Постанова № 3568291, 21.01.2009, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КОПІЯ Справа № 2-а-498/08/1170

Категорія статобліку 2.11.17

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2009 року Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Ясенової Т.І.

при секретарі - Турік Л.С.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 19/6 від 19.-6.2007р.;

ОСОБА_2., довіреність № 19/6 від 19.06.2007р.;

від відповідача: ОСОБА_3., довіреність від 12.05.2008р., б/н;

ОСОБА_4., довіреність № 41 від 26.05.2008р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кіровограді справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Хлібодар” до Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Кіровоградській області про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати нечинним, прийняте Знам'янською об'єднаною державною податковою інспекцією у Кіровоградській області, податкове повідомлення-рішення від 07.07.2008р. №0000382310/0, яким до ТОВ „Агрофірма „Хлібодар” застосована штрафна санкція в розмірі 40136 грн. 97 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що п.4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №271 від 26.02.1999р., згідно якого до ТОВ „Агрофірма „Хлібодар” застосована штрафна санкція в розмірі 40136 грн. 97 коп., не містить положень стосовно застосування до платника податків будь - яких штрафних санкцій за нецільове використання коштів спецрахунку.

 Порядок застосування до платника податків штрафних (фінансових) санкцій за порушення податкового законодавства визначений Законом України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, відповідно до п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 якого, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними в пп. „б” пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% від суми недоплати.

В даному випадку, відповідачем сума основного зобов'язання донарахована не була, а отже застосування відповідачем до позивача штрафної санкції суперечить вимогам Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Крім того, позивач вважає, що відповідачем помилково ототожнено податкове повідомлення-рішення з документом (вимогою), за яким стягнення коштів здійснюється у безспірному порядку.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі із зазначених підстав.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, посилаючись на правомірність застосування до позивача штрафних санкцій, оскільки позивачем не перераховано різницю між сумою ПДВ, одержаною позивачем від покупців, та сумою ПДВ, сплаченою ним постачальникам, у розмірі 40 136 грн. 97 коп. на окремий рахунок, в зв'язку з чим зазначена різниця є такою, що використана не за цільовим призначенням, і підлягає стягненню до бюджету в безспірному порядку.

Суд, вислухавши доводи сторін, дослідивши письмові докази, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію від 19.03.2003р. №452816, виданого Знам'янською районною державною адміністрацією Кіровоградської області, ТОВ „Агрофірма „Хлібодар” зареєстровано як юридичну особу.

Судом встановлено, що за результатами виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ „Агрофірма „Хлібодар” за період з 01.10.2006р. по 31.03.2008р., яка проводилась Знам'янською об'єднаною державною податковою інспекцією у Кіровоградській області, складено Акт від 27.06.2008р. №239/23-10/32315956, в якому вказується на порушення позивачем вимог пп.4.5.1 п.4.5 ст.4, п.11.29 ст.11 Закону України „Про податок на додану вартість”, п.4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №271 від 26.02.1999р., в результаті чого встановлено нецільове використання коштів із спеціального рахунку за період, що перевірявся, в сумі 40136 грн. 97 коп.

На підставі вказаного Акту перевірки, та згідно абзацу "б" пп.4.2.2 п.4.2 ст.4, пп.17.1.3. п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, Знам'янською об'єднаною державною податковою інспекцією у Кіровоградській області прийнято податкове повідомлення - рішення №0000382310/0 від 07.07.2008р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 40136 грн. 97 коп. (в т.ч. 40136 грн. 97 коп. - штрафні санкції).

Відповідно до абзацу "б" пп.4.2.2 п.4.2 ст.4, пп.17.1.3. п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо, дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Пунктом 1.2. ст.1 зазначеного Закону встановлено, що податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;

Згідно п.1.5 ч.1 ст.1 того ж Закону штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Відповідно до пункту 17.1.3 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, яка визначає розмір та порядок накладення на платника податків штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, в редакції яка була чинною на час вчинення податкової дії, у разі, коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у пп. "б" пп.4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Пунктом 17.1 статті 17 зазначеного Закону, за виключенням пп.17.1.8, не передбачена можливість застосування штрафної санкції у розмірі 100 %.

Відповідно до п.4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України, від 26.02.1999 №271 залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку.

Згідно п.11.29 ст.11 Закону України „Про податок на додану вартість” (в редакції, чинній протягом періоду, що перевірявся) у разі нецільового використання акумульованих коштів, вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку.

Враховуючи викладене, п.4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України, від 26.02.1999 №271 та п.11.29 ст.11 Закону України „Про податок на додану вартість” (в редакції, чинній протягом періоду, що перевірявся) не містять положень, які б встановлювали, що за нецільове використання сум податку на додану вартість, не віднесених платником на окремий рахунок, до платника податків застосовується штрафна санкція у розмірі 100 % від суми податку на додану вартість.

Зважаючи на викладене, та враховуючи те, що відповідачем не було донараховано позивачу суму основного платежу, суд приходить до висновку, що Знам'янською об'єднаною державною податковою інспекцією у Кіровоградській області нараховано ТОВ „Агрофірма „Хлібодар” штрафні санкції без наявності на те, передбачених чинним законодавством України, підстав.

Відповідно до положень Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” документом, в силу якого може відбуватись примусове стягнення, є платіжна вимога, яка є розрахунковим документом, що містить вимогу стягувача, або при договірному списанні отримувача до обслуговуючого платника банку здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оспорюване податкове повідомлення-рішення безпідставно ототожнюється відповідачем з документом (податковою вимогою), в силу якого виникає право безспірного стягнення коштів до Державного бюджету України.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Наведене вище свідчить про обґрунтованість позовних вимог та неправомірність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення податковим органом.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб 'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, судові витрати в розмірі 03 грн. 40 коп., здійснені позивачем, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь ТОВ „Агрофірма „Хлібодар”.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати нечинним податкове повідомлення - рішення Знам'янської об'єднаної державної податкової інспекції у Кіровоградській області від 07.07.2008р. №0000382310/0 про визначення товариству з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Хлібодар” податкового зобов'язання в сумі 40136 (сорок тисяч сто тридцять шість) грн. 97 коп. (у тому числі - 40136 грн. 97 коп. штрафних санкцій).

Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Хлібодар”, здійснені ним та документально підтверджені судові витрати, в сумі 03 грн. 40 коп. з Державного бюджету України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено та підписано - 02.02.2009р.

Суддя - підпис.

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.І. Ясенова