Ухвала суду № 35669071, 19.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2013 р.Справа № 821/1676/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Коваль М.П.при секретаріПолянській А.М.

за участю сторін: ПАТ „Чорнобаївське"Сікоза В.О. (довіреність)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області Державної податкової служби на Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства „Чорнобаївське" до державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановиЛА:

Позивач звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.12.2012 року № 0000131601 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 482434,00 грн. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.04.2013 року № 0000121601/2 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 119531,25 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 95625,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 23906,25 грн.

Державна податкова інспекція у Білозерському районі Херсонської області Державної податкової служби не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року та прийняти по справі нове рішення, яким у задоволені позову позивачу відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Крім того, відповідач зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Чорнобаївське" зареєстроване як юридична особа 09.02.1998 року Білозерською районною державною адміністрацією, та взято на податковий облік в ДПІ у Білозерсокому районі 17.03.1998 року за №10.

Основними видами діяльності ПАТ "Чорнобаїське" є: 01.47 Розведення свійської птиці (основний), 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, 01.49 Розведення інших тварин, 10.11 Виробництво м'яса, 46.32 Оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами, 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами.

19.11.2012 року ПАТ "Чорнобаївське" було надано до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2012 року за вх. № 9072723759, згідно якої позивачем у рядку 22 "залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (рядок 21 - рядок 18)" та у рядку 24 " залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22 - рядок 23) задекларовано суму 482434,00 грн.

На підставі п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та наказу ДПІ у Білозерському районі Херсонської області ДПС від 29.10.2012 року №364 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ "Чорнобаївське" з питань правомірності декларування у податковій звітності з податку на додану вартість за жовтень 2012 року залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, який сформований платником ПДВ за придбаними товарами/послугами, по завершенню терміну позовної давності, за результатами якої було складено акт від 10.12.2012 року №273/1501/21307398 (далі - акт перевірки).

Висновками акту перевірки було встановлено порушення:

- пп. 198.2 та 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, оскільки підприємством ПАТ "Чорнобаївське" не відкореговано податковий кредит за операцією придбання товарів, яка в подальшому не мала підтвердження проведення грошових розрахунків з постачальником на суму ПДВ 947696,00 грн. по декларації за січень 2012 року (фінансово - господарська операція відбулася у грудні 2008 року, закінчення терміну позовної давності припадає на грудень 2011 року);

- п. 200.6, п. 200.7, п.200.14 ст. 200 Податкового кодексу України внаслідок чого ПАТ "Чорнобаївське" завищена сума від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання і сумою податкового кредиту податку на додану вартість на загальну суму 482434,00 грн.;

- п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, внаслідок чого ПАТ "Чорнобаївське" занижено суму податкових зобов'язань на загальну суму 100228,00 грн., у тому числі: за січень 2012 року на суму 9208,00 грн., за лютий 2012 року на суму 8450,00 грн., за березень 2012 року на суму 16454,00 грн., за квітень 2012 року на суму 8666,00 грн., за травень 2012 року на суму 16046,00 грн., за червень 2012 року на суму 8022,00 грн., за липень 2012 року на суму 8692,00 грн., за серпень 2012 року на суму 8292,00 грн., за вересень 2012 року на суму 8266,00 грн., за жовтень 2012 року на суму 8132,00 грн.

На підставі вищевказаних висновків акту перевірки ДПІ у Білозерському районі були прийняті податкові повідомлення - рішення від 29.12.2012 року №0000131601 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 482434,00 грн., №0000121601 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 100228,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 50114,00 грн.

Вказані податкові повідомлення - рішення були оскаржені платником податків до Державної податкової служби у Херсонській області, в результаті чого рішенням від 20.02.2013 року №842/10/10.2-06 було залишено без змін податкове повідомлення - рішення від 29.12.2012 року №0000131601, а податкове повідомлення - рішення від 29.12.2012 року №0000121601 було скасовано в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 4603,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 26307,75 грн.

На підставі вказаного рішення Державної податкової служби у Херсонській області відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 09.04.2013 року №0000121601/2 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 119531,25 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 95625,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 23906,25 грн.

Отже, предметом оскарження в даній адміністративній справ є податкове повідомлення - рішення від 29.12.2012 року №0000131601 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 482434,00 грн. та податкове повідомлення - рішення від 09.04.2013 року №0000121601/2 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 119531,25 грн., у тому числі за основним платежем у сумі 95625,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 23906,25 грн.

Щодо висновку податкового органу про порушення позивачем п. 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України та як наслідок зобов'язання відкоригувати податковий кредит за операцією з придбання у ТОВ "Станіславська торгова компанія" обладнання, яка в подальшому, на думку відповідача, не мала підтвердження по проведенню грошових розрахунків на суму ПДВ 947696,00 грн. по декларації за січень 2012 року, то суд зазначає наступне:

Пунктом 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пункт 198.3 ст. 198 цього Кодексу України передбачає, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Аналогічні приписи щодо виникнення права у платника податків на податковий кредит та порядок його визначення регламентовані у Законі України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР, який діяв в період вчинення господарської операції - грудень 2008 року, ( далі Закону України №168/97-ВР).

Так, згідно п.1.7 ст.1 Закону № 168/97-ВР, податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону № 168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими податковими накладними та іншими документами, передбаченими вищезазначеним підпунктом, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену відповідними документами.

Відповідно до пп.7.2.3 п.7.2. ст.7 Закону №168/97-ВР податкова накладна є звітним і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

У відповідності пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.7.1. п.7.7. ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що сума податку, що піддягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

27.06.2008 року між ПАТ "Чорнобаївське" (за договором - комітент) та ТОВ "Станіславська торгова компанія" (за договором - комісіонер) було укладено договір комісії №1001, згідно якого ТОВ "Станіславська торгова компанія" бере на себе зобов'язання від свого імені та за рахунок ПАТ "Чорнобаївське" шляхом укладання з третіми особами відповідних договорів здійснити за винагороду купівлю наступного майна: 12 повно комплексних приміщень з технологічним устаткуванням для утримання курей-несучок, з системою транспортування яєць в приміщення яйцескладу; 12 приміщень для зберігання посліду з технологічним устаткуванням на загальну суму 343 537 884,59 грн., в т.ч. ПДВ 57 256 314,10 грн.

На виконання вказаного договору ТОВ "Станіславська торгова компанія" було поставлено на адресу СПП ЗАТ "Чорнобаївське" вказане обладнання на загальну суму 5686178,40 грн., у т.ч. ПДВ 947696,00 грн., що підтверджується податкової накладної від 29.12.2008 р. за № 80572 на суму 5 686 178,40 грн., у т.ч. ПДВ 947696,00 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що отримане від ТОВ Станіславська торгова компанія" обладнання за договором комісії № 1001 від 27.06.2008 року було оплачено позивачем кредитними коштами, отриманим за кредитним договором з ВАТ "Державний ощадний банк України", що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою банку від 11.09.2008 року щодо здійснення попередньої оплати за обладнання у сумі 37596113,96 грн., в т.ч. ПДВ 6266018,99 грн.

Отже, факт сплати позивачем отриманого обладнання підтверджується наявними у справі документами, а тому довід податкового органу про відсутність оплати обладнання на суму ПДВ 947696,40 грн. є необґрунтованим.

Доводи відповідача щодо неправомірного формування суми податкового кредиту у грудні 2008 року за вказаною операцією у зв'язку зі знищенням первинних документів, судом апеляційної інстанції як і судом першої інстанції до уваги не приймаються, оскільки позивачем до матеріалів справи залучено копії договору комісії № 1001 від 27.06.2008 року щодо придбання обладнання, податкова накладна від 29.12.2008 року №80572 та видаткова накладна від 29.12.2008 року. Крім того, ДПІ в акті перевірки вказує на неодноразові перевірки позивача, за результатами яких складені акти, зокрема, акт планової документальної перевірки від 27.04.2009 року №96/23-020/21307398, акт №56/23-020/21307398 від 11.03.2009 р. про результати проведення позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість СПП ЗАТ "Чорнобаївське" за грудень 2008 року, довідка ДПІ у м. Івано-Франківську від 11.02.2009 р., якою встановлено, що ТОВ "Станіславська торгова компанія" є імпортером технологічного обладнання, порушень податкового законодавства не встановлено. Таким чином попередніми податковими перевірками ПАТ "Чорнобаївське" та ТОВ "Станіславська торгова компанія" підтверджено правомірність віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ за наслідками договору комісії №1001 від 27.06.2008 року щодо придбання обладнання.

Відповідач в акті перевірки вказує, що за даними основної декларації з ПДВ за грудень 2008 року (вх. № 20615 від 20.01.2009 р.) вищезазначена фінансово-господарська операція призвела до формування від'ємного значення з податку на додану вартість (рядок 18.2) у сумі 947688,00 грн., яке в наступних податкових періодах, починаючи з січня 2009 року по жовтень 2012 року підприємством відображалось у рядку декларацій з ПДВ за відповідний звітний період, як залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3 ст. 200 Податкового кодексу України).

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З огляду на вищевказані приписи Податкового кодексу України, суд не вбачає підстав для обмеження права платника податків відображати у податковій звітності з ПДВ залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів до повного його погашення внаслідок виникнення у платника податку у подальших податкових періодах зобов'язань з ПДВ.

Таким чином, доводи податкового органу щодо зменшення позивачу від'ємного значення з ПДВ та нарахування грошового зобов'язання з ПДВ внаслідок закінчення терміну позовної давності у грудні 2011 року та як наслідок відсутність його права на подальше його відображення у податковій звітності з ПДВ, починаючи з грудня 2011 року, є неправомірними та такими, що не узгоджується з вищевказаними приписами податкового законодавства.

Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень щодо встановлених порушень в акті перевірки від 10.12.2012 року №273/1501/21307398 не знайшла свого підтвердження здобутими по справі доказами, а інших фактичних мотивів в основу спірних податкових повідомлень-рішень не покладено, а також наявність у позивача належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського та податкового обліку в тому числі і щодо оплати отриманого товару, суд першої інстанції цілком обґрунтовано дійшов до висновку про недоведеність факту порушення ПАТ "Чорнобаївське" вимог п.187.1 ст. 187, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п. 200.6, п. 200.7, п. 200.14 ст. 200 Податкового Кодексу України.

Оскільки у податкового органу не було законних підстав для зменшення від'ємного значення та визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в оскаржуваних податкових повідомленнях - рішеннях, а тому не має підстав і для застосування відповідно до ст. 123 Податкового кодексу України штрафних санкції у розмірі 25% від суми нарахованого податкового зобов'язання.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень від 29.12.2012 року № 0000131601 та від 09.04.2013 року № 0000121601/2 на підставі висновків акту перевірки від 10.12.2012 року №273/1501/21307398, а тому позовні вимоги ПАТ "Чорнобаївське" підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги один в один дублюють заперечення на адміністративний позов (а.с. 43), були предметом дослідження в суді першої інстанції та висновків останнього не спростовують.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Білозерському районі Херсонської області Державної податкової служби, - залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 червня 2013 року по справі № 821/1676/13-а, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Ухвалу складено у повному обсязі - 20 листопада 2013 року.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя М.П. Коваль