Постанова № 35671446, 19.11.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2013 р. Справа№ 910/11695/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Коротун О.М.

при секретарі судового засідання - Натха М.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Панькова І.І. - за довіреністю

від відповідача: Пінак Є.Р. - за довіреністю

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма" на рішення господарського суду міста Києва від 13.08.2013р. (дата підписання 14.08.2013р.)

по справі №910/11695/13 (суддя Якименко М.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма"

про повернення предмету лізингу

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма" про зобов'язання повернути предмет лізингу, а саме розфасовувально-пакувальну машину мод. С3V/2 у кількості 1 (одна) одиниця, разом із пов'язаною документацією та предметами.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо повернення предмету лізингу, після розірвання договору фінансового лізингу №079-07/2008 від 05.08.2008р.

Рішенням господарського суду міста Києва від 13.08.2013р. позов задоволено повністю; зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма" повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг" розфасовувально-пакувальну машину мод. С3V/2 у кількості 1 (одна) одиниця, разом із пов'язаною документацією та предметами; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг" 22 508 грн. 03 коп. - судового збору.

Не погоджуючись із винесеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 13.08.2013р. скасувати повністю та повернути матеріали справи до господарського суду міста Києва для виконання ним вимог ч.1 ст.17 ГПК України.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права. Скаржник зазначає, що позовні вимоги про повернення предмету лізингу є майновими і вони заявлені щодо відповідача відносно якого ухвалою господарського суду міста Києва від 31.01.2011р. порушено провадження у справі № 49/45-б про банкрутство, а тому, відповідно до приписів ч. 10 ст. 16 ГПК України, підлягали розгляду виключно в межах справи про банкрутство, в зв'язку з чим, на думку скаржника, суд першої інстанції неправомірно розглянув по суті заявлений позов.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.08.2013р. у справі №910/11695/13 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Корсакова Г.В., судді - Ільєнок Т.В., Кропивна Л.В., апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма" на рішення господарського суду міста Києва від 13.08.2013р. прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 30.09.2013р.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2013р., у зв'язку із перебуванням судді Кропивної Л.В. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий по справі суддя - Корсакова Г.В., судді: Ільєнок Т.В., Коротун О.М.

30.09.2013р. через відділ документального забезпечення суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 13.08.2013р. - без змін.

У судовому засіданні 30.09.2013р. було оголошено перерву до 22.10.2013р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.10.2013р. розгляд справи відкладено на 05.11.2013р.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2013р., у зв'язку із перебуванням судді Ільєнок Т.В. у відпустці, для розгляду справи сформовано колегію у складі: головуючий по справі суддя - Корсакова Г.В., судді: Іоннікова І.А., Коротун О.М.

У судовому засіданні 05.11.2013р. було оголошено перерву до 19.11.2013р.

У судовому засіданні 19.11.2013р. представник відповідача підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити. Представник позивача заперечив проти вимог, викладених в апеляційній скарзі, просив її залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 13.08.2013р. - без змін.

Частиною 1 ст.101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Відповідно до ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Згідно із ст.99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 05.08.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг" (лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма" (лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу №079-07/2008, відповідно до умов якого (п.1.1 договору) лізингодавець приймає на себе зобов'язання придбати предмет лізингу у власність від продавця (відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, передбачених у цьому договорі, зокрема, у специфікації) та передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах фінансового лізингу, визначених цим договором, з урахуванням того, що продавець був обраний лізингоодержувачем.

Згідно додатків №1/1 "Специфікація" та №1/2 "Умови фінансування" від 05.08.2008р. до договору сторони погодили предмет лізингу, а саме: розфасовувально - пакувальна машина мод. С3V/2 в кількості 1 штука, ціна без ПДВ 942 735,37 грн., сума з ПДВ 1 131 282,45 грн.

Лізингоодержувач зобов'язався вчасно прийняти предмет лізингу, що відповідає специфікації на умовах, зазначених у розділі 5 договору (п.8.1.2 договору) та вчасно сплачувати всі платежі, передбачені цим договором (п.8.1.3 договору).

Відповідно до п.5.1 договору, лізингоодержувач зобов'язаний оглянути предмет лізингу на власний ризик та за власний рахунок в місці поставки та в день поставки, що передбачені договором купівлі-продажу. Лізингоодержувач зобов'язаний самостійно контролювати дії продавця з поставки і передачі предмета лізингу. За результатами огляду, в визначений термін, лізингоодержувач погоджує акт приймання - передачі, за яким лізингодавець приймає предмет лізингу у продавця, чим лізингоодержувач підтверджує, що поставлений предмет лізингу відповідає специфікації, він не пошкоджений, належної якості, належної комплектності, наявна вся необхідна документація (сертифікат походження, сертифікат якості, правила експлуатації, умови гарантійного обслуговування, технічні інструкції і таке інше). Після чого в той же день, лізингоодержувач і лізингодавець підписують акт приймання - передачі, складений за змістом та формою, викладеною в додатку №3 до договору, який засвідчує факт передачі предмета лізингу лізингоодержувачу в фінансовий лізинг.

06.08.2008 року сторони підписали акт прийому-передачі №079/1 до договору (додаток № 3/1 до Договору) за яким лізингодавець передав, а лізингоодержувач прийняв предмет фінансового лізингу згідно договору фінансового лізингу №079-07/2008 від 05.08.2008р.

Згідно з п.1.5 договору, строк лізингу починається з дати передачі та закінчується в останню дату платежу, зазначеною у графіку платежів, якщо інше не передбачено умовами цього договору.

Відповідно до п.3.1 договору, всі платежі, що здійснюються на підставі цього договору лізингоодержувач сплачує лізингодавцю на умовах, вказаних в цьому договорі, графіку платежів та умовах фінансування, якщо інше не встановлено письмовою домовленістю сторін.

Додатком №4/1 до договору сторони погодили графік лізингових платежів.

Додатковими угодами №1 від 05.02.2010р. та №2 від 26.04.2011р. до договору фінансового лізингу №079-07/2008 від 05.08.2008р. строк лізингу було продовжено сторонами до 44 місяців, визначено суми та графік сплати лізингових платежів.

Відповідно до п.2.1 договору він набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін та діє до моменту повного виконання сторонами взятих за цим договором зобов'язань, або до припинення його дії в порядку, встановленому цим договором або законом.

Згідно з п.16.1 договору право власності на предмет лізингу лізингоодержувач одержує після повної сплати платежів, зазначених у графіку платежів (або після повного виконання умов, зазначених у п.п.15.2, 15.4 договору), а також після повного виконання інших умов, передбачених договором, у тому числі після виконання зобов'язань по відшкодуванню лізингодавцю завданого збитку й виплат штрафних санкцій (пені, штрафів), передбачених цим договором.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїх грошових зобов'язань в частині повного та своєчасного внесення лізингових платежів за договором фінансового лізингу №079-07/2008 від 05.08.2008р. належним чином не виконав, у зв'язку з чим заборгував позивачу 544 848,61 грн. (за 16-й, 17-й, 39-й, 40-й, 41-й, 42-й, 43-й, 44-й лізингові періоди). Вказані обставини встановлені рішенням господарського суду міста Києва від 23.05.2012р. у справі №5011-32/4874-2012 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хюпо Альпе-Адріа-Лізинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма", яким стягнуто з відповідача на користь позивача, зокрема, заборгованість з оплати лізингових платежів в сумі 544 848,61 грн.

Рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2012р. у справі №5011-32/4874-2012 набрало законної сили, а тому, в силу ч.2 ст.35 ГПК України, встановлені ним факти мають преюдиційне значення і не підлягають повторному доведенню при вирішенні даного спору.

Відповідно до ч.1 ст.292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно з ч.2 ст.1 Закону України "Про фінансовий лізинг" за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч.1 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.2 ст.7 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингодавець має право відмовитися від договору лізингу та вимагати повернення предмета лізингу від лізингоодержувача у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж частково або у повному обсязі та прострочення сплати становить більше 30 днів.

Пунктом 18.1.3 договору встановлено, що договір може бути розірваний лізингодавцем в односторонньому порядку, у випадку, якщо лізингоодержувач у строк, що перевищує 30 (тридцять) календарних днів, від встановленої відповідно договору дати платежу, не виплачує будь-який із платежів, що підлягає до сплати за договором (включаючи пені й штрафи).

Відповідно до п.18.2 договору, договір вважається розірваним з дня, який зазначений у листі про припинення дії договору, але не раніше ніж через тиждень від дня відправлення письмового повідомлення іншій стороні.

Згідно з п.19.1 договору лізингоодержувач зобов'язаний повернути предмет лізингу лізингодавцю і передати всю пов'язану з ним документацію в порядку, встановленому цією статтею, протягом 10 (десяти) робочих днів від дня розірвання договору за адресою, вказаною лізингодавцем.

Пунктом 19.2 договору передбачено, що при недотриманні лізингоодержувачем умов договору, передбачених п.19.1 цього договору, лізингодавець має право, не почавши ніяких додаткових правових процедур у будь-який час забрати предмет лізингу в лізингоодержувача й за своїм розсудом користуватись та розпоряджатися ним без усяких обмежень.

Згідно з п.19.3 договору час і місце повернення предмета лізингу вказує лізингодавець. Повернення предмета лізингу оформлюється актом прийому-передачі, підписаним особами, уповноваженими лізингодавцем та лізингоодержувачем.

Відповідно до п.19.4 договору лізингоодержувач зобов'язаний передати предмет лізингу відремонтованим, в технічно справному стані, у тій же комплектації, в якій він був отриманий, разом з усіма поліпшенням, які не віддільні від предмета лізингу без шкоди для останнього, та у стані, що відповідає природному зносу предмета лізингу. Якщо стан предмета лізингу, що повертається, не відповідає вимогам, зазначеним у цьому пункті договору, лізингоодержувач зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти предмета лізингу у сервісному центрі, авторизованому виробником предмета лізингу, або компенсувати наперед майбутні витрати лізингодавця на відновлення предмета лізингу.

Оскільки лізингоодержувач не сплатив на користь лізингодавця заборгованість з оплати лізингових платежів за договором і строк заборгованості значно перевищує 30-денний термін, лізингодавець листом вих.№155 від 14.05.2013 року повідомив лізингоодержувача про розірвання Договору в односторонньому порядку з 24.05.2013 року та одночасно вимагав повернути предмет лізингу та передати всю пов'язану документацію і предмети.

Відповідач отримав вказаний лист 22.05.2013р., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомленням про вручення поштового відправлення.

Однак, вимогу позивача відповідач не виконав, предмет лізингу за договором фінансового лізингу №079-07/2008 від 05.08.2008р. не повернув.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач порушив свої зобов'язання щодо сплати лізингових платежів відповідно до умов договору, наявну заборгованість не сплатив та після розірвання договору не виконав зобов'язання щодо повернення предмету лізингу, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив вимоги позивача про зобов'язання відповідача повернути предмет лізингу, а саме розфасовувально-пакувальну машину мод. С3V/2 у кількості 1 (одна) одиниця, разом із пов'язаною документацією та предметами.

Доводи скаржника про те, що майнові вимоги лізингодавця про повернення предмету лізингу заявлені щодо відповідача відносно якого ухвалою господарського суду міста Києва від 31.01.2011р. порушено провадження у справі № 49/45-б про банкрутство, в зв'язку з чим, відповідно до приписів ч. 10 ст. 16 ГПК України, підлягали розгляду виключно в межах справи про банкрутство, колегією суддів відхиляються, виходячи з наступного.

Дійсно, за змістом ч.4 ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника.

Пунктом 7 ч.1 ст.12 ГПК України встановлено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Відповідно до ч.9 ст.16 ГПК України справи у майнових спорах, передбачених пунктом 7 частини першої статті 12 цього Кодексу, розглядаються господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Разом з тим, зміни до ст.ст.12, 16 ГПК України в частині визначення підвідомчості та підсудності справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, були внесені згідно Закону України від 22.12.2011р. №4212-VI "Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", який набрав чинності тільки 19.01.2013р.

Як вбачається з матеріалів справи провадження у справі №49/45-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма" було порушено господарським судом міста Києва 31.01.2011р., тобто до набрання чинності Законом України від 22.12.2011р. №4212-VI.

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Абзацом першим ст.1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 22.12.2011р. №4212-VI встановлено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної у п.40 Інформаційного листа №01-06/606/2013 від 28.03.2013р. «Про Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22.12.2011р. №4212-VI)», положення Закону застосовуються господарськими судами у розгляді справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання ним чинності, тобто з 19.01.2013р. Наведене стосується й вирішення спорів, зазначених у частині четвертій статті 10, статті 20 та частині восьмій статті 23 Закону.

Враховуючи, що провадження у справі №49/45-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма" було порушено 31.01.2011р., до набрання чинності Законом України від 22.12.2011р. №4212-VI - 19.01.2013р., підстави для застосування його положень до спірних правовідносин відсутні.

Крім того, доводи скаржника про передачу справи №910/11695/13 за підсудністю не узгоджуються з приписами чинного процесуального законодавства, оскільки, як справа №910/11695/13, так і справа №49/45-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма", підсудні господарському суду міста Києва.

З огляду на зазначене, судова колегія вважає, що місцевим господарським судом було надано належну оцінку поданим доказам, у повному обсязі з'ясовано обставини справи, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду міста Києва від 13.08.2013р. відсутні. Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Вассма" на рішення господарського суду міста Києва від 13.08.2013р. у справі №910/11695/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 13.08.2013р. у справі №910/11695/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/11695/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Г.В. Корсакова

Судді І.А. Іоннікова

О.М. Коротун