Постанова № 35677312, 27.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/6651/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н. Г.

Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: Старової Н. Е. Літвіної Н. М., Файдюка В. В. розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПС, Товариства з обмеженою відповідальністю «Алькор» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алькор» (далі позивач, Товариство) до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПС (далі відповідач, ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Алькор» з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000012250, № 0000022250 від 02 січня 2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 червня 2013 року адміністративний позов задоволено частково.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову в частині задоволених позовних вимог та прийняти в ній нове рішення, яким в адміністративному позові відмовити повністю.

Позивач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю.

Справа розглянута відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ДПІ не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Алькор" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Оптторгзапчасть» за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складено Акт № 400/22-50/21608504 від 14.12.2012 року (далі Акт перевірки), згідно з висновками якого, податковим органом встановлено порушення пп. 4.1.1 п.4.1 ст. 4, п.п. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 7.2.1, пп. 7.2.3, пп. 7.2.6 п. 7.2 ст.7, пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого, позивачем занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 106 641,00 грн.

На підставі Акту перевірки, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення № 0000022250, яким донараховано ПДВ в розмірі 51 374,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 12 843,50 грн, № 0000012250, яким донараховано податок на прибуток в розмірі 93 977,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 23 494,25 грн.

Не погоджуючись із висновками відповідача щодо фіктивності господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ «Оптторгзапчасть», а також податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення невірно застосував норми матеріального та процесуального права, що мають значення для вирішення справи та дійшов невірного висновку, з яким суд апеляційної інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Оскільки, у відповідності до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, то предметом апеляційного перегляду є податкове повідомлення рішення № 0000012250 від 02 січня 2013 року в частині податкового зобов'язання в розмірі 31 756,00 грн та штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 7 938,75 грн та № 0000022250 від 02 січня 2013 року в цілому.

Як свідчать матеріали справи, 17 серпня 2009 року між ТОВ «Алькор» та ТОВ «Оптторгзапчасть» укладено договір постачання товару № 17/08-09 (том 1, а. с. 95-102), у відповідності до якого, постачальник товару (ТОВ «Опторгзапчасть») зобов'язується поставити Покупцю (ТОВ «Алькор») матеріали, обладнання, товари народного вжитку та господарювання, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар.

Колегія суддів ретельно дослідила надані позивачем документи бухгалтерського та податкового обліку на підтвердження належного виконання зазначеного договору та правомірного віднесення позивачем до податкового кредиту сум по взаємовідносинах з ТОВ «Оптторгзапчасть», зокрема, видаткові накладні, податкові накладні, банківські виписки, рахунки-фактури, довіреності на отримання матеріальних цінностей та дійшла висновку, що господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку та у податковій звітності позивача.

В подальшому придбаний товар реалізувався іншим контрагентам: ТОВ «Корал» за договором купівлі-продажу № 09/01-09 від 09 вересня 2009 року (том 1, а. с. 163-167), Рокитнянському гранкар`єру ДП ПП С. С. і Компанія» за актом здачі-приймання від 30 вересня 2009 року (том 1 , а. с. 168-177), ТОВ «Промтехресурс» за договором поставки № 546 від 26 травня 2010 року (том 1, а. с. 181-189), ТОВ «Кищенці» (том 1, а. с. 190-193), ТОВ «Буропідривник» (том 1, а. с. 194-196), філії Стрийська ДЕД, що цілком підтверджує реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Опторгзапчасть».

На момент укладання договору поставки та здійснення господарських операцій, позивач та його контрагент були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податків (у тому числі, ПДВ), установчі документи яких не були визнані в судовому порядку недійсними та, щодо яких, був відсутній вирок суду щодо можливих зловживань з боку їх посадових осіб. Посилання податкового органу на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська у справі № 04117/1-298/2011 від 12.08.2011 року, за яким, ОСОБА_4 (керівника ТОВ «Опторгзапчасть») визнано винним у вчиненні злочинів , передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ст. 366 КК України, що вступив в законну силу 01.12.2011 року, не є безумовним підтвердженням фіктивності зазначених операцій, оскільки, по-перше, зазначеним вироком не встановлена нікчемність укладених між ТОВ «Опторгзапчасть» та ТОВ "Алькор" правочинів, по-друге, господарські зобов'язання між контрагентами на момент набрання законної сили рішенням суду були виконані в повному об'ємі, оскільки тривали до червня 2010 року, по-третє, станом до липня 2010 року директором ТОВ «Опторгзапчасть» був ОСОБА_5 стосовно якого відсутні вироки щодо можливих зловживань.

За таких підстав, колегія суддів вважає, що позивач мав право на включення до податкового кредиту відповідних витрат, а його контрагент - видавати податкові накладні під час господарських відносин з позивачем.

Окремо слід зауважити, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання (інформаційний лист ВАСУ № 742/11/13-11 від 02.06.2011 року).

Оскільки, нікчемність правочинів між позивачем та його контрагентом, у відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем не доведена, зокрема, вироком суду стосовно ТОВ «Опторгзапчасть» та ТОВ "Алькор", який би підтверджував нікчемність укладених між ними правочинів, та спростовується копіями первинних документів, наявних в матеріалах справи, що підтверджують правомірність формування податкового кредиту позивачем, колегія суддів вважає, що відповідачем всупереч норм чинного законодавства прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000012250, № 0000022250 від 02 січня 2013 року, які є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення, невірно застосував норми матеріального та процесуального права, що мають значення для вирішення справи та дійшов висновку, з яким суд апеляційної інстанції не погоджується.

Доводи апеляційної скарги позивача, спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 03 червня 2013 року, та є підставою для її скасування.

За таких обставин, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, апеляційну скаргу Товариства слід задовольнити, апеляційну скаргу ДПІ залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Керуючись статтями 195, 198, 202, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Алькор» задовольнити, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПС - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 червня 2013 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000012250, № 0000022250 від 02 січня 2013 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Літвіна Н. М.

Файдюк В.В.