне, вул. Курортна та стягнуто з приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на користь Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном збитки (упущену вигоду) у розмірі 763501,00грн. і 16 417,02грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення і постанову по справі скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Дочірнє підприємство "Санаторій Ялинка" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" у відзиві на касаційну скаргу підтримує доводи касаційної скарги та просить касаційну скаргу приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" задовольнити.

Заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, третьої особи та думку прокурора відділу Генеральної прокуратури України, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що рішенням господарського суду Харківської області від 19.03.2013р. по справі №5023/9767/11, яке було залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 29.05.2012р., позов заступника прокурора було задоволено повністю, визнано право власності за державою в особі Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном на спальний корпус літ. "А-5" на 200 місць загальною площею 3850,1кв.м, розташований на території санаторію "Ялинка" за адресою Харківська область, Зміївський район, селище Дачне, вул. Курортна.

Відповідно до витягу про державну реєстрацію прав, Комунальним підприємством "Зіївське БТІ" 13.06.2012р. на виконання вказаного рішення господарського суду Харківської області від 19.03.2012р. було зареєстровано право власності на спальний корпус літ. "А-5" на 200 місць загальною площею 3850,1 кв.м, розташований на території санаторію "Ялинка" за адресою Харківська область, Зміївський район, селище Дачне, вул. Курортна, за державою в особі Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном.

Вирішуючи справу по суті, суди попередніх інстанцій підставно виходили із приписів ст.316 ЦК України, згідно з якою правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частиною 1 статті 317 ЦК України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Розглядаючи справу по суті, суди попередніх інстанцій виходили з того, що проведеною прокуратурою Харківської області перевіркою встановлено, що на час звернення з позовом спірне майно використовується без будь-яких правових підстав ПАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця". Використання державного майна відповідачем підтверджується письмовими поясненнями головного лікаря санаторію Кривошликова Ф.І., листом від вересня 2012 року, направленим головним лікарем дочірнього підприємства "Санаторій Ялинка" ПАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця".

Крім того, державне підприємство "Харківський научно-дослідний інститут технології машинобудування" зверталось з попередженням про звільнення незаконно займаного приміщення, що підтверджується листом від 31.10.2012р. №350, яке залишено без виконання.

Таким чином, суди дійшли висновку, що спірний спальний корпус літ. "А-5" на 200 місць загальною площею 3850,1кв.м, належить на праві власності державі в особі Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном і дане нерухоме майно використовується без будь-яких правових підстав відповідачем, що порушує права власника зазначеного майна, а тому вимога прокурора щодо усунення перешкод у здійсненні власником майна права користування та розпорядження спірним майном є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Що стосується вимоги прокурора щодо відшкодування збитків у сумі 763501,00грн., то суди попередніх інстанцій виходили з того, що загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені ст.1166 Цивільного кодексу України. Відповідно до положень вказаної норми майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Приймаючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що протиправна поведінка відповідача полягає у використанні спірного нерухомого майна спального корпусу літ. "А- 5" на 200 місць, розташованого на території санаторію "Ялинка" без будь-яких правових підстав, а його вина підтверджується в сукупності матеріалами. Причинний зв'язок полягає в неотриманні позивачем доходу за використання майна, який він отримав би в разі наявності можливості володіти та користуватись спірним майном. Також, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що збитками в даному разі слід розуміти неодержаний прибуток (упущену вигоду).

Розмір збитків визначено Валківською міжрайонною держфінінспекцією під час проведення перевірки з питань отримання коштів від експлуатації спального корпусу літ. "А-5" на 200 місць, загальною площею 3850,1 кв.м, розташованого на території санаторію "Ялинка", виходячи з вартості путівок на лікування за період з 29.05.2012р. по 10.09.2012р., про що свідчить довідка від 19.09.2012р.

Враховуючи викладене суди дійшли висновку, що матеріали справи містять всі умови, необхідні для стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди у розмірі 763701,00грн., спричинених використанням відповідачем нерухомого майна без правових на то підстав, а тому також задовольнили позовні вимоги в цій частині.

Однак, з даними висновками не може погодитись колегія суддів Вищого господарського суду України, оскільки судами попередніх інстанцій не встановлено беззаперечно, яка саме юридична особа використовує спірний спальний корпус літ. "А-5" на 200 місць, розташований на території санаторію "Ялинка" а відтак, хто саме має звільнити цей корпус - ПАТ"Укрпрофоздоровниця" чи дочірнє підприємство "Санаторій Ялинка" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", яке відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців є юридичною особою (т.1 а.с.74-76).

При цьому в матеріалах справи відсутні докази, що саме ПАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" займає спірне приміщення та отримує дохід від його використання, в той час як судами встановлено, що відповідно до листа головного лікаря Кривошликова Ф.І. дочірнього підприємства "Санаторій Ялинка" ПАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" спірне приміщення використовується дочірнім підприємством "Санаторій Ялинка".

Відтак, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає передчасним рішення судів попередніх інстанцій про покладення на Закрите акціонерне товариство "Укрпрофоздоровниця" обов'язок усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні спальним корпусом літ. "А-5" на 200 місць, розташований на території санаторію "Ялинка".

Крім того, частина четверта статті 623 ЦК України встановлює, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання, а судами попередніх інстанцій не встановлено, які заходи вживало Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном для реального вступу у права власника спірного спального корпусу літ. "А-5" на 200 місць, розташованого на території санаторію "Ялинка", чи вимагало його звільнення та передачі власнику.

Також колегія суддів Вищого господарського суду України вважає передчасним рішення судів попередніх інстанцій про обов'язок ПАТ "Укрпрофоздоровниця" відшкодувати Державному агентству України з управління державними корпоративними правами та майном збитки у формі упущеної вигоди у сумі 763501,00грн.

Неодержаний прибуток - це розрахункова величина втрати очікуваного приросту в майні, що базується на даних бухгалтерського та податкового обліку, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання певних грошових сум чи інших цінностей, якщо інший учасник відносин у сфері господарювання не допустив би правопорушення.

При обчисленні розміру упущеної вигоди першочергове значення має визначення достовірності (реальності) тих доходів, які потерпіла особа передбачала отримати за звичайних умов цивільного обороту. Під звичайними умовами обороту слід розуміти типові для нього умови функціонування ринку, на які не впливають непередбачені обставини. Обов'язок щодо доведення розміру тих доходів, яких особа отримала б у разі непосягання на її право, покладається на потерпілого.

Позивач із посиланням на Акт перевірки Валківської міжрайонної держфінінспекції розраховував збитки - упущену вигоду, виходячи з вартості путівок на лікування за минулий період, які були реалізовані дочірнім підприємством "Санаторій Ялинка" з 29.05.2012р. по 10.09.2012р.

Проте, поза увагою судів попередніх інстанцій залишилось те, що для надання послуг з медичної практики необхідною умовою є наявність ліцензії згідно із п.20 статті 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності"; згідно із статтею 22 Закону України "Про курорти" санаторно-курортні заклади - це заклади охорони здоров'я, а перелік видів санаторно-курортних закладів затверджено Наказом Мінздраву від 28.10.2002 № 385; відповідно до ст.16 "Основ законодавства України про охорону здоров'я" заклади охорони здоров'я підлягають акредитації у випадках та в порядку, визначених Кабінетом Міністрів України; Наказом Мінздраву від 02.02.2011 № 49, зареєстрованому в Мінюсті 09.02.2011 за № 171/18909 затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики.

При цьому, судами не досліджено та в матеріалах справи відсутні докази того, що державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном, на користь якого судами стягнуто упущену вигоду, має право здійснювати свою діяльність в санаторно-курортній сфері, має відповідні ліцензії, сертифікати відповідності, наявність приміщень, в тому числі допоміжних, обладнання та медичних кадрів відповідної кваліфікації та реально отримувати від такої діяльність дохід шляхом продажу путівок у "Санаторій Ялинка".

Відтак, колегія суддів Вищого господарського суду вважає також передчасним рішення судів попередніх інстанцій про обов'язок ПАТ "Укрпрофоздоровниця" відшкодувати Державному агентству України з управління державними корпоративними правами та майном збитки у формі упущеної вигоди у сумі 763501,00грн.

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про прийняття судових рішень судами попередніх інстанцій по неповно встановленим та дослідженим обставинам справи, внаслідок чого судові рішення є передчасними, і наявні підстави для задоволення касаційної скарги приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи господарському суду слід взяти до уваги викладене, вжити передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 11.09.2013р. у справі №922/1549/13 господарського суду Харківської області та рішення господарського суду Харківської області від 19.06.2013р. у справі №922/1549/13 скасувати.

Справу №922/1549/13 направити на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий В. Корсак

Судді М. Данилова

Т. Данилова