Рішення № 35667331, 27.11.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 року Справа № 925/1843/13

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Кучеренко О.І., при секретарі судового засідання Голосінській Н.М., за участю представників сторін:

від позивача - Хомяков С.М. - представник за довіреністю,

від відповідача - представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду

справу за позовною заявою

позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна

компанія"

до

відповідача фізичної особи-підприємця Дьяченка Сергія Володимировича

про стягнення 9 347,20 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" звернулося до суду із позовом до фізичної особи-підприємця Дьяченка Сергія Володимировича про стягнення 9 347,20 грн., у тому числі: 6 465,66 грн. основного боргу, 1 316,27 грн. пені, 1 293,13 грн. штрафу та 272,14 грн. 3% річних згідно договору поставки №ДТ-60-005344 від 01.12.10 та відшкодування сплаченого судового збору.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи у судове засідання свого представника не направив. Ухвала суду від 13.11.2013 про порушення провадження у справі направлялась відповідачу на адресу, вказану позивачем у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, письмовий відзив на позовну заяву не подав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, оскільки неявка представників сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання є правом сторони, а не обов'язком.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

01.12.2010 між товариством з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" (постачальник, позивач у справі) та фізичною особою-підприємцем Дьяченком Сергієм Володимировичем (покупець, відповідач у справі) було укладено договір поставки №ДТ-60-005344 (далі - договір), відповідно до умов якого постачальник передає у власність покупця, а покупець приймає та сплачує алкогольні та безалкогольні напої в асортименті, партіями відповідно до накладних згідно даного договору (п. 1.1 договору).

Продукція поставляється партіями на умовах DDP (Інкотермс 2000 року) - адреса торгової точки покупця (п. 2.1 договору).

Пунктом 2.9 договору встановлено, що покупець зобов'язується сплачувати кожну придбану по даному договору партію продукції не пізніше 7 календарних днів з моменту її передачі.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2012. Строк дії даного договору автоматично продовжується на додаткові однорічні строки у випадку, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення чергового строку дії жодна зі сторін не повідомила іншу письмово про свої наміри припинити подальшу співпрацю (п. 7.1 договору).

На виконання договору позивач згідно видаткових накладних №РН-60-033006 від 08.06.2012 та №РН-60-035470 від 21.06.2012, було передано відповідачу товар на суму 6 465,66 грн.

Позивач вказує, що він належним чином виконав свої зобов'язання по договору та поставив відповідачу продукцію, визначену у договорі, однак відповідач вартість поставленої продукції не оплатив, заборгованість на день подачі позову до суду становить 6 465,66 грн., яку позивач і просить стягнути з відповідача в судовому порядку. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1 316,27 грн. договірної пені, 1 293,13 грн. штрафу та посилаючись на положення п. 2 ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача 272,14 грн. 3% річних.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Статтями 173, 174 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки №ДТ-60-005344 від 01.12.2010, зміст якого відповідає положенням ст.712 ЦК України, якою встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлене договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу продукцію, загальною вартістю 6 465,66 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-60-033006 від 08.06.2012 на суму 4 524,78 грн. та №РН-60-035470 від 21.06.2012 на суму 1 940,88 грн., що підписані уповноваженим представником позивача та відповідачем.

Обов'язок відповідача щодо оплати товару та строку її проведення передбачені пунктом 2.9 договору.

Відповідач, порушуючи умови договору, за отриману продукцію у строки визначені договором не розрахувався, заборгувавши позивачу 6 465,66 грн.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів належного виконання його зобов'язань перед позивачем щодо оплати продукції, позовна вимога про стягнення 6 465,66 грн. основного боргу підлягає до задоволення.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідальність за порушення строків розрахунку за поставлений товар передбачена у п. 4.1 договору, відповідно до якого у випадку недотримання строків оплати продукції, вказаних у п. 2.9 даного договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню в розмірі 0,1% від вартості неоплаченої продукції за кожний день прострочки; у випадку, якщо прострочка сплати склала більше 30 календарних днів, покупець, крім того, зобов'язаний сплатити постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості партії продукції, оплата якої прострочена.

На підставі вказаного пункту договору позивач нарахував відповідачеві 1 316,27 грн. пені за період з 06.06.2012 по 06.11.2013 (по накладній №РН-60-033006 від 08.06.2012) та з 29.06.2012 по 06.11.2013 (по накладній №РН-60-035470 від 21.06.2012), а також 1 293,13 грн. штрафу.

Перевіривши розрахунок позивача, суд прийшов до висновку, що позивачем не вірно визначені періоди нарахування пені, з огляду на положення договору та ст.232 ГК України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців із дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з матеріалів справи, поставка продукції було проведена позивачем 08.06.2012 та 21.06.2012, прострочення оплати і, відповідно, право на нарахування пені виникло у позивача щодо поставки від 08.06.2012 з 16.06.2012, щодо поставки від 21.06.2012 з 29.06.2012 та закінчилося 16.12.2012 та 29.06.2012 відповідно. Таким чином, суд прийшов до висновку, що обґрунтованою, є сума пені у розмірі 487,57 грн. (за період з 16.06.2012 по 16.12.2012 в сумі 341,21 грн. та за період з 29.06.2012 по 29.06.2012 - 146,36 грн.).

Суд перевірив правильність нарахування 20% договірного штрафу та прийшов до висновку, що вказана сума є обґрунтованою та підлягає до стягнення.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України, зокрема, встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, виходячи з чого, позивач просить стягнути із відповідача 272,14 грн. 3% річних.

Суд перевірив правильність нарахування 3% річних та прийшов до висновку, що вказана сума є необґрунтованою, а сума, яка підлягає до стягнення, становить 268,24 грн.

На підставі викладеного, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 6 465,66 грн. основного боргу, 487,57 грн. пені, 1 293,13 грн. штрафу та 268,42 грн. 3% річних.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог підлягає до стягнення 1567,28 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця Дьяченка Сергія Володимировича (19700, пров. Ново-Польовий, 2А, м. Золотоноша, Черкаська область, номер 2987017071) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" (97530, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, с. Мазанка, вул. Садова, 19, код 36499654) - 6 465,66 грн. основного боргу, 487,57 грн. пені, 1 293,13 грн. штрафу та 268,42 грн. 3% річних та 1 567,28 грн. судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 02.12.2013

Суддя О.І. Кучеренко