Постанова № 35677038, 25.11.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 листопада 2013 року Справа № 812/8087/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ковальової Т.І.,

при секретарі судового засідання Ворошило О.Є.,

за участю:

представника позивача - Державного підприємства «Антрацит» - Шкуренко Ю.О.,

представник відповідача - управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та

Антрацитівському районі Луганської області - Чумак О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Антрацит» до управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про скасування вимоги № Ю-790 від 06 серпня 2013 року про сплату недоїмки, -

ВСТАНОВИВ:

20 вересня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державного підприємства «Антрацит» до управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про скасування вимоги № Ю-790 від 06 серпня 2013 року про сплату недоїмки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 07 серпня 2013 року Державним підприємством «Антрацит» було отримано вимогу Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області Ю-790 від 06 серпня 2013 року про сплату недоїмки з єдиного внеску у сумі 535723,47 грн., штрафу у сумі 2478,31 грн. та пені у сумі 641,15 грн., що рахуються за відокремленим підрозділом «Автобаза» ДП «Антрацит» станом на 01.08.2013 р. ДП «Антрацит» вважає, що вимога управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області №Ю-790 від 06 серпня 2013 року винесена з порушенням норм діючого законодавства та є необґрунтованою з наступних підстав.

ВП «Автобаза» ДП «Антрацит» було надано управлінню Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області звіти про суми нарахованого єдиного внеску 11.06.2013р. - за травень 2013 року, 15.07.2013р.- за червень 2013 року.

Відповідно до звіту за травень 2013 року ВП «Автобаза» ДП «Антрацит» нараховано до сплати у травні 2013 року єдиний внесок у розмірі 283280,19 грн.

Платіжними дорученнями № № 100 від 14.06.2013 року, № 23, 102 від 27.06.2013р. на загальну суму 283280,19 грн. ДП «Антрацит» був сплачений єдиний внесок за травень 2013 року, про що зазначено у розділі: «Призначення платежу» платіжних доручень.

Відповідно до звіту за червень 2013 року ВП «Автобаза» ДП «Антрацит» нараховано до сплати у червні 2013 року єдиний внесок у розмірі 282490,87 грн.

Платіжними дорученнями № № 115, 116 від 22.07.2013 р., № 25 від 26.07.2013р., № 118 від 29.07.2013р. на загальну суму 282490,86 грн. Державним підприємством «Антрацит» був сплачений єдиний внесок за червень 2013 року, про що зазначено у розділі: «Призначення платежу» платіжних доручень.

Тобто, поточні нарахування єдиного внеску за травень, червень 2013 року державним підприємством «Антрацит» сплачені в повному обсязі.

До заборгованості станом на 01.08.2013 року, яка визначена вимогою УПФУ № Ю-790 від 06.08.2013р. включені суми, які були пред'явлені підприємству вимогами № Ю- 575 від 04.04.2013р., № Ю- 667 від 06.06.2013р.

Вимога УПФУ № Ю- 575 від 04.04.2013р. оскаржена у судовому порядку. Заборгованість станом на 01.06.2013 року, яка визначена вимогою УПФУ № Ю-667 від 06.06.2013р. оскаржена до Пенсійного фонду України.

09.01.2013 року господарським судом Луганської області порушено провадження у справі про банкрутство ДП «Антрацит». Копія ухвали господарського суду Луганської області від 09.01.2013 по справі № 913/124/13-г (провадження №13б/913/124/13-г) направлена начальнику управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області Саліті В.Г. (Лист ДП «Антрацит» № 09/88 від 21.01.2013 року), про що свідчить штамп вхідної кореспонденції» УПФУ у м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області із підписом про прийняття. Зазначеною ухвалою господарського суду Луганської області введено мораторій на задоволення кредиторів.

УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області має підтверджені звітами ДП "Антрацит" вимоги щодо грошових зобов'язань станом на 09.01.2013 року в сумі 282047,92 грн. Стосовно цієї заборгованості УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області є конкурсним кредитором у понятті ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Щодо несплачених ДП "Антрацит" сум, обов'язок сплати яких виник після порушення провадження у справі про банкрутство, а саме: нараховані УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області фінансові санкції на суму 2478,31 грн. та пеня на суму 641,15 грн., то відносно таких сум УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області є поточним кредитором.

Згідно абз. 4 ч. 5 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.

Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов'язаннями, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) (абз. З ч. 5 ст. 19 Закону).

Станом на дату винесення вимоги - 01.08.2013 року заборгованість з єдиного внеску, яка підлягає сплаті, в умовах порушення справи про банкрутство відповідно до положень ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», за ВП "Автобаза" ДП "Антрацит" була відсутня.

Позивач просив суд скасувати вимогу управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області № Ю-790 від 06 серпня 2013 року про сплату недоїмки.

07 листопада 2013 року позивач надав суду додаткові пояснення по справі, у яких зазначив, що ВП «Автобаза» ДП "Антрацит" було надано управлінню Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області звіти про суми нарахованого єдиного внеску 15.04.2013р. - за березень 2013 року, 16.05.2013р. - за квітень 2013 року.

Відповідно до звіту за березень 2013 року ВП «Автобаза» ДП "Антрацит" нараховано до сплати єдиний внесок у розмірі 288723,96 грн.

Сплата єдиного внеску за березень 2013 року була здійснена підприємством згідно платіжних доручень:

№ 13 від 24.04.2013р. на суму 101,52 грн.

№ 59 від 24.04.2013р. на суму 81,60 грн.

№ 61 від 29.04.2013р. на суму 288729,61 грн.

Разом ДП "Антрацит" був сплачений єдиний внесок за березень 2013 року на загальну суму 288912,73 грн., про що зазначено у розділі: "Призначення платежу" платіжних доручень. Надмірно сплачена сума у розмірі 188,77 грн. відповідно до ч. 13 ст. 9 Закону № 2464 зарахована в рахунок платежів єдиного внеску за квітень 2013 року.

Відповідно до звіту за квітень 2013 року ВП «Автобаза» ДП "Антрацит" нараховано до сплати єдиний внесок у розмірі 278769,70 грн.

Сплата єдиного внеску за квітень 2013 року була здійснена підприємством згідно платіжних доручень:

№ 18 від 18.05.2013р. на суму 355,96 грн.

№ 377 від 18.05.2013р. на суму 219,34 грн.

№ 79 від 20.05.2013р. на суму 55700,00 грн.

№ 84 від 31.05.2013р. на суму 222311,28 грн.

Разом ДП "Антрацит" був сплачений єдиний внесок за квітень 2013 року на загальну суму 278586,58 грн., про що зазначено у розділі: "Призначення платежу" платіжних доручень (з урахуванням переплати у розмірі 188,77 грн., здійсненої у квітні 2013 року).

Таким чином, станом на 01.06.2013 року заборгованість ВП «Автобаза» ДП "Антрацит" перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області зі сплати єдиного внеску була відсутня.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та вказав, що Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон) від 08.07.2010 р. № 2464-VI є спеціальним законодавчим актом, що визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на правовідносини в сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону (стаття2).

Відповідно до п. 6) ст. 1 Закону недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не

нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена

територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим

Законом.

Відповідно до частини 1 статті 4 з 01.01.2011 ДП "Антрацит" є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 6 Закону страхувальник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини 8 статті 9 Закону єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Згідно зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення зміни до статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 15.05.2012 N 4676-УІ, які набрали чинності 12.06.2012, гірничі підприємства зобов'язані сплачувати єдиний внесок не пізніше 28 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу) (частина 12 статті 9 Закону).

У разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки Пенсійного фонду днем сплати єдиного внеску вважається день списання банком або Державним казначейством України суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок Пенсійного фонду (пункт 1 частини 10 статті 9).

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом (частина 11 статті 9).

У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, згідно частини 4 статті 25 Закону, територіальний орган пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

За рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення (частина 6 статті 25 Закону). Таким чином, суми коштів, які надходять від платника на рахунок органу Пенсійного фонду, спрямовуються на погашення боргу у порядку календарної черговості його виникнення, незалежно від визначення платником цільового призначення цих коштів. Дії управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області по зарахуванню єдиного внеску в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення, цілком узгоджується з вимогами вищенаведеної статті, та це не є стягнення у розумінні ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов'язаннями, які забезпечують належне виконання основного зобов'язання, і є похідним від основного зобов'язання.

Сума недоїмки не підлягає списанню, зокрема в разі укладення з платником єдиного внеску мирової угоди відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", крім випадків повної ліквідації юридичної особи, які відповідно до цього Закону несуть зобов'язання із сплати єдиного внеску (частина 7 статті 25 Закону).

Крім того, на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (частина 10 статті 25 Закону).

Згідно з частиною 11 статті 25 Закону за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску територіальним органом Пенсійного фонду на платника накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних карток особових рахунків платників.

Таким чином, суми коштів, які надходить від платника на рахунок органу

Пенсійного фонду, спрямовуються на погашення боргу у порядку календарної

черговості його виникнення, незалежно від визначення платником цільового

призначення цих коштів.

Строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується (частина 16 статті 25 Закону).

У зв'язку з тим, що ДП «Антрацит» єдиний внесок щомісячно сплачується з порушенням встановленого Законом № 2464 строку, він зараховується управлінням в рахунок погашення існуючої на момент його сплати недоїмки за єдиним внеском, пенею та фінансовими санкціями. Таким чином, у підприємства виникає нова недоїмка за внесками.

Підприємство ВП "Автобаза" ДП "Антрацит" з 01.01.2011 року є платником єдиного внеску. Але починаючи з лютого місяця 2011 року підприємство сплачувало внески з порушенням цих строків. Платежі здійснювались протягом 28-30,31 числа місяця за звітним.

За порушення строків сплати до підприємства були застосовані фінансові санкції та пені згідно п.11 ст.9 Закону.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою єдиного внеску станом на 01.08.2013 року загальний борг по Відокремленому підрозділу "Автобаза" Державного підприємства «Антрацит» склав 538842,93 грн., а саме недоїмка - 535723,47грн., фінансова санкція -2478,31 грн., пеня - 641,15 грн.

Згідно звіту за червень 2013 року, що підлягала сплаті 29.07.2013 року, склала 58474,14 грн.

Рішення № 449 про застосування фінансової санкції - 2478,31 грн. та пені - 641,15 грн. підприємством вже була оскаржена в судовому порядку та постановою винесено на користь нашого управління, строк плати якої настав 15.07.2013 року.

Кошти, перераховані платником в сплату єдиного соціального внеску за червень 2013 року в сумі 282490,86 грн., а саме 22.07.2013 р. в сумі 1980,00 грн., 22.07.2013 р. в сумі 116,91 грн., 22.07.2013р. в сумі 153,54 та 30.07.2013 р. в сумі 280240,41 грн., зараховані в порядку календарної черговості таким чином:

станом на 01.07.2013 року залишилася несплаченою недоїмка по ЄСВ в сумі 252443,27 грн., що утворилася згідно звіту за квітень 2013 року, яка була погашена платежами в сумі 1980,00 грн., 116,91 грн., 153,54 грн. та частиною в сумі 250192,82 грн. від платежу в сумі 280240,41 грн.;

- сума зобов'язань 282490,87 грн. згідно звіту за червень 2013 року, який вступив у силу 29.07.2013 року, була погашена частково в сумі 30047,59 грн. від платежу 30.07.2013р. в сумі 280240,41 грн.

15.07.2013 року вступила у силу фінансова санкція та пеня у розмірі 2478,31 грн. та 641,15 грн. відповідно, в оскаржені яких було відмовлено.

Таким чином, станом на 01.08.2013 року за вищезазначеним підприємством залишився несплаченим єдиний соціальний внесок на загальну суму 538842,93 грн., що підтверджено даними картки особового рахунку, а саме:

недоїмка в сумі боргу склала 535723,47 грн.;

фінансова санкція склала 2478,31 грн.;

пеня склала 641,15 грн.

Правові підстави для зарахування поточних платежів за єдиним соціальним внеском в рахунок існуючої недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення встановлено законодавчо.

Підприємство ДП «Антрацит» вважає дії управління неправомірними та не відповідаючими нормам діючого законодавства у зв'язку з тим, що 09.01.2013 року господарським судом Луганської області порушено провадження у справі про банкрутство ДП «Антрацит», на що заявляю наступне:

23.01.2013 року від підприємства ДП «Антрацит» надійшов лист з копією ухвали господарського суду Луганської області про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій Господарський суд Луганської області Схвалив порушити справу та прийняти заяву до розгляду, призначити справу до розгляду на 28.01.2013 року та ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» регламентовано, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Згідно п.5 ст. 19 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, отже не може поширюватися і на штрафні санкції, які нараховані за несвоєчасну сплату єдиного внеску, оскільки штрафні санкції є складовою частиною нарахування єдиного внеску.

Грошові зобов'язання, які виникають після порушення справи про банкрутство, є поточними вимогами.

Строк виконання зобов'язань по сплаті єдиного внеску виник у позивача після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, встановлені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» обмеження на виконання цих зобов'язань не поширюється, та крім того, формування та надіслання вимоги про сплату боргу є обов'язком органів Пенсійного фонду України, в разі наявності у платника на кінець звітного базового періоду зі сплати єдиного внеску.

Введення в дію мораторію не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань, які виникли після дня введення в дію мораторію. Наведені вище норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником та кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання, і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідацію з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові грошові зобов'язання. Оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після дня введення в дію мораторію, то відповідно і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Виходячи з наведеного можна дійти висновку, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Наведене кореспондує зі змістом ч. 1 ст. 38 «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», згідно з якою нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості за зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Аналогічна правова позиція висловлена також у постанові Верховного Суду України від 25 червня 2011 року у справі за позовом державного підприємства «Науково-виробничий комплекс «Фотоприлад» до управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси про визнання противоправним та скасування рішень.

Враховуючи наведене, а також беручи до уваги, що строк виконання зобов'язань по сплаті єдиного внеску виник у позивача після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, встановлені ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» обмеження на виконання цих зобов'язань не поширюються, та крім того було зазначено вище, формування та надіслання вимоги про сплату боргу є обов'язком органів Пенсійного фонду України, в разі наявності в платника на кінець звітного базового періоду недоїмки зі сплати єдиного внеску. Таким чином, нараховані суми єдиного соціального внеску повинні сплачуватися в повному обсязі, не зважаючи на дію мораторію згідно ухвали Господарського суду Луганської області.

Нараховані суми єдиного соціального внеску повинні сплачуватися в повному обсязі, тому вимога про сплату боргу №Ю-790 від 06.08.2013 є виконавчим документом в якій відображена поточна заборгованість на звітну дату, яка виникла в період, на який не поширюється дія мораторію, та пред'явлена підприємству на підставі картки особового рахунку платника, що передбачено пп.7.2.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 27.09.2010 № 21-5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.10.2010 за № 994/18289.

Таким чином, зобов'язання, які виникли після введення мораторію боржник повинен виконувати повністю без будь-яких обмежень.

Просила суд у задоволенні позовних вимог ДП «Антрацит» до управління ПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про скасування вимоги № Ю-790 від 06.08.2013 р. про сплату недоїмки - відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, ДП «Антрацит» зареєстроване у якості юридичної особи, що підтверджується довідкою Головного управління статистики у Луганській області серії АБ №481304 (а.с.29).

УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області 06.08.2013 винесено вимогу про сплату недоїмки №Ю-790 про сплату недоїмки з єдиного внеску у сумі 538842,93 грн., що рахуються за відокремленим підрозділом «Автобаза» ДП «Антрацит» станом на 01.06.2013 року (а.с.10).

ВП «Автобаза» ДП «Антрацит» було надано управлінню Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області звіти про суми нарахованого єдиного внеску 11.06. 2013р.- за травень 2013 року, 15.07.2013р.- за червень 2013 року (а.с.11-19).

Державним підприємством «Антрацит» був сплачений єдиний внесок за березень 2013 року згідно платіжних доручень:

- платіжне доручення №61 від 29.04.2013 року на суму 288729,61 грн. (а.с.104);

- платіжне доручення №13 від 24.04.2013 року на суму 1012,52 грн. (а.с.105);

- платіжне доручення №59 від 24.04.2013 року на суму 81,60 грн. (а.с.106);

Державним підприємством «Антрацит» був сплачений єдиний внесок за квітень 2013 року згідно платіжних доручень:

- платіжне доручення №84 від 31.05.2013 року на суму 222311,28 грн. (а.с.110);

- платіжне доручення №18 від 18.05.2013 року на суму 355,96 грн. (а.с.112);

- платіжне доручення №79 від 20.05.2013 року на суму 55700 грн. (а.с.113);

Станом на 01.05.2013 року заборгованість ВП «Автобаза» ДП «Антрацит» перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області зі сплати єдиного внеску була відсутня.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 09 січня 2013 року порушено провадження у справі про банкрутство щодо ДП «Антрацит» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (а.с.30).

Копію ухвали господарського суду Луганської області від 09.01.2013 було направлено начальнику управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області Саліті В.Г. та було отримано відповідачем 23.01.2013 року про що свідчить штамп вхідної кореспонденції УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області із підписом про прийняття на супровідному листі до ухвали (а.с.31).

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року по справі №812/3864/13-а встановлено відсутність заборгованості за сплати єдиного внеску ДП «Антрацит» за січень, лютий 2013 року та скасовано вимогу управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі №Ю-575 від 04 квітня 2013 року щодо сплати недоїмки та штрафу. Дана постанова 13 листопада 2013 року залишена без змін Донецьким апеляційним адміністративним судом (а.с.72-75, 98-99).

Згідно п.2 ч.1 ст.1 вищезазначеного Закону єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є: роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Однією з обов'язків Платника єдиного внеску, згідно Закону, являється своєчасність, повність нараховування, обчислення та сплата єдиного внеску. Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

У відповідності до ч.8 ст.9 Закону № 2464 платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до положень частини першої статті 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 № 2343-ХІІ (далі-Закон № 2343) мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо (частина третя статті 19 Закону № 2343).

Згідно ст.1 Закону № 2343 грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, в тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Статтею 115 Господарсько-процесуального кодексу України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Таким чином, УПФУ в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області повинно було ознайомитися з ухвалою Господарського суду Луганської області від 09.01.2013 до винесення оскаржуваної вимоги про сплату недоїмки №Ю-790 про сплату недоїмки з єдиного внеску грн., що рахуються за відокремленим підрозділом «Автобаза» ДП «Антрацит» станом на 01.05.2013 року та врахувати її при винесенні спірної вимоги.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Суд вважає за можливе застосувати ст.. 11 КАС України, з ціллю захисту прав позивача, вийти за межі позовних вимог, визнавши оскаржувану вимогу відповідача противоправною.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства «Антрацит» до управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області про скасування вимоги № Ю-790 від 06 серпня 2013 року про сплату недоїмки - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати вимогу управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області № Ю-790 від 06 серпня 2013 року про сплату недоїмки.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Антрацит» судові витрати у розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 02 грудня 2013 року.

Суддя Т.І. Ковальова