Постанова № 35691571, 28.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року Справа № 916/1515/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

головуючого суддів:Є.Борденюк, І.Вовка, Н.Капацин, розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуВійськової частини А3571на постановувід 17.09.2013Одеського апеляційного господарського судуу справі№ 916/1515/13за позовомВійськової частини А3571доСпоживчого кооперативу "ПІЛОТ"простягнення 36 198,82грн штрафу, виселення та зобов'язання повернути орендоване майно В судове засідання прибули:голова СП "ПІЛОТ"Гриценко М.Л.Заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк, пояснення голови СП "ПІЛОТ" та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Військова частина А3571 звернулась до Господарського суду Одеської області з позовом до Споживчого кооперативу "ПІЛОТ" про стягнення 25856,30 грн штрафних санкцій, виселення відповідача з нежитлової будівлі загальною площею 18 кв.м. та частини площадки для зберігання автотранспорту площею 3091 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Шкільний аеродром, 2 та зобов'язання відповідача повернути вищевказане майно за актом прийому-передачі.

Заявою від 06.08.2013 позивач збільшив розмір позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій до 36 198,82 грн.

Відповідач відзив на позов не надав.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.08.2013 (суддя О. Демешин) позов задоволений повністю, присуджено до стягнення з відповідача 36 198,82 грн штрафу, вирішено виселити відповідача з нежитлової будівлі загальною площею 18 кв.м. та частини площадки для зберігання автотранспорту площею 3091 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Шкільний аеродром, 2 та зобов'язано відповідача повернути позивачу відповідну нежитлову будівлю за актом прийому-передачі.

Судове рішення мотивоване наступним.

24.12.1997 між Головним квартирно-експлуатаційним Управлінням Міністерства оборони України (орендодавець) та Колективним підприємством у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІЛОТ" (орендар) укладений договір № 230/1997/Голов.КЕУ/6 оренди нежитлової будівлі площею 18 кв.м. та частини площадки для зберігання автотранспорту площею 3091 кв.м., за адресою : м. Одеса, вул. Шкільний аеродром, 2.

Відповідно до п.п. 3.4 Договору строк оренди встановлений з моменту підписання Договору до 31.12.2012.

18.06.1999, орендар, вийшов з Колективного підприємства у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІЛОТ" з правами орендаря та зареєстрував новий суб'єкт господарської діяльності Споживчий кооператив "ПІЛОТ", про що позивач надав довідку з Державного комітету статистики України № 10 та копію Свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи.

Додаткова угода до Договору № 195/д/2000/ ГоловКЕУ/7 від 14.09.2000 укладена між Головним квартирно-експлуатаційним Управлінням Міністерства оборони України та Споживчим кооперативом "ПІЛОТ".

У зв'язку із реєстрацією Квартирно-експлуатаційного відділу міста Одеси як суб'єкта господарської діяльності, Головним квартирно-експлуатаційним Управлінням Міністерства оборони України згідно акту прийому-передачі передані права орендодавця за Договором. В свою чергу, у зв'язку з реєстрацією військової частини А3571 як суб'єкта господарської діяльності з 01.09.2004, Квартирно-експлуатаційним відділом міста Одеси, згідно акту прийому-передачі передані права орендодавця за Договором військовій частині А3571.

Судом першої інстанції встановлено, що листами від 17.10.2012 № 24/2092, 14.11.2012 №24/2262 та 14.12.2012 № 24/2251 військова частина А3571 повідомляла СК "ПІЛОТ" про закінчення строку дії Договору та необхідність надати належним чином оформленні документи для продовження терміну дії Договору.

Листом від 16.01.2013р. за вих. № 24/59 позивач повідомив відповідача про відмову від автоматичної пролонгації цього договору на той самий строк та на тих самих умовах, на яких його раніше уклали. Зокрема, військовою частиною А 3571 доведена до відома відповідача необхідність укладення нового договору оренди у випадку, якщо орендар виявляє намір до продовження орендних правовідносин, а у випадку відмови від переукладення договору оренди - необхідність повернення орендованого майна.

Вказаний лист отриманий директором СК "ПІЛОТ" 26.01.2013, що підтверджується відповідним підписом на даному документі, скріпленим печаткою кооперативу.

За наведеного вище, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що відмова від автоматичної пролонгації Договору висловлена орендодавцем в місячний строк після припинення дії угоди, як того вимагають положення ст. 284 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", а тому, суд визнав обґрунтованими доводи позивача про те, що Договір припинив свою дію з 01.01.2013.

Місцевий господарський суд з пояснень позивача встановив, що відповідач відмовляється повертати орендоване майно та підписувати акт прийому-передачі спірного майна, про що свідчать позначки безпосередньо на акті-прийому передачі, за підписом керівника СК "ПІЛОТ", скріплені печаткою кооперативу.

Частиною 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

А тому суд першої інстанції, врахувавши положення частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що у разі невиконання наймачем обов`язку щодо повернення речі наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, зазначив, що позивачем, у відповідності до вимог чинного законодавства, розраховано неустойку, яка підлягає стягненню з відповідача за неповерення протягом 7-ми місяців орендованого майна з січня 2013 року до липня 2013 року і розмір якої складає 36 198,82 грн (5171,26 x 7 місяців).

Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій, виселення та зобов`язання повернути майно, і задовольнив позов у повному обсязі.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 (колегія суддів: В. Лисенко, П. Мацюра, О. Журавльов) рішення Господарського суду Одеської області від 15.08.2013 скасоване, прийняте нове рішення, яким у позові відмовлено, з огляду на таке.

Приймаючи оскаржене рішення, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що 27.11.2012 СК "ПІЛОТ" звертався до командира військової частини А 3571 Пащук А.В. з листом про намір продовжити спірний договір оренди та отримав згоду, що підтверджується листом командира військової частини до начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області про згоду на продовження дії Договору, з якого вбачається, що керівництво військової частини А3571 не заперечує щодо продовження дії Договору. Даний лист, на думку суду апеляційної інстанції, є доказом відсутності заперечень на продовження дії Договору.

Також апеляційний господарський суд погодився з посиланням відповідача про те, що даним листом орендодавець не вимагав від відповідача надання додаткових документів, необхідних для продовження дії Договору.

Водночас, пунктом 5.6 Договору сторони визначили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну Договору за місяць до закінчення його строку та протягом одного місяця після його закінчення, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які передбачені Договором.

Таким чином апеляційний господарський суд дійшов висновку, що оскільки в матеріалах справи відсутні докази відмови від автоматичної пролонгації Договору за місяць до закінчення строку його дії, зазначений договір вважається продовжений на підставі пункту 5.6 Договору.

Разом з цим, апеляційний господарський суд зазначив, що оскільки в листопаді 2012 року орендодавець вже висловив свою думку відносно орендованого майна та погодився з проханням орендаря відносно автоматичної пролонгації договору, то лист позивача від 16.01.2013 про відмову від автоматичної пролонгації цього договору на той самий строк та на тих самих умовах, на яких його раніше уклали та про необхідність укладення нового договору оренди, не має правового значення.

Судом апеляційної інстанції не прийняте до уваги те, що спірне майно на підставі ч.2 ст.7 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" від 21.09.1999 підлягає передачі в оренду виключно на конкурсній основі, оскільки пунктом 5.1 Договору передбачено, що умови Договору зберігають силу протягом всього строку дії Договору та у випадках, коли після укладення законодавством України встановлені правила, що погіршують становище орендаря.

А тому апеляційний господарський суд дійшов висновку щодо необґрунтованості позовних вимог, необхідності скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нового рішення про відмову у позові.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм права та просить скасувати постанову, а рішення господарського суду першої інстанції залишити без зміни.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до положень ст. 11 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі якщо на момент продовження дії договору оренди остання оцінка об'єкту оренди було зроблена більш як три роки тому, для продовження (поновлення) договору оренди проводиться оцінка об'єкта оренди.

Оцінка об'єкта оренди у межах дії договору оренди повторно не проводилася.

Частиною 2 ст. 17 Закону встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Зважаючи на листи орендодавця, надіслані орендарю у жовтні, листопаді, грудні 2012 року з повідомленнями про закінчення 31.12.2012 строку дії договору та необхідності орендарю надати відповідні документи для продовження строку дії договору оренди або повернути орендоване майно у встановлений строк, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає помилковим висновок господарського суду апеляційної інстанції про продовження дії договору оренди у відповідності до ч.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оскільки відсутня мовчазна згода сторін та відповідна оцінка об'єкту оренди.

Зміст наданих орендарем до апеляційної інстанції копії листа командиру військової частини та копії листа командира військової частини регіональному відділенню Фонду державного майна України, залучених судом апеляційної інстанції з порушенням положень ст.ст. 36, 101 ГПК України, не спростовує обставини відсутності мовчазної згоди сторін на продовження договору та необхідності провести оцінку об'єкта оренди.

Посилання відповідача про належне йому переважне право на укладення договору оренди, визначене ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", не може бути обставиною заперечення позову, що розглядається, так як захист порушеного права проводиться у спосіб, визначений чинним законодавством.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Військової частини А3571 задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 у справі № 916/1515/13 скасувати.

Рішення Господарського суду Одеської області від 15.08.2013 у справі № 916/1515/13 залишити без зміни.

Стягнути зі Споживчого кооперативу "ПІЛОТ" на користь Військової частини А3571 1663,15 грн судового збору, сплаченого відповідно до платіжного доручення № 66 від 03.10.2013 за подання касаційної скарги.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.

Судді: Є. Борденюк

І. Вовк

Н. Капацин