Ухвала суду № 35684993, 19.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 р.Справа № 816/4665/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Старостіна В.В. , Шевцової Н.В.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Реєстраційної служби Миргородського міськрайонного управління юстиції, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Миргородського міськрайонного управління юстиції Полтавської області Яковенко Світлани Михайлівни на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2013р. по справі № 816/4665/13-а

за позовом ОСОБА_2

до Реєстраційної служби Миргородського міськрайонного управління юстиції , Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Миргородського міськрайонного управління юстиції Полтавської області Яковенко Світлани Михайлівни

про скасування рішення, визнання права власності на нерухоме майно, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Реєстраційної служби Миргородського міськрайонного управління юстиції, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Миргородського міськрайонного управління юстиції Полтавської області Яковенко Світлани Михайлівни, в якому просив:

- скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Миргородського міськрайонного управління юстиції Яковенко Світлани Михайлівни за № 723369 від 05.03.2013 року про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на прибудову до житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, площею 27,6 м. кв. (в тому числі житлова прибудова 16,3 кв.м.); навіс, площею 48,0 м.кв. та вбиральню, площею 1,4 м.кв.;

- зобов'язати реєстраційну службу Миргородського міськрайонного управління юстиції здійснити реєстрацію права власності щодо вказаних об'єктів нерухомого майна.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2013р. по справі № 816/4665/13-а адміністративний позов ОСОБА_2 до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Миргородського міскрайонного управління юстиції Полтавської області, реєстраційної служби Миргородського міськрайонного управління юстиції про скасування рішення, визнання права власності та зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Скасовано рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Миргородського міськрайонного управління юстиції Полтавської області № 723369 від 05.03.2013 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Зобов'язано Реєстраційну службу Миргородського міськрайонного управління юстиції Полтавської області здійснити реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на прибудову до житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, площею 27,6 м. кв. (в тому числі житлова 16,3 м. кв.); навіс, площею 48 м. кв. та вбиральню, площею 1,4 м. кв. В іншій частині провадження у справі закрито.

Відповідачі, Реєстраційна служба Миргородського міськрайонного управління юстиції, Державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Миргородського міськрайонного управління юстиції Полтавської області Яковенко Світлана Михайлівна, не погодились з постановою суду першої інстанції, подали апеляційні скарги. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовують тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Просять суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2013 р. по справі № 816/4665/13-а та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційних скарг у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що 13.11.2008 року позивачем одержано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 750 м. кв. за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 18).

18.06.2008 року рішенням Виконкому Миргородської міської ради № 407 позивачу було надано дозвіл на будівництво добудови до будинку із збільшенням житлової площі (а.с. 11).

19.06.2008 року дозвіл на добудову за № 95 надано управлінням архітектури та містобудування Миргородської міської ради (а.с. 13).

25.01.2013 року Інспекцією Державного архітектурно - будівельного контролю у Полтавській області зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації за найменуванням "Будівництво прибудови до житлового будинку та будівництво господарчих споруд, код - 1110.3", згідно якої введено в експлуатацію прибудову площею 27,6 м. кв. (в тому числі житлова 16,3 м. кв.); навіс, площею 48 м. кв. та вбиральню, площею 1,4 м. кв. (а.с. 14 - 16).

25.02.2013 року звернулася до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Миргородського міскрайонного управління юстиції Полтавської області із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень житлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 32).

05.03.2013 року Державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Миргородського міськрайонного управління юстиції Полтавської області Яковенко Світланою Михайлівною прийнято рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 723369 (а.с. 23).

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Миргородського міськрайонного управління юстиції Полтавської області Яковенко С.М. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №723369 від 05.03.2013 року є протиправним, а тому позовні вимоги позивача в частині скасування рішення та зобов'язання здійснити реєстрацію права власності є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що право власності на квартиру, житлове та нежитлове приміщення може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), в яких вони розташовані.

Згідно ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення. Якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію об'єкта нерухомого майна, державна реєстрація прав на такий об'єкт проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.

Національними стандартом № 2 "Оцінка нерухомого майна", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 28.10.2004 визначено, що приміщення - це частина внутрішнього об'єму будівлі, обмежена будівельними елементами, з можливістю входу і виходу. Приміщення поділяються на вбудовані, прибудовані та вбудовоно - прибудовані.

Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що прибудова до житлового будинку, здійснена в установленому законом порядку, підлягає реєстрації у державному реєстрі прав як об'єкт нерухомого майна в силу ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а тому позивач має право на реєстрацію у державному реєстрі прав спірної прибудови до житлового будинку за адресою АДРЕСА_1.

Також колегія суддів зазначає, що твердження відповідачів про неподільність, а в разі поділу, - знецінення житлового будинку, спростовується наявною в матеріалах справи довідкою ДКП «Миргородтехінвентаризація» № 711 від 25.07.2013 року, згідно якої зазначено, що житловий будинок, до якого здійснено житлову прибудову вже поділено між співвласниками. Крім того, зазначеною довідкою встановлено вартість прибудови та інших споруд, як окремих функціональних об'єктів нерухомості (згідно збірника укрупнених показників вартості відтворення функціональних об'єктів - аналогів для оцінки малоповерхових будинків, будівель та споруд, в якому визначено поняття: «Будівлі» - Будівельні системи, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несучо-огороджувальних) конструкцій і утворюють різні приміщення для проживання або перебування людей, розміщення устаткування, тварин, рослин, а також предметів).

Щодо доводів апеляційної скарги, стосовно необхідності присвоєння адресного номеру новозбудованій прибудові, як окремому об'єкту нерухомого майна, колегія суддів зазначає наступне. Земельна ділянка, на якій розташована прибудова знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Дана обставина підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку, що міститься в матеріалах справи (а.с. 18). Тому, колегія суддів вважає, оскільки адреса вже існує, необхідності присвоювати іншу адресу немає.

Згідно ст. 375 Цивільного кодексу України регламентовано, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

Таким чином колегія суддів вважає, що відмова позивачу в державній реєстрації прибудови до житлового будинку з мотивів необхідності реєстрації реконструкції житлового будинку суперечить ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", якою визначено, що право власності на житлове приміщення може бути зареєстровано в незалежності від реєстрації права власності на житловий будинок, в якому воно розташовано, так як обов'язковою умовою для реєстрації реконструкції є реєстрація права власності на житловий будинок, в якому здійснено прибудову.

В силу ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачами не доведено правомірності свого рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Відповідно до п. 1, ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При розгляді справи встановлено, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачі діяли всупереч вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справа та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2013 р. по справі № 816/4665/13-а суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційних скарг, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Реєстраційної служби Миргородського міськрайонного управління юстиції, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Миргородського міськрайонного управління юстиції Полтавської області Яковенко Світлани Михайлівни залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.08.2013р. по справі № 816/4665/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Старостін В.В. Шевцова Н.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ Мінаєва О.М. Повний текст ухвали виготовлений 25.11.2013 р.