Постанова № 35673386, 26.11.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"26" листопада 2013 р. № 820/9669/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонова М.О.

за участю секретаря судового засідання Шевченко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова про визнання дій протиправними ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Червонозаводському районі м.Харкова, в якому, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просить суд:

1.Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова по нарахуванню і стягненню з ОСОБА_1, доплати до мінімального страхового внеску за 2012 рік, в сумі 4181,84 грн.

2. Скасувати вимогу про сплату недоїмки № Ф-2787 від 06.06.2013 року у розмірі 4076,98 грн.

3.Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова повернути ОСОБА_1, сплачену ним суму доплати до мінімального страхового внесу за 2012 рік в розмірі 4181,84 грн.

В обґрунтування позову вказано, що дії Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова по нарахуванню і стягненню з ОСОБА_1 є неправомірними, та вимога про сплату недоїмки № Ф-2787 від 06.06.2013 року прийнята з порушенням чинного законодавства, та підлягає скасуванню.

Позивач в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, щодо задоволення позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що управлінням Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова не порушено вимог діючого законодавства України при складенні розрахунку страхових внесків відносно позивача, підлягають доплаті за результатами адвокатської діяльності тому відсутні підстави для визнання дій неправомірними.

Судом встановлено, що позивачем в січні 2013 року було отримано повідомлення-розрахунок № 434/03-33, від Управ ління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова, про здійснення доплати до мінімального страхового внеску за 2012 рік, в сумі 4181,84 грн..

У червні 2013 року позивач отримав вимогу про сплату недоїмки № Ф-2787 від 06.06.2013 року у розмірі 4076,98 грн. (чотири тисячі сімдесят шість грн.) 98 коп., як він сплатив.

У червні 2013 року позивач звернувся до відповідача із заявою про узгодження вимоги про спла ту боргу. В рішенні про узгодження вимоги про сплату боргу від 20.06.2013 року за № 4957/07-33, відповідач зазначив, що згідно із п. 3.3. Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої По становою Правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010р. № 21-5 (далі - Інструкція), для платників, зазначених у підпунктах 2.1.3 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 2.1.4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону ( 2464-17 ) у розмірі 34,7 відсотка суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та суми доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не мо же бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Суд зазначає, що відповідно до п. 3 ст. 11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції чинній на час виникнення правовідносин), загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції чинній на час виникнення правовідносин), застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п. 5 ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції чинній на час виникнення правовідносин), страхувальниками відповідно до цього Закону є: застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції чинній на час виникнення правовідносин), страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до частин 3, 4 та 6 ст. 18 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції чинній на час виникнення правовідносин), страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство. Законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.

Статтею 24 вищевказаного Закону передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до п.п. 4 п. 8 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції чинній на час виникнення правовідносин), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Аналізуючи вище зазначені положення суд приходить до висновку, що для суб'єктів підприємницької діяльності фізичних осіб визначений розмір мінімального внеску до фонду, і його сплата не пов'язується з розміром отриманого доходу, тобто сплата мінімального внеску проводиться не залежно від доходу, а відповідно і факту його отримання.

Відповідно до п. 2 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року, для платників, зазначених у пункті 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця; (ст.1, ч. 5 Закону).

Згідно п.11 ст. 8 Закону, єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та З частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Як було встановлено судом позивач знаходиться на загальній системі оподаткування та не є пенсіонером за віком.

Також судом встановлено, що позивачем було надано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2012 рік, в якому суму нарахованих внесків зазначено менше мінімального страхового внеску. Мінімальний страховий внесок в січні-березні становив 372,33 грн., а в звіті було зазначено 31,11 грн., 17,41 грн.,45,11 грн - відповідно, в квітні-червні - 379.62 грн. , а зазначено - 32,38 грн., 37,25 грн., 59,34 грн.; в липні -вересні - 382,39 грн., а зазначено 31,58 грн., 22,82 грн., 33,06 грн.; за жовтень-листопад - 387,95 грн, а в звіті- 26,91 грн., 25,25 грн.; у грудні 393,50 грн., а зазначено - 28,36 гривень.

Відповідно до п 4.7. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особам внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України розмір мінімального страхового внеску визначається шляхом множення мінімального розміру заробітної плати, установленої законом на той час, за який здійснюється розрахунок сум страхових внесків; згідно п. 5.9. Інструкції обчислення страхових внесків органами Пенсійного фонду здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які нараховуються страхові внески.

Відповідно до п.3.3. Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 27.09.2010 року, для платників, зазначених у підпунктах 2.1.3 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 2.1.4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, єдиний внесок встановлюється відповідно до Закону ( 2464-17 ) у розмірі 34,7 відсотка суми доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та суми доходу, що - розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця (п.5 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI від 08.07.2010 року)

Аналізуючи вище зазначені положення суд приходить до висновку, що в даному випадку законодавцем визначено, що сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку, що оскільки як було встановлено судом вище, сума страхових внесків позивача є меншою ніж розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток) то відповідачем не було порушено вимог діючого законодавства України при винесенні вимоги про сплату недоїмки № Ф-2787 від 06.06.2013 року у розмірі 4076,98 грн. та складанні розрахунку страхових внесків, які підлягають доплаті за результатами адвокатської діяльності тому відсутні підстави для визнання дій неправомірними.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова про визнання дій протиправними - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено 28 листопада 2013 року

Суддя Спірідонов М.О.