Вирок № 35670813, 02.12.2013, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/2427/13-к

Номер провадження 1-кп/629/174/2013

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2013 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого судовим засіданням судді - Жмуд Н.М., за участю секретаря судових засідань - Торенко Ю.П., за участі прокурора - Бухана В.Г., Черкаса О.О., адвокатів - ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Лозівського міськрайонного суду Харківської області в місті Лозова Харківської області кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,-

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Невинномиськ, Ставропольського краю, Російська Федерація, громадянина України, з середньою освітою, пенсіонера, працюючого в Державному підприємстві «Укрспецвагон» м. Лозова електрозварником, одруженого, раніше не судимого, мешкаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1,-

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

В ході розгляду кримінального провадження, судом встановлено, що ОСОБА_4, 26 липня 2012 року о 22 годині 30 хвилин, керував технічно справним автомобілем марки ВАЗ-2107, реєстраційний номер НОМЕР_1, на якому рухався зі швидкістю 70-75 км/год по автодорозі «Мерефа-Лозова-Павлоград» зі сторони м. Мерефа Харківської області у напрямку м. Павлограда Дніпропетровської області. Під час руху по вказаній дорозі, в районі розташування 103 км+200м в Лозівському районі Харківської області, ОСОБА_4. грубо порушив вимоги п.10 ч.1 Правил дорожнього руху України, згідно яким:

П.10.1 - «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», змінив напрямок руху свого автомобіля, виїхав на праве узбіччя по напрямку його руху, де допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5, який знаходився на правому узбіччі прилеглої до проїжджої частини.

В результаті даної дорожньо-транспортної події, згідно висновку судово-медичної експертизи № 279-лзт/12 від 20.10.2012 року, ОСОБА_5 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження у вигляді: тупої травми голови, садненної ділянки шкіри в області перенісся, садненної ділянки шкіри на чолі на всьому протязі, садненної ділянки шкіри в області правої скроні, перелому костей черепа, крововиливу у м»яку оболонку головного мозку, садени шкіри переривчастого характеру на передній поверхні грудної клітини з переходом на передню поверхню живота; поперечного перелому 12 ребра ліворуч по навколопозвоночної лінії, перелому 10-го грудного хребця, крововиливів на лівій кисті по тильній поверхні з переходом на фаланги пальців, на лівій гомілці по внутрішній поверхні в середній третині та у нижній третині по бічній поверхні, в області гомілковостопного суглоба по зовнішній поверхні, на лівому стегні в середній третині з переходом на нижню третину; саден у лівого гребеня подвздошної кістки, правого стегна в нижній третині по передній поверхні, лівого стегна в середній третині з переходом на нижню третину по передній поверхні, лівій гомілці по передній поверхні в середній третині; рани на лівому стегні в нижній третині по боковій поверхні, лівій гомілці в середній третині по задній поверхні, лівого гомілкостопного суглобу в області ахилового сухожилля, правої гомілки в середній третині й нижній третині по внутрішніх поверхнях; переломів правого передпліччя в нижній третині, правої стегнової кістки в нижній третині, лівої стегнової кістки в середній третині, лівій гомілці в середній третині, від яких ОСОБА_5 помер на місці пригоди.

Порушення правил безпеки руху водієм ОСОБА_4 виразилося в тому, що він, керуючи технічно справним транспортним засобом, перед зміною напрямку руху праворуч, не переконався в безпеці вказаного маневру, виїхав на праве узбіччя проїжджої частини, де допустив наїзд на пішохода ОСОБА_6, заподіявши останньому тяжкі тілесні ушкодження, від яких потерпілий загинув на місці події. Порушення правил безпеки дорожнього руху України водієм ОСОБА_4 перебувають у прямому причинному зв»язку з подією та наслідками, що наступили.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4, свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав в повному обсязі, зазначивши при цьому, що дуже розкаюється у скоєному, попросив вибачення у потерпілої ОСОБА_7 в судовому засіданні та пояснив суду, що 26 липня 2012 року його попросила знайома ОСОБА_8 відвезти її з донькою та дітьми до с. Баранович Вовчанського району. Назад поверталися приблизно о 22 годині 30 хвилин, проїжджали біля перехрестя, яке знаходиться біля смт. Панютине, в цей момент переключив світло фар на ближній та несподівано перед автомобілем вискочив потерпілий, внаслідок чого стався наїзд на людину. Якби він автомобіль повернув ліворуч, то сталося б зіткнення з зустрічним автомобілем, якби повернув праворуч, то автомобіль вилетів на узбіччя, в канаву та могли постраждати діти та дві жінки. Удар по потерпілому стався спочатку бампером, капотом, потерпілий перелетів через автомобіль і впав за машиною. До Вовчанського району, виїхали близько 17 години вечора, назад поїхали десь о 20 годині вечора. На вулиці опадів не було, але вже було темно. Їхав приблизно 65-75 км на годину, рухався нешвидко, оскільки було вже темно та сиділи пасажири в салоні. Автомобіль рухався прямолінійно, обвинувачений також вказав, що намагався триматися роздільної смуги та рухався прямо, нікуди не звертав. Почав гальмувати, коли вже сталося зіткнення та транспортний засіб повернув праворуч, з»їхавши на узбіччя. Пояснив, що алкогольні напої не вживає вже більше тридцяти одного року та водійський стаж у нього з 1972 року. Безперервний водійський стаж 25 років, за час якого не було жодного ДТП, та штрафів. На момент вчинення правопорушення мав страховий поліс обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії АВ № 5768622, виданий Страховою компанією НАСК «Оранта» від 11.04.2012 року строком до 10.04.2013 року. Він звертався з страхової компанії, яка розташована у м. Лозова із заявою та надавав відповідні документи, але до цього часу ніякої відповіді не отримав. Зазначив, що не відмовляється від надання будь-якої допомоги потерпілій ОСОБА_7 та сплатив їй повну суму моральної шкоди в 40 000 тисяч гривень.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що окрім визнання своєї вини обвинуваченим, його винність доведена і підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

Свідченнями потерпілої ОСОБА_7, яка пояснила в судовому засіданні, що з покійним чоловіком знаходилася в зареєстрованому шлюбі 46 років. Він був воєнним офіцером, який проходив службу у Чехословакії, Польші та Афганістані. З 1995 року він працював начальником штабу цивільної оборони на заводі «Укрспецвагон». Також він видавав книжки про Афганістан, мав багато нагород та медалей. Потерпіла зазначила також, що вона втратила людину, яка підтримувала її морально, матеріально та духовно. Завод «Укрспецвагон» дійсно надав допомогу, але всі інші фінансові витрати лягли на її плечі і на даний час вона залишилася без копійки грошей для існування. На питання, чому її чоловік опинився в такий час на автошляху, вона нічого пояснити не може. Мабуть він добирався додому, хотів зупинити попутній транспорт. В с. Веселе Лозівського району, у нього є знайомі, оскільки він сам родом з того села. Там жили його батьки. На час аварії, її чоловік, знаходився у відпустці. Наступного дня повинні були приїхати його племінники гостювати. Потерпіла цілий день готувалася до приїзду гостей, їздила на ринок, коли приїхала, то чоловіка вдома вже не було. Намагалася йому додзвонитися, але телефон у чоловіка був вимкнений. Наступного дня, племінник сказав, що він потерпілому дзвонив близько 20 години вечора та покійний відповів на дзвінок і запитав у племінника, їх зустрічати чи ні. Відповів нормальним голосом, як завжди. Чоловік спиртними напоями не зловживав, якби це було так, то він до 69 років не зміг працювати та бути дуже активною людиною. Чого в його крові знайшли алкоголь, вона не знає. Може з кимось зустрічався та випив спиртного. Потерпіла пояснила, що у них є автомобіль, але останнім часом покійний не сідав за кермо, оскільки він себе погано почував, у нього був нестабільний тиск, а тому тремтіли руки. Також вона зазначила, що залишилася на мінімальній пенсії. Потерпіла зазначила, що обвинуваченим їй сплачена моральна шкода в розмірі 40 000 гривень, а тому претензій до ОСОБА_4 морального характеру вона не має. В рахунок сплати ОСОБА_4 суми матеріальної шкоди, яка залишилася, останнім написана розписка про те, що він зобов»язується до 01.09.2014 року сплатити суму в розмірі 20 545 гривень. Але вона наполягає на стягненні матеріальної шкоди з Страхової компанії НАСК «Оранта» в сумі 6415 гривень за ритуальні послуги, 13 100 гривень за пам»ятник, 322 гривні за огорожу та 5 000 гривень моральної шкоди. Вказала, що вона зверталася до НАСК «Оранта» в м. Лозова ще у 2012 році з відповідною заявою, але до теперішнього часу ніякого відшкодування не отримувала.

Свідченнями свідка ОСОБА_8, даними в судовому засіданні, яка пояснила суду, що 26 липня 2012 року, вони поверталися додому з гостей з Вовчанського району. В момент перемикання світла фар, стався удар. Як збили потерпілого, вона не бачила, оскільки сиділа на задньому сидінні впівоберта. Вона не водій, а тому конкретно нічого пояснити не може. На задньому сидінні разом з нею сиділи двоє онуків та її донька. З ОСОБА_4 вони товаришують ще з молодості. Потерпілого ОСОБА_7 вона знає, оскільки працюють на одному заводі, але особисто вона його не знала та охарактеризувати не може. Але одного разу був випадок, коли вона зайшла до секретаря за документами, а ОСОБА_7 знаходився в нетверезому стані, та сказав їй: «Ти звільнена. Пішла геть». Хоча він не був її начальником та не мав права такого казати. Їй також відомо, що ОСОБА_4 разом з її чоловіком ОСОБА_8 ходили до ОСОБА_7 побалакати, але розмови не вийшло.

Свідченнями свідка ОСОБА_9, даним в судовому засіданні, який пояснив, що 26.07.2012 року за проханням свого однокласника поїхали зустрічати його дружину до м. Лозова на вокзал. Коли їхали на Лозову, назустріч їхав вантажний автомобіль, який замігав фарами та побачили нетверезого чоловіка, який ішов по дорозі хитаючись. ОСОБА_9 його об»їхав та поїхали далі. Повертаючись назад, додому до м. Первомайськ, Харківської області, свідок згадав випадок про чоловіка на дорозі та зменшив швидкість на всякий випадок. Не доїжджаючи до перехрестя метрів 50, несподівано з узбіччя вийшов на проїзну частину чоловік, розставивши руки і його відразу збив автомобіль. Свідок разом зі своїм пасажиром ОСОБА_16 вийшли з машини, викликали швидку та працівників ДАІ. У потерпілого пульс не прощупувався, вони вирішили, що чоловік вже мертвий. З автомобіля, який збив людину, вийшов чоловік з ушкодженою рукою. Через деякий час приїхали швидка та працівники ДАІ. Свідок зазначив, що наїзд на людину був на проїзній частині, потерпілий вискочив або вийшов вбік, на дорогу. Коли вони їхали, то потерпілого не бачили. Це сталося несподівано, людина шагнула із темряви на автотрасу.

Свідченнями свідка ОСОБА_10, даними в судовому засіданні, який пояснив, що 26 липня 2012 року він попросив свого знайомого, машиною з»їздити до м. Лозова, щоб зустріти його дружину, яка поверталася з моря. Коли вони їхали до м. Лозова, то бачили на автошляху, біля с. Чернігівське, людину, невизначеного виду, який ходив по дорозі та автомобілі його об»їжджали. Зустрівши дружину, вони поверталися назад близько о 22 години. Назустріч йшов автомобіль, і коли вони майже сблизились з машиною, то з узбіччя вискочив чоловік і автомобіль його збив. Вони їхали зі швидкістю приблизно 60 км на годину, тому що було темно і вони пам»ятали, що по дорозі ходила людина, а тому щоб уникнути зіткнення з нею, їхали акуратно. Зустрічний автомобіль їхав з ближнім світлом фар, прямолінійно та збив людину на проїзній частині. Потерпілий був босий, в шортах та футболці, неохайного виду. Автомобіль обвинуваченого збив потерпілого бампером, там де знаходиться радіаторна сітка. Збивши потерпілого, автомобіль зупинився на узбіччі.

Свідченнями свідка ОСОБА_11, даними в судовому засіданні, яка пояснила, що 26 липня 2012 року вони поверталися разом з матір»ю, з дітьми на автомобілі знайомого матері, ОСОБА_4. Всі пасажири сиділи на задньому сидінні. Поверталися додому близько о 22 годині вечора. Було вже темно. На її ріках сиділа мала донька, якій п»ять років. Дорога була чиста, автомобіль рухався прямолінійно, ніяких перешкод не було. Назустріч проїзджали автомобілі, з яким світлом фар, вона не звертала уваги, оскільки вона не водій, а тому за дорогою не слідкувала. Побачила потерпілого тільки тоді, коли він несподівано вискочив перед машиною і стався удар. Водій наїхав передньою частиною автомобіля. Спочатку розбилося лобове скло, потім прогнувся дах, а потім посипалося скло на задньому склі. Потерпілого перекинуло через машину і він опинився на узбіччі. Ніяких відстаней вона зазначити не може, оскільки у всіх був шок. Діти кричали та плакали, ніхто, нічого не міг зрозуміти, що сталося. Вона заспокоювала свою доньку та струшувала з неї скло. З місця ДТП вони уїхали близько 24 години, їх забрав додому її батько. До цього часу місце ДТП працівниками ДАІ не огорожувалося.

Поясненнями експерта - ОСОБА_12, який в судовому засіданні підтвердив всі висновки, які надані в комплексній експертизі від 26 лютого 2013 року. Зазначив також, що місце наїзду було не на узбіччі, а тільки на проїзній частині. Він стверджував, що водій в момент наїзду не міг керувати по проїзній частині, оскільки пояснення водія технічно не спроможні. Пішохід рухався по узбіччю, а не проїзній частині. Це все він стверджує на підставі усих тих даних, які були надані експертам для проведення повної комплексної експертизи. Також вказав на те, що ОСОБА_4 мав можливість попередити ДТП не виїжджаючи на узбіччя. В момент первинного контакту пішохід ОСОБА_5 знаходився у вертикальному або близькому до нього стані та був звернений до травмуючої поверхні автомобіля передньою, кілька лівою поверхнею тіла і контактував з передньою частиною автомобіля.

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схемою ДТП від 27 липня 2012 року а/д Мерефа-Лозова-Павлоград, (а.с.№7-11 Т.1);

Ілюстрованою таблицею до протоколу огляду місця ДТП від 26.07.2012 року, автошляху Мерефа-Лозова-Павлоград 103км+200м (а.с.№ 13-23 Т.1);

Фототаблицею автомобіля марки ВАЗ 2107 державний номер НОМЕР_4 після ДТП, (а.с.№ 28-30 т. 1);

Висновком експерта № 279-ЛЗт/12 від 15.08.2012 року про експертизу трупа ОСОБА_5, 1943 року народження, відповідно до якої встановлені наступні ушкодження: тупої травми голови, садненної ділянки шкіри в області перенісся, садненної ділянки шкіри на чолі на всьому протязі, садненної ділянки шкіри в області правої скроні, перелому костей черепа, крововиливу у м»яку оболонку головного мозку, садени шкіри переривчастого характеру на передній поверхні грудної клітини з переходом на передню поверхню живота; поперечного перелому 12 ребра ліворуч по навколопозвоночної лінії, перелому 10-го грудного хребця, крововиливів на лівій кисті по тильній поверхні з переходом на фаланги пальців, на лівій гомілці по внутрішній поверхні в середній третині та у нижній третині по бічній поверхні, в області гомілковостопного суглоба по зовнішній поверхні, на лівому стегні в середній третині з переходом на нижню третину; саден у лівого гребеня подвздошної кістки, правого стегна в нижній третині по передній поверхні, лівого стегна в середній третині з переходом на нижню третину по передній поверхні, лівій гомілці по передній поверхні в середній третині; рани на лівому стегні в нижній третині по боковій поверхні, лівій гомілці в середній третині по задній поверхні, лівого гомілкостопного суглобу в області ахилового сухожилля, правої гомілки в середній третині й нижній третині по внутрішніх поверхнях; переломів правого передпліччя в нижній третині, правої стегнової кістки в нижній третині, лівої стегнової кістки в середній третині, лівій гомілці в середній третині, від яких ОСОБА_5 помер на місці пригоди, (а.с.№ 60 Т. 1).

Протоколом відтворення обстановки та обставини події за участю обвинуваченого ОСОБА_4, понятих ОСОБА_13, ОСОБА_14 та експерта-автотехніка ОСОБА_15 та схемою до протоколу відтворення обстановки та обставини події, (а.с.№ 100-103 Т. 1).

Висновком експерта № 459-МК від 18 жовтня 2012 року про проведення судово-медичної експертизи речових доказів: одягу та обуві потерпілого громадянина ОСОБА_5, відповідно до якого зазначено, що встановити чи перебував в русі або стояв потерпілий в момент первинного контакту з транспортним засобом, не представляється можливим, та фото таблицею до висновків експерта (а.с.№ 111-115 Т.1)

Висновками комплексної судово-медичної та автотехнічної експертизи № 143/4 від 26.02.2013 року, відповідно до якої в момент первинного контакту пішохід ОСОБА_5 перебував у вертикальному або близькому до нього положенні і був звернений до травмуючої поверхні автомобіля передній , кілька лівої поверхні тіла і контактував з передньою частиною автомобіля. Наявність пошкоджень на автомобілі, утворених в результаті наїзду на пішохода , їх послідовність виникнення , викладені в дослідницькій частині висновку. Контакт тіла потерпілого з горизонтальної поверхні капота, після первинного контакту , що не відбувався, а в результаті закидання пішохода на автомобіль, вторічний контакт відбувався з переднім вітровим склом і передньою частиною даху. За мотивами, викладеними у дослідницькій частині висновку, питання про те, стояв або рухався пішохід у момент первинного контакту, не вирішувався. Механізм і послідовність утворення тілесних ушкоджень на потерпілому викладено в дослідницькій частині висновку. Всі пошкодження на тілі потерпілого утворилися послідовно в результаті первинного контакту з передньою частиною автомобіля, подальшого контакту з переднім вітровим склом і передньою частиною даху, і контакту з поверхнею дороги. Слідів волочіння не встановлено. Згідно даним з «Висновку експерта» № 279, ЛЗт/12, при судово-медичної експертизі трупа громадянина ОСОБА_5, виявлені наступні тілесні ушкодження: тупої травми голови, садненної ділянки шкіри в області перенісся, садненної ділянки шкіри на чолі на всьому протязі, садненної ділянки шкіри в області правої скроні, перелому костей черепа, крововиливу у м»яку оболонку головного мозку, садени шкіри переривчастого характеру на передній поверхні грудної клітини з переходом на передню поверхню живота; поперечного перелому 12 ребра ліворуч по навколопозвоночної лінії, перелому 10-го грудного хребця, крововиливів на лівій кисті по тильній поверхні з переходом на фаланги пальців, на лівій гомілці по внутрішній поверхні в середній третині та у нижній третині по бічній поверхні, в області гомілковостопного суглоба по зовнішній поверхні, на лівому стегні в середній третині з переходом на нижню третину; саден у лівого гребеня подвздошної кістки, правого стегна в нижній третині по передній поверхні, лівого стегна в середній третині з переходом на нижню третину по передній поверхні, лівій гомілці по передній поверхні в середній третині; рани на лівому стегні в нижній третині по боковій поверхні, лівій гомілці в середній третині по задній поверхні, лівого гомілкостопного суглобу в області ахилового сухожилля, правої гомілки в середній третині й нижній третині по внутрішніх поверхнях; переломів правого передпліччя в нижній третині, правої стегнової кістки в нижній третині, лівої стегнової кістки в середній третині, лівій гомілці в середній третині. Керуючись п. 4.8. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995, вищеописана поєднана травма голови, тулуба та кінцівок, у своїй сукупності, як утворилася за єдиним механізмом, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, (а.с.№ 121-128 Т.1)

Висновками транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 1075/1076 від 27.02.2013 року, відповідно до якої водій ОСОБА_4 повинен бути діяти згідно з вимогами п. 10.1. Правил дорожнього руху України. Дії водія ОСОБА_4 не відповідали вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України і з технічної точки зору, знаходилися в причинному зв»язку з пригодою, (а.с.№ 129-136 Т.1).

Таким чином, суд приходить до висновку про кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ст. 286 ч. 2 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що він раніше не судимий (а.с. 169-170 Т.1), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (а.с.№ 171-172 Т.1), за місцем роботи характеризується позитивно (а.с.№ 167 Т.1)

При призначенні та визначенні виду покарання для обвинуваченного ОСОБА_4, суд враховує те, що він вчинив тяжкий злочин, передбачений ч. 4 ст. 12 КК України.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, є його щире каяття у вчиненному та відшкодування потерпілій ОСОБА_7 моральної шкоди в повному обсязі.

Згідно ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання обвинуваченому - судом не встановлено.

Із роз'яснень, що містяться в п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» вбачається, що при призначенні покарання за відповідною частиною ст.286 КК суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

При призначенні покарання обвинуваченому, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані, що характеризують особу винного, пом'якшуючі вину обставини, конкретні обставини справи, суд вважає необхідним й достатнім для виправлення та попередження нових злочинів призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції кримінального закону, що передбачає відповідальність за вчинений злочин.

Однак, враховуючи те, що ОСОБА_4 щиросердечне розкаявся у вчиненому, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин пом'якшуючих і відсутність обтяжуючих обставин покарання, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства, тому звільняє його від відбування покарання з випробуванням.

В зв»язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_4 вперше притягається до кримінальної відповідальності, враховуючи його щире каяття у скоєному та відшкодування потерпілій ОСОБА_7 моральної шкоди в повному обсязі, беручи до уваги той факт, що потерпіла прохала не застосовувати до обвинуваченого додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами, та беручи до уваги клопотання трудового колективу ДП «Укрспецвагон» про винесення у відношенні працівника підприємства ОСОБА_4 покарання не пов»язаного з позбавленням волі, суд вважає за можливе признати всі вказані обставини виключними та призначити ОСОБА_4 покарання нижче нижньої межі, із застосуванням ст.. 69 КК України

На момент ДТП, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 була застрахована Страховою компанією НАСК «Оратна» на підставі полісу обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ 5768622 від 11.04.2012 року строком до 10.04.2013 року.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров»ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст.. 23 Закону, шкодою, спричиненою життю і здоров»ю потерпілому в результаті ДТП, визнається шкода, пов»язана зі смертю потерпілого. Згідно з п. 1 ст. 27 Закону, право на відшкодування шкоди, пов»язаної зі смертю потерпілого, мають особи, які взяли на себе витрати на поховання загиблого.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням вищевикладеного, цивільний позов по справі до ВАТ НАСК «Оранта» в особі Харківської обласної дирекції НАСК «Оранта» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заявлений потерпілою ОСОБА_7 у розмірі 24 837 гривень - підлягає задоволенню.

Цивільний позов по справі до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної шкоди, заявлений потерпілою ОСОБА_7 у розмірі 20 545 гривень - підлягає задоволенню.

В свою чергу суд зазначає, що, відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Судові витрати по кримінальній справі за проведення судових експертиз у розмірі 3338 гривень 80 копійок підлягають стягненню з ОСОБА_4

Арешт на майно не накладався.

Питання про речові докази по справі суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 371, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України - звільнити ОСОБА_4 від відбування

покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

На підставі ст. 69 КК України, не застосовувати до ОСОБА_4 додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами

Цивільний позов у справі про відшкодування матеріальної шкоди, заявлений потерпілою ОСОБА_7 у розмірі 20 545 гривень 00 копійок - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3, на користь ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_3 суму матеріальної шкоди в розмірі 20 545 (двадцять тисяч п»ятсот сорок п»ять) гривень 00 копійок.

Цивільний позов у справі про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заявлений потерпілою ОСОБА_7 у розмірі 24 837 гривень 00 копійок - задовольнити.

Стягнути з ВАТ НАСК «Оранта» (адреса розташування - м. Київ, вул. Жилянська, 75, 01032) на користь ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_3 суму матеріальної шкоди в розмірі 19 837 (дев»ятнадцять тисяч вісімсот тридцять сім) гривень 00 копійок та суму моральної шкоди в розмірі 5 000 (п»ять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_3, судові витрати за проведення комплексної судово-медичної та авто технічної експертизи № 143/4 від 26.02.2013 року та за проведення транспортно-трасологічної та автотехнічної експертизи № 1075/1076 від 27.02.2013 року на користь держави (код доходів 24060300, розрахунковий рахунок 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, в УДКС України в Комінтерновському районі м. Харкова, з відміткою платежу-за експертні послуги) на загальну суму 3338 (три тисячі триста тридцять вісім) гривень 80 копійок.

Речовий доказ: автомобіль марки ВАЗ 2107-20, номерний знак НОМЕР_4, який знаходиться в гаражі за адресою: АДРЕСА_4, переданий на зберігання власнику ОСОБА_4 під сохранну розписку - після вступу вироку в законну силу - залишити в розпорядженні останнього.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Лозівський міськрайонний суд Харківської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому та прокурору, а в разі відсутності їх та інших учасників судового провадження копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий

у судовому засіданні

Суддя : Н.М. Жмуд