Рішення № 35687769, 26.11.2013, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/6011/13-ц

Номер провадження 2/404/2463/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 року Кіровський районний суд м.Кіровограда в складі:

головуючого судді - Панфілової А.В.

при секретарі - Палій М. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу по розписці та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася з позовом до відповідача про стягнення боргу по розписці в сумі 159860 грн. та моральної шкоди в сумі 5000 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 20.08.2010 року позичила ОСОБА_2 на особисті потреби кошти в сумі 20000 доларів США, що підтверджується борговою розпискою написаною в присутності двох свідків. Відповідно до розписки ОСОБА_2 зобов'язався повернути кошти на першу вимогу. 05.06.2013 року звернулась до відповідача з вимогою повернути кошти, однак він кошти не повернув і ухиляється від повернення боргу.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала повністю. Зазначила, що довгий час пебуваючи в шлюбі не підтримували шлюбних стосунків, спільне господарство не вели. Відповідач отримавши кошти зазначив, що за необхідності в рахунок боргових зобов»язань віддасть свою частину власності на квартиру. Зазначає, що внаслідок порушення її прав на мирне володіння власним майном, зазнала душевних страждань, необхідність бігати за відповідачем з проханням повернути належне їй майно, принизило її честь та гідність, тобто діями відповідача заподіяно їй моральної шкоди, розмір відшкодування якої оцінила в 5000грн. При цьому , згідно позову послалася на ст. 23, 1167 ЦК України .

Представник позивача зазначив, що всупереч вимогам ст. 526 ЦК України відповідач не виконує взяті на себе зобов»язання , щодо виконання зобов»язання, в т.ч. як на доказ на підтвердження зазначеного посилається на висновок судової-почеркознавчої експертизи .

В судовому засіданні відповідач позовні вимоги не визнав та в обгрунтування заперечень проти позову зазначив, що з позивачем перебував в шлюбі з 1994 року, 18.04.1995 року спільно придбали трикімнату квартиру АДРЕСА_1 . В 2002 році позивач наполягла, щоб розірвати шлюб. З 2000 по 2002 року позивач перебувала на заробітках в Польщі. В 2002 році знову з позивачем розписалися. 08.04.2004 року зробив заповіт на позивача. З 2008 року позивач вимагає, щоб заповіт зробив на її дітей. Зазначає, що дану розписку не писав, кошти не отримував, можливо підписав з 15 років тому чистий аркуш паперу, який був використаний позивачем для даної розписки, а тому просить відмовити в задоволенні позову повністю.

Представник відповідача зазначив, що наявність висновку екперта , що підпис у розписці вчинено відповідачем не може бути належним доказом у справі, оскільки як було зазначено відповідачем такого роду підпис він ставив за багато років до дати підписання даної розписки і можливо мало місце накладення тексту розписки на аркуш з підписом відповідача.

Судом встановлено наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Сторони перебували в договірних відносинах. Було укладено договір позики, яким є розписка (а.с.6), відповідно до яких позивач надав відповідачу позику в розмірі 20000 доларів США, що становить 159860 грн.згідно курсу , відповідно до довідки ( а.с. 5).

Відповідно до ст.. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до висновку експерта № 306 від 05.11.2013 року встановлено, що досліджувальний підпис розташований біля дати « 20.08.2010 г» в розписці від імені ОСОБА_2 виконаний ОСОБА_2 (а. с. 55-63).

Дану справу, суд розглядає відповідно до ст.11 ЦПК України на підставі наданих суду доказів та в межах заявлених вимог.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статею 61 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, свідків, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку щодо задоволення позову частково в частині стягнення боргу в розмірі 20000 доларів США, що становить 159860 грн. , оскільки факт отримання коштів відповідно до розписки підтверджується висновком експертизи та показами свідків : ОСОБА_3 ,що підтвердила факт передачі коштів та написання відповідачем розписки, ОСОБА_4, який зазначив , що дані кошти ОСОБА_1 позичила в нього , та в сукупності доказів спростовують зазначення відповідача , щодо підроблення розписки в т.ч. і з застосуванням технічних засобів та відмови в задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн., оскільки згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

При цьому, суд дійшов висновку , що позивачем не надано доказів, заподіяння їй моральної шкоди відповідачем .

Керуючись ст.88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача 1598,60 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.23, 525,526,1046,1047-1050,1167, ЦК України, ст.ст.11,60,88, 212-218 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу по розписці та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 -159860грн. боргу та 1598,60 грн. судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області через Кіровський районний суд м. Кіровограда шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення .

Суддя Кіровського А. В. Панфілова

районного суду

м.Кіровограда