Постанова № 35690654, 25.11.2013, Луганський окружний адміністративний суд

12.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 листопада 2013 року Справа № 812/8371/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чиркіна С.М.,

при секретарі: Камінській М.В.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Смєховича Д.В.,

представника третьої особи: Юрченко С.М.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці, третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача,- Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання неправомірними дій щодо зменшення заробітку для обчислення пенсії, зобов'язання вчинити певні дії ,

ВСТАНОВИВ:

04.10.2013 відкрито провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці про визнання неправомірними дій щодо зменшення заробітку (грошового забезпечення) для обчислення пенсії, зобов'язання включити з 29.03.2013 року до заробітку ( грошового забезпечення) для обчислення пенсії - матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення на рік, яка входить до системи оплати праці

Ухвалою суду від 18 жовтня 2013 року в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області.

Не змінюючи предмету позову, позивач неодноразову уточнював позовні вимоги (а.с.79, 114, 125).

В позовній заяві від 25.11.2013 року просив пункт 3 резолютивної частини адміністративного позову сформулювати в наступній редакції:

зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці включити з 29.03.2013 до заробітку (грошового забезпечення) для обчислення пенсії, тобто до довідки про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_4 у 2011-2013 роках - матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення на рік, що була виплачена йому у 2011,2012, 2013 роках, яка відповідно до чинного законодавства України входить до системи оплати праці та направити цю довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області для перерахунку пенсії ОСОБА_4 з 29.03.2013.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 29.03.2013 згідно із пунктом 65 «а» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ був звільнений у відставку ( зі зняттям з військового обліку) зі служби в органах внутрішніх справ України ( підстава наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці №153 о/с від 29.03.2013).

У період проходження служби отримував матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення на рік, що підтверджується грошовим атестатом №22.

Вважає, що відповідач при звільненні неправомірно не включив до довідки про додаткові види грошового забезпечення матеріальну допомоги на оздоровлення за 2011-2013 роки, що на думку позивача впливає на розмір грошового забезпечення для розрахунку пенсії.

24.09.2013 відповідач на звернення від 14.09.2013 року надав відповідь про відмову щодо включення до розміру грошового забезпечення матеріальної допомоги.

З посиланням на судовому практику, положення ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» звертає увагу, що на отриману матеріальну допомогу нараховувався збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, отже вона повинна включатися до складу заробітної плати і враховуватися при обчисленні пенсії.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав письмове заперечення на позов ( а.с.38-42), серед іншого зазначає, що не міг зменшити розмір грошового забезпечення для обчислення пенсії, оскільки воно виплачувалось за проходження служби у відповідності до вимог Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення

Крім цього звертає увагу, що управління, яке входить до структури Міністерства внутрішніх справ України не визначає складові грошового забезпечення, які враховуються для обчислення пенсії, цим займаються органи Пенсійного фонду. Просив відмовити у задоволені позову.

Третя особа надала заперечення, в яких просила відмовити в задоволені позову у зв'язку з відсутністю передбачених законом підстав для внесення зазначених даних до довідки (а.с.124).

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, наполягали на необхідності застосування норм зазначених законів, які мають перевагу перед іншими нормативними актами та наявності сталої судової практики з зазначеного питання.

Представники відповідача та третьої особи надали пояснення, тотожні даним викладеним в запереченнях та наполягали на необхідності застосування спеціальних нормативних актів.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці,і.к.08602371, має статус юридичної особи, зареєстроване Виконавчим комітетом Донецької міської ради, дата проведення державної реєстрації 22.09.2009, запис № 1 266 145 0000 034033( а.с.51), діє згідно Положення про управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці, затверджене наказом МВС від 11.07.2009 №306.( а.с.48-50).

Наказом від 29.03.2013 року №153 о/с ( а.с.7) по особовому складу з посиланням на п.65 «а» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ звільнено зі служби в органах внутрішніх справ у відставку підполковника міліції ОСОБА_4, начальника сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків лінійного відділу на станції Луганськ Управління МВС України на Донецькій залізниці, ( зі зняттям з військового обліку) ( за віком) 31 березня 2013 року(а.с.7). Сторонами визнано день звільнення - 31.03.2013р.

Вислуга років позивача на день звільнення в календарному обчисленні склала 23 роки 02 місяці 21 день, у пільговому перерахунку 31 рік 03 місяці 28 днів.

14 вересня 2013 року позивач звернувся до відповідача з заявою з проханням надати відповідь про причини не включення до грошового забезпечення із якого розраховується пенсія - матеріальної допомоги на оздоровлення ( а.с.5).

24.09.2013 року за № Д-12, з посиланням на п. 7 Постанову Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 року, надана відповідь позивачу на заяву від 14.09.2013 року в якій зазначено про включення матеріальної допомоги до грошового атестату, оскільки остання не є щомісячною надбавкою (а.с.21).

До зазначеного листа долучена довідка відповідача про додаткові види грошового забезпечення у 2011- 2013 роках (а.с.22), саме до якої позивач просить внести дані про матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення на рік, що була виплачена йому у 2011, 2012, 2013 роках.

Позивач вважає неправомірними дії відповідача щодо зменшення заробітку (грошового забезпечення) для обчислення пенсії саме у довідці про додаткові види грошового забезпечення, що і є предметом спору по даній справі.

Порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначає Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ , затверджена наказом МВС України від 31.12.2007 року № 499 ( далі - Наказ № 499).

Згідно з п 1.3 Наказу № 499, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ визначається залежно від посади, спеціального звання, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов служби.

Відповідно до пункту 1.4 Наказу № 499, грошове забезпечення виплачується особам рядового, молодшого, середнього, старшого та вищого начальницького складу, які призначені на штатні посади в апараті Міністерства внутрішніх справ України, головних управліннях, управліннях МВС в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на залізницях, їм підпорядкованих органах, вищих навчальних закладах, науково-дослідних установах, Державній службі охорони при МВС, на підприємствах, в установах, організаціях і підрозділах системи МВС та які навчаються в навчальних закладах системи МВС або зараховані в розпорядження відповідного органу внутрішніх справ.

Пунктом 2.17 Наказу передбачена виплата особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ матеріальна допомога у межах асигнувань що виділяються на їх утримання, для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення на день виплати, та один раз на рік - допомога для оздоровлення при щорічній основній відпустці в розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення на підставі відповідного наказу по особовому складу.

Наказом 499 затверджена форма та зміст грошового атестату, вимоги до якого також закріплені у розділі 4 наказу.

На виконання вимог п.4.8 наказу позивач був ознайомлений з грошовим атестатом №22 (а.с.58).

В судовому засіданні позивач підтвердив лише факт ознайомлення з атестатом, але заперечував, що це відбувалось саме 02.04.2013 року.

Атестат № 22 містить дату 02.04.2013 року та підпис позивача поруч із записом: «відомості подані в атестаті, вважаю правильними» (а.с.58). Таким чином відсутній запис про дату ознайомлення з атестатом.

Зазначене було враховано судом при відмови в задоволені клопотання відповідача про залишення позову без розгляду та в даному випадку має значення в частині визначення змісту атестату та факту обізнаності позивача про нього.

Пункт п.15 грошового атестату містить дані про виплату позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення при наданні основної відпустки - 2178, 00 грн.( а.с.6).

Грошовий атестат складено згідно додатку до вищезазначеної Інструкції, що визнано сторонами.

Згідно довідки про утримання страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування із матеріальної допомоги на оздоровлення у березні 2013 року (матеріальна допомога при вибутті у відпустку - 2187,00 грн.), утриманий єдиний соціальний внесок -2,6%( а.с.52).

Відповідно до довідки, відповідачем у 2011, 2012, 2013 роках виплачувалась матеріальна допомога позивачу, з якої були утримані відповідні страхові внески. Зазначений факт визнаний сторонами та підтверджений документально (а.с.123).

Не включення відповідачем матеріальної допомоги за 2011, 2012 до грошового атестату не є предметом спору по даній справі, у зв'язку з чим судом не вирішується правомірність зазначених дій.

З урахуванням предмету спору, зазначені дані враховуються судом лише в частині наявності зазначених виплат та їх не включення в довідку про додаткові види грошового забезпечення.

Наказом МВС № 1276 від 31.10.2003 року, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, затверджено Інструкцію про організацію роботи з пенсійного забезпечення військовослужбовців внутрішніх військ та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України і членів їхніх сімей.

Згідно із пунктом 2.1 Наказу № 1276 оформлення документів для призначення пенсій і грошової допомоги особам, що звільняються зі служби, а також раніше звільненим особам, які мають право на призначення пенсії згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", проводиться управліннями (відділами, відділеннями) роботи з персоналом МВС, ГУМВС, УМВС, кадровими службами Головного управління внутрішніх військ і підпорядкованими їм органами і військовими частинами.

Відповідно до пункту 2.2. Наказу № 1276 відповідач у тому числі готує для призначення пенсії за вислугу років і по інвалідності:

- заява (додаток 1);

- розрахунок вислуги років (додаток 2);

- грошовий атестат і довідка про додаткові види грошового забезпечення;

Таким чином спеціальними нормативними актами - Наказами № 499, 1276 не була затверджена довідка про додаткові види грошового забезпечення.

Статтею 19 Закону України «Про міліцію» передбачено, що форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 року упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.

Згідно із п.1 ПКМ 1294 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Таким чином ПКМ № 1294 розмежовує види грошового забезпечення та відокремлює одноразові від додаткових виплат.

П. п. 3 пункту 5 зазначеної постанови передбачає, що керівникам органу надано право в межах асигнувань надавати військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення при щорічній основній відпустці у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Таким чином зазначеними нормативними актами не встановлена форма довідки про додаткові види грошового забезпечення та не визначений певний зміст виплат, які зазначаються в довідці.

Враховуючи викладене у відповідача відсутній обов'язок зазначати в довідці про додаткові види грошового забезпечення суми одноразової грошової допомоги.

Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", закріплює порядок та умови реалізації особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України (далі - Закон 2262).

Згідно із статтею 43 Закону України № 2262 пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей обчислюються з грошового забезпечення цих військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу. При цьому для обчислення їм пенсій враховуються відповідні оклади за посадою, військовим чи спеціальним званням, процентна надбавка за вислугу років, надбавки за вчене звання і вчену ступінь, кваліфікацію і умови служби у порядку і розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином дії відповідача не суперечать і вимогам зазначеному закону.

Суд критично оцінює посилання позивача на закони України «Про пенсійне забезпечення», «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», Кодекс законів про працю та судову практику, оскільки в спорах на які посилається позивач був інший предмет.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

У зв'язку з тим, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, судові витрати позивачу не відшкодовуються.

Відповідно до вимог ст. 160 КАС України у судовому засіданні 25.11.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови в повному обсязі відкладено на 29.11.2013 року, про що сторони повідомлено в судовому засіданні з урахуванням норм ст. 167 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені позовних вимог ОСОБА_4 до управління Міністерства внутрішніх справ України на Донецькій залізниці, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання неправомірними дій щодо зменшення заробітку для обчислення пенсії, зобов'язання включити з 29.03.2013 до заробітку (грошового забезпечення) для обчислення пенсії, тобто до довідки про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_4 у 2011-2013 роках - матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення на рік, що була виплачена йому у 2011,2012, 2013 роках, яка відповідно до чинного законодавства України входить до системи оплати праці та направити цю довідку до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області для перерахунку пенсії ОСОБА_4 з 29.03.2013 відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 29 листопада 2013 року.

Суддя С.М. Чиркін