Рішення № 35672343, 29.11.2013, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 121/9565/12

2/119/3170/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2013 року

Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого судді Мурзенка М. В.

при секретарі Маричевій С. В.,

за участю: позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3 (в режимі відео конференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої в результаті злочину,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної у розмірі 8307,61 грн. та моральної шкоди у розмірі 25000,00 грн. заподіяної в результаті злочину: у відшкодування матеріальної шкоди просить стягнути з ОСОБА_3 4153,81 грн., з ОСОБА_5 4153,81 грн., у відшкодування моральної шкоди просить стягнути з ОСОБА_3 8333,33 грн., з ОСОБА_5 8333,33 грн., з ОСОБА_4 8333,33 грн..

Позовні вимоги мотивовані тим, що вироком Феодосійського міського суду АР Крим від 30.09.2011 року відповідачів було визнано винними у скоєні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме отримання хабара за попередньою домовленістю групою осіб, посадовою особою, яка займає відповідальне положення, повязане з вимаганням хабара. В наслідок злочину позивачу, якого було визнано потерпілим за цією кримінальною справою, було спричинено матеріальну шкоду у розмірі 1850 доларів США, що еквівалентно 14695,85 грн., яки він за вимогою відповідачів передав їм як хабар. Відповідач ОСОБА_4 частково відшкодував матеріальну шкоду, передавши позивачу грошу у сумі 300 доларів США, що еквівалентно 797,10 грн., та 1600,00 грн., на загальну суму 3991,30 грн., у звязку з чим, позивач не бажає предявляти до нього вимогу про відшкодування матеріальної шкоди. Крім того, за результатами розгляду зазначеної кримінально справи, йому було повернуто 300 доларів США, що еквівалентно 2396,94 грн.. Розмір матеріальної шкоди, яку до теперішнього часу не відшкодовано, складає 8307,61 грн.. Крім того, внаслідок злочину позивачу заподіяно морально шкоду, яка виразилася у душевних стражданнях, повязаних з переживаннями у ході досудових та судових проваджень, яки тривали з січня 2011 року по 26 квітня 2012 року. Внаслідок того, що позивач був вимушений передати хабар, його та його сімю було поставлено в дуже тяжке матеріальне становище, принижені його честь та гідність, що негативно вплинуло на його звичайний уклад життя, він був вимушений додавати додаткових зусиль для його нормалізації.

В судовому засіданні позивач та представник позивача, який діє на підставі належним чином оформленої довіреності, позовні вимоги підтримали з підстав, що зазначені у позові та пояснили, що до теперішнього часу розмір невідшкодованої матеріальної шкоди складає 8307,61 грн., яку позивач просить стягнути саме з ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у рівних частках. Противоправними, винними діями відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4 позивачу заподіяно моральну шкоду, яка повязана з тим, що відбулися зміни у його життєвих і виробничих стосунках, позивач був вимушений протягом тривалого часу додавати зусиль необхідних для відновлення попереднього стану, погіршився стан здоровя, погіршились його відносини з оточуючими.

Відповідач ОСОБА_3, що брав участь в судовому засіданні в режимі відео конференції, проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що він особисто не вимагав та не отримував від позивача грошей, моральну шкоду позивачем не доведено.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не зявився, про день, час та місце розгляду справи його повідомлено належним чином за місцем відбування покарання у вигляді позбавлення волі. Відповідач ОСОБА_4 надав до суду письмові заперечення відповідно до яких позов не визнає, оскільки позивачем не доведено факт заподіяння моральної шкоди, не надано доказів з цього приводу, не визначено негативних наслідків.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Відповідач ОСОБА_5, що знаходиться в ССІ УДПС України в АР Крим, про час та місце розгляду справи повідомлений, письмових заперечень проти позову не надав.

У судовому засіданні відповідачем ОСОБА_3 було заявлено клопотання про витребування для огляду матеріалів кримінальної справи № 1-488/11/0121, в задоволенні якого було відмовлено з огляду на те, що зазначену кримінальну справу було 18.01.2013 року надіслано до Верховного Суду України, до Феодосійського міського суду АР Крим не повернуто до теперішнього часу, висновки за кримінальною справою відображені у вироках суду, копія яких знаходиться в матеріалах справи, у звязку з чим, враховуючи строки розгляду цивільних справ, передбачених ст. 157 ЦПК України, суд вважає доцільним розглянути цивільну справу без огляду матеріалів кримінальної справи.

Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, всебічно зясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні, вважає установленими такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до вироку Феодосійського міського суду АР Крим від 30.09.2011 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 засуджено за ст. 368 ч.3 КК України. Так відповідачів було визнано винними в отриманні хабара за попередньою змовою групою осіб, службовою особою, яка займає відповідальне положення, поєднане з вимаганням хабара. За вироком суду ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6 визнано винними і засуджено за вчинення злочину за таких обставинах. Так, ОСОБА_3, працюючи головою Орджонікідзевської селищної ради АР Крим, ОСОБА_4, працюючи заступником голови цієї ради, а також ОСОБА_5, будучи її депутатом, вступили між собою у злочину умову з метою вимагання та отримання від ОСОБА_1 хабара за сприяння у продовженні йому договору оренди нежитлових приміщень. ОСОБА_5, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_4, з ОСОБА_3, після того, як потерпілий ОСОБА_1 написав заяву про продовження йому договору оренди, викликав його до свого службового кабінету, розташованого у приміщенні Орджонікідзевської селищної ради по вул.. Нахімова, 19, с. Орджонікідзе і повідомив йому, що за продовження вказаного договору ОСОБА_1 повинен передати йому, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 хабар у розмірі 100000,00 грн.. В подальшому, в кінці січня 2011 року, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 неодноразово зустрічалися з потерпілим ОСОБА_1 та попереджали його, що у разі, якщо той не передасть хабара, договір оренди буде розірвано, тим самим спонукаючи потерпілого усвідомити необхідність передачі їм хабара. На одній із вказаних зустрічей засуджені погодились зазначену суму хабара отримати частинами протягом певного періоду: спочатку 15000,00 грн., потім 35000,00 грн., а після закінчення літнього періоду ще 50000,00 грн..

05 лютого 2011 року, після того як 17 лютого 2011 року було прийнято рішення про продовження договору оренди, ОСОБА_1, ОСОБА_4, виконуючи злочинний план, узгоджений ОСОБА_5 та ОСОБА_3, висловив вимогу про передачу частини хабара у розмірі 15000,00 грн.. На вимогу ОСОБА_1 06 лютого 2011 року приблизно об 11-й годині в приміщенні Орджонікідзевської селищної ради передав ОСОБА_4 частину хабара у розмірі 1850 доларів США, що становило 14695,85 грн..

19 лютого 2011 року, після того як ОСОБА_1 підписав додаткову угоду до вказаного договору оренди, якою було передбачено додаткові обовязки орендатора у випадку невиконання яких договір може бути розірваним у односторонньому порядку, ОСОБА_4 повідомив його про необхідність передачі другої частині хабара у розмірі 35000,00 грн.. 20 лютого 2011 року, виконуючи вказану вимогу, у приміщенні Орджонікідзевської селищної ради ОСОБА_1 передав ОСОБА_4 частину хабара у розмірі 27000,00 грн. та 1000 доларів США, що становило 7941,70 грн., після чого ОСОБА_4 та ОСОБА_3 затримали робітники міліції.

Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 13.01.2012 року вказаний вирок щодо ОСОБА_3 було залишено без змін. Вироком Апеляційного суду АР Крим від 13.01.2012 року вказаний вирок міського суду в частині призначення покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 скасовано. ОСОБА_4 та ОСОБА_5 призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з позбавленням права займати посади, повязані з виконанням організаційно - розпорядчих функцій на 2 роки, без конфіскації майна кожному.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 26.04.2012 року вирок Феодосійського міського суду АР Крим від 30.09.2011 року, ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 13.01.2012 року щодо ОСОБА_3 та вирок Апеляційного суду АР Крим від 13.01.2012 року щодо ОСОБА_4 залишено без змін. Змінено вказані судові рішення та зазначено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 засуджені за ч. 3 ст. 368 КК України в редакції від 11.06.2009 року. Перекваліфіковано дії ОСОБА_5 з ч. 3 ст. 368 КК України на ч.2 ст. 368 КК України, виключено кваліфікуючу ознаку службова особа, яка займає відповідальне становища, та його дій кваліфіковано, як одержання хабара за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням.

Ухвалою Верховного суду України від 14.03.2013 ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 26.04.2012 щодо ОСОБА_3 скасовано з підстав невірного визначення кваліфікації діяння ОСОБА_3, справу направлено на новий касаційний розгляд.

Позивача ОСОБА_1М по вказаній кримінальній справі визнано потерпілим, в порушенні кримінальної справи щодо нього за ознаками злочину, передбаченого ст. 369 КК України постановою слідчого від 15.08.2011 року відмовлено, що підтверджується копією вказаної постанови (а.с. 10-11 т.2).

Стаття 1166 ЦК України встановлює загальні підстави відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобовязань, вона містить правило про загальний делікт, відповідно до якого будь-яка шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, повинна бути відшкодована особою, яка її завдала, в повному обсязі. Отже, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди.

Відповідно до ст. 1177 ЦК України умови та порядок відшкодування майнової шкоди, завданої майну фізичної особи, яка потерпіла від злочину, встановлюється законом.

При розгляді даної справи судом встановлено, що поведінка відповідачів ОСОБА_3 ОСОБА_7, ОСОБА_5Г відносно позивача є протиправною та винною. Протиправність дій відповідачів підтверджується вищезазначеними судовими рішеннями по кримінальної справи № 1-488/11/0121.

Відповідно до ст. 61 ч. 1 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою.

На підставі викладеного, судом достовірно встановлено, що відповідачі своїми протиправними діями заподіяли позивачу матеріальну шкоду у розмірі 49637,55 грн.. Так відповідачі в якості хабара 06.02.2011 року отримали 1850 доларів США, що становило 14695,85 грн., в подальшому 20.02.2011 року отримали 1000 доларів США, що становило 7941,70 грн. та 27000,00 грн.. Під час передачі частини хабара у розмірі 1000 доларів США, що становила 7941,70 грн. та 27000,00 грн., відповідачів було затримано з зазначеними коштами.

За вироком Феодосійського міського суду від 30.09.2011 року (а.с. 14), який в цієї частині залишено без змін, ОСОБА_1 повернуто речові доказі у вигляді 1000 доларів США та 27000,00 грн.. Також ОСОБА_1 повернуто дві купюри по 50 доларів США та 200 доларів США, на загальну суму 300 доларів США, що складає 2396,94 грн. (виходячи з курсу 798,9800 грн. за 100 доларів США).

Позивач отримав часткове відшкодування матеріальної шкоди, а саме отримав від ОСОБА_4 300 доларів США, що становило 2391,30 грн. та 1600,00 грн., на загальну суму 3991,30 грн., про що свідчить копія розписки (а.с. 17).

Таким чином, у відшкодування матеріальної шкоди позивач отримав 41329,94 грн., до теперішнього часу розмір невідшкодованої матеріальної шкоди складає 8307,61 грн..

Враховуюче наведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди саме з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 у розмірі 4153,81 грн. відповідно з кожного підлягають задоволенню.

Стаття 1167 ЦК України встановлює, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Отже, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди, яке безсуперечно встановлено судовими рішеннями по кримінальній справі № 1-488/11/0121/.

Відповідно до ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, кожен, чиї права і свободи, викладені в цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб захисту в національному органі. Європейський суд з прав людини у винесених рішеннях неодноразово, зокрема у справах „ОСОБА_7 проти Сполученого Королівства від 19.06.2001 року, „Перна проти Італії від 25.07.2001 року тощо визнавав в резолютивній частині рішення, що виходячи з обставин справи, самий факт правопорушення, вчиненого відносно потерпілого, становить спосіб захисту порушеного права і може становити достатньо справедливу компенсацію моральної шкоди.

Обраний позивачем спосіб компенсації відповідає ч. 3 ст. 23 ЦК України. При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер злочину, ступень вини осіб, спільними діями яких було завдано моральної шкоди, глибину фізичних та моральних страждань позивача, якого визнано потерпілим, його душевні страждання у звязку із скоєнням злочину, тяжкість вимушених змін у його житті, час та зусилля, необхідні для відновлювання попереднього стану, а також вимоги розумності і справедливості. Враховуючи викладене, ступінь вини кожного з відповідачів, суд вважає необхідним стягнути з відповідачів у відшкодування моральної шкоди 2000,00 грн. з кожного.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Позивачем було заявлено вимоги про стягнення з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 матеріальної шкоди в розмірі 8307 грн. 61 коп., які задоволені судом, таким чином, з вказаних відповідачів в дохід держави в рівних частках підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2012 року (позов подано 12.09.2012), що складає 214 грн. 60 коп.

Також при поданні позову позивачем сплачено судовий збір в розмірі 250 грн. за розгляд судом вимог про відшкодування моральної шкоди. Враховуючи часткове задоволенню позову в цій частині, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню в рівних частках судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто в сумі 60 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11,14, 58-61, 88, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 22, 23, 1166, 1177 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 4153 (чотири тисячі сто пятдесят три) гривні 81 копійку, у відшкодування моральної шкоди 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок, а всього суму у розмірі 6153 (шість тисяч сто пятдесят три) гривні 81 копійка.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 4153 (чотири тисячі сто пятдесят три) гривні 81 копійку, у відшкодування моральної шкоди 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок, а всього суму у розмірі 6153 (шість тисяч сто пятдесят три) гривні 81 копійка.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди суму у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір сумі 20 (двадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судовий збір сумі 20 (двадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір сумі 20 (двадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3, в дохід держави на поточний рахунок № 31216206700024 в ГУ ДКС України в АР Крим, отримувач Державний бюджет м.Феодосія, код ЄДРПОУ отримувача 37986011, МФО банку 824026, судовий збір в сумі 107 (сто сім) гривень 30 копійок.

Стягнути з ОСОБА_5 в дохід держави на поточний рахунок № 31216206700024 в ГУ ДКС України в АР Крим, отримувач Державний бюджет м.Феодосія, код ЄДРПОУ отримувача 37986011, МФО банку 824026, судовий збір у сумі 107 (сто сім) гривень 30 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Феодосійській міській суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя М. В. Мурзенко

Суддя /підпис/

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:

Суддя: Секретар: