Постанова № 35675972, 19.11.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 листопада 2013 р. Справа №2а-8749/10/10/0170

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М.,

секретар судового засідання - Золоткова Г.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача - Вольваков С.В., довіреність від 08.01.2013 року,

від відповідача - Чакал А.Р., довіреність від 16.10.2013 року,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України»

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим із вимогами про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.06.2010 року №0000984002/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 344751,00 гривень, у тому числі за основним платежем в розмірі 229834,00 гривень та за штрафними санкціями в розмірі 114917,00 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем була проведена планова виїзна перевірки позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період 01.04.2009 року по 31.12.2009 року, якою встановлено заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість всього у сумі 229834,00 гривень. На думку позивача, укладені угоди мали реальний характер, податковий кредит з ПДВ та витрати сформовано на підставі належних чином оформлених податкових накладних, а висновок податкового органу є необґрунтованим і таким, що суперечить чинному законодавству.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим допущено заміну відповідача по справі - Спеціалізовану Державну податкову інспекцію по роботі з великим платниками податків в м. Сімферополі - Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на задоволенні адміністративного позову, зазначив, що судово-економічною (бухгалтерською) експертизою підтвердилось необґрунтованість та неправомірність висновків акту перевірки Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим № 204/40-2/31829422 від 21.06.2010 року.

Представник відповідача під час розгляду справи проти задоволення позовних вимог заперечував, вважав, що відсутні підстави для задоволення позову та просив відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву .

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані документи та матеріали справи, висновок судової експертизи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне.

Судом встановлено, що Дочірнє підприємство «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» є юридичною особою, зареєстрованою 14.05.2002 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, що підтверджується Довідкою АА №009112 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (т.1,а.с.7).

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: будівництво доріг, аеродромів та улаштування поверхні спортивних споруд, функціонування інфраструктури автомобільного та міського транспорту, діяльність автомобільного вантажного транспорту, виробництво готових для використання бетонних сумішей, оренда будівельних машин та устатковання, надання інших місць для тимчасового проживання, не відносно до інших групувань (т.1,а.с. 7).

Таким чином, судом встановлено, що Дочірнє підприємство «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» є юридичною особою, яка зобов'язана виконувати обов'язки, покладені на неї законами у зв'язку зі здійсненням діяльності.

Судом встановлено, що з 23.04.2010 року по 25.05.2010 року та з 26.05.2010 року по 08.06.2010 року посадовими особами Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим проведено документальну планову виїзну перевірку Дочірнього підприємства «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року.

Результати документальної планової виїзної перевірки Дочірнього підприємства «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» знайшли своє відображення у Акті № 204/40-2/318294422 від 21.06.2010 року.

Згідно Акту перевірки відповідачем встановлено порушення:

- п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7, п.7.2.1, п.7.2, ст.7, п.7.4.4 п.7.4 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями та пункту 12,17,18 Наказу ДПА України від 30.05.1997 року №165 «Про порядок заповнення податкової накладної» та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23 червня 1997 року за №233/2037 встановлено заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість всього в сумі 229834,00 гривень, у тому числі у квітні 2009 року в сумі 10283,00 гривень, у травні в сумі 34325,00 гривень, у вересні в сумі 117938,00 гривень, у жовтні в сумі 17049,00 гривень, у грудні в сумі 50239,00 гривень.

На підставі висновків акту перевірки Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим було винесене податкове повідомлення-рішення від 29.06.2010 року №0000984002/0, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 344751,00 гривень, у тому числі за основним платежем в розмірі 229834,00 гривень та за штрафними санкціями в розмірі 114917,00 гривень.

Підставою для висновків податкового органу стало встановлення наступних порушень:

- у зв'язку з оформленням не відповідним чином податкових накладних за червень 2009 року на загальну суму ПДВ 31877,00 гривень, а саме в графі 3 примірника накладній не вказана номенклатура товару, що доставляється, і номенклатура послуги, в умовах поставки номер і дата товаротранспортної накладної, згідно з якою була здійснена доставка товару не підтверджено фактичне здійснення господарських операцій з придбання товарів Дочірнім підприємством «Кримавтодор» від постачальника ТОВ "Торговий дім" Континіум-Галичина " м. Луцьк;

- податкова накладна №0050835/100 від 31.05.2009 року на суму ПДВ 1667,00 гривень по придбанню послуг у ДП «Придніпровська залізниця» була двічі включена у реєстр;

- завищений кредит з податку на додану вартість у грудні 2009 року в сумі 3,27 гривень, в зв'язку з відсутністю податкової накладної отриманої від ВАТ "Крименерго" на загальну суму 19,62 гривень, у тому числі ПДВ 3,27 гривень;

- у зв'язку з оформленням не відповідним чином податкових накладних за період травень-жовтень 2009 року на загальну суму ПДВ 39126,75 гривень а саме в графі 3 примірника накладній не вказана номенклатура товару, що доставляється, і номенклатура послуги, в умовах поставки номер і дата товаротранспортної накладної, згідно з якою була здійснена доставка товару.

Вирішуючи питання про законність прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, та перевіряючи обґрунтованість висновків, викладених в акті перевірки судом встановлено наступне.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що між Дочірнім підприємством «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» та ТОВ "Торговий дім" Континіум-Галичина " були укладені договори поставки №879 від 15.10.2008 року, та №356/11 від 26.05.2009 року.

Відповідно до матеріалів справи позивачем було отримано від ТОВ "Торговий дім" Континіум-Галичина" товарів на загальну суму 159385,00 гривень, у тому числі ПДВ 31877,00 гривень, на підтвердження отримання товарів від ТОВ "Торговий дім" Континіум-Галичина " позивачем надані наступні документи бухгалтерської та податкової звітності: рахунок-фактура №1337 від 26.06.2009 року; рахунок-фактура №1311 від 19.06.2009 року; рахунок фактура №1327 від 19.06.2009 року; рахунок-фактура №1342 від 19.06.2009 року; рахунок фактура №1343 від 19.06.2009 року; рахунок-фактура №1326 від 19.06.2009 року; рахунок-фактура №1340 від 19.06.2009 року; рахунок-фактура №1338 від 19.06.2009 року; рахунок-фактура №1335 від 25.06.2009 року; рахунок-фактура №1334 від 25.06.2009 року; рахунок-фактура №1341 від 25.06.2009 року; рахунок-фактура №1331 від 23.06.2009 року; рахунок-фактура №1329 від 23.06.2009 року; рахунок-фактура №1332 від 23.06.2009 року; рахунок-фактура №1330 від 23.06.2009 року; рахунок-фактура №1336 від 22.06.2009 року; акт приймання-передачі №б/н від 25.06.2009 року на суму 12028,50 гривень; акт приймання-передачі №б/н від 19.06.2009 року на суму 11986,26 гривень; акт приймання-передачі №б/н від 19.06.2009 року на суму 9477,82 гривен; акт приймання-передачі №б/н від 26.06.2009 року на суму 10542,40 гривень; акт приймання-передачі №б/н від 25.06.2009 року на суму 10718,40 гривень; акт приймання-передачі №б/н від 25.06.2009 року на суму 10565,72 гривень; акт приймання-передачі №б/н від 23.06.2009 року на суму 11419,33 гривень; акт приймання-передачі №б/н від 23.06.2009 року на суму 9979,20 гривень; акт приймання-передачі №б/н від 25.06.2009 року на суму 10767,68 гривень; акт приймання-передачі №б/н від 23.06.2009 року на суму 11781,00 гривень; акт приймання-передачі №б/н від 23.06.2009 року на суму 10181,31 гривень; акт приймання-передачі №б/н від 23.06.2009 року на суму 9165,82 гривень; акт приймання-передачі №б/н від 22.06.2009 року на суму 9234,50 гривень; акт приймання-передачі №б/н від 19.06.2009 року на суму 8327,22 гривень; акт приймання-передачі №б/н від 19.06.2009 року на суму 11608,74 гривень; акт приймання-передачі №б/н від 19.06.2009 року на суму 10354,08 гривень; акт приймання-передачі №б/н від 19.06.2009 року на суму 10851,28 гривень; акт приймання-передачі №б/н від 19.06.2009 року на суму 12152,80 гривень.

За результатами здійснення господарських операцій між ДП «Кримавтодор» та ТОВ "Торговий дім" Континіум-Галичина", останнім були виписані наступні податкові накладні: податкова накладна №4253 від 25.06.2009 року на суму 10023,75 гривень, у тому числі ПДВ 2004,75 гривень; податкова накладна №4222 від 19.06.2009 року на суму 9988,55 гривень, у тому числі ПДВ 1997,71 гривень; податкова накладна №4256 від 19.06.2009 року на суму 7898,18 гривень, у тому числі ПДВ 1579,64 гривень; податкова накладна №4249 від 26.06.2009 року на суму 8785,33 гривень, у тому числі ПДВ 1757,07 гривень; податкова накладна №4247 від 25.06.2009 року на суму 8932,00 гривень, у тому числі ПДВ 1786,40 гривень; податкова накладна № 4246 від 25.06.2009 року на суму 8804,77 гривень, у тому числі ПДВ 1760,95 гривень; податкова накладна №4244 від 23.06.2009 року на суму 9516,11 гривень, у тому числі ПДВ 1903,22 гривень; податкова накладна №4241 від 23.06.2009 року на суму 8316,00 гривень, у тому числі ПДВ 1663,20 гривень; податкова накладна №4251 від 25.06.2009 року на суму 8973,07 гривень, у тому числі ПДВ 1794,07 гривень; податкова накладна №4240 від 23.06.2009 року на суму 9817,50 гривень, у тому числі ПДВ 1963,50 гривень; податкова накладна №4245 від 23.06.2009 року на суму 8484,42 гривень, у тому числі ПДВ 1696,89 гривень; податкова накладна №4242 від 23.06.2009 року на суму 7638,18 гривень, у тому числі ПДВ 1527,64 гривень; податкова накладна № 4248 від 22.06.2009 року на суму 7695,42 гривень, у тому числі ПДВ 1539,08 гривень; податкова накладна №4250 від 19.06.2009 року на суму 6939,35 гривень, у тому числі ПДВ 1387,87 гривень; податкова накладна №4254 від 19.06.2009 року на суму 9673,95 гривень, у тому числі ПДВ 1934,79 гривень; податкова накладна №4224 від 19.06.2009 року на суму 8628,40 гривень, у тому числі ПДВ 1725,68 гривень; податкова накладна №4255 від 19.06.2009 року на суму 9042,73 гривень, у тому числі ПДВ 1808,55 гривень; податкова накладна №4252 від 19.06.2009 року на суму 10127,33 гривень, у тому числі 2025,47 гривень.

Також на підтвердження отримання товару від ТОВ "Торговий дім" Континіум-Галичина" позивачем надані наступні товарно-транспортні накладні: товарно-транспортна накладна №19007 від 19.06.2009 року; товарно-транспортна накладна №09Б-01895 від 23.06.2009 року; товарно-транспортна накладна №23003 від 23.06.2009 року; товарно-транспортна накладна №02ААТ від 10.07.2009 року; товарно-транспортна накладна №02ААТ від 09.07.2009 року; товарно-транспортна накладна №02ААТ від 27.07.2009 року; товарно-транспортна накладна №08719 від 07.07.2009 року; товарно-транспортна накладна №08554 від 07.07.2009 року; товарно-транспортна накладна №08553 від 24.07.2009 року; товарно-транспортна накладна №085552 від 24.07.2009 року; товарно-транспортна накладна №26002 від 26.06.2009 року; товарно-транспортна накладна №19002 від 19.06.2009 року; товарно-транспортна накладна №23001 від 23.06.2009 року; товарно-транспортна накладна №22001 від 22.06.2009 року; товарно-транспортна накладна №19003 від 19.06.2009 року; товарно-транспортна накладна №24358 від 16.06.2009 року; товарно-транспортна накладна №09Б-01792 від 19.06.2009 року; товарно-транспортна накладна №б/н від 22.06.2009 року; товарно-транспортна накладна №09Б-01969 від 25.06.2009 року; товарно-транспортна накладна №25006 від 25.06.2009 року; товарно-транспортна накладна №23 від 30.06.2009 року; товарно-транспортна накладна №19001 від 19.06.2009 року.

Стосовно висновків відповідача щодо завищення податкового кредиту за червень 2009 року на суму 31877,00 гривень у зв'язку з оформленням не відповідним чином податкових накладних за червень 2009 року на загальну суму ПДВ 31877,00 гривень, а саме в графі 3 примірника накладній не вказана номенклатура товару, що доставляється, і номенклатура послуги, в умовах поставки номер і дата товаротранспортної накладної, згідно з якою була здійснена доставка товару не підтверджено фактичне здійснення господарських операцій з придбання товарів Дочірнім підприємством «Кримавтодор» від постачальника ТОВ "Торговий дім" Континіум-Галичина " м. Луцьк, суд звертає увагу на наступне.

На дослідження суду позивачем надано реєстр отриманих податкових накладних та журнал-ордер по рахунку 63 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" за червень 2009 року також податкові накладні отримані від ТОВ "Торговий дім" Континіум-Галичина ".

При дослідженні журналу-ордера по рахунку 63 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" за червень 2009 року встановлено, що прихід послуг у бухгалтерському обліку склав за вказаною постачальнику:

- Дт 683 «Загальногосподарські розрахунки» - Кт 631 "Розрахунки з постачальниками" - 2581690,36 гривень;

- Дт 644 «Податковий кредит» - Кт 631 - 516338,07 гривень.

Акти приймання-передачі з доставки товару від ТОВ "Торговий дім" Континіум-Галичина " за червень 2009 року на загальну суму 191142,05 гривень, у тому числі ПДВ на суму 31857,01 гривень, які завірені печаткою № 1 код ОКПО 32273623, мають всі необхідні реквізити, для того, щоб вважатися первинними документами з точки зору законодавства про бухгалтерський облік.

Податкові накладні від постачальника ТОВ "Континіум-Галичина" за червень 2009 року всього на суму 191142,02 гривень, у тому числі ПДВ на суму 31857,01 гривень, які завірені печаткою № 2, у пресі відображений код ОКПО 32273623. Також при дослідженні податкових накладних встановлено, що в графі "номенклатура" відображує - доставка товару.

Визначення терміна "номенклатура" в законодавстві України представлено в наказі Міністерства палива та енергетики "Правила розроблення нормативних документів" від 01.03.2006 року № 56 як нормативний документ, в якому подається систематизований перелік видів виробів, документів та інших об'єктів з їх короткою характеристикою.

Визначення "доставка товару" в законодавстві України відсутній, в Господарському Кодексі є ухвала "перевезення вантажів-господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції, трубопроводами. "

З вищевикладеного випливає, що заповнення податкових накладних і завірення їх печаткою № 2 по постачальнику ТОВ "Континіум-Галичина" на суму 31857,01 гривень чинному законодавству України не суперечить.

Також суд зазначає, що розбіжність в сумі 29,53 гривень виникла внаслідок помилки в акті за податковою накладною № 4252 від 19.06.2009 де ПДВ становить 2025,47 гривень, а в акті відображено 2055,00 гривень.

Судом встановлено, що між Дочірнім підприємством «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» (Покупець) та КП «Альянс» (Постачальник) укладено договір поставки №23 від 12.01.2006 року, відповідно до якого Постачальник зобов'язується постачати товар і передавати у власність Покупця мазут М-100, М-40, бітум, бітумну емульсію, металеве бар'єрне огородження дорожнє для мостів, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар.

Також судом встановлено, що між Дочірнім підприємством «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» (Покупець) та БВП «Строитель-Плюс» укладено договір поставки №114 від 12.01.2006 року.

Відповідно до матеріалів справи філія «Советський райавтодор» Дочірнього підприємства «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» отримало від контрагентів - КП «Альянс» та БВП «Строитель-Плюс» товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 1018924,04 гривень, у тому числі ПДВ 169820,67 гривень.

На підтвердження отримання товарів від КП «Альянс» позивачем надані наступні документи бухгалтерської та податкової звітності: податкова накладна №1563 від 25.05.2009 року на суму 59689,20 гривень, у тому числі ПДВ 9948,20 гривень; податкова накладна №1517 від 26.05.2009 року на суму 20892,00 гривень, у тому числі ПДВ 3482,00 гривень; податкова накладна №1570 від 26.05.2009 року на суму 151174,94 гривень, у тому числі ПДВ 25195,82 гривень; податкова накладна №1580 від 27.05.2009 року на суму 113823,86 гривень, у тому числі ПДВ 22764,77 гривень; податкова накладна №2002 від 24.06.2009 року на суму 61215,35 гривень, у тому числі ПДВ 10202,56 гривень; податкова накладна №2482 від 20.07.2009 року на суму 99162,60 гривень, у тому числі ПДВ 16527,10 гривень; податкова накладна №2955 від 20.08.2009 року на суму 168610,04 гривень, у тому числі ПДВ 28101,67 гривень; податкова накладна №3052 від 31.08.2009 року на суму 37791,90 гривень, у тому числі ПДВ 6298,65 гривень; видаткова накладна №1563 від 25.05.2009 року на суму 59689,20 гривень, у тому числі ПДВ 9948,20 гривень; видаткова накладна №1517 від 26.05.2009 року на суму 20892,00 гривень, у тому числі ПДВ 3482,00 гривень; видаткова накладна №1570 від 26.05.2009 року на суму 151174,94 гривень, у тому числі ПДВ 25195,82 гривень; видаткова накладна №1580 від 27.05.2009 року на суму 113823,86 гривень, у тому числі ПДВ 22764,77 гривень; видаткова накладна №2002 від 24.06.2009 року на суму 61215,35 гривень, у тому числі ПДВ 10202,56 гривень; видаткова накладна №2482 від 20.07.2009 року на суму 99162,60 гривень, у тому числі ПДВ 16527,10 гривень; видаткова накладна №2955 від 20.08.2009 року на суму 168610,04 гривень, у тому числі ПДВ 28101,67 гривень; видаткова накладна №3052 від 31.08.2009 року на суму 37791,90 гривень, у тому числі ПДВ 6298,65 гривень;

На підтвердження отримання товарів від БВП «Строитель-Плюс» позивачем надані наступні документи бухгалтерської та податкової звітності: податкова накладна №2012 від 25.05.2009 року на суму 28923,66 гривень, у тому числі ПДВ 4820,61 гривень; податкова накладна №2483 від 12.06.2009 року на суму 135532,02 гривень, у тому числі ПДВ 22588,67 гривень; податкова накладна №4024 від 16.09.2009 року на суму 84022,66 гривень, у тому числі ПДВ 14003,78 гривень; податкова накладна №4106 від 28.09.2009 року на суму 5838,29 гривень, у тому числі ПДВ 973,05 гривень; податкова накладна №4627 від 27.10.2009 року на суму 29482,75 гривень, у тому числі ПДВ 4913,79 гривень; видаткова накладна №2012 від 25.05.2009 року на суму 28923,66 гривень, у тому числі ПДВ 4820,61 гривень; видаткова накладна №2483 від 12.06.2009 року на суму 135532,02 гривень, у тому числі ПДВ 22588,67 гривень; видаткова накладна №4024 від 16.09.2009 року на суму 84022,66 гривень, у тому числі ПДВ 14003,78 гривень; видаткова накладна №4106 від 28.09.2009 року на суму 5838,29 гривень, у тому числі ПДВ 973,05 гривень; видаткова накладна №4627 від 27.10.2009 року на суму 29482,75 гривень, у тому числі ПДВ 4913,79 гривень.

Стосовно висновків відповідача щодо оформлення податкових накладних не відповідним чином, а саме: в графі 3 додатка податковій накладній не вказана номенклатура послуг (транспортних. залізничних), в умовах поставки відсутній номер і дата товарно-транспортної накладної, згідно з якою здійснилася поставка товару, судом встановлено наступне.

При зіставленні відвантажувальних накладних з даними журнал-ордери по рахунку 631 "Розрахунки з постачальниками" встановлено, що всього було отримано від зазначених постачальників товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 1018924,04 гривень, у тому числі ПДВ 169820,67 гривень, також встановлено, що до складу вартості матеріалів включена вартість залізничного тарифу і доставка всього на суму без ПДВ 195633,71 гривень, податок на додану вартість 39126,74 гривень. У бухгалтерському обліку підприємства товарно-матеріальні цінності разом з послугами з доставки та залізничного тарифу оприбутковані на рахунки обліку товарно-матеріальних цінностей до складу активів 205 "Будівельні матеріали" та 203 "Паливо", що відповідає положенням ПСБУ №9 «Запаси», відповідно до якого первинна вартість запасів складається з усіх понесених витрат на приведення запасів у стан необхідний для їх функціонального використання. Порядок визначення вартості будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонтів автомобільних доріг загального користування державного і місцевого значення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що завищення податкового кредиту в сумі 39126,75 гривень наданими бухгалтерськими і податковими документами не підтверджуються. Розбіжність з даними акту в сумі 39126,75 гривень у бік збільшення податкового кредиту утворилися за рахунок того, що в акті не прийняті до уваги накладні, що підтверджують прихід матеріалів від постачальників, в яких окремим рядком відображені доставка і залізничний тариф, а так само той факт, що товарно-транспортні накладні є документами, на підставі яких здійснюється транспортування вантажу.

Окрім того, судом встановлено, що на підставі договору №23 від 12.01.2006 року філія «Сімферопольський райавтодор» Дочірнього підприємства «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» отримало від КП «Альянс» товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 942951,59 гривень, у тому числі ПДВ 157158,61 гривень.

На підтвердження отримання товарів від КП «Альянс» позивачем надані наступні документи бухгалтерської та податкової звітності: податкова накладна №807 від 31.03.2009 року на суму 20277,22 гривень, у тому числі ПДВ 3379,54 гривень; податкова накладна №1047 від 15.04.2009 року на суму 20954,02 гривень, у тому числі ПДВ 3492,34 гривень; податкова накладна №1083 від 17.04.2009 року на суму 20469,61 гривень, у тому числі ПДВ 3411,60 гривень; податкова накладна №1386 від 05.05.2009 року на суму 20325,61 гривень, у тому числі ПДВ 3387,60 гривень; податкова накладна №1395 від 07.05.2009 року на суму 20954,02 гривень, у тому числі ПДВ 3492,34 гривень; податкова накладна №1494 від 22.05.2009 року на суму 20712,42 гривень, у тому числі ПДВ 3452,07 гривень; податкова накладна №1507 від 25.05.2009 року на суму 20469,62 гривень, у тому числі ПДВ 3411,60 гривень; податкова накладна №1578 від 27.05.2009 року на суму 25630,37 гривень, у тому числі ПДВ 4271,73 гривень; податкова накладна №2016 від 24.06.2009 року на суму 113770,75 гривень, у тому числі ПДВ 18961,79 гривень; податкова накладна №2026 від 24.06.2009 року на суму 21444,59 гривень, у тому числі ПДВ 3574,10 гривень; податкова накладна №2025 від 25.06.2009 року на суму 21801,98 гривень, у тому числі ПДВ 3633,66 гривень; податкова накладна №2044 від 26.06.2009 року на суму 4116,79 гривень, у тому числі ПДВ 686,13 гривень; податкова накладна №2551 від 23.07.2009 року на суму 32706,00 гривень, у тому числі ПДВ 5451,00 гривень; податкова накладна №2650 від 30.07.2009 року на суму 49705,79 гривень, у тому числі ПДВ 8284,30 гривень; податкова накладна №2824 від 03.08.2009 року на суму 9520,79 гривень, у тому числі ПДВ 1586,80 гривень; податкова накладна №2840 від 04.08.2009 року на суму 6323,04 гривень. у тому числі ПДВ 1053,84 гривень; податкова накладна №2967 від 20.08.2009 року на суму 45613,20 гривень, у тому числі ПДВ 7602,20 гривень; податкова накладна №3013 від 28.08.2009 року на суму 25878,54 гривень, у тому числі ПДВ 4313,09 гривень; податкова накладна №3355 від 15.09.2009 року на суму 49173,73 гривень, у тому числі ПДВ 8195,62 гривень; податкова накладна №3878 від 28.10.2009 року на суму 50830,27 гривень, у тому числі ПДВ 8471,71 гривень; податкова накладна №3912 від 30.10.2009 року на суму 40865,68 гривень, у тому числі ПДВ 6810,95 гривень; податкова накладна №4336 від 23.11.2009 року на суму 52783,20 гривень, у тому числі ПДВ 8797,20 гривень; податкова накладна №4693 від 07.12.2009 року на суму 52720,20 гривень, у тому числі ПДВ 8786,70 гривень; податкова накладна №4770 від 18.12.2009 року на суму 161690,30 гривень, у тому числі ПДВ 26948,38 гривень; податкова накладна №4830 від 21.12.2009 року на суму 4215,43 гривень, у тому числі ПДВ 702,57 гривень; податкова накладна №4860 від 28.12.2009 року на суму 29998,42 гривень, у тому числі ПДВ 4999,74 гривень.

Також отримання товару від КП «Альянс» підтверджуються відповідними товарно-транспортними накладними: товарно-транспортна накладна №б/н від 17.04.2009 року; товарно-транспортна накладна №б/н від 15.04.2009 року; товарно-транспортна накладна №б/н від 15.05.2009 року; товарно-транспортна накладна №б/н від 22.05.2009 року; товарно-транспортна накладна №б/н від 19.08.2009 року; товарно-транспортна накладна №б/н від 26.06.2009 року; товарно-транспортна накладна №б/н від 21.07.2009 року; товарно-транспортна накладна №б/н від 25.06.2009 року; товарно-транспортна накладна №б/н від 25.05.2009 року; товарно-транспортна накладна №б/н від 07.12.2009 року; товарно-транспортна накладна №б/н від 30.10.2009 року; товарно-транспортна накладна №б/н від 19.11.2009 року; товарно-транспортна накладна №б/н від 15.09.2009 року; товарно-транспортна накладна №б/н від 28.08.2009 року; товарно-транспортна накладна №б/н від 30.07.2009 року; товарно-транспортна накладна №б/н від 24.06.2009 року; товарно-транспортна накладна №б/н від 27.05.2009 року; товарно-транспортна накладна №б/н від 28.10.2009 року.

Відповідно до матеріалів справи філія «Джанкойська ДЕД» Дочірнього підприємства «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» отримало від ДП «Придніпровська залізниця» послуг на загальну суму 97345,15 гривень, у тому числі ПДВ 16224,17 гривень.

На підтвердження отримання послуг від ДП «Придніпровська залізниця» позивачем надані наступні документи бухгалтерської та податкової звітності: податкова накладна №1170 від 30.04.2009 року на суму 122,39 гривень, у тому числі ПДВ 20,40 гривень; податкова накладна №24/004 від 06.11.2008 року на суму 9000,00 гривень. у тому числі ПДВ 1500,00 гривень; податкова накладна №2/004 від 02.02.2009 року на суму 600,00 гривень. у тому числі ПДВ 100,00 гривень; податкова накладна №102/100 від 31.10.2008 року на суму 16422,72 гривень, у тому числі ПДВ 2737,12 гривень; податкова накладна №996 від 14.04.2009 року на суму 907,58 гривень, у тому числі ПДВ 151,26 гривень; податкова накладна №1471 від 31.05.2009 року на суму 222,84 гривень, у тому числі ПДВ 37,14 гривень; податкова накладна №1256 від 14.05.2009 року на суму 2484,72 гривень, у тому числі ПДВ 414,12 гривень; податкова накладна №645 від 12.03.2009 року на суму 733,83 гривень, у тому числі ПДВ 122,31 гривень; податкова накладна №10902 від 30.11.2008 року на суму 20000,00 гривень, у тому числі ПДВ 3333,33 гривень; податкова накладна №1556 від 10.06.2009 року на суму 2490,75 гривень, у тому числі ПДВ 415,13 гривень; податкова накладна №1780 від 30.06.2009 року на суму 349,37 гривень, у тому числі ПДВ58,23 гривень; податкова накладна №2222 від 12.08.2009 року на суму 979,15 гривень, у тому числі ПДВ 163,19 гривень; податкова накладна №2450 від 31.08.2009 року на суму 154,14 гривень, у тому числі ПДВ 25,69 гривень; податкова накладна №2108 від 31.07.2009 року на суму 161,03 гривень, у тому числі ПДВ 26,84 гривень; податкова накладна №1883 від 08.07.2009 року на суму 249,55 гривень, у тому числі ПДВ 41,59 гривень; податкова накладна №50835/100 від 31.05.2009 року на суму 10000,01 гривень, у тому числі ПДВ 1666,67 гривень; податкова накладна №102 від 22.05.2009 року на суму 5000,00 гривень, утому числі ПДВ 833,33 гривень; податкова накладна №2771 від 24.09.2009 року на суму 154,02 гривень, у тому числі ПДВ 25,67 гривень; податкова накладна №2603 від 14.09.2009 року на суму 2612,97 гривень, у тому числі ПДВ 435,49 гривень; податкова накладна №90/004 від 21.09.2009 року на суму 8000,00 гривень, утому числі ПДВ 1333,33 гривень; податкова накладна №105/004 від 23.09.2009 року на суму 2000,00 гривень, у тому числі ПДВ 333,33 гривень; податкова накладна №б/н від аван.зв. на суму 299,52 гривень, у тому числі ПДВ 49,92 гривень; податкова накладна №3098 від 31.10.2009 року на суму 313,98 гривень, у тому числі ПДВ 52,33 гривень; податкова накладна №87/004 від 21.09.2009 року на суму 1500,00 гривень, у тому числі ПДВ 250,00 гривень; податкова накладна №90/004 від 21.09.2009 року на суму 8000,00 гривень, у тому числі ПДВ 1333,33 гривень; податкова накладна №105/004 від 23.09.2009 року на суму 2000,00 гривень, у тому числі ПДВ 333,33 гривень; податкова накладна №3423 від 30.11.2009 року на суму 278,53 гривень, у тому числі ПДВ 46,42 гривень; податкова накладна №913/100 від 30.11.2009 року на суму 2000,00 гривень, у тому числі ПДВ 333,33 гривень; податкова накладна №3238 від 13.11.2009 року на суму 129,25 гривень, у тому числі ПДВ 21,54 гривень; податкова накладна № білета від 14.12.2009 року на суму 117,42 гривень, у тому числі ПДВ 19,57 гривень; податкова накладна № білета від 30.12.2009 року на суму 61,38 гривень, у тому числі ПДВ 10,23 гривень.

Стосовно висновків відповідача щодо повторного включення податкової накладної №0050835/100 від 31.05.2009 року ПДВ на суму 1667,00 гривень по ДП "Придніпровська залізниця" за послуги, судом встановлено наступне.

Проаналізувавши надані податкові накладні з придбання послуг від ДП "Придніпровська залізниця", а зокрема податкову накладну № 50835/100 від 31.05.2009 року на суму 10000,00 гривень, у тому числі ПДВ 1666,67 гривень, реєстри отриманих податкових накладних за період травень-грудень 2009 року, при зіставленні яких встановлено: всього у складі податкового кредиту відображений податок на додану вартість по даному контрагенту за вказаний період 16224,147 гривень, у тому числі до складу податкового кредиту включена податкова накладна № 50835/100 від 31.05.2009 року по ДП "Придніпровська залізниця" на 10 000,00 гривень, у тому числі ПДВ 1666,67 гривень під номером 44 у вересні 2009 року, повторного відображення в складі податкового кредиту даної податкової накладної у наданих на дослідження документах не встановлено.

Окрім того, суд зазначає, що надана до суду позивачем податкова накладна № 24935/058 від 10.12.2009 року від ВАТ "Крименерго" на загальну суму 19,62 гривень, у тому числі ПДВ 3,27 гривень (т.1, а.с. 108), яка відображена в реєстрі отриманих податкових накладних за грудень 2009 року під номером 10, спростовує висновки відповідача щодо завищення податкового кредиту в сумі 3,27 гривень.

Таким чином, первинними документами бухгалтерського обліку підтверджено фактичне здійснення сторонами умов угод, включення суми ПДВ по вказаним угодам підтверджено відповідними необхідними документами.

В 2009-2010 роках порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентувався приписами п. 7.4, 7.5, ст.. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яких платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення яких формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

Відповідно до п.п. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 цього Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів у Законі України "Про податок на додану вартість не передбачено.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість в ціні товару продавцю, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність. Покупець не несе відповідальності за несплату податку до бюджету продавцем (платником податку).

Певні обмеження щодо формування податкового кредиту були передбачені пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якого до складу податкового кредиту можуть бути включені тільки суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), який при цьому обов'язково повинні бути підтверджені податковими накладними. В разі недотримання цього правила до платників податку на додану вартість застосовуються фінансові санкції відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону.

В 2011 році набув чинності Податковий кодекс України № 2755-VІ.

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу/

У ст. 135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно з п. 135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Суд вважає, що позивачем при проведенні перевірки була надана вся необхідна первинна документація, яка підтверджує факт здійснення підприємством господарських операцій з отримання від контрагентів, використання цих товарів в господарській діяльності підприємства та відповідно правомірність віднесення витрат по придбанню цих товарів до валових.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст. 198 Податкового Кодексу України.

Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разу здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11. ст.. 201 цього Кодексу).

В судовому засіданні були досліджені всі документи Дочірнього підприємства «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України», які підтверджують фактичне придбання та використання позивачем отриманих робіт від контрагентів та ці документи не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення вищенаведених операцій або висновку про їх нездійснення.

Таким чином, суд звертає увагу на те що, висновки відповідача про порушення позивачем вимог чинного законодавства України, сформовані у тому числі на підставі аналізу змісту договірних відносин, які існували між Дочірнім підприємством «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» та КП «Альянс», БВП «Строитель-Плюс», ТОВ "Торговий дім" Континіум-Галичина ", ДП "Придніпровська залізниця", ВАТ "Крименерго" є протиправними, оскільки результати аналізу другого, а тим паче третього ланцюга постачання відповідно до вимог податкового законодавства України не можуть бути підставами для висновків, які стосуються позивача.

Відповідно до листу Вищого адміністративного суду України від 2 червня 2011 року № 742/11/13-11, "Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом".

В той же час, зміст акту перевірки позивача свідчить про те, що відповідачем не було системно проаналізовано всіх вищевикладених документів, тобто, всіх обставин спірних правовідносин.

Судом під час розгляду справи ухвалою від 06.10.2010 року було призначено судово-економічну (бухгалтерську) експертизу, проведення якої доручено Товариству з обмеженою відповідальністю «Інститут обліку та аудиту». Згідно з висновком № 4 судово-економічної експертизи від 10.08.2013 року, що проведена судовим експертом Мішур Г.Г. (т.1,а.с.48-79) висновки акту Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим №204/40-2/31829422 від 21.06.2010 року, щодо заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість всього в сумі 229834,00 гривень первинними документами податкового та бухгалтерського обліку Дочірнього підприємства «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» не підтверджується.

Як встановлено судом та підтверджується висновком експерта, фактичне придбання робіт Дочірнім підприємством «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» від контрагентів підтверджується первинними документами.

Наданими на дослідження документами бухгалтерського обліку Дочірнього підприємства «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» використання в господарській діяльності товарів,послуг, отриманих від контрагентів документально підтверджується, саме: актами приймання-передачі товарів, податковими накладними, тендерною документацією, карткою рахунка 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками, реєстром отриманих податкових накладних, договорами укладеними з контрагентами, відповідними актами заготівлі та переробки матеріалів, матеріальними звітами про рух матеріалів, підсумковими відомостями ресурсів.

Таким чином, судом встановлено та підтверджено висновком експерта, що реальність господарських операцій позивача з придбання робіт у контрагентів та їх використання в господарській діяльності підтверджуються даними податкового та бухгалтерського обліку, а також первинними документами Дочірнього підприємства «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» з урахуванням вимог ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІ\/ (зі змінами та доповненнями) та п. 2.4 Положення № 88.

Суд, дослідивши в порядку ст. 86 КАС України висновок судово-економічної експертизи № 4 від 10.08.2013 року, який складено судовим експертом, попередженим про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку (ст. 384, 385 КК України), яким під час дослідження використовувались методи документальної перевірки та співставлення, а також зіставивши його з іншими доказами у справі, не знаходить підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів встановлених висновком експерта по даній справі. Дані про заінтересованість експерта в розгляді справи відсутні, його висновки об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам, відповідають первинним та додатковим документам позивача, наявним в матеріалах справи.

Відтак, всупереч вимогам податкового законодавства України, висновки податкового органу у спірних правовідносинах базуються не на аналізі змісту договірних відносин між позивачем та його контрагентами, а на аналізі обставин, які не можуть бути самостійною підставою для нарахування (збільшення) суми грошового зобов'язання за податком на додану вартість.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені ст. 203 ЦК України, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідачем не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що укладені між позивачем та його контрагентом угоди не відповідають зазначеним вимогам.

Одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст. 4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Разом з тим, власне фіктивність діяльності одного з постачальників в ланцюзі до позивача, порушення ним податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не є підставою для висновку про необґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, якщо податковий орган не доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Чинним законодавством України на покупця товару (послуг) - платника податку не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту та валових витрат перевіряти дотримання постачальниками товару в ланцюгу постачання вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов'язань до бюджету.

Як встановлено судом, позивач мав взаємовідносини з підприємствами, які були зареєстровані платниками податку на додану вартість, податковий кредит був ним сформований на підставі належним чином оформлених податкових накладних, податок сплачений в ціні товару.

Неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб'єкта господарювання, у випадку за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського Суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі "Булвес" АД проти Болгарії" Європейський Суд з прав людини дійшов такого висновку: "… Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності".

Вищенаведений висновок Європейський Суд з прав людини повторно підтвердив у рішенні по справі "Бізнес Сепорт Сентре проти Болгарії", пунктом 23 якого зазначено, що у разі виявлення податковими органами невиконання постачальником своїх обов'язків як платника ПДВ, вони могли б розпочати податкову перевірку цього постачальника, з тим щоб стягнути з нього належні платежі та штрафні санкції. Утім, як зазначив Суд, прямого впливу на оподаткування організації-заявника (Бізнес Сепорт Сентре) це не мало б.

Отже, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення законодавства його контрагентом.

Закон України "Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу" визначає сферу оподаткування (зокрема, непрямі податки) як пріоритетну сферу для виконання програми адаптації українського законодавства. Даний закон визначає, що елементом адаптації законодавства має стати перевірка проектів законів України та інших нормативно-правових актів на їх відповідність acquis communautaire (право ЄС) з метою недопущення прийняття актів, які суперечать acquis Європейського Союзу. Тобто, податкове законодавство України, а, відповідно, його тлумачення та застосування, не може суперечити положенням Шостої Директиви. Це підтверджується позицією Суду Європейського Союзу (Суд ЄС), яка відповідно застосовується ЄСПЛ для вирішення справи "Булвес" АД проти Болгарії", а саме: "…Операції самі по собі не визнаються недійсними через шахрайство з ПДВ, складають поставки товарів чи послуг особою, яка виступає у ролі платника податку, та економічну діяльність в розумінні статей 2(1). 4 та (1) Шостої Директиви, де такі поставки і така діяльність відповідають об'єктивним критеріям, на яких базуються визначення даних термінів, незважаючи на наміри іншого продавця, який приймає участь у тій самій низці поставок та/або потенційно шахрайський характер будь-якої іншої операції платником податку, який розглядається, про що платник податку не знав і не міг знати. Право на податковий кредит особи зі статусом платника податку, яка здійснює такі операції, не може залежати від факту, що у низці поставок, в яку входять ці операції, попередня чи наступна операція є недійсною через шахрайство з ПДВ, про яке платник податку не знав і не міг знати".

Рішення Європейського Суду з прав людини згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" мають в Україні значення джерела права. Більше того, частина 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України вимагає врахування практики Європейського Суду з прав людини при вирішенні справ.

Відповідно до ст. 69 КАС України докази в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому докази повинні бути належними та обґрунтованими. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ст. 70 КАС України).

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Навпаки з наданих позивачем доказів вбачається, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки товар був поставлений, оплата проведена, договори виконано сторонами в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняте спірне повідомлення-рішення є необґрунтованими, тому відсутні і підставі для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у спірних податкових повідомленнях-рішеннях.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 29 червня 2010 року №0000984002/0 не може бути визнаним таким, що прийнятий на підставі та відповідно до діючого законодавства, тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

При цьому, згідно зі ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, при чому до останніх належать, зокрема, витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз.

Судом встановлено, що за проведення судово-економічної експертизи Дочірнє підприємство «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» перерахувало Товариству з обмеженою відповідальністю «Інститут обліку та аудиту» грошові кошти у розмірі 4000,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням від 23.08.2013 року № 124 (а.с.102).

За таких обставин, враховуючи, що суд задовольнив позовні вимоги, суд вважає за можливе стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3,40 гривень та витрати, пов'язані з проведенням судово-економічної експертизи, в розмірі 4000,00 гривень.

В судовому засіданні 19.11.2013 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 25.11.2013 року.

Керуючись статтями 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим №0000984002/0 від 29 червня 2010 року, прийняте стосовно Дочірнього підприємства «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України», про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 344751 (триста сорок чотири тисячі сімсот п'ятдесят одна) гривень 00 копійок.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 (три) гривні 40 копійок.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Кримавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України», судові витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кудряшова А.М.