Ухвала суду № 35689959, 02.12.2013, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

______________

Справа № 299/3858/13-ц

Номер рядка звіту 36

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.12.2013 року м. Виноградів

Суддя Виноградівського районного суду Леньо В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ОСОБА_3 третя особа без самостійних вимог Виноградівська державна нотаріальна контора про визнання відмови від спадщини недійсною та продовження строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_1 до ОСОБА_3 третя особа без самостійних вимог Виноградівська державна нотаріальна контора про визнання відмови від спадщини недійсною та продовження строку для прийняття спадщини, згідно якої просить накласти арешт на житловий будинок в АДРЕСА_1 та трактор. Заяву мотивує тим, що будинок та трактор купував за власні гроші. Відповідачка ніде не працювала, участі у будівництві не брала.

Розглянувши клопотання, дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.1 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Згідно частини третьої зазначеної статті забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч.1 ст.152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Згідно з ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно п.1 Постанови Пленуму ВСУ "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 року №9 забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У поданій заяві про забезпечення позову заявником взагалі не зазначено, яким чином невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Натомість зазначає, що відповідачка не приймала участі у будівництві будинку по вул.Гандери та придбанні трактору, що взагалі значення для розгляду справи не має. Крім того, вимоги заяви є неконкретними, оскільки ставлячи вимогу про накладення арешту на будинок, заявник не

зазначив його номеру, не додав доказів того, що даний будинок є предметом спору. Будь яких ідентифікуючих даних на трактор (марка, модель номерний знак, номер вузлів, агрегатів, належність) заявником також не надано.

Суд констатує, що предметом спору у даній цивільній справі є визнання відмови від спадщини недійсною та продовження строку для прийняття спадщини, а не визнання права власності чи витребування майна.

За вказаних обставин, правові підстави для задоволення поданої заяви про забезпечення позову відсутні.

Керуючись ст.ст.151, 153 ЦПК України, Постановою Пленуму ВСУ "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" від 22.12.2006 року №9, суддя -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Копію ухвали невідкладно направити заявнику.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий В. В. Леньо