Постанова № 35672360, 26.11.2013, Дебальцевський міський суд Донецької області

Справа № 224/2709/13-а

Номер провадження 2-а/224/45/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2013 року Дебальцевський міський суд у складі:

головуючої: судді Афанасьєвої Ю.О.

при секретарі: Турченковій О.В.,

за участю: представника відповідача Пєскової Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дебальцеве справу адміністративного судочинства за позовною заявою ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Дебальцевської міської ради про визнання неправомірною відмови у виплаті недоотриманої суми разової грошової допомоги та стягнення недоотриманої суми разової щорічної допомоги до 5 травня за 2010 рік, суд -

ВСТАНОВИВ :

Позивач 14.02.2011 року звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, посилаючись на наступні обставини.

Він має статус інваліда війни 2 групи та відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має право на отримання щорічно до 5 травня разової грошової допомоги в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до вимог ст.28 Закону України «Про загалнообов»язкове державне пенсійне страхування» та ст. 52 Закону України «Про державний бюджет на 2010 рік» розмір восьми мінімальних пенсії за віком має складати 5648 грн.

Натомість відповідачем за 2010 рік йому було сплачено лише 900 грн.

На його заяву від 26.01.2011 року щодо виплати йому недоплаченої суми грошової допомоги, йому відповідачем було відмовлено.

Просив визнати неправомірними відмову відповідача виплатити йому за 2010 рік недоотриману щомісячну грошову допомогу до 5 травня, виходячи з розмірів 8 мінімальних пенсій за віком, встановлених законодавчо на момент виплати та стягнути з відповідача на його користь 4748 грн.

В обґрунтування причин пропуску звернення до суду послався на те, що він є людиною похилого віку, інвалідом війни ІІ групи й він не знав про те, що строк звернення до суду був скорочений до шести місяців у серпні 2011 року. Просив поновити йому строк звернення до суду з адміністративним позовом.

В судове засідання позивач не з»явився, надавши заяву про розгляд справи в його відсутність, позов просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні, за довіреністю Пєскова Н.О., позов не визнала та пояснила, що позивачу щорічна разова грошова допомога за 2010 рік виплачувалась у квітні 2010 року в розмірі 900 грн. відповідно до Постанови КМУ «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2010 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" від 07.04.2010 року. №299.

В зв»язку з чим вважають, що відсутні законодавчі підстави для перерахунку такої допомоги позивачу.

Крім того послались на те, що позивач пропустив строк звернення до суду, адже про порушення свого права він знав в квітні 2010 року.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Позивач ОСОБА_2 є інвалідом війни 2 групи і користується правами та пільгами, встановленими Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та спору з цього приводами між сторонами немає.

Відповідно до вимог ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком, як інвалід 2 групи.

Позивачеві виплачена допомога у розмірі передбаченому постановою КМУ Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2010 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" від 07.04.2010 року в сумі 900 грн. в квітні 2010 року, що підтверджено відповіддю відповідача та запереченнями на адміністративний позов (а.с. 5,11).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий статус учасників бойових дій визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-12. Розділом ІІІ цього Закону визначені пільги учасників бойових дій та гарантії їх соціального захисту.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" позивач має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.

До частини 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вносилися зміни у 2007 та у 2008 роках.

Але, положення пункту 13 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким на 2007 рік зупинено дію частини п'ятої ст. ст. 12, 13, 14, 15 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України у справі № 6-рп від 09.07.2007 року.

Також, зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" в ч. 5 ст. 12 "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" про виплату разової грошової допомоги у розмірі визначеним Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.

Інших змін до частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» протягом 2008-2011 років не вносилося.

Чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Відповідно до ст. 17 та ст. 17-1 Закону України № 3551-12, фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а виплата разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, відповідно до статті 17-1 даного Закону здійснюють органи праці та соціального захисту населення.

Вихідним критерієм обрахунку разової грошової допомоги до 5 травня виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм встановлення мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.

Посилання відповідача на те, що виплата щорічної разової допомоги до 5-го травня повинна здійснюватися відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2010 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" від 07.04.2010 року, судом не приймаються до уваги, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Враховуючи те, що Закон має вищу юридичну силу ніж Постанова КМУ, впродовж 2010 року дія Закону зупинена не була і він підлягає виконанню відповідними суб'єктами в тому числі і відповідачем.

Таким чином, суд вважає, що позивач має право на отримання допомоги до 5-го травня у 2010 році у розмірі п»яти мінімальних пенсій за віком, розмір якої визначається згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно із ст.52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік », прожитковий мінімум у 2010 році для осіб, які втратили працездатність з 1 квітня становить 706 грн.

Та відповідно розмір разової грошової допомоги до 5-го травня позивачу має становити 706 грн. х 8 = 5648 грн.

Розмір же недоотриманої разової грошової допомоги до 5-го травня складатиме: 5648 грн. - 900 грн. = 4748 грн. та вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

При цьому суд вважає, що строк звернення позивача до суду, передбачений ст.100 КАС України, був порушений позивачем з поважних причин.

Відповідно до вимог частини 1, 2 статті 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячнийстрок,який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За вимогами частин 1,2 статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позивач просить визнати неправомірною відмову відповідача у виплаті недоотриманої суми разової грошової допомоги та стягнення недоотриманої суми разової щорічної допомоги до 5 травня за 2010 рік.

При цьому щорічна допомога до 5 травня за 2010 рік позивачу була виплачена в квітні 2010 року, тобто з цього часу він й мав дізнатися про порушення свого права.

Однак станом на квітень 2010 року діяв річний строк звернення до суду за захистом свої прав в порядку адміністративного судочинства та трирічний строк звернення до суду в порядку цивільного судочинства, й який з 9 вересня 2010 року зменшився до 6 місяців.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Мельник проти України» зазначено, що у разі зменшення процесуальних строків на оскарження рішень необхідно досліджувати чи можна вважати перебіг строгу прогнозованим з точки зори заявника.

У п.30 вказаного рішення зазначено, що суд нагадує, що ретроспективність цивільного законодавства категорично не заборонено нормами Конвенції, і в даному випадку може бути застосоване. Тим не менш коли питання стосується ефективного засобу правового захисту, цей засіб правового захисту має існувати з достатньою мірою певності.

Тому, вважаю, що позивач, звертаючись до суду 14.02.2011 року міг очікувати на захист свого права протягом строків, які передували зверненню.

Більш того, у рішеннях по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

На підставі ст. 13 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік», ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», та, керуючись ст.ст.2, 11, 17, 18, 158-163, КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Поновити ОСОБА_2 строк звернення до суду з позовом про визнання неправомірною відмови у виплаті недоотриманої суми разової грошової допомоги та стягнення недоотриманої суми разової щорічної допомоги до 5 травня за 2010 рік.

Позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Дебальцевської міської ради про визнання неправомірною відмови у виплаті недоотриманої суми разової грошової допомоги та стягнення недоотриманої суми разової щорічної допомоги до 5 травня за 2010 рік - задовольнити.

Визнати неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення Дебальцевської міської ради у нарахуванні та виплаті ОСОБА_2, як інваліду війни 2 групи, щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2010 рік, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» у розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Дебальцевської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2010 рік, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком в сумі 4748 (чотири тисячі сімсот сорок вісім) гривень.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через даний суд протягом десяти днів з дня отримання постанови.

Суддя Дебальцевського

Міського суду Ю.О. Афанасьєва