Ухвала суду № 35680714, 03.10.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22 -ц /796/9143/2013 року Головуючийу 1-й інстанції: КатющенкоВ.П.

Доповідач: Чобіток А.О.

Ухвала

Іменем України

03 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі :

головуючого - судді Чобіток А.О..

суддів - Немировської О.В., Ящук Т.І.

при секретарі - Бабіч К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану в інтересах ОСОБА_3 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 14 травня 2013 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Фідобанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и л а:

В серпні 2010 року ПАТ «СЕБ Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості солідарно. При цьому зазначали, що 17 квітня 2008 року ОСОБА_3 звернувся до ВАТ «СЕБ Банк» з анкетою - заявою фізичної особи на отримання кредиту, в зв»язку з чим 24 квітня 2008 року між ВАТ « СЕБ Банк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 1363. Відповідно до умов вказаного договору банк надав відповідачу кредит у сумі 37900 доларів США, на термін до 24 квітня 2013 року, із сплатою 9,5% річних на придбання автомобіля. В забезпечення виконання взятих на себе зобов»язань між позивачем та ОСОБА_4 був укладений договір поруки, згідно з умовами якого остання поручилась за виконання відповідачем умов договору. Проте відповідачем порушено умови договору і станом на 07 вересня 2010 року сума заборгованості складає по тілу кредиту у відповідача перед банком 31980 доларів США 24 центи , що еквівалентно 252906 грн. 13 коп., з яких: сума залишку строкової заборгованості - 20213 доларів США 24 центи, що еквівалентно 159850 грн. 34 коп.; сума боргу за простроченою частиною кредиту - 11767 доларів США, що еквівалентно 93055 грн. 79 коп.. Сума заборгованості по процентах становить 5257 доларів США 17 центів , що еквівалентно 41574 грн. 76 коп., з яких: сума прострочених нарахованих процентів - 5145 доларів США 46 центів, що еквівалентно 40691 грн.33 коп.; сума нарахованих процентів за період з 26 червня 2010 року по 06 вересня 2010 року включно - 111 доларів США 71 цент, що еквівалентно 883 грн. 43 коп.. Пеня за несвоєчасну сплату кредиту та несвоєчасну сплату процентів складає 20744 грн.62 коп.. Всього загальна сума заборгованості станом на 07 вересня 2010 року складає 315225 грн. 51 коп..

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 14 травня 2013 року позов ПАТ «ФІДОБАНК» до ОСОБА_3, ОСОБА_4про стягнення заборгованості - задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ «ФІДОБАНК» заборгованість за кредитним договором в сумі 315225 грн.51 коп.; судовий збір в сумі 1 700 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.00 коп., а всього 317045 грн. 51 коп..

В апеляційній скарзі відповідач просить апеляційну скаргу скасувати рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 14 травня 2013 року та ухвалити нове, яким у позові ПАТ «ФІДОБАНК» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості - відмовити.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з»явилися в судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги , обставини справи , колегія суддів приходить до наступного.

Встановлено, що 17 квітня 2008 року ОСОБА_3 звернувся до ВАТ «СЕБ Банк» ( переіменовано у ПАТ «Фідобанк» на підставі статуту від 22.06.2012 року та на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 07.06.2012 року) з анкетою - заявою фізичної особи на отримання кредиту у доларах США, в зв»язку з чим 24.08.2008 року між ОСОБА_3 та позивачем , був укладений кредитний договір № 1363, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_3 кредит в іноземній валюті в сумі 37900 доларів США, на термін до 24 квітня 2013 року, із сплатою 9,5% річних, цільове використання кредиту - придбання автотранспортного засобу марки VOLKWAGEN, модель TOUAREG, 2008 року випуску, номер кузову НОМЕР_2, продавець якого ТОВ «Торговий дім «Укрлада», договір купівлі-продажу №2008/357748/П від 22 квітня 2008 року, порядок надання кредиту - шляхом безготівкового перерахування кредитних коштів за реквізитами, вказаними позичальником: ТОВ «Торговий дім «Укрлада», код ЄДРПОУ 30979427, почтовий рахунок №26004300100515, відкритий у ВАТ «Фінексбанк», МФО 380311, дата надання кредиту - 23 квітня 2008 року, але не раніше виникнення права позичальника на отримання кредиту згідно до п.2.3 цього договору. За умовами п.п.2.6 п.2 Розділу № 2 кредитного договору, позичальник зобов'язується повністю повернути банку суму кредиту не пізніше дати остаточного повернення кредиту відповідно до умов цього договору. Згідно п.п.2.4 п.2 Розділу № 2 кредитного договору за користування кредиту позичальник зобов'язується сплатити банку відсотки в порядку та на умовах передбачених цим договором.

В цей же ж день в забезпечення виконання ОСОБА_3 взятого на себе зобов»язання, позивачем з ОСОБА_4 був укладений договір поруки, згідно з яким остання зобов»язувалась у разі невиконання або прострочення виконання відповідачем зобов»язань по вказаному вище кредитному договору , погасити заборгованість.

24.04.2008 року між ВАТ «СЕБ Банк» та ОСОБА_3 був укладений договір застави, предметом якого є автомобіль марки VOLKWAGEN, модель TOUAREG, 2008 року випуску, номер кузову НОМЕР_2,, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований ВРЕВ_6 при УДАІ в м. Києві 23.04.2008 року, який належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_3.

Взяті на себе зобов»язання банк виконав в повному обсязі, проте відповідач від виконання умов договору ухиляється, в зв»язку з чим виникла заборгованість. Поручитель взяті на себе зобов»язання , передбачені договором поруки не виконав.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 213 ЦПК України, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги суд встановив та виходив з того, що отримавши кошти в сумі відповідно до умов договору, відповідач свої зобов»язання за ним належним чином не виконує, щомісячні платежі не здійснює , тобто відмовився від виконання взятого на себе зобов»язання , що призвело до порушення останнім умов договору, а тому у банку виникло право вимоги як до позичальника, так і до поручителя.

Такий висновок суду є законним та обґрунтованим , відповідним обставинам справи та нормам матеріального та процесуального права, що регулює правовідносини, що виникли між сторонами.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не було роз»яснено позичальнику валютні ризики, висновків суду не спростовують та не є підставою для невиконання взятих на себе зобов»язань. Відповідно до анкети-заяви фізичної особи на отримання кредиту , саме ОСОБА_3 вказано суму кредиту у доларах США і позичальник при належній завбачливості, виходячи з динаміки зміни курсів валют із моменту введення в обіг національної валюти та її девальвації, міг передбачити в момент укладення договору можливість зміни курсу гривні України до іноземної валюти, а також можливість отримання кредиту в національній валюті.

Не заслуговують на увагу і посилання ОСОБА_3 на несправедливість даного кредитного договору , оскільки відповідно до п.п. 7.1.1. останнього , позичальник засвідчив, що цей договір не містить будь-яких умов, які можуть розцінюватись як несправедливі та в повному обсязі ознайомлений із змістом Закону України «Про захист прав споживачів», всі положення якого позичальнику цілком зрозумілі.

Крім того, вказуючи про те, що даний кредитний договір укладений з порушенням Закону України «Про захист прав споживачів», ОСОБА_3 вимог про його недійсність не заявляв.

Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, що знайшло своє підтвердження у відсутності його підпису в заяві на видачу готівки та суперечливих поясненнях представника банку щодо отримання особисто відповідачем кредиту чи його перерахування на рахунок позичальника , ОСОБА_3 факт купівлі-продажу автомобіля за рахунок наданого йому банківського кредиту не оспорює, а тому колегія суддів вважає, що висновок суду про доведеність вимог ПАТ «Фідобанк» до відповідачів у справі ґрунтується на вимогах закону.

Не заслуговує на увагу і посилання в апеляційній скарзі на те, що судом було проігноровано заяву про застосування спеціальної позовної давності в один рік до вимоги про стягнення штрафних санкцій, оскільки як вбачається з матеріалів справи представником відповідача ОСОБА_2 лише вказано про те, що до стягнення пені застосовується позовна давність в один рік, проте про її застосування ,як це передбачено ч. 3 ст. 267 ЦК України, останньою не заявлялося .

Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо,а також достатність і взаємний зв"язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення ухваленого по даній справі та відсутність підстав до його скасування.

Керуючись ст.ст.304,307,308,313-315,319 ЦПК України,колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану в інтересах ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 14 травня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - Судді -