Рішення № 35672585, 20.11.2013, Сорокинський міськрайонний суд Луганської області (до 25.04.2025 - Краснодонський міськрайонний суд Луганської області)

20.11.2013 Справа№412/6127/13-ц

Провадження № 2/412/2073/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

20 листопада 2013 року м. Краснодон

Краснодонський міськрайонний суд Луганської області у складі: головуючого судді: Смирнова В.В., при секретарі Чукавовій А.О., розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Краснодона цивільну справу за позовом ПАТ КБ Приват Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, в обґрунтування якого вказав, що 23.12.2006 року з відповідачем по справі ОСОБА_1 був укладений договір № LGK0RX10830166, у відповідності до якого позивач надав відповідачеві кредит в розмірі 1974,50 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Однак, відповідачем умови договору належно не виконувалися, в результаті чого станом на 02.04.2013 року виникла заборгованість по кредитному договору в розмірі 21 890,93 грн. Добровільно відповідач заборгованість не сплачує. У звязку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по кредитному договору в розмірі 21 890,93 грн. та судові витрати.

Від представника позивача ПАТ КБ Приват Банк надійшла письмова заява, в якій він на позовних вимогах наполягав, просив суд їх задовольнити та розглянути справу за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечував

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не зявився, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином в порядку ч. 5 ст. 74 ЦПК України, про що у справі є відповідні докази, про причини неявки суду не повідомив. Заяви про розгляд справи за його відсутності від відповідача не надходило.

Відповідно до ч.4 ст. 169, 224 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів та постановляє заочне рішення, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача на підставі матеріалів, які додані до справи, та постановити заочне рішення.

20 листопада 2013 року відповідно до ст. 225 ЦПК України постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Перевіривши письмові матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що 23.12.2006 року відповідач по справі ОСОБА_1 звернувся до ЗАТ КБ Приват Банк, назву якого було змінено на ПАТ КБ Приват Банк (установчі документи а.с. 10-13), з письмовою заявою, якій був присвоєний № LGK0RX10830166, та просив надати кредит в розмірі 1974,50 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00 % на місць (12,00 % на рік) на суму залишку заборгованості по кредиту в обмін на зобовязання по поверненню кредиту та сплати, обумовлених у Заяві та Умовах про надання споживчого кредиту фізичним особам «Розстрочка» Стандарт (надалі - Умови), а також, сплати комісії, яка зазначена в Умовах, на строк 24 місяці з кінцевим терміном повернення 23.12.2008 року (а.с. 3-8).

Пунктами 3.2.3, 3.2.7 Умов був встановлений обов'язок відповідача сплачувати відсотки за користування кредитом, штрафи, пеню у разі виникнення заборгованості.

Згідно п. 5.3 Умов при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з

грошових зобовязань, передбачених договором, більш, ніж на 30 днів, позичальник

зобовязаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5 % від суми заборгованості.

Термін позовної давності по вимогам про стягнення кредиту, відсотків, винагороди, неустойки пені, штрафів, був узгоджений сторонами тривалістю пять років (п. 5.5 Умов).

Поставивши свій підпис у вказаній заяві, відповідач підтвердив, що ознайомився з Умовами та отримав повну інформацію про умови кредитування.

Через порушення взятого на себе зобов'язання ОСОБА_1 має заборгованість, яка станом на 02.04.2013 року складає 21 890,93 грн., у тому числі: 1974,50 грн. заборгованість за кредитом; 7386,63 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом; 1042,56 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом; 9968,62 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 500 грн. штраф (фіксована частина); 1018,62 грн. штраф (процентна складова), що підтверджується відповідним розрахунком (а.с. 2).

За правилами ст. ст. 525 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з ростроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, тобто повернення всієї суми кредиту.

На підставі вищевикладеного, з огляду на те, що в судовому засіданні встановлено, що між сторонами існують договірні кредитні відносини, відповідач не виконав взяті на себе зобовязання за кредитним договором, заборгованість за кредитним договором, яка становить предмет позову, утворилася у результаті неналежного виконання відповідачем свого зобов'язання за кредитним договором, враховуючи, що законом встановлено право позивача вимагати повернення кредиту та інших передбачених договором платежів у разі неналежного виконання відповідачем умов договору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по кредитному договору: 1974,50 грн. заборгованість за кредитом; 7386,63 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом; 1042,56 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом; 500 грн. штраф (фіксована частина); 1018,62 грн. штраф (процентна складова).

Розглянувши заявлені вимоги в частині стягнення пені за невиконання грошового зобовязання за договором в сумі 9968,62 грн., суд встановив наступне.

Відповідно до Закону України „Про захист прав споживачів від 12 травня 1991 року 1023ХІІ з наступними змінами споживач фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не повязаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обовязків найманого працівника; споживчий кредит кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.

Згідно з частиною першою статті 11 Закону України „Про захист прав споживачів між кредитодавцем та споживачем укладається договір про надання споживчого кредиту, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобовязання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобовязується повернути їх разом з нарахованими відсотками.

Цивільним кодексом також передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (частина перша статті 546).

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або

актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом (частина друга статті 551 Кодексу). Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (частина третя статті 551 Кодексу).

Таким чином, правовідносини про надання споживчого кредиту є договірними, до яких мають бути застосовані, зокрема, як загальні положення Кодексу про зобовязання та договір, так і приписи його частини другої статті 627 щодо необхідності врахування вимог законодавства про захист прав споживачів.

Положеннями частин першої, другої статті 18 Закону України „Про захист прав споживачів встановлено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обовязків на шкоду споживача.

Законом України „Про захист прав споживачів встановлено, що для цілей застосування цього закону та повязаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач.

В своєму Рішенні від 11 липня у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань від 22 листопада 1996 року № 543/96ВР з наступними змінами Конституційний Суд України виходить з того, що вимога про нарахування та сплату неустойки за договором споживчого кредиту, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 Кодексу засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобовязання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Конституційний Суд України вважає, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем пені за прострочення у поверненні кредиту.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обовязку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, повязаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобовязань позичальниками фізичними особами.

Частинами 1, 3 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожень день прострочення виконання.

Із розрахунків розміру пені, предявленої позивачем до стягнення, вбачається, що пеня

розрахована за весь період прострочення виконання відповідачем грошового

зобовязання.

За положеннями ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Аналіз зазначеної правової норми свідчить про те, що судом може бути самостійно зменшений розмір неустойки, який предявляється до стягнення, при наявності для цього певних підстав.

При визначенні розміру пені, яка має бути стягнута з відповідача за неналежне виконання зобовязання, суд враховує, що розмір нарахованої позивачем пені (9968,62 грн.) значно перевищує розмір заборгованості за кредитом (1974,50 грн). Також суд приймає до уваги, що позивачем тривалий час не здійснювались заходи щодо витребування з відповідача заборгованості за кредитним договором, сума пені нарахована за весь період прострочення грошового зобовязання. Оцінивши в сукупності всі обставини, які мають значення для розгляду справи по суті, враховуючи відсутність у позові посилань на реальні збитки, понесені позивачем через невиконання відповідачем грошового зобовязання в обгрунтування розміру пені, суд вважає можливим зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача до 1974,50 грн.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

За приписами ч. 1 та п. 6 ч. 3 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ, за подання до суду позовних заяв майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1 % ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому подається до суду відповідна заява.

Таким чином, оскільки судовий збір за подання до суду позову майнового характеру не може бути меншим, ніж 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, стягненню з відповідача на користь позивача також підлягає судовий збір у розмірі 229,40 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі ст. ст. 525- 527, 530, 1050 ЦК України, Рішення КСУ від 11.07.2013 року у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань від 22 листопада 1996 року № 543/96ВР, Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ, ст. ст. 5 - 15, 60, 61, 74, 79, 88, 169, 212 215, 224-225 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ПАТ КБ Приват Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ПАТ КБ Приват Банк (код ЄДРПОУ 14360570 рах. № 29092829003111, МФО № 305299) заборгованість по кредитному договору від 23.12.2006 року № LGK0RX10830166, яка складається з: 1974,50 грн. заборгованість за кредитом; 7386,63 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом; 1042,56 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом; 1974,50 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 500 грн. штраф (фіксована частина); 1018,62 грн. штраф (процентна складова), що разом становить 13 896,81 (тринадцять тисяч вісімсот дев'яносто шість гривень 81 коп.) грн.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ПАТ КБ Приват Банк (код ЄДРПОУ 14360570 рах. № 64993919400001, МФО № 305299) судовий

збір в розмірі 229,40 (двісті двадцять девять гривень 40 коп.) грн.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу не пізніше трьох днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

На заочне рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення, через Краснодонський міськрайонний суд.

Головуючий: В.В. Смирнов