Ухвала суду № 35668664, 28.11.2013, Апеляційний суд Харківської області

Справа № 2014/199/2012 Головуючий у І інстанції - Бережна Н.М.

Провадження: 22-ц/790/4476/13 Головуючий в суді ІІ інстанції - Бездітко В.М.

Категорія: житлові

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - Бездітка В.М.,

суддів колегії - Овсяннікової А.І., Сащенка І.С.,

при секретарі - Сашко Я.С.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у власних інтересах та інтересах його малолітньої дитини ОСОБА_7, ОСОБА_8 на рішення Зміївського районного суду Харківської області від 26 квітня 2013 року та додаткове рішення Зміївського районного суду Харківської області від 02 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у власних інтересах та інтересах його малолітньої дитини ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи: Служба у справах дітей Зміївської районної державної адміністрації Харківської області, Зміївський РВ ГУМВС України в Харківській області про усунення перешкод у здійсненні права власності та виселення, -

ВСТАНОВИЛА :

У січні 2013 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, посилаючись на те, що він на прилюдних торгах з реалізації арештованого майна, які відбулися 28.11.2011 року, придбав квартиру АДРЕСА_1, яка раніше належала боржнику - ОСОБА_4 Зазначав, що він став переможцем прилюдних торгів внаслідок чого ст. державним виконавцем ВДВС Зміївського РУЮ Харківської області Пілат О.М. 07.12.2011 року було винесено постанову про зняття арешту з вищевказаної квартири, а ним було оформлено право власності на дану квартиру, зареєстроване в КП «Зміївське БТІ». В квартирі АДРЕСА_1, яка є його власністю, зареєстровані відповідачі та яким відомо про його право власності на дану квартиру, однак, вони відмовляються звільнити квартиру та знятися з реєстрації з вищезазначеної адреси, чим чинять перешкоди у користуванні та порушують його право власності. Вказував на те, що 05.01.2012 року він намагався вселитися у спірне житлове приміщення, але ОСОБА_4 не впустив його в квартиру відповідачі по справі, категорично відмовляються виселятися з квартири. Оскільки, відповідачі є сторонніми особами для нього, не є членами його сім'ї, він не має наміру укладати з ними будь-яких договорів щодо оренди чи користування житловою квартирою НОМЕР_1, він був змушений звернутися до Зміївського РВ ГУМВС України в Харківської області із заявою про неправомірні дії ОСОБА_4 Крім того, що відповідачі мешкають у належній йому квартирі, вони ще й зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 чим порушують його право на розпорядження своїм майном. Право власності ОСОБА_4 на спірну квартиру, припинено у зв'язку із зверненням стягнення на майно боржника за виконавчим листом № 2-1185, виданим 15.11.2006 року Зміївським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_4 боргу в розмірі 85850 (вісімдесят п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят) грн. на користь ОСОБА_10 та оформленням ОСОБА_9, після купівлі на прилюдних торгах, права власності на дану квартиру.

Просив усунути перешкоди в здійсненні ним права власності шляхом виселення ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 з малолітньою дітиною ОСОБА_7, ОСОБА_8 з квартири АДРЕСА_1, яка належить йому на праві приватної власності, а також позбавити відповідачів права користування вищевказаним житловим приміщенням - квартирою НОМЕР_1.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 26.04.2013 року позов ОСОБА_9 задоволено. Усунено перешкоди в здійсненні ОСОБА_9 права власності шляхом виселення ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_6 з малолітнім сином ОСОБА_7 з квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_9 на праві приватної власності. Позбавлено ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_6 та його малолітнього сина ОСОБА_7 права користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1

Додатковим рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 02 липня 2013 року вирішено питання про сплату судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати рішення суду і додаткове рішення та ухвалити нове рішення, посилаючись на незаконність, необгрунтованність судових рішень, порушення судом норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування скарги зазначено, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що в даній квартирі прописана малолітня дитина та всупереч ст.ст. 17, 18 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 177 СК України, ст. 29 ЦК України задовольнив позов.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що встановлений факт втрати ОСОБА_4 права власності на квартиру АДРЕСА_1, а також, що права членів сім'ї колишнього власника є похідними від прав власника, то з припиненням для власника права власності на жиле приміщення члени його сім'ї також втрачають право користування цим приміщенням. Тобто після переходу права власності на жиле приміщення усі члени сім'ї колишнього власника цього приміщення підлягають виселенню із зняттям відповідачів з реєстрації шляхом визнання їх втратившими права користування жилим приміщенням.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.

По справі встановлено, що житлова квартира АДРЕСА_1, належала на праві приватної власності ОСОБА_4, окрім якого у даній квартирі проживають та зареєстровані ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_6 та його малолітнього сина ОСОБА_7 /а.с. 13/.

Вищевказана квартира була реалізована на прилюдних торгах як арештоване майно на підставі виконавчого листа від 15.11.2006 року № 2-1185, виданого Зміївським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_4 боргу на користь ОСОБА_10 у розмірі 85850 грн.

Переможцем прилюдних торгів з реалізації арештованого майна став ОСОБА_9, який і придбав квартиру АДРЕСА_1 у зв'язку з чим старшим державним виконавцем ВДВС Зміївського РУЮ Харківської області Пілат О.М. було винесено постанову про зняття арешту з майна боржника від 07.12.2011 року /а.с. 12/.

Право власності позивача на вказану квартиру підтверджується копією свідоцтва від 13.12.2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Зміївського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_11, копією Витягу з Державного реєстру правочинів, а також копією Витягу про державну реєстрацію прав від 04.01.2012 року № 32776603 /а.с. 8, 9, 10/.

Також встановлено, що 05.01.2012 року ОСОБА_9, як новий власник спірної квартири, намагався вселитися у житлове приміщення, однак, ОСОБА_4 почав чинити йому опір та перешкоди. ОСОБА_9 звернувся до Зміївського РВ ГУМВС України в Харківській області із заявою щодо вжиття заходів на незаконні дії ОСОБА_4, однак, позивачу листом т.в.о. начальника Зміївського РВ, ОСОБА_12 було повідомлено, що між сторонами склалися цивільно-правові відносини, а отже, підстав для порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4 немає, і рекомендовано ОСОБА_9 звернутися до суду з метою захисту його прав та інтересів /а.с. 14/.

ОСОБА_4, ОСОБА_5 зверталися із скаргами до Зміївського районного суду Харківської області щодо незаконних дій старшого державного виконавця ВДВС Зміївського районного управління юстиції Харківської області Пілат О.М., які були вчинені ним в ході виконавчого провадження, відкритого на підставі виконавчого листа від 15.11.2006 року № 2-1185, виданого Зміївським районним судом Харківської області про стягнення з ОСОБА_4 боргу на користь ОСОБА_10 у розмірі 85 850 грн.

Крім того, ОСОБА_4 неодноразово оскаржував дії старшого державного виконавця Пілат О.М. до начальника ВДВС Зміївського РУЮ Харківської області, Генеральної прокуратури України, Служби Безпеки України, Європейського Суду захисту прав людини, а також звертався до керівництва ХФ ПП «СП Юстиція» із повідомленням про неможливість реалізації квартири АДРЕСА_1 /а.с. 39-44, 45-48, 49, 51, 52-54, 55-56/.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 03.10.2012 року у задоволенні скарги ОСОБА_4 на дії державного виконавця ВДВС Зміївського РУЮ Харківської області було відмовлено, а ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 27.11.2012 року ухвала суду першої інстанції - залишена без змін і вказане рішення набрало законної сили /а.с. 89-94, 95-99, 116/.

Таким чином, дії старшого державного виконавця ВДВС Зміївського РУЮ Харківської області Пілат О.М. були законними, а ОСОБА_9 правомірно отримав право власності на квартиру АДРЕСА_1, тобто має право вільно володіти, користуватися та розпоряджатися, а відповідачі перешкоджають позивачу у цьому.

У ст. 328 ЦК України перелічено підстави набуття права власності, зокрема, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, у тому числі і із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Пунктами 6.1, 6.2, 6.4 наказу Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року № 68/5 «Про затвердження Тимчасового положення про порядок проведення торгів та реалізації арештованого нерухомого майна» передбачено, що після повного розрахунку покупців за придбане майно на підставі протоколу про проведення прилюдних торгів та копії документів, що підтверджують розрахунок за придбане майно, державний виконавець складає акт про проведені прилюдні торги та подає його на затвердження начальникові відповідного органу державної виконавчої служби. Затверджений акт державний виконавець видає покупцеві. На підставі цього акту нотаріус видає свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_9 купив квартиру згідно з вказаним Положенням, отримав у нотаріуса свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів та зареєстрував своє право власності на квартиру АДРЕСА_1. Отже, він є добросовісним та законним власником даного житла.

Статтею 346 ЦК України визначено, що право власності припиняється, в тому числі і у разі звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що в даній квартирі прописана малолітня дитина та всупереч ст.ст. 17, 18 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 177 СК України, ст. 29 ЦК України задовольнив позов. З матеріалів справи вбачається, що до участі в розгляді справи була залучена Служба у справах дітей Зміївської РДА Харківської області та під час розгляду справи в суді першої і апеляційної інстанції ними були надіслані листи, в яких вказували, що не заперечують проти розгляду справи без їх участі.

Крім того, положення статей, на які посилаються відповідачі, стосуються правочинів щодо розпорядження батьками, належного дітям нерухомого майна, проте в даному випадку власником спірної квартири є ОСОБА_9, який на законних підставах придбав її та вправі розпоряджатися нею на власний розсуд.

Посилання на порушення прав дитини з огляду на порушення власником житла норм діючого законодавства і його зобов'язання рішенням суду повернути борг у розмірі 85850 грн. не свідчить про порушення прав дитини.

Відповідачі неодноразово оскаржували дії держвиконавця, судове рішення, але їх скарги залишались без задоволення.

Таким чином, висновки рішення суду відповідають вимогам закону, підтверджуються матеріалами справи, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування рішення при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у власних інтересах та інтересах його малолітньої дитини ОСОБА_7, ОСОБА_8 відхилити.

Рішення Зміївського районного суду Харківської області від 26 квітня 2013 року та додаткове рішення Зміївського районного суду Харківської області від 02 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення. Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий суддя -

Судді колегії -