Рішення № 35667186, 27.11.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27 листопада 2013 року Справа № 913/2609/13

Провадження №19пд/913/2609/13

За позовом прокурора міста Луганська, м.Луганськ

в інтересах держави в особі:

позивача -1 - Виконавчого комітету Луганської міської ради, м.Луганськ

позивача -2 - Луганської міської ради, м.Луганськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Східні ресурси", м.Луганськ

про внесення змін до договору оренди землі від 05.02.2004, державна реєстрація від 03.03.2004 № 4904

Суддя господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання Дрожанова О.В.

У засіданні брали участь:

від заявника - Голоденко К.О. - прокурор відділу прокуратури м.Луганська, службове посвідчення № 020155 від 03.09.2013;

від позивача-1 - Кожихов А.Ю. - головний спеціаліст-юрисконсульт відділу претензійно-позовної роботи та роботи по взаємодії з органами виконавчого провадження, довіреність № И01/03-31/5348/0/2-13 від 28.08.2013;

від позивача-2 - Кожихов А.Ю. - головний спеціаліст-юрисконсульт відділу претензійно-позовної роботи та роботи по взаємодії з органами виконавчого провадження, довіреність № И01/03-31/5347/0/2-13 від 28.08.2013;

від відповідача - Михальчук С.Г. - начальник юридичного відділу, довіреність №1 від 10.01.2013.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурором міста Луганська в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Луганської міської ради та Луганської міської ради заявлено вимогу про внесення змін до договору оренди землі від 05.02.2004, державна реєстрація від 03.03.2004 за № 4904, який укладений між Луганською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Східні ресурси", відносно земельної ділянки площею 0,3040 га під будівництво та розміщення автозаправної станції з підземним розміщенням резервуарів, яка знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул.Анрі Барбюса (біля автостоянки), а саме: викласти перший абзац п.п.2.1 п.2 розділу 2 "Орендна плата" договору у новій редакції: "2.1. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 3".

Ухвалою господарського суду Луганської області від 30.09.2013 порушено провадження у справі та розгляд справи призначений на 16.10.2013.

Відповідач відзивом № 803 від 14.10.2013 вимоги позову визнав повністю та просив застосувати договірний коефіцієнт 3.

16.10.2013 прокурор звернувся до суду з заявою про зміну предмету позову № б/н та просить внести зміни до договору оренди землі від 05.02.2004, державна реєстрація від 03.03.2004 за № 4904, який укладений між Луганською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Східні ресурси", відносно земельної ділянки площею 0,3040 га під будівництво та розміщення автозаправної станції з підземним розміщенням резервуарів, яка знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул.Анрі Барбюса (біля автостоянки), а саме: викласти перший абзац п.п.2.1 п.2 розділу 2 "Орендна плата" договору у новій редакції: "2.1. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 4,5".

Відповідно до приписів ст.22 Господарського процесуального кодексу України вказана заява прийнята судом до розгляду.

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 16.10.2013 була оголошена перерва до 30.10.2013.

Відповідач відзивом б/н від 30.10.2013 позовні вимоги відхилив та зазначив, що у п.4.2 договору оренди землі сторони домовились, що умови договору діють навіть у разі зміни діючого законодавства, а єдиною підставою перегляду розміру орендної плати може бути тільки обгрунтована вимога орендаря; що умовами договору і приписами Закону України "Про оренду землі" не передбачено такої підстави для зміни розміру орендної плати, на якій наполягає позивач; що у спірних правовідносинах ні договором, ні законом не встановлено обов'язку орендаря та орендодавця змінювати умови договору оренди землі щодо розмірів орендної плати до 4,5% від розміру земельного податку.

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 30.10.2013 була оголошена перерва до 27.11.2013.

Прокурор поясненням № 2609 вих-13 від 26.11.2013 просив позовні вимоги задовольнити.

Позивач запереченням на відзив відповідача б/н від 27.11.2013 зазначив, що оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

У судовому засіданні 27.11.2013 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників заявника та сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно зі ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст.ст.142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи самоврядування в межах повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Статтею 121 Конституції України передбачено, що на органи прокуратури України покладається представництво інтересів громадян або держави в судах у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст.20 Закону України "Про прокуратуру" в редакції, чинній на момент звернення до суду, прокурор або його заступник при виявленні порушень закону має право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 361 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва прокурором в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою.

До 31.12.2012 п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України було передбачено, що до розмежування земель державної і комунальної власності щодо розпорядження землями в межах населених пунктів (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

З 01.01.2013 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", відповідно до п.7 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого встановлено, що з дня набрання чинності цим законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Згідно до ст.33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до делегованих повноважень виконавчих органів міських рад віднесено здійснення контролю за дотриманням земельного та природоохоронного законодавства, використанням та охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення.

Згідно до п.34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування", відповідно до яких вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією міської ради, тому у зв'язку з тим, що земельна ділянка була надана відповідачу рішенням виконавчого комітету Луганської міської ради, але на теперішній час вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією міської ради, належними позивачами за даним позовом є Виконавчий комітет Луганської міської ради та Луганська міська рада.

Підставою звернення прокурора міста Луганська з даною позовною заявою до суду в інтересах держави в особі Луганської міської ради є порушення відповідачем встановленого державою порядку користування земельною ділянкою, оскільки невнесення змін до договору оренди землі тягне за собою недоотримання коштів до міського бюджету та є порушенням вимог діючого законодавства.

Рішенням Виконавчого комітету Луганської міської ради від 22.10.2003 № 376/93 було вирішено передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Східні ресурси" в оренду терміном на 49 років земельну ділянку площею 0,3040 га під будівництво та розміщення автозаправної станції з підземним розміщенням резервуарів, яка знаходяться за адресою: м.Луганськ, вул.Анрі Барбюса (біля автостоянки).

На виконання вказаного рішення між Луганською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Східні ресурси" було укладено договір оренди землі від 05.02.2004, державна реєстрація від 03.03.2004 за № 4904.

Відповідно до п.2.1 договору річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку (річного), який діє на момент укладення договору оренди земельної ділянки збільшеного на коефіцієнт 2,5, що визначений рішенням Луганської міської ради від 02.04.1999 за № 7/9 (довідка про розмір земельного податку (річного), який діє на момент укладення договору оренди земельної ділянки додається до даного договору та є його невід'ємною частиною).

Згідно до п.4.2 договору зміна умов договору здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір вирішується у судовому порядку.

З набранням з 01.01.2011 чинності Податковим кодексом України було змінено розмір орендної плати та встановлений її мінімальний та максимальний розміри.

Вказані обставини стали підставою для звернення прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі позивачів з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цих Законів, а також договором оренди землі.

Стаття 30 Закону України "Про оренду землі" передбачає, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Стаття 651 Цивільного кодексу України визначає, що підставами для зміни або розірвання договору є згода сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Обґрунтованою суд вважає вимогу прокурора про викладення абзацу першого п.п.2.1 п.2 розділу "Орендна плата" договору у новій редакції: "2.1.Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 4,5", враховуючи наступне.

Податковим кодексом України, який набув чинності 01.01.2011, зокрема, встановлено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14), а орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14).

Згідно ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; не може перевищувати: а) для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; б) для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; в) для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до ст.290 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Рішенням Луганської міської ради 9/12 від 27.05.2011 "Про деякі питання щодо орендної плати за землю у м.Луганську" встановлено, що при прийнятті Луганською міською радою рішень про передачу фізичним та юридичним особам в оренду земельних ділянок та при внесенні змін до вказаних рішень та до договорів оренди землі щодо зміни розміру річної орендної плати, розмір річної орендної плати за земельну ділянку встановлюється у цих рішеннях та у договорах оренди землі у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту залежно від мети використання земельної ділянки. У додатку до цього рішення зазначено, що якщо земельна ділянка використовується під розміщення паливно-роздавальних, автозаправних станцій, пунктів, комплексів, тощо, які здійснюють продаж нафтопродуктів або газу, використовується договірний коефіцієнт 4,5.

Відповідно до абзацу 1 п.п.2.19. п.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (із змінами та доповненнями) у разі прийняття уповноваженим органом рішення про внесення змін до ставок орендної плати за землю та затвердження нових коефіцієнтів, що використовуються для розрахунку орендної плати за земельні ділянки, такі обставини можуть не братися судом до уваги лише у разі скасування відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

В даному випадку відповідно до п.1.2 договору метою використання земельної ділянки визначено під будівництво та розміщення автозаправної станції з підземним розміщенням резервуарів, тобто прокурор правомірно просить застосувати договірний коефіцієнт 4,5.

Згідно із ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, установлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Можливість внесення змін до договору оренди земельної ділянки передбачена чинним земельним законодавством та умовами договору оренди (п.4.2 договору).

Пунктом 34 ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.

Відповідно до ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Заперечення відповідача, які викладені у відзиві б/н від 30.10.2013, суд вважає необґрунтованими, враховуючи наступне.

Абзацом 4 п.п.2.19 п.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" (зі змінами та доповненнями) встановлено, що статтею 30 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Оскільки орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то законодавча зміна граничного розміру цієї плати може бути підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору. При цьому надсилання відповідачеві пропозицій щодо внесення змін до договору оренди є правом, а не обов'язком позивача, тому недотримання останнім вимог частини другої статті 188 ГК України щодо надсилання іншій стороні пропозицій про зміну умов договору не позбавляє його права звернутися до господарського суду з позовом про зміну умов договору за наявності спору (тобто за відсутності згоди відповідача на зміну умов договору).

Таким чином, є обґрунтованою вимога прокурора міста Луганська про внесення змін до договору оренди землі від 05.02.2004, державна реєстрація від 03.03.2004 за № 4904, який укладений між Луганською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Східні ресурси".

Судовий збір покладається на позивача-2 та відповідача порівну, на підставі приписів ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як зазначив позивач-2, він листом від 20.11.2012 № И01/03-13/7032/0/2-12 (а.с.24), звертався до відповідача з пропозицією про внесення змін у договір оренди землі. До зазначено листа було додано проект договору про внесення змін до договору оренди землі, яким в т.ч. передбачалося змінити п.2.1 розділу 2 "Орендна плата" та встановити договірний коефіцієнт 4,5.

Судом критично оцінюються вказані обставини, оскільки позивачем-2 документально не доведено, що саме було надіслано на адресу відповідача 29.11.2012, оскільки з рекомендованого повідомлення (а.с.23) не вбачається, що відповідачу був надісланий саме проект договору про внесення змін до договору оренди землі.

Відповідач в свою чергу взагалі не звертався до позивача-2 з пропозицією укласти договір про внесення змін.

За таких обставин жодна із сторін не вжила належних заходів для внесення змін у договір оренди землі від 05.02.2004, державна реєстрація від 03.03.2004 за № 4904, в добровільному порядку.

Керуючись ст.ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов прокурора міста Луганська в інтересах держави в особі виконавчого комітету Луганської міської ради та Луганської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Східні ресурси" задовольнити повністю.

2. Внести зміни до договору оренди землі від 05.02.2004, державна реєстрація від 03.03.2004 за № 4904, який укладений між Луганською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Східні ресурси", відносно земельної ділянки площею 0,3040 га під будівництво та розміщення автозаправної станції з підземним розміщенням резервуарів, яка знаходиться за адресою: м.Луганськ, вул.Анрі Барбюса (біля автостоянки), виклавши перший абзац п.п.2.1 п.2 розділу 2 "Орендна плата" договору у наступній редакції: "2.1. Річна орендна плата встановлюється у розмірі земельного податку із застосуванням до нього договірного коефіцієнту 4,5".

3. Стягнути з Луганської міської ради, вул.Коцюбинського, б.14, м.Луганськ, ідентифікаційний код 26070794, в доход державного бюджету України на поточний рахунок 31214206783006, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Луганській області, одержувач - УДКСУ у м.Луганську, МФО 804013, код за ЄДРПОУ 37991503, код класифікації доходів (ККД): 22030001, назва "Судовий збір" (Державна судова адміністрація України, 050); символ звітності банку: 206, судовий збір у сумі 573 грн. 50 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили Ленінській об'єднаній Державній податковій інспекції у м.Луганську Головного управління Міндоходів у Луганській області.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Східні ресурси", вул.Павловская, б.2-в, м.Луганськ, ідентифікаційний код 24049643, в доход державного бюджету України на поточний рахунок 31214206783006, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Луганській області, одержувач - УДКСУ у м.Луганську, МФО 804013, код за ЄДРПОУ 37991503, код класифікації доходів (ККД): 22030001, назва "Судовий збір" (Державна судова адміністрація України, 050); символ звітності банку: 206, судовий збір у сумі 573 грн. 50 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили Державній податковій інспекції в Артемівському районі м.Луганська Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.12.2013.

Суддя Т.В. Косенко