Постанова № 35674003, 27.11.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2013 року Справа № 904/5620/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Березкіної О.В. ( доповідач)

Суддів: Іванова О.Г., Подобєда І.М.

при секретарі: Погореловій Ю.А.

Предстанвики сторін у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", м.Марганець, Дніпропетровська область на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2013 року у справі № 904/5620/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер", м. Ківерці, Волинська область

до Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Марганець, Дніпропетровська область

про стягнення 12 269 грн. 10 коп., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2013 р. (суддя Мартинюк С.В.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер" до Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 12 269 грн. 10 коп. – задоволені.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (53400, м. Марганець, вул. Радянська, 62, код ЄДРПОУ 00190911) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Полімер" (45200, Волинська область, м. Ківерці, вул. Некрасова, 33/11, код ЄДРПОУ 32328478) заборгованість в розмірі 12 269,10 грн. (дванадцять тисяч двісті шістдесят дев'ять гривень 10 коп.) та судовий збір в розмірі 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.).

Не погодившись з рішенням суду, Публічне акціонерне товариство "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось із апеляційною скаргою, в якій просило рішення суду скасувати та відмовити у позові.

В обґрунтування своєї скарги Публічне акціонерне товариство "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" посилається на те, що при винесенні рішення суд першої інстанції порушив норми матеріального права, оскільки не врахував, що позивач порушив умови договору в частині надання відповідачу оригіналів рахунків, що унеможливило виконання відповідачем своїх обов’язків щодо оплати отриманого товару. Крім того, суд порушив норми процесуального права, оскільки не врахував доводи і твердження відповідача, що є порушенням принципу змагальності та рівності сторін.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 7 листопада 2013 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 27 листопада 2013 року.

Сторони, які належним чином були повідомлені про час та місце судового розгляду, про що свідчать отримані ними рекомендовані листи, в судове засідання не з’явились, заяв про відкладення розгляду справи або розгляд справи без їх участі не надали, у зв’язку із чим розгляд справи здійснено на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Звертаючись із позовом про стягнення 12 269 грн. 10 коп., Товариство з обмеженою відповідальністю "Полімер" посилалось на те, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання по оплаті грошових коштів за договором поставки № 459 від 20.07.2012 року.

Судом встановлено, що 20 липня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Полімер" (далі - позивач, постачальник) та публічним акціонерним товариством "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - відповідач, покупець) було укладено договір поставки № 485, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві товар, повне найменування якого, марка, вид, сорт, вказується в специфікаціях до договору, які є його невід'ємною частиною. а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Поставка товару здійснюється постачальником згідно з п. 3.1. цього договору тільки після отримання письмового підтвердження (належним чином оформленої заявки покупця. У письмовому підтвердженні (заявці) покупець вказує графік поставки, містить обсяги та терміни поставки товару в межах періоду поставки, який сторони вказують у специфікації до договору (п.3.3. договору).

Перехід права власності на товар, що поставляється відбувається в момент підписання видаткової накладної обома сторонами (п.3.6. договору).

Договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплення їх печатками. Термін дії договору закінчується 31.12.2012 року, але не раніше повного виконання зобов'язань обома сторонами (п.11.1. договору).

Задовольняючи позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю « Полімер» про стягнення 12 269,10 грн., суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав умови договору щодо оплати за отриманий за договором поставки товар, тому з нього підлягає стягненню сума заборгованості у вищевказаному розмірі не оплаченого товару.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 44705,10 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними, що містяться в матеріалах справи (а.с.14-23).

Відповідач, в свою чергу, розрахувався з позивачем за поставлений товар в розмірі 32 436,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи (а.с.24-26), а непогашеною залишилась заборгованість в розмірі 12 269,10 грн. /P>

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно, ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов’язання щодо оплати за поставлений товар на підставі видаткових накладних № РН-0000369 від 23.08.2012 року та № РН-0000413 від 19.09.2012 року на суму 12 269,10 грн., то суд першої інстанції прийшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача означеної суми.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що позивач порушив умови договору в частині надання відповідачу оригіналів рахунків, що унеможливило виконання відповідачем своїх обов’язків щодо оплати отриманого товару, є безпідставними та необґрунтованими.

Згідно ч. 1, 2 ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

З матеріалів справи вбачається, що при отриманні товару відповідачем не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання Постачальником прийнятих за Договором зобов'язань з поставки Товару та надання документів, у тому числі, рахунків на оплату.

Крім того, згідно з п. 4.7. договору, у випадку, якщо сторони, у порядку зазначеному в п. 4.6. договору, встановили термін оплати - після моменту поставки, покупець проводить оплату за товар після надання постачальником документів, зазначених в п.п. 3.4., 3.9 Договору.

Пунктом 3.4 договору передбачено, що разом з товаром, але не пізніше дати поставки товару Постачальник надає Покупцеві наступні документи: рахунок-фактуру (оригінал), видаткову накладну ( оригінал), товарно-транспортну накладну та інше.

Відповідач не заперечував факт отримання товару за договором поставки на підставі накладних № РН-0000369 від 23.08.2012 року та № РН-0000413 від 19.09.2012 року на суму 12 269,10 грн., отримання документів на товар та податкових накладних, тому суд вважає доведеним і факт отримання ним рахунків на спірну суму, оскільки умовами договору передбачено, що означені документи передаються разом із товаром, який був прийнятий без заперечень і застережень відповідачем.

Таким чином, факт отримання товару відповідачем і видаткові накладні, надані позивачем на підтвердження своїх вимог, є самостійними підставами для виникнення обов'язку у відповідача здійснити розрахунки за отриманий товар.

Інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі про порушенням норм процесуального права в частині недотримання судом першої інстанції принципів змагальності та рівності сторін, є необґрунтованими, оскільки суд першої інстанції повно і всебічно дослідив всі обставини справи, пояснення сторін, та надав оцінку доводам обох сторін.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат", м. Марганець, Дніпропетровська область - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2013 року у справі № 904/5620/13 - залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дати її прийняття.

Повний текст виготовлено 02.12.2013 року.

Головуючий суддя О.В. Березкіна

Суддя О.Г.Іванов

Суддя І.М.Подобєд