Постанова № 35689677, 02.12.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/7401/13-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2013 року

14год.46хв.

Зала судових засідань №19

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Аракелян М.М.

За участю секретаря - Малени В.І.

За участю сторін:

Від позивача: Гринько Т.В. - за довіреністю

Від відповідача: Савецька Н.С. - за довіреністю

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Джиністра» до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла адміністративна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Джиністра», в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області від 11.07.2013р. №0001422203, №0001412203.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з огляду на безпідставність проведення перевірки, відсутність в діях позивача порушень приписів Податкового кодексу України, посилаючись на наступне. Відповідачем не визначені підстави для проведення позапланової перевірки. В акті перевірки відсутній аналіз первинних документів, що оформлені позивачем та зазначеним в акті контрагентом. У перевіряючого відсутні повноваження надавати оцінку дійсності правочинів та визнавати їх нікчемними. Доводи, викладені у акті перевірки, спростовуються первинною документацією позивача за господарськими відносинами з ТОВ «Деметра», якою повністю підтверджується реальний характер господарських операцій позивача із вказаним контрагентом. Придбаний товар використано позивачем в межах господарської діяльності в оподатковуваних операціях.

Відповідач з адміністративним позовом не погоджується та вважає його таким, що не підлягає задоволенню, посилаючись на правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Перевіркою встановлені порушення позивачем вимог Податкового кодексу України. Договір між ТОВ «Джиністра» та ТОВ «Деметра» укладений без мети настання реальних наслідків. Реальність господарських операцій між ТОВ «Джиністра» та ТОВ «Деметра» не підтверджена проведеною перевіркою. Отриманою податковою інформацією підтверджується неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій контрагентом позивача TOB «Деметра» та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді; у контрагента встановлена відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст.186, ст.198, ст.200, ст.201 ПК України. Встановлені актом перевірки порушення виключають право позивача на віднесення спірних сум до складу податкового кредиту.

В судовому засіданні представники сторін підтримали наведені позиції по суті спору.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що у період з 18.06.2013р. по 19.06.2013р. на підставі наказу ДПІ у м. Іллічівську від 13.06.2013р. №257, посадовою особою ДПІ згідно із пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, ст.79 ПК України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Джиністра» з питань взаємовідносин із платником податків TOB «Деметра», за період лютий, березень 2012р. їх реальності та повноти відображення в обліку.

За результатами вказаної перевірки відповідачем складений акт №1496/22-0302/35989864 від 27.06.2013р. «Про результати позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Джиністра», з питань взаємовідносин із платником податків ТОВ «Деметра» за період лютий, березень 2012р., їх реальності та повноти відображення в обліку».

В акті зазначено, що перевіркою ТОВ «Джиністра» встановлено: - порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті донараховано податок на додану вартість в сумі 100181грн., в тому чисті в розрізі звітних податкових періодів: - березень 2012р. сума ПДВ 100181грн.; - завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24 Декларації) у березні 2012 року на 8153 грн.

На підставі акту перевірки від 27.06.2013р. ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.07.2013р. №0001422203 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 150272грн., у т.ч. 100181грн. - за основним платежем, 50091грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, у зв'язку з порушенням позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України; від 11.07.2013р. №0001412203 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 8153грн. за березень 2013р., у зв'язку з порушенням позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України.

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Суд не вбачає підстав для висновку про обґрунтованість та відповідність законодавству позовних вимог виходячи з такого.

Відповідно до п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Згідно із п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п.79.1, 79.2, 79.3 ст.79 ПК України (в редакції, чинній станом на дату проведення перевірки) документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом. Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Позивач не оспорює, що проведенню перевірки передувало видання наказу голови комісії з проведення реорганізації ДПІ у м.Іллічівську №257 від 13.06.2013р., копія якого залучена до матеріалів справи. Також не заперечується та не спростовано, що копія наказу №257 та повідомлення про проведення перевірки №45 від 13.06.2013р. вручено під розписку гол. бухгалтеру Товариства 17.06.2013р., тобто до початку проведення перевірки.

Судом встановлено, що 19.04.2013р. на адресу позивача був направлений запит ДПІ про надання письмових пояснень та документів №5948/10/22-0404, який був отриманий позивачем 22.04.2013р. (про що вказується у його поясненнях на запит - а.с.82). Незважаючи на вимогу ДПІ надати пояснення та документи у 10-ти денний строк з дня отримання запиту, пояснення nf документи були надані Товариством тільки (21.05.2013р. (вх.№ДПІ 5246).

Отже визначені п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 обставини для проведення документальної позапланової перевірки були в наявності, а також ДПІ були виконані умови пунктів 79.1, 79.2 ст.79 ПК України, що згідно із п.79.2 (абз.2) ст.79 ПК України надає право посадовим особам розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Враховуючи, що позивач не оскаржив відповідні дії податкового органу до суду та вказує на незаконність проведення перевірки в межах спору про протиправність податкових повідомлень-рішень, які є результатом її проведення, суд не вбачає підстав для висновку про незаконність перевірки ТОВ «Джиністра» у зв'язку із не зазначенням підстав для її проведення за ст.78 ПК України в наказі №257 та повідомленні №45 про проведення перевірки.

Актом перевірки встановлено, що ТОВ «Джиністра» на порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України безпідставно включило до складу податкового кредиту за період лютий, березень 2012 року податок на додану вартість у розмірі 108334 грн. сформований за рахунок контрагента TOB «Деметра»: в лютому 2012р. на суму ПДВ 21667 грн. в березні 2012р. на суму ПДВ 86667 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для висновку про завищення податкового кредиту з ПДВ за господарськими операціями з TOB «Деметра» за лютий, березень 2012р., зокрема, слугувало наступне. Актом від 29.11.2012 №426/22-23757473 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки TOB "Деметра" з питання правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Продекс» за період з 01.02.2012 року по 31.03.2012 року, з TOB ВО «Еко» за травень-грудень 2011 року та січень 2012 року, з ПП «Украсвіт» за період з 01.09.2011 року по 31.10.2011 року, з TOB "Право" за період листопад 2011 року» встановлено наступне. Згідно письмових пояснень та документальних підтверджень, наданих TOB «Деметра», придбаний у ПП «Продекс» льон товарний реалізовано TOB «Джиністра». При цьому, встановлені обставини, які свідчать, що господарська діяльність ПП «Продекс» має ознаки відсутності факту реального здійснення господарської діяльності. Враховуючи встановлені в акті перевірки обставини зроблено висновок, що про неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій TOB «Деметра» та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді; про порушення ст. 203, 215, 228, ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених TOB «Деметра» з постачальниками та покупцями; про відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п. 185.1 ст. 185, п. 186.1 ст.186, ст.198, ст.200, ст.201 ПК України, в результаті чого дані, відображені TOB „ Деметра" у деклараціях з податку на додану вартість не є дійсними. Отже не можуть вважатися такими, що вчинені з діловою метою, операції, за наслідками яких платник податків бажає отримати виключно податкову вигоду без здійснення реальної господарської діяльності. Таким чином, правочини, укладені TOB «Джиністра» із контрагентом TOB «Деметра» в лютому, березні 2012р., щодо реалізації льону, спрямовані винятково на зменшення бази оподаткування, та не має під собою розумної, економічно-обґрунтованої, необхідної і достатньої ділової (господарської) мети.

Враховуючи викладене, перевіряючий дійшов висновку, що згідно із наданими до перевірки документами та використаною інформацією, TOB «Джиністра» безпідставно сформовано податковий кредит в лютому, березні 2012р. за рахунок сум ПДВ по податковим накладним, отриманим на придбання товару від TOB «Деметра» на загальну суму ПДВ 108334грн., які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкового кредиту, оскільки ці податкові накладні не мають статусу юридично значимих, відсутнє підтвердження факту придбання товару з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Такий висновок акту про порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України є обґрунтованим та правомірним з врахуванням такого.

Судом встановлено, що господарські відносини між TOB «Джиністра» та TOB «Деметра» ґрунтувались на договорі №035-532 від 20.02.12р. купівлі-продажу льону масляничного навалом врожаю 2011р загальною кількістю 200 мт +/-10%.; умови поставки FCА (Інкотермс 2000) - завантаження в автотранспорт покупця, пункт навантаження с.Чорне, Великобурлукський район, Харківська область.

Розрахунки за товар за вказаним договором здійснено у безготівковій формі згідно платіжних доручень №320 від 29.02.12р. на суму 130000грн., №349 від 03.03.12.р на суму 162500грн., №370 від 06.03.12 на суму 100000грн., №375 від 07.03.12р. на суму 257500грн.

TOB «Деметра» оформлено позивачу наступні видаткові накладні №19 від 21.03.2012р. на суму 79895,74грн., №18 від 19.03.2012р. на суму 53543,68грн., №15 від 07.03.2012р. на суму 78676,99грн., №16 від 07.03.2012р. на суму 79624,90грн., №13 від 06.03.2012р. на суму 83795,73грн., №11 від 05.03.2012р. на суму 82089,48грн., №10 від 05.03.2012р. на суму 81033,23грн.

За вказаними господарськими операціями TOB «Деметра» виписано позивачу податкові накладні №12 від 29.02.2012р. на суму ПДВ - 21666,67грн., №1 від 03.03.2012р. на суму ПДВ 27083,33грн., №4 від 06.03.2012р. на суму ПДВ 16666,67грн., №6 від 07.03.2012р. на суму ПДВ 42916,67грн.,

Суми ПДВ за вказаними податковими накладними включено позивачем до податкового кредиту за лютий, березень 2012р.

В підтвердження транспортування придбаного у TOB «Деметра» товару позивачем надано копію договору з перевізником ТОВ «Агросільхозпром» та акти виконаних робіт.

Відповідно до п.3.7 Договору від 20.02.2012р. сертифікація (карантинний сертифікат, ветеринарне свідоцтво) на товар в пункті накопичення товарної партії здійснюється за рахунок покупця.

Однак позивачем не надано доказів сертифікації товару придбаного TOB «Джиністра» у TOB «Деметра», незважаючи на відповідну вимогу суду.

Відповідно до умов п.7.4 договору купівлі-продажу продавець на підтвердження того, що він є першим підприємством, яке безпосередньо придбало товар у с/г виробника зобов'язаний протягом 2 днів з моменту поставки товару надати покупцю копії договору поставки (купівлі-продажу) товару, підписаного продавцем та с/г виробником; видаткової накладної, підписаної продавцем та с/г виробником; та податкової накладної, виданої с/г виробником продавцю.

Згідно із п.7.5 договору №035-532 Покупець має право не проводити остаточну оплату за товар до моменту надання Продавцем документів (копій документів), вказаних в розділі 7 договору.

Викладені у п.7.4 договору купівлі-продажу умови є умовами здійснення платежів, а отже згідно цивільного законодавства є істотними умовами договору, виконання яких є обов'язковим. Незважаючи на викладене, позивачем не надано суду доказів виконання вказаних положень договору та отримання визначених документів або причин їх ненадання ТОВ «Джиністра».

Відсутні також і докази прийому Товару відповідно до п.3.5 договору за кількістю, а саме, - у фізичній вазі, по вазі у пункті відвантаження.

Як вбачається з Акту про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Деметра» від 29.11.2012р., що як доказ ДПІ має бути оцінений судом за правилами ст.86 КАС України, контрагент позивача - ТОВ «Деметра» в ході його перевірки надало пояснення з документальним підтвердженням стосовно придбання льону товарного, в подальшому реалізованого ТОВ «Джиністра», у ПП «Продекс».

В свою чергу, дані, одержані в ході перевірки ТОВ «Деметра» стосовно ПП «Продекс», свідчать, що останнє, маючи у користуванні земельну ділянку, з 2011р. не вело сільськогосподарської діяльності, не має власних основних засобів, а його керівник (ОСОБА_3) надав письмові пояснення працівникам податкової міліції про відсутність фактичного ведення господарської діяльності ПП «Продекс».

Такі обставини, на думку суду, свідчать, що відсутність серед доказів реального характеру господарських операцій позивача з ТОВ «Деметра» документів, визначених п.7.4 договору купівлі-продажу льону, зумовлена об'єктивною неможливістю придбання ТОВ «Деметра» у ПП «Продекс» льону товарного врожаю 2011р. як у безпосереднього виробника та як наслідок, його подальшого продажу ТОВ «Джиністра».

Таким чином, позивачем не доведено реальний характер господарських операцій з придбання льону врожаю 2011р., українського походження, саме у ТОВ «Деметра», тобто зміни у складі активів ТОВ «Джиністра» відбулись саме у зв'язку із оформленням документів з ТОВ «Деметра».

При цьому суд бере до уваги, що тягар доказування між сторонами розподіляється відповідно до ст.71 КАС України таким чином, що суб'єкт владних повноважень повинен довести правомірність свого рішення, для чого обґрунтовує правильність висновків про порушення платником податку вимог податкового законодавства на підставі документів та податкової інформації, що досліджувались та використовувались в ході перевірки.

Натомість, процесуальним обов'язком позивача в даній справі є доведення фактичного здійснення господарських операцій, їх реальності, змін у складі активів підприємства у зв'язку з їх проведенням, що зумовлює необхідність надання доказів, які прямо або побічно це підтверджують.

Поряд із викладеним, суд звертає увагу на те, що в договорі купівлі-продажу льону товарного сторонами була порушена умова щодо кількості товару шляхом встановлення у договорі (пункт 3.5.) порядку визначення цієї кількості, що узгоджується із положеннями ч.2 ст.669 ЦК України. Проте доказів перевірки кількості льону при його прийомі у пункті відвантаження (за фізичною вагою, по вазі в пункті відвантаження) суду не надано.

Відповідно до ст.22 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування, можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявність яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податку податкового обов'язку.

Згідно ст.185 Податкового Кодексу України об'єктом оподаткування, крім того, є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Статтею 188 Податкового Кодексу України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче за звичайних цін, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на етиловий спирт, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно з пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Порядок формування податкового кредиту встановлений статтею 198 ПК України.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до пунктів 201.4, 201.6, 201.8, 201.10 ст.201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п.п. 2.15, 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам, а відтак, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, платіжні доручення тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, а також враховуватись повнота складання всіх підтверджуючих господарські операції документів.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків, але в даній справі позивачем не доведено реальність придбання товару у контрагента ТОВ «Деметра».

Оцінюючи наявні у справі докази за правилами ст.86 КАС України, суд дійшов до висновку, що у сукупності із викладеними в акті перевірки позивача відомостями та податковою інформацією стосовно контрагента ТОВ «Деметра» в аспекті його відносин з ПП «Продекс» встановлене судом свідчить про непідтвердженість фактичного здійснення операцій із придбання позивачем товару у ТОВ «Деметра».

Дослідивши підставність висновків акту перевірки ТОВ «Джиністра», суд встановив, що позивачем не доведена у встановленому законом порядку реальність спірних господарських операцій (їх товарність) на спростування позиції ДПІ та висновків акту перевірки.

Приймаючи постанову у справі, суд бере до уваги, що саме платник податку повинен довести наявність встановлених законом підстав для врахування задекларованих в податковому обліку даних при перевірці правильності визначення його податкових зобов'язань судом, тобто спростувати сумніви контролюючого органу в дійсності, повноті та об'єктивності відтворення господарських операцій в податковому обліку, які ґрунтуються на доказах, що досліджувались податковим органом в ході перевірки.

З цією метою позивач мав довести фактичне придбання товару у свого контрагента за допомогою доказів, які б прямо або побічно свідчили про реальні зміни його активів саме внаслідок спірних господарських операцій.

На підставі наданих ТОВ «Джиністра» доказів суд не вбачає підстав для встановлення факту придбання позивачем товару у його контрагента, що свідчить про обґрунтованість та підставність висновків ДПІ та правомірність донарахування податкових зобов'язань та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість оскарженими податковими повідомленнями-рішеннями.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні обставин, суд приходить до висновку про те, що ДПІ при прийнятті оскаржених податкових повідомлень-рішень спиралась на обґрунтовані висновки акту перевірки від 27.06.2013р., підставність яких при оскарженні в судовому порядку позивачем не спростована.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Приймаючи до уваги вищевикладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Джиністра» задоволенню не підлягають у зв'язку з їх недоведеністю та необґрунтованістю.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Джиністра» до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 02.12.2013р.

Суддя М.М. Аракелян

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Джиністра» до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень відмовити.

02 грудня 2013 року.