Рішення № 35668671, 02.12.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження № 22-ц/790/6498/13

Справа № 621/2400/13-ц Головуючий І-ої інстанції: Бібік О.В.

Категорія: відшкодування шкоди

Доповідач: Гуцал Л.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Гуцал Л.В.,

суддів: - Коростійової В.І., Івах А.П.

за участю секретаря - Литвин О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 28 серпня 2013 року у справі за позовом Чугуївського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах комунального закладу охорони здоров'я «Обласна клінічна лікарня центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» до ОСОБА_3 про відшкодування витрат на лікування, -

встановила:

06 серпня 2013 року Чугуївський міжрайонний прокурор Харківської області в інтересах комунального закладу охорони здоров'я «Обласна клінічна лікарня центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» звернувся до суду із вказаним позовом.

На підставі ст.1206 ЦК України, просив суд стягнути з відповідача на користь комунального закладу охорони здоров'я «Обласна клінічна лікарня центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» витрати на лікування ОСОБА_3 в сумі 8320,21 гривень.

В обґрунтуванні позову посилався на те, що ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України. Кримінальне провадження у справі за обвинуваченням останнього було закрите з нереабілітуючих обставин. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, та перебував на лікуванні у комунальному закладі охорони здоров'я «Обласна клінічна лікарня центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», вартість лікування ОСОБА_3 складає 8320 грн. 21 коп.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 28 серпня 2013 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 просить рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 та його представник апеляційну скаргу підтримали, прокурор вважала скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а рішення районного суду законним та обгрунтованим. Від комунального закладу охорони здоров'я «Обласна клінічна лікарня центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» надійшла заява про розгляд справи у відсутність їх представника.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Матеріалами справи встановлено, що 25 квітня 2013 року ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортними засобами, що спричинило потерпілому тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Відповідно до ухвали Чугуївського міського суду Харківської області від 19 липня 2013 року ОСОБА_3 був звільнений від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 286 КК України, у зв'язку з його примиренням з потерпілим ОСОБА_5; кримінальне провадження від 25 квітня 2013 року за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, закрите (а.с.8,9). Внаслідок ДТП ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження, проходив курс лікування у комунальному закладі охорони здоров'я «Обласна клінічна лікарня центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф», вартість лікування склала 8320 грн. 21 коп.

Задовольняючи позов на підставі ч.1 ст.1206 ЦК України, районний суд виходив з того, що сума, витрачена на лікування ОСОБА_3 підлягає стягненню з останнього на користь бюджету, з якого фінансується лікувальний заклад, оскільки вина відповідача у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення доказана в рамках кримінального провадження.

Такий висновок суду не грунтується на законі.

Частиною 1 статті 1206 ЦК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Поняття потерпілого у кримінальному провадженні визначено в ст.35 КПК України - це фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди.

Матеріали справи свідчать, та не заперечується позивачем, що потерпілим у кримінальному провадженні був визнаний ОСОБА_5, тоді як ОСОБА_3, хоча і отримав під час вчинення злочину тілесні ушкодження, мав статус обвинуваченого і його не можна вважати особою, яка потерпіла від злочину у розумінні ст.1206 ЦК України.

За таких обставин, наведених у ст.1206 ЦК України підстав для відшкодування витрат на лікування ОСОБА_3 немає.

Рішення районного суду підлягає скасуванню, з підстав передбачених п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309, 313, ч.2 ст.314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 28 серпня 2013 року скасувати.

У задоволенні позову Чугуївського міжрайонного прокурора Харківської області в інтересах комунального закладу охорони здоров'я «Обласна клінічна лікарня центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» відмовити.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий -

Судді: