Вирок № 35674427, 02.12.2013, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 1-684/11

Провадження № 1/307/68/2013

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2013 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі

головуючого : судді Ляшко С.М.

при секретарі : Пальонна М.Є.

з участю прокурора : Тимків Ю.Б.

адвоката: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тячів кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, освіта загальна середня, розлученого, голова фермерського господарства «Овен-Лев», раніше судимого : вироком Тячівського районного суду від 15.04.2011 року за ст. 164 ч. 1 КК України у вигляді обмеження волі строком на один рік, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном на один рік, - у вчиненні злочинів передбачених ст.ст. 164 ч. 2, 186 ч.1, 2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Підсудний ОСОБА_2 будучи раніше засудженим Тячівським районним судом 15.04.2011 року за ст. 164 ч. 1 КК України до обмеження волі строком на один рік, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним терміном на один рік, на шлях виправлення не став, а повторно вчинив злочин при наступних обставинах:

Згідно постанови Тячівського районного суду від 05 березня 2003 року ОСОБА_2 зобов'язаний був щомісячно сплачувати на користь ОСОБА_3 аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку на утримання двох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 та сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5. В період з лютого 2003 року по вересень 2010 року ОСОБА_2 злісно ухилявся від сплати аліментів, за що 15 квітня 2011 року був засуджений Тячівським районним судом на один рік обмеження волі із звільненням від цього покарання з випробувальним строком на 1 рік. Однак він з жовтня 2010 року по жовтень 2011 року продовжував злісно ухилятися від сплати аліментів, внаслідок чого за цей період допустив заборгованість по сплаті аліментів на користь ОСОБА_3 на суму 6 тисяч 960 гривень.

17 вересня 2012 року, близько 11 години, ОСОБА_2, знаходячись на території земельної ділянки гр. ОСОБА_6, яка розташована в АДРЕСА_2, маючи прямий умисел на протиправне заволодіння майном ОСОБА_6, підійшов до нього і умисно, з корисливих мотивів, відкрито викрав бензопилу марки «STHIL MS 180», вартість якої згідно висновку судово - товарознавчої експертизи № 23-241 від 31 жовтня 2012 року становить 1200 гривень, внаслідок чого спричинив ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Крім цього 06 жовтня 2012 року, близько 14 години, ОСОБА_2, знаходячись на території земельної ділянки гр. ОСОБА_7, яка розташована в АДРЕСА_2, маючи прямий умисел на протиправне заволодіння майном ОСОБА_8, підійшов до нього і умисно, повторно, з корисливих мотивів, відкрито викрав велосипед марки «Мустанг», вартість якого згідно висновку судової авто товарознавчої експертизи №167/10 від 29 жовтня 2012 року становить 420 гривень, внаслідок чого спричинив ОСОБА_8 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 спочатку вину свою у вчиненому злочині за ст. 164 ч.2 КК України визнав повністю та ствердив, що він дійсно повинен був щомісячно сплачувати аліменти на користь ОСОБА_3 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку на утримання двох неповнолітніх дітей, однак із-за відсутності заробітків в нього виникла заборгованість в сумі 6960 гривень. На даний час ця заборгованість погашена.

В процесі розгляду справи ОСОБА_2 вину свою у вчиненому злочині за ст. 164 ч.2 КК України не визнав, також вину свою у вчинені злочинів за ст.ст. 186 ч.1, 2 КК України не визнав та ствердив, що 17 вересня 2012 року пішов оглядати свою земельну ділянку. Там знаходилися ОСОБА_6 та ОСОБА_8 які обрізали дерева, та збирали яблука на землі фермерського господарства «Овен -Лев», якого він являється головою. Бензопилу та велосипед взяв від ОСОБА_6 та ОСОБА_8 як доказ того, що вони незаконно перебували на його земельній ділянці та займалися рубкою дерев та викраденням яблук. Якщо б він знав, що його дії до ОСОБА_6 та ОСОБА_8 будуть кваліфікуватися за ст. 186 ч.1, 2 КК України, то він би їх не вчиняв.

Просить суд його виправдати.

Незважаючи на визнання та невизнання підсудним своєї вини, винність підсудного в судовому засіданні повністю доведена показами потерпілого та свідків, а саме:

- показами потерпілої ОСОБА_3 даними нею в судовому засіданні, де потерпіла ствердила, що в 1989 році одружилася із ОСОБА_2. Від даного шлюбу у них народилось двоє дітей: син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 та син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5. В 2003 році Тячівський районний суд присудив їй аліменти, 1/3 частину всіх видів заробітку ОСОБА_2 на утримання двох дітей. Однак ОСОБА_2 аліментів не платив. В лютому місяці 2013 року вона отримала від ОСОБА_2 почтовий перевод біля 7000 грн. та після отримувала по 50 грн.. Від даних коштів вона відмовилася так як ОСОБА_2 повинен сплатити їй значно більшу суму аліментів на утримання дітей. ОСОБА_2 було притягнуто до кримінальної відповідальності за несплату аліментів та суд присудив йому один рік обмеження волі. Але ОСОБА_2 продовжує ухилятися від сплати аліментів.

- потерпілий ОСОБА_8 в судовому засіданні ствердив, що ранком 06 жовтня 2012 року, він із сином ОСОБА_9 на земельній ділянці ОСОБА_7 яка розташована в АДРЕСА_2 збирали яблука. Через деякий час він помітив як ОСОБА_2 бив палкою його коня. Він крикнув на ОСОБА_2 на, що останній припинив бити коня, а сів на його (ОСОБА_8.) велосипед марки «Мустанг» і поїхав на ньому додому. На його прохання залишити велосипед, ОСОБА_2 не реагував, а тільки нецензурно вилаявся. Просить суд його цивільний позов до ОСОБА_2 залишити без розгляду.

- потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні ствердив, що ранком 17 вересня 2012 року, він разом з ОСОБА_10 на своїй земельній ділянці яка розташована в АДРЕСА_2 обрізали сухі гілки з дерев. Через деякий час прийшов ОСОБА_2, який почав кричати та лаятися нецензурною бранью, стверджуючи, що дана земельна ділянка належить йому. На що він (ОСОБА_6.) йому відповів, що має всі необхідні на дану земельну ділянку документи. На це ОСОБА_2 взяв бензопилу марки «Штіль» яка належала йому (ОСОБА_6.) поставив на кермо свого велосипеда і поїхав додому. На його прохання повернути бензопилу, ОСОБА_2 не реагував. Просить суд його цивільний позов до ОСОБА_2 залишити без розгляду.

- свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні ствердив, що, він працює на посаді головного державного виконавця відділу ДВС Тячівського РУЮ. В нього на виконанні знаходиться виконавчий лист за № 2-434 від 05.03.2003 року виданий Тячівським районним судом про стягнення аліментів із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання їх спільних дітей у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку починаючи із 24.02.2003 року, але не менше ? неоподаткованого мінімуму доходів громадян, до їх повноліття. ОСОБА_2 квитанції по сплаті аліментів пред'явив до відділу ДВС Тячівського РУЮ в сумі 7050 гривень.

- свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні ствердив, що 17 вересня 2012 року, перед обідом, на його мобільний телефон подзвонив ОСОБА_6, який повідомив, що ОСОБА_2 забрав від нього бензопилу. Тоді він сів за кермо автомобіля та поїхав на місце події і виїжджаючи за село він побачив ОСОБА_2 який їхав на велосипеді на кермі якого він побачив бензопилу марки «Штіль». Він просив ОСОБА_2, щоб той повернув цю пилу ОСОБА_6, але ОСОБА_2 на це не реагував.

- свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні ствердив, що ранком 06 жовтня 2012 року, він разом з своїм батьком ОСОБА_8 на земельній ділянці ОСОБА_7 в с. Вонігово збирали яблука. Через деякий час він помітив, що ОСОБА_2 б'є палкою їхнього коня. Батько почав йому робити зауваження. На це ОСОБА_2 сів на їхній велосипед «Мустанг» і поїхав додому. На прохання батька повернути велосипед, ОСОБА_2 не реагував.

- свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні ствердив, що він працює землевпорядником Воніговської сільської ради, та 5 листопада 2012 року він був присутній під час проведення відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_6 та ОСОБА_8 Уважно оглянувши місця на які вони вказали, де знаходились їхні велосипед марки «Мустанг» та бензопила марки «Штіль» і звідки їх забрав ОСОБА_2, ОСОБА_13 ствердив, що дані речі знаходились на земельній ділянці ОСОБА_6 та ОСОБА_7 так як земельна ділянка ОСОБА_2 розташована ближче до центральної дороги.

- свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні ствердив, що він з ОСОБА_13 обрізали сухі гілки на деревах. Через деякий час прийшов ОСОБА_2, який почав кричати на них, та який взяв у них бензопилу «Мустанг», поклав на кермо велосипеда і поїхав додому. На крики ОСОБА_6 повернути бензопилу ОСОБА_2 не реагував.

Винність підсудного також доведена оглянутими та оголошеними в судовому засіданні матеріалами кримінальної справи, а саме:

Том 1

- протоколом усної заяви ОСОБА_3 (повідомлення) про злочин /а.с.3/;

- свідоцтвом про народження ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 де батьком записаний ОСОБА_2 /а.с.9/;

- свідоцтвом про народження ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 де батьком записаний ОСОБА_2 /а.с. 10/;

- постановою про стягнення аліментів від 5 березня 2003 р. /а.с.11, 14/;

- ксерокопією виконавчого листа про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 /а.с.12/;

- розрахунком заборгованості по аліментах /а.с.16/;

- протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2 від 15 листопада 2011 р. /а.с.25-26/;

- свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Селянське (фермерське) господарство «Овен - Лев» від 16.02.1996 р. /а.с.34/;

- вироком Тячівського районного суду Закарпатської області від 15.04.2011 року /а.с. 38-40/;

- ухвалою Апеляційного суду Закарпатської області від 12 липня 2011 р. згідно якої вирок Тячівського районного суду Закарпатської області залишено без змін від 15 квітня 2011 р. /а.с.41-43/;

- протоколом допиту обвинуваченого від 06.12.2011р. /а.с.57-58/ де ОСОБА_2 в присутності свого адвоката ОСОБА_15 ствердив, що він визнає та зобов'язується сплачувати кошти по мірі своїх можливостей.

Том 2

- протоколом усної заяви ( повідомлення) про злочин від 17.09.2012 року /а.с.9/;

- протоколом огляду місця події від 17.09.2012 року /а.с. 10/;

- протоколом усної заяви (повідомлення) про злочин /а.с.26/;

- протоколом огляду місця події від 06.10.2012 року /а.с. 27/;

- протоколом обшуку від 24.10.2012 року /а.с.72-73/, згідно якого в приміщені будинку ОСОБА_2 виявлена бензопила «Штіл» і велосипед «Мустанг»;

- висновком № 167/10 судової товарознавчої експертизи по кримінальній справі № 9313112 від 29 жовтня 2012 року з додатком /а.с. 77-80/ згідно якого ринкова вартість з урахуванням ознак зносу наданого на дослідження велосипеду марки «Мустанг» станом на 06 жовтня 2012 року складає 420 ( чотириста двадцять) гривень,00 коп.;

- висновком експерта від 31.10.2012 року № 23-241 з ілюстративною таблицею /а.с. 87-93/ згідно якого залишкова вартість наданої на дослідження бензопили марки STIHL MS 180, з врахуванням ознак зносу станом цін на вересень 2012 року може становити 1200 грн.;

- протоколом огляду предметів від 02.11.2012 року з фототаблицею /а.с. 125-126/;

- протоколом огляду предметів від 02.11.2012 року з фототаблицею /а.с. 129-130/;

- протоколом відтворення обстановки та обставин події з фототаблицею від 05.11.2012 року /а.с. 133-135/;

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 05.11.2012 року /а.с. 136-139/;

- протоколом відтворення обстановки та обставин події з фототаблицею /а.с. 162-166/.

Ствердження підсудного ОСОБА_2, що його слід виправдати за ст.ст. 164 ч.2 та 186 ч. 1,2 КК України суд до уваги не бере, так як вони спростовуються показами потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_6, свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_10 даними ними в судовому засіданні, які відповідають фактичним обставинам справи, та узгоджуються з оголошеними матеріалами кримінальної справи.

Оцінивши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_2 слід кваліфікувати:

- за ст. 164 ч.2 КК України, за кваліфікуючими ознаками - злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), вчинене особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею;

- за ст. 186 ч. 1 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж);

- за ст. 186 ч.2 КК України - відкрите викрадення чужого майна ( грабіж), вчинений повторно.

При обранні міри покарання судом враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини справи, особа підсудного, який позитивно характеризується, є судимим.

Обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання підсудного, - суд не знаходить.

Приймаючи до уваги наведене, суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_2 не можливе без ізоляції від суспільства, а тому відносно нього необхідно і доцільно обрати міру покарання у виді позбавлення волі, з застосуванням ст.ст. 70, 71, 72 КК України.

Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної злочином слід залишити без розгляду, так як про це заявлено в судовому засіданні самим позивачем.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної злочином слід залишити без розгляду, так як про це заявлено в судовому засіданні самим позивачем.

Речові докази по справі - бензопилу марки «Штіль» повернути власнику ОСОБА_6 та велосипед марки «Мустанг» повернути власнику ОСОБА_8

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати в сумі 235,20 грн. на рахунок НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області Код ЄДРПОУ 25575144 Банк - УДК в Закарпатській області МФО-812016, р/р 31256272210434 - за проведення товарознавчої експертизи.

Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили замінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою негайно в залі суду.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 164, ч. 1, ч.2 ст. 186 КК України, призначивши покарання:

за ч. 2 ст. 164 КК України у виді обмеження волі на строк два роки.

за ч. 1 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк два роки.

за ч. 2 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

На підставі ст. 71 КК України , за сукупністю вироків , шляхом часткового складання не відбутого покарання за вироком Тячівського районного суду від 15 квітня 2011 року - один місяць позбавлення волі, остаточно до відбуття ОСОБА_2 призначити покарання в виді позбавлення волі строком на чотири роки і один місяць.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з моменту його затримання.

Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили замінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою негайно в залі суду.

Речові докази по справі - бензопилу марки «Штіль» повернути власнику ОСОБА_6 та велосипед марки «Мустанг» повернути власнику ОСОБА_8

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати в сумі 235,20 грн. на рахунок НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області Код ЄДРПОУ 25575144 Банк - УДК в Закарпатській області МФО-812016, р/р 31256272210434 - за проведення товарознавчої експертизи.

Цивільний позов ОСОБА_8 та ОСОБА_6 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди заподіяної злочином слід залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений до судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Закарпатської області протягом 15 діб з наступного дня після його проголошення, через Тячівський районний суд, а засудженим ОСОБА_2 в цей же строк з моменту отримання копії вироку.

Суддя Тячівського

районного суду: С.М. Ляшко