Рішення № 35668292, 26.11.2013, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 733/1999/13-ц

№ 2/733/1017/13

Рішення

Іменем України

"26" листопада 2013 р. Ічнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Т.В. Карапиш

при секретарі Л.М. Мошенець

за участю позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ічня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна та визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ спільного майна та визнання за ним права власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розміщеного в АДРЕСА_1 Свої вимоги мотивував тим, що він перебував з відповідачкою в зареєстрованому шлюбі з 12 грудня 2003 року по червень 2013 року. Від даного шлюбу мають одну спільну дитину - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. 26 липня 2005 року ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі-продажу придбала за особисті кошти спірний житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розміщений АДРЕСА_1 Чернігівської області в сумі 20000 гривень. За час подружнього життя внаслідок спільних трудових та грошових затрат вартість домоволодіння істотно збільшилась в своїй вартості. Так як сімейне життя з відповідачкою не склалося і спільне проживання буде суперечить їх інтересам, просить визнати житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розміщений АДРЕСА_1 Чернігівської області, спільною сумісною власністю подружжя, розподілити його та визнати за ним право власності на 1/2 частину вищевказаного домоволодіння.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свій позов та просив його задовільнити, але при цьому просив розподілити житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розміщений АДРЕСА_1 Чернігівської області та визнати за ним право власності на 1/3 частину даного домоволодіння, так як з відповідачкою залишились проживати двоє неповнолітніх дітей - син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечувала та просила відмовити позивачеві в позові, посилаючись на те, що спірний житловий будинок, розміщений АДРЕСА_1 Чернігівської області, належить їй на праві особистої власності відповідно до ч. 1 ст. 57 СК України, так як він придбаний на її особисті кошти. При цьому позивач при купівлі не заперечував, що даний будинок є її власністю, претензій щодо його відчуження не матиме, про що є його особиста заява, завірена нотаріусом.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, свідків та проаналізувавши все в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовільнити частково.

Як встановлено в судовому засіданні сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 12 грудня 2003 року по червень 2013 року, який на підставі рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 17 червня 2013 року було розірвано (а.с.5). Від даного шлюбу мають одну спільну дитину - доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.13). Відповідно до договору купівлі-продажу 26 липня 2005 року відповідачка по справі ОСОБА_2 придбала за особисті кошти житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, розміщений в АДРЕСА_1 Чернігівської області, на що не заперечував позивач (а.с.6). Даний договір купівлі-продажу зареєстрований в КП «Ічнянське бюро технічної інвентаризації » (а.с.33) та відповідно до ч. 1 ст. 57 СК України відносилось до майна, яке належить їй особисто та не було спільною сумісною власністю подружжя.

З показів свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та показів позивача видно, що за час спільного подружнього життя з відповідачкою, внаслідок спільних трудових та грошових затрат було проведено капітальний ремонт будинку та господарських будівель, а саме: відремонтовано погріб на вулиці, підведено водопостачання до житлового будинку, повністю перебудований холодний коридор будинку, встановлений новий газовий котел та проведено газове опалення в другу половину житлового будинку та відремонтовано нежилу частину будинку, добудуваний в житловий будинок санвузол та облаштована ванна кімната, встановлено з металопрофілю нову огорожу, хвіртку та ворота, побудувано гараж, відновлено дах та перекриття в літній кухні та сараї. Внаслідок чого домоволодіння істотно збільшилось у своїй вартості.

Відповідно до висновку експерта судової будівельно-технічної експертизи № С-308 від 11 листопада 2013 року вартість житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розміщеного в АДРЕСА_1 Чернігівської області, на час придбання за витратним підходом становила 37119 (тридцять сім тисяч сто дев'ятнадцять) гривень. Вартість даного будинку після проведення всіх будівельних робіт буде становити 165099 (сто шістдесят п'ять тисяч дев'яносто дев'ять) гривень. Дійсна ринкова вартість житлового будинку з надвірними будівлями, визначена порівняльним підходом, становить 98313 (дев'яносто вісім тисяч триста тринадцять) гривень 90 копійок. В частковому співвідношенні вартість житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розміщеного в АДРЕСА_1 Чернігівської області, істотно збільшилась за рахунок проведених будівельних робіт. При ринковій вартості житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами - 98131,90 гривень на сьогоднішній день, і вартості виконаних будівельних робіт - 69876 гривень часткове співвідношення буде становити 71/100 часток (а.с.44-53).

Таким чином, суд прийшов до висновку, що дійсно вартість житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за час спільного проживання істотно збільшилась.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11 майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності з тих підстав, якщо за час шлюбу його цінність істотно збільшилась внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох.

Отже, суд прийшов до висновку, що домоволодіння, розміщене в АДРЕСА_1 Чернігівської області, є спільною сумісною власністю ОСОБА_2 та ОСОБА_1

Відповідно до ст. 71 ч. 1 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом спільної сумісної власності, частка майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Отже, суд вважає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 належить по 1/2 частині житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розміщеного в АДРЕСА_1

Але, так як позивач у ході судового засідання наголосив та просив задовольнити його позовні вимоги частково та визнати за ним 1/3 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, розміщеного в АДРЕСА_1 Чернігівської області, так як разом із відповідачкою проживає двоє неповнолітніх дітей: син від першого шлюбу ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та їх спільна донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Суд, враховуючи думку позивача та відповідно до п. 30 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11 при вирішенні спору про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, суд згідно з ч. 2, 3 ст. 70 СК України може відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи обставини, що мають істотне значення для справи, а також інтереси неповнолітніх дітей.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги позивача слід задовільнити частково, розподілити майно подружжя, виділивши 1/3 частину житлового будинку з надвірними будівлями, розміщеного в АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 та визнати за ним право власності на 1/3 частину вищевказаного житлового будинку з надвірними будівлями. Виділити 2/3 частини житлового будинку з надвірними будівлями, розміщеного в АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 та визнати за нею право власності на 2/3 частини вищевказаного житлового будинку з надвірними будівлями

Керуючись ст.ст. 209 ч.3, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 355, 370, 372 ЦК України, ст. 60-62, 65, 70, 71 СК України, п.23, 30 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року № 11 суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Поділити спільно нажите майно подружжя та визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, жителем АДРЕСА_1, право власності на 1/3 частину житлового будинку з надвірними будівлями, розміщеного в АДРЕСА_1.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованою в АДРЕСА_1 жителькою АДРЕСА_2 право власності на 2/3 частини житлового будинку з надвірними будівлями, розміщеного в АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 77 (сімдесят сім) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу в той же строк з моменту отримання копії рішення.

Суддя Т. В. Карапиш