Вирок № 3568508, 19.09.2007, Сумський районний суд Сумської області

Справа №1-243 2007р.

ВИРОК

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2007 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Клочко Б.М., при секретарі Супрун A.M., з участю прокурора Зеленського О.Г., адвоката ОСОБА_2, представника потерпілої ОСОБА_3, потерпілої ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Шпаново, Рівненського району, Рівненської області, українки, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, пенсіонерки, одруженої, мешканки АДРЕСА_1, раніше несудимої,

в скоєнні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України.

ВСТАНОВИВ:

Підсудна ОСОБА_1 30.05.2007 року приблизно в 09-00 годині, знаходячись в будинку АДРЕСА_1, побачила у потерпілої ОСОБА_4, з якою вона разом мешкала, гроші, якими вона вирішила заволодіти.

Реалізуючи свій замисел, ОСОБА_1, підійшла до ОСОБА_4 та штовхнула її руками в спину, заподіявши останній фізичного болю, тобто застосувала насильство, яке не є небезпечним для життя та здоровя потерпілого, внаслідок чого остання впала на ліжко. Далі ОСОБА_1 скориставшись тимчасовим безпорадним станом ОСОБА_4 за допомогою ножа, відрізала хустинку з грошима, яка була прив'язана до тіла і таким чином заволоділа грошима ОСОБА_4 в сумі 4000 грн.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України визнала частково і пояснила, що приблизно в 2004р. до неї додому в с Кардашівка прийшла ОСОБА_4 та попросила її, що б остання підлікувала їй стан здоровя. Вона займалась народним лікуванням. Після цього ОСОБА_4 до неї ще приходила декілька разів. В спілкуванні з ОСОБА_4 вона дізналась, що рідних в неї не має. Раніше ОСОБА_4 мешкала в с Стецьківка Сумського району. Потім ОСОБА_4 сказала їй., щоб вона забрала її до себе жити. Вона погодилась. Після цього вона сказала ОСОБА_4: „ Давай продамо твій будинок в с Стецьківка та купимо будинок в якомусь селі". Вони вирішили купити в с Кардашівка Сумського району. В березні 2006р. до неї переїхала мешкати ОСОБА_4 Оформленням документів займалась вона, де була потрібна підпис ОСОБА_4, то вона її возила. Вона запитала в ОСОБА_4 на кого записати будинок, але остання сказала, що будинок їй не потрібен, тоді вона вирішила будинок переписати на свого сина ОСОБА_5. Спочатку вони мешкали вдвох. Син мешкає в м. Суми і приїздить тільки на вихідні дні. В березні 2007р. до них переїхав мешкати її чоловік ОСОБА_6, який мешкав в дачному будинку біля ставка с Кардашівка. Жили вони без сварок та скандалів. Між ОСОБА_4 та її чоловіком виникали сварки. Ініціатором сварок була ОСОБА_4 Потім вона почала говорити ОСОБА_4 щоб вона не ображала її чоловіка. Після цього приблизно в кінці травня 2007р. ОСОБА_4 три ночі не ночувала вдома. Де вона була їй не відомо. Із яких причин ОСОБА_4 її не було вдома їй також не відомо.

2

30.05.2007р. приблизно в 11.00 год. вона була на городі. ОСОБА_4, погукала її, щоб вона їй відчинила двері в будинок. Вона відчинила двері і ОСОБА_4 зайшла в будинок, після чого вона зайшла слідом за нею. ОСОБА_4 пішла в свою кімнату. Вона в неї запитала, чи довго вона буде в будинку. ОСОБА_4 грубо відповіла їй та почала знімати сукню. Тоді вона і побачила, що в ОСОБА_4 на поясі висить хустинка блакитно-білого кольору у вигляді поясного ременя, в якій вона побачила гроші. Після цього вона викрикнувши: "Ось де гроші!", взяла господарський ніж з дерев'яною рукояткою, який знаходився поруч на столі та відрізала хустинку з пояса. Гроші вона забрала в ОСОБА_4 в зв'язку з тим, щоб вона їх нікому не віддала або не втратила. Потім вона вийшла з будинку на город, двері на ключ вона їх не закривала. Потім вона почула стукіт в двері та побігла до будинку. Взяла рукою за дверну ручку та відчинила двері. ОСОБА_4 зразу же вибігла на вулицю та почала кричати, щоб вона віддала їй гроші. Вона говорила, що гроші не брала. Гроші вона положила на кухні під доріжку, а потім перенесла їх в спальню кімнату та положила під скатертину на столі. ОСОБА_4 вона не погрожувала. Приїхали працівники міліції та доставили її до Сумського РВ для дачі показань, але і тут вона заперечувала факт заволодіння грошима. Навіщо вона так говорила, вона пояснити не може. Через декілька днів вона добровільно показала працівникам міліції де знаходилися грошіі і видали їх ОСОБА_4

Крім часткового визнання вини самою підсудною, її вина в інкримінованому їй діянні доказана добутими і вивченими в судовому засіданні доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_4, яка пояснила, що 30.05.2007р. приблизно о 9-00 годині вона прийшла додому в с Кардашівка, щоб перевдягтися. Вдома нікого не було, тоді вона пішла на город та погукала ОСОБА_1, щоб остання відчинила їй двері в будинок. ОСОБА_1 відчинила двері та сама зайшла в будинок. Вона почала знімати свою сукню, а ОСОБА_1 в цей момент почала кричати „Гроші ось, гроші ось", та застосувавши силу штовхнула її руками, після чого вона впала на підлогу та відчула фізичну біль. ОСОБА_1 взяла господарський ніж, який лежав на столі та ним відрізала хустинку, яка знаходилась в неї на поясі, з грошима в сумі 4000 грн. та пішла з будинку, при цьому зачинивши двері. Вона взяла вазон з квітами та почала стукати в віконну раму, щоб ОСОБА_1 відчинила двері, на що остання двері відчинила та пішла на вулицю. Вона вийшла з будинку та почала кричати на ОСОБА_1, щоб вона віддала гроші, які в неї забрала, але вона говорила, що грошей в неї не брала. Після чого вона поїхала до Сумського РВ та повідомила про обставини скоєння злочину.

Свідок ОСОБА_5, суду пояснив, що приїхавши з м. Суми з роботи до матері в с Кардашівка, Сумського району він дізнався від неї, що ОСОБА_4 прийшла додому та попросила її відчинити двері в будинок. ОСОБА_4 зайшла в будинок, а мати слідом за нею. ОСОБА_4 почала знімати сукню, а його мати помітила на поясі хустинку у вигляді ременю та подумала, що там знаходяться гроші, після чого взяла кухонний ніж, який знаходився на столі та відрізала хустинку. Мати йому пояснила, що гроші вона забрала в зв'язку з тим, щоб ОСОБА_4 їх не загубила. Він сказав матері, що вона поступила невірно і цього не треба було робити.

Свідок ОСОБА_7, суду пояснила, що до неї приходила ОСОБА_4 та говорила їй, що ОСОБА_1 в неї на поясі за допомогою ножа відрізала хустинку в якій знаходилися гроші в сумі 4000грн. та закрила двері.

Свідок ОСОБА_8, суду пояснила, що 05.06.2007 року її було запрошено працівником міліції бути присутньою в якості понятої при вилученні грошей в сумі 4000 грн. Дані гроші були замотані в фіолетову хустинку. Гроші були виявлені, вилучені під скатертиною на столі та були повернуті під розписку потерпілій.

3

Аналогічні пояснення дав свідок ОСОБА_9

Крім того вина підсудної стверджується:

· заявою ОСОБА_4 про відкрите заволодіння її грошима(а.с.4),

· протоколом виїмки в ході, якого ОСОБА_1 добровільно видала працівникам міліції та потерпілій 4000грн. (а.с. 7),

· та іншими матеріалами справи.

Аналізуючи в сукупності добуті і вивчені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудної в інкримінованому їй злочині доказана повністю.

Часткове визнання вини підсудною ОСОБА_1 і заперчення нею факту застосування насильства відносно ОСОБА_4 при заволодінні грошима суд розцінює, як спробу пом*якшити свою участь. При цьому суд бере до уваги те, що підсудна на протязі всього досудового слідства неодноразово поясняла, що перед тим як заволодіти грошима вона штовхнула ОСОБА_4 від чого та впала на ліжко, після чого вона відрізала гроші.( а.с.36,38, 45). Суд вважає, що дії ОСОБА_1 які виразились в штовханні престарілої ОСОБА_4 від яких вона впала відчувши фізичний біль не можна розцінити інакше як насильство, яке не було небезпечним для життя чи здоров*я потерпілої.

Суд не може погодитись також з тим, що в діях ОСОБА_1 не було корисних мотивів, виходячи з того, що відразу після заволодіння грошима, коли ОСОБА_4 просила повернути їй гроші ОСОБА_1 заявила, що грошей в неї вона не брала. Будучи доставленою в цей же день в Сумський РВ УМВС вона також категорично заперечувала факт заволодіння грошима потерпілої і лише на шостий день вона під тиском доказів повернула гроші.

Дії підсудної суд кваліфікує за ст. 186 ч.2 КК України так, як вона відкрито викрала чуже майно з застосуванням насильства, яке не було небезпечним для життя та здоров*я потерпілої.

При визначенні виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, дані про особу підсудної, позитивні характеристики на неї, часткове визнання нею своєї вини, розкаювання у вчиненому злочині, те що до кримінальної відповідальності притягується вперше.

Те, що підсудна щиросердечно розкаялася у вчиненому злочині, принесла публічне вибачення потерпілій, являється особою пенсійного віку, від її дій не наступило тяжких наслідків, суд визнає пом*якшуючими її відповідальність обставинами.

А те, що вона вчинила злочин відносно особи похилого віку суд визнає обтяжуючою її відповідальність обставиною.

За наявності таких даних про особу підсудної, суд вважає, що її виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства і до неї можливо застосувати положення ст. 75 КК України, а сукупність пом*якшуючих обставин дає суду підстави для застосування положення ст. 69 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлений, питання речових доказів необхідно вирішити відповідно з вимогами ст. 81 КПК України.

В ході досудового слідства потерпіла ОСОБА_4 зробила заяву про заволодіння ОСОБА_1 шахрайським шляхом її домоволодінням в с.Стецьківка, Сумського району. Ця

4

заява була піддана ретельній перевірці з призначенням почеркознавчої експертизи на провадження якої державою було витрачено 70 (сімдесят) гривень. За висновком цієї експертизи підписи в досліджуваних документах були виконані особисто ОСОБА_4, тобто, ніяких шахрайських дій з боку ОСОБА_1 не було встановлено, а заява ОСОБА_4 про шахрайські дії була неправдивою, що дало підставу органу досудового слідства винести постанову про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за неправдивою заявою ОСОБА_4

За таких обставин судові витрати за проведення даної експертизи повинні бути стягнуті з ОСОБА_4

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України і призначити їй покарання із застосуванням ст .69 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України засуджену від призначеного покарання звільнити з випробуванням встановивши їй іспитовий строк терміном на 1 (один) рік.

Міру запобіжного заходу засудженій до вступу вироку в законну силу залишити ту ж -підписку про невиїзд.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати в сумі 70,00 гривень за проведення почеркознавчої експертизи із зарахуванням на рахунок НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області код 25574892 р\р 35221004000389 МФО 837013 банк УДК в Сумській області.

Речові докази: гроші в сумі 4 000(чотири тисячі) гривень, що знаходяться на відповідальному зберіганні в ОСОБА_4 - залишити в її розпорядженні, а господарський ніж що зберігається в камері речових доказів Сумського РВ УМВС - знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.