Постанова № 35673513, 28.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2013 р.

Справа № 814/3579/13-а

Категорія: 8.1.1

Головуючий в 1 інстанції: Зіньковський О. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача – судді Турецької І.О.

суддів – Стас Л.В., Косцової І.П.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Атлон-Вир» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївської області про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Атлон-Вир» (надалі – ТОВ «Атлон-Вир», позивач) звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправними дій Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївської області (надалі – ДПІ Центральному районі м. Миколаєва, відповідач) щодо:

- проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, в результаті якої 29 березня 2011 року був складений акт №407/23-300/35066044, а також щодо визнання нікчемними правочинів, укладених з контрагентами;

- визнання нікчемними правочинів укладених ТОВ «Атлон-Вир» за період січень-квітень, червень 2010 року з контрагентами;

- визнання правочинів, укладених ТОВ «Атлон-Вир» за період січень-квітень, червень 2010 року з контрагентами нікчемними та такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

В обґрунтування позивач зазначив, що відомості, викладені в акті щодо нікчемності правочинів можуть бути і будуть використані ДПІ Центральному районі м. Миколаєва в подальшому при проведенні перевірок, зокрема це може відбуватися у майбутньому у корегуванні податкового кредиту та податкових зобов’язань.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року адміністративний позов – задоволено.

Суд визнав неправомірними дії ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва щодо визнання (визначення) в акті перевірки від 29 березня 2011 року №407/23-300/35066044 нікчемними (недійсними, такими що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними) правочинів укладених ТОВ «Атлон-Вир» із контрагентами за період січень-квітень, червень 2010 року.

В апеляційній скарзі ДПІ Центральному районі м. Миколаєва ставиться питання про скасування судового рішення у зв’язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Так, апелянт, порушуючи питання про ухвалення нового рішення про відмову ТОВ «Атлон-Вир» у задоволенні позовних вимог, зазначив, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки всім доказам та не здійснив всебічного, повного та об’єктивного розгляду обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору.

У зв’язку з неприбуттям жодної з осіб у судове засідання суду апеляційної інстанції, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, справа розглянута в порядку письмового провадження, відповідно до ст. 197 КАС України.

З’ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню на наступних підставах.

Згідно зі вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що при постановленні рішення, судом першої інстанції не було дотримано вимог ст. 159 КАС України у зв’язку з наступним.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що 29 березня 2011 року відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Атлон-Вир» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ щодо відображення правових відносин з платниками податків - контрагентами за період січень - квітень, червень 2010 року.

Зазначеною перевіркою було встановлено порушення товариством ст.203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині здійснення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Податкові повідомлення - рішення за результатами даної перевірки не виносилися.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив із того, що юридичні наслідки визнання правочинів та даних декларацій нікчемними (недійсними) проявляються у вигляді обов'язку позивача внести зміни до податкових декларацій зі сплатою штрафів та поверненні усього отриманого на виконання правочину іншій стороні.

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції неправильним та побудованим на неправильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.

Акт перевірки та викладені у ньому факти та висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для суб'єкта господарювання певні правові наслідки.

Акт є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом під час проведення перевірки порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень, що приймаються на підставі такого акту, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податку порушень.

Також, слід зазначити, що оцінка акту перевірки, в тому числі і оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Також колегія суддів звертає увагу на те, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо платник податків вважає, що цими рішеннями, діями чи його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші обмеження прав чи свобод (стаття 2, підпункт 1 пункту 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України).

Підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 ПК України надано право платникам податків оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).

Диспозиція цієї статті передбачає оскарження дій службової особи, які пов'язані з порушенням порядку проведення перевірки; дій, які полягають у перевищенні повноважень службовою особою щодо обмеження прав у можливості ознайомлення з результатами контрольного заходу; дій щодо проведення перевірки без установлених законом підстав та/або з порушенням вимог чинного законодавства тощо.

Відтак, дії службової особи щодо включення до акта певних висновків не порушують права позивача, оскільки відповідно до пункту 6 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року № 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за № 34/18772, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) документальної перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки), які у випадку їх подання, є невід'ємною частиною (додатком) до акта (довідки) перевірки.

Зі змісту викладеної норми слідує, що дії, пов'язані з включенням до акта висновків, є по суті виконанням посадовою особою податкової служби обов'язків, а самі по собі висновки обов'язкової сили не мають.

Отже, позовні вимоги ТОВ «Атлон-Вир», в яких воно просить визнати протиправними дії відповідача по встановленню в акті перевірки висновків щодо нікчемності (недійсності) правочинів, укладених позивачем протягом січня - квітня, червня 2010 року не підлягають задоволенню як таки, що не засновані на вимогах законодавства.

Також, апеляційним судом з’ясовано, що вимога позивача про визнання протиправними дій ДПІ Центральному районі м. Миколаєва щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, в результаті якої 29 березня 2011 року був складений акт №407/23-300/35066044, судом першої інстанції не була розглянута.

Суд першої інстанції в описової частині свого рішення зазначив про цю вимогу, а в мотивувальній частині рішення, посилаючись на додаткові пояснення позивача, зміст позову та на інше рішення суду, яким дана вимога вирішена, зробив висновок про те, що позивачем не заявляється така вимога.

Між тим, така правова позиція суду першої інстанції суперечить вимогам ч.1 ст.51, п.3 ч.1 ст.155 КАС України.

Так, дійсно постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року був задоволений позов ТОВ «Атлон-Вир» про визнання протиправними дій ДПІ Центральному районі м. Миколаєва щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, в результаті якої, 29 березня 2011 року був складений акт №407/23-300/3506604.

Відомостей про набрання даним рішенням законної сили – не має.

Частина 1 ст.51 КАС України надає право позивачу до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Письмова заява позивача про зміну предмета або підстави позову, в матеріалах справи – відсутня.

Тобто, його позовні вимоги, які містяться в позові, залишилися незмінними.

Враховуючи обставини, що позовна вимога ТОВ «Атлон-Вир» про визнання протиправними дій ДПІ Центральному районі м. Миколаєва щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, були предметом розгляду іншого судді даного адміністративного суду, суд першої інстанції повинен був, враховуючи вимоги п.3 ч.1 ст.155 КАС України залишити її без розгляду.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді даної справи порушені норми матеріального та процесуального права, що є підставою, відповідно до п. 4 ч.1 ст.202 КАС України, для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст.ст. ч.1 ст.155, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївської області – задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 вересня 2013 року – скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Атлон-Вир» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївської області в частині визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, в результаті якої, 29 березня 2011 року був складений акт №407/23-300/3506604 – залишити без розгляду.

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Атлон-Вир» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївської області в частині вимог про визнання протиправними дій щодо визнання нікчемними правочинів, укладених ТОВ «Атлон-Вир» за період січень-квітень, червень 2010 року з контрагентами та визнання їх такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними – відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня отримання її сторонами.

Доповідач - суддя І.О.Турецька

суддя Л.В. Стас

суддя І.П. Косцова