Рішення № 35691645, 26.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20080/13 26.11.13За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Державного комунального підприємства "Житлоремфонд"

про стягнення 82 608,00 грн.

Суддя: Домнічева І.О.

Представники:

від позивача Кравчик С.М. - за дов.

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" про стягнення 82 608,00 грн.

Ухвалою від 18.10.13 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 05.11.13 р.

31.10.13 р. від відповідача через відділ діловодства суду надійшов відзив на позов в якому просить залучити до справи в якості відповідача 2 КП «Житлорембудсервіс» Деснянського району м.Києва, оскільки Позивач виставляє суму заборгованості у розмірі 82 608,00 гри. за договором №1630188 згідно його розрахунку дана сума почала обраховуватись з 01.10.2010 по 01.09.2013, але ДКП "Житлоремфонд" не може її визнати, так як відповідно до рішення № 25 від 11.12.2001 Деснянської районної у місті Києві Ради другої сесії XXIII скликання, створено комунальне підприємство по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району. На підставі розпорядження Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації від 29.12.2001 № 433 „Про створення комунального підприємства по утриманню житлового господарства „Житлорембудсервіс" Деснянського району міста Києва, згідно акту приймання - передачі 01 лютого 2002 року на баланс новоствореного підприємства була проведена передача житлового та не житлового фонду Деснянського району м. Києва, що перебував на балансі ДКП „Житлоремфонд".

Починаючи з 01.02.2002 основною функцією державного комунального підприємства "Житлоремфонд" є робота по збору боргів минулих років з мешканців - боржників Деснянського району, та розрахунку заборгованості перед поставниками послуг. Таким чином, згідно вищевикладеного стає зрозумілим, що ДКП "Житлоремфонд" з 01.02.2002 не є споживачем послуг наданих ПАТ "Київенерго". Зазначено, що ДКП "Житлоремфонд" неодноразово письмово інформувало позивача про розірвання договору на постачання теплової енергії у гарячій воді, але ніякого позитивного результату дані звернення не знайшли, тому ДКП "Житлоремфонд" було змушене заключити договір доручення від 01.02.2002 з КП "Житлорембудсервіс", згідно якого споживачем послуг позивача з 01.02.2002 було саме КП "Житлорембудсервіс", яке повинно було й розраховуватись за послуги ПАТ"Київенерго". Тому згідно розрахунку позивача сума, яка утворилась з періоду 01.02.2002 повинна бути стягнута з КП "Житлорембудсервіс".

Розглянувши клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості відповідача 2 КП "Житлорембудсервіс" суд відмовляє в його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 24 ГПК України, господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Відповідно до п. 1.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 № 18, стаття 24 ГПК не зобов'язує господарський суд задовольняти клопотання сторони про залучення до участі у справі іншого відповідача.

Дослідивши матеріали справи, суд не знайшов достатніх підстав для залучення до участі у справі у якості співвідповідача Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс".

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 05.11.13 р. у зв'язку з лікарняним судді Домнічевої І.О. справу передано для розгляду судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою від 05.11.13р. суддя Літвінова М.Є. прийняла справу до свого провадження та призначила до розгляду на 26.11.13р.

Розпорядженням В.о. голови Господарського суду міста Києва від 12.11.2013р. в зв'язку з виходом судді Домнічевої І.О. з лікарняного та з метою дотримання процесуальних строків, було вирішено передати дану справу для розгляду судді Домнічевій І.О.

18.11.13р. через відділ діловодства суду відповідачем подане клопотання про розгляд спраи без участі представника. Також подано клопотання про зупинення провадження у справі, яке судом не задоволено виходячи з наступного.

Відповідач просить зупинити провадження по справі для проведення реорганізації по процедурі припинення державного комунального підприємства „Житлоремфонд" шляхом приєднання до комунального підприємства „Житлорембудсервіс", у зв'язку з тим, що відповідно до рішення Київської міської Ради VIII сесії VI скликання від 27.10.2011 року № 396/6612 комунальне підприємство „Житлорембудсервіс" визнано правонаступником усіх майнових прав та обов'язків державного комунального підприємства „Житлоремфонд".

На підставі с.34 Закону „Про державну реєстрацію", 05.11.2013 року ДКП „Житлоремфонд" повідомило державного реєстратора для проведення реєстраційної дії „Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті реорганізації".

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.

Зі змісту наведеної норми випливає, що причиною зупинення провадження у справі в даному випадку є неможливість її розгляду до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом.

Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами, скаргами.

Обставини даної справи суд може встановити самостійно в межах її розгляду, оскільки суд в даній ситуації жодним чином не обмежений ні своєю юрисдикцією, ні предметом позову щодо збирання та оцінки доказів.

26.11.13р. позивачем подано довідку про надходження коштів, відповідно до якої заборгованість відповідача становить 64 628,03 грн.

В судовому засіданні 26.11.2013р. судом було оголошено вступну і резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши надані оригінали документів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, та копії яких долучені до матеріалів справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.12.2000 року між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (постачальник) та Державним комунальним підприємством "Житлоремфонд" (споживач) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1630188 (надалі по тексту - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до вимог викладених в Договорі.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що при виконанні умов даного договору, а також вирішенні всіх питань, що необумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією (КМДА), чинним законодавством України, правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Згідно з пунктом 2.2.1 Договору постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року, згідно з заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1 до даного Договору.

Відповідно до пункту 2.3.1 вищезазначеного Договору, споживач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2 до цього Договору.

Пунктом 2 додатку № 2 до Договору визначено, що у разі встановлення у споживача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії - кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності (додатки 3,4).

Згідно з пунктом 3 додатку № 2 до Договору у разі встановлення будинкових приладів обліку теплової енергії споживача не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії, визначених цими приладами обліку, споживачем додаються теплові витрати на дільниці тепломережі з межі поділу балансової належності до місця встановлення приладів обліку згідно з пунктом 1.3. додатку 1.

Відповідно до пунктів 4 та 5 додатку № 2 до Договору дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку - по 25 число поточного місяця; споживач, що має будинкові прилади обліку, щомісячно надає постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії в МВРТ-6 - не пізніше 28 числа поточного місяця.

У випадку підключення декількох споживачів без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії до центрального теплового пункту (ЦТП) - від загального споживання теплової енергії, визначеної за комерційними приладами обліку встановленими на ЦТП, віднімаються обсяги споживання теплової енергії, визначені по будинкових комерційних приладах обліку споживачів, а залишок обсягу спожитої теплової енергії розподіляється між споживачами без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії пропорційно до їх договірних навантажень (пунктом 7 додатку № 2 до Договору).

Пунктом 8 додатку № 2 до Договору визначено, що у разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається:

- на опалення - як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія;

- на гаряче водопостачання - як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

У відповідності до пункту 9 додатку до Договору, споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в МВРТ-6 за адресою: м. Київ, вул. Меліоративна, 11 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Згідно з пунктом 10 додатку № 2 до Договору споживач щомісячно:

- забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;

- до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2001 року. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення (пункти 4.1., 4.3. Договору).

Пунктом 4.9 Договору сторони погодили випадки припинення Договору, якими є:

- взаємна згода сторін про його припинення;

- прийняття рішень господарським судом;

- ліквідація однієї зі сторін.

Порядок зміни та розірвання господарських договорів регламентовано ст. 188 Господарського кодексу України, якою передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються якщо інше не передбачено законом або договором, а сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

У матеріалах справи відсутні докази розірвання договірних відносин в добровільному чи судовому порядку. Зазначеним спростовується довід відповідача про розірвання Договору № 1630188 від 01.12.2000.

Свої зобов'язання за договором відповідач не виконав внаслідок чого за період з 01.10.10р. по 01.09.13р., виникла заборгованість, яка становить 73 654,24 грн., що підтверджується відомостями обліку споживання теплової енергії обліковими картками (табуляграмами) та корінцями про виконання нарядів з підключення/відключення будинку до/від теплової мережі. Копії яких надано позивачем до матеріалів справи.

Проте, як вбачається з довідки про надходження коштів за спожиту теплоенергію 30.09.13р. відповідачем частково погашено суму основної заборгованості за період з 01.10.10р. по 01.09.13р., у розмірі 8 936,21 грн. до порушення провадження у справі.

Таким чином, на час прийняття рішення заборгованість відповідача становить 64 628,03 грн. (73 654,24 - 8 936,21 = 64 628,03).

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку, наданого позивачем та не спростованого у встановленому порядку відповідачем, останній за порушення встановленого договором строку оплати переданого товару має сплатити 2 723,80 грн. інфляційних, 6 319,96 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача 64 628,03 грн. заборгованості, 6 319,96 грн. 3% річних, 2 723,80 інфляційних, обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню. В решті позову належить відмовити.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного комунального підприємства «Житлоремфонд» (м. Київ, вул. Закревського, 15; код ЄДРПОУ 04543683) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, код 00131305) 64 628 (шістдесят чотири тисячі шістсот двадцять вісім) грн. 03 коп. заборгованості, 6 319 (шість тисяч триста дев'ятнадцять ) грн. 96 коп. 3 % річних, 2 723 (дві тисячі сімсот двадцять три) грн. 80 коп. інфляційних та 1 534 (одну тисячу п'ятсот тридцять чотири) грн. 38 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.11.13 р.

Суддя І.О.Домнічева