Рішення № 35667159, 26.11.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.11.2013 Справа № 905/6925/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Макарової Ю.В., при секретарі судового засідання Гречух В.М., розглянувши матеріали справи за позовом: Державного підприємства "Одеська залізниця",м.Одеса,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська», Донецька область, м.Селидове,

про: стягнення 33900грн.00коп.

за участю уповноважених представників:

від позивача - Повалій К.В. (довіреність № б/н від 02.01.2013р.);

від відповідача - не з'явився;

СУТЬ СПОРУ

Державне підприємство "Одеська залізниця", м.Одеса (далі - позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська», Донецька область, м.Селидове, (далі - відповідач) про стягнення штрафу у розмірі 33900грн.00коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що зі станції Курахівка Донецької залізниці відповідач згідно накладної №50122332 у вагоні №56320823 відправив вантаж - концентрат вугільний на станцію Бурштин Львівської залізниці. При проходженні вагону станції Знам`янка Одеської залізниці, залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі вказаній відправником у накладній, у зв'язку з чим позивачем нарахований штраф у розмірі 33900грн.00коп., який він просить стягнути з відповідача.

29.10.2013р. відповідач надав відзив на позов, у якому по суті вимог посилається на різні дані нестачі вантажу у акті загальної форми від 11.04.2013р. №8785 та комерційному акті від 11.04.2013р. АА №023269/157/44, вказує в тому числі на те, що вага порожнього вагону та вага вантажу шляхом переважування не визначались, тобто немає підтвердження того, що саме невірно зазначена маса вантажу, а не вага вагону. Зокрема, відповідач просив суд зменшити розмір штрафу до однієї провізної плати.

19.11.2013р. позивач надав заперечення на відзив, за змістом яких пояснив, що розбіжності у визначенні маси вантажу у акті загальної форми та комерційному акті виникли у зв'язку з тим, що акт загальної форми був складений за результатами зважування вагону на динамічних вагах (під час руху поїзду), в той час вага, зазначена у комерційному акті, визначена за результатами зважування вагона після відчеплення на статичних вагах, тобто похибка на швидкість руху становить1150кг. Також позивач стверджує, що залізниця не має можливості здійснити вивантаження вантажу для перевірки маси тари вагону, оскільки такі дії призвели б до пошкодження захисного маркування спірного вантажу. Проти зменшення розміру штрафу до однієї провізної плати позивач заперечив.

В судовому засіданні 26.11.2013р. позивач підтримав позовні вимоги, заперечив проти зменшення суми штрафу.

В судове засідання 26.11.2013р. відповідач не з'явився, причин неявки не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час судового засідання.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Суд відзначає, що в матеріалах справи відсутні докази неможливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні представників відповідача згідно з ч.ч.1-5 ст.28 ГПК України, а також неможливості розгляду справи без участі представника сторони.

Про необхідність витребування від сторін будь-яких доказів, надання додаткових доказів, без яких неможливо розглянути дану справу, до суду не заявлялося.

Ухвалою суду від 31.10.2013р. явка представників сторін у судове засідання 26.11.2013р. не була визнана обов'язковою.

З врахуванням вищенаведеного, суд визнав за можливе розглянути справу відсутність представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України складено протокол судового засідання.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 ГПК України, суд ВСТАНОВИВ:

09.04.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» (вантажовідправник) зі станції Курахівка Донецької залізниці на станцію Бурштин Львівська залізниця відвантажив на адресу Бурштинської ТЕЦ (вантажоодержувач) за залізничною накладною на групу вагонів №50122332 вантаж - концентрат вугільний. При оформленні залізничної накладної №50122332 відповідачем у вагоні №56320823 вказано масу вантажу - 69000кг., маса тари вагону 21350кг, спосіб визначення маси на 150-тонних вагонних вагах.

На попутній станції Знам`янка Одеської залізниці було проведено перевірку вантажу у вагоні №56320823, під час якої було виявлено невідповідність фактичної маси вантажу у вищезазначеному вагоні з масою вантажу, яка зазначена вантажовідправником у накладній №50122332.

Вказані обставини засвідчені у комерційному акті АА №023269/157/44 від 11.04.2013р., відповідно до якого при перевірці маси вантажу у вагоні №56320823 на тензометричних статистичних вагонних вагах СВ-150000В2 станції Знам`янка Одеської залізниці (держ. повірка 22.03.2013р.) встановлено, що за документом у вагоні значиться вага: тара 21350кг., нетто 69000кг., фактично виявилась вага: брутто 83600кг, тара з документа 21350кг, нетто 62250кг., що меш ваги зазначеної в документі на 6750кг. При перевірці виявлено навантаження навалом рівномірне вище бортів 100мм. На поверхні вантажу маркування двома подовжніми борознами. Каток застосовувався. В вагоні глухі торцеві стінки, люка щільно закриті. Об'єм кузова на вагоні не вказаний. Просипання та признаки крадіжки вантажу відсутні.

Ті саме відомості щодо фактичної ваги містить протокол зважування партії завантажених вагонів, за яким відхилення нетто за спірним вагоном складає 5,95т.

Факт зважування та розходження у масі вантажу підтверджується і витягом з книги зважування вантажів на вагонних вагах станції Знам`янка Одеської залізниці, відповідно до якого встановлено, що брутто - 83600кг, нетто - 62250кг, тара 21350кг, що підтверджує відомості, які містяться у комерційному акті АА №023269/157/44 від 11.04.2013р.

Відповідно до акту загальної форми станції Знам`янка Одеської залізниці № 8785 від 11.04.2013р. брутто по протоколу 83300кг, брутто по натуральному листу 91200кг, різниця ваги 7900кг, спірний вагон відчеплений та затриманий для перевірки на вагах. Тобто, в акті відображені дані за результатами зважування вагону до його відчеплення, тобто у динамічних умовах.

Комерційний акт було складено за результатами зважування на статичних вагонних вагах, що вказано у самому акті.

Згідно технічного паспорту засобу ваговимірювальної техніки (зввт) станції Знам`янка Одеської залізниці, міжпровірочний інтервал ЗВВТ становить 1 раз на 12 місяців, інтервал між оглядами-перевірками - 6 місяців, відміткою у паспорті підтверджено, що 22.03.2013р. здійснена державна перевірка вказаних ваг, які визнані придатними для застосування.

Спірний вагон було відправлено на станцію призначення за накладною №40185258, в якій зазначено про складання комерційного акта АА №023269/157 від 11.04.2013.

Відповідно до ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України (далі - ГК України), за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч.2 ст. 908 ЦК України та ч. 5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.24 Статуту залізниць України (далі - Статут), вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно ч. 1 ст.129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Для засвідчення обставини невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах законодавцем у ст.129 Статуту визначено складання комерційного акту.

Так, невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена у накладній, засвідчено належним доказом - комерційним актом АА №023269/157/44 від 11.04.2013р.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, підтверджено факт невірного зазначення відправником у залізничній накладній маси вантажу. В свою чергу відповідач не спростував належними засобами доказування протилежного. При цьому суд приймає до уваги засвідчені актами відомості щодо відсутності слідів втрати вантажу, наявність маркування спірного вантажу тім самим способом, який вказаний відправником у накладній.

Доказів на підтвердження відсутності вини вантажовідправника у невідповідності відомостей, зазначених у перевізному документі фактичній масі вантажу у спірному вагоні, відповідачем суду не надано.

Оскільки саме відповідач, як відправник, визначив масу вантажу, заповнив і підписав накладну, яка є основним перевізним документом, надається залізниці відправником разом з вантажем, і є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, а згідно статті 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, то вимоги позивача є обґрунтованими.

Згідно із ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

Пунктом 5.5. Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 закріплено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.

Провізна плата за перевезення вантажу у вагоні №56320823 зазначена у накладній №50122332 та складає 6780грн. 00коп.

Позивачем, за невірно зазначену у залізничній накладній №50122332 масу вантажу у вагоні №56320823 нарахований штраф відповідачу в розмірі 33900грн.00коп. Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним та відповідає ст.ст. 118, 122 Статут залізниць України.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру нарахованого штрафу.

В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на те, що розмір вимог є надмірно великим з огляду на порушення, відсутність реальних збитків для залізниці, а також відсутність будь-яких шкідливих наслідків для позивача, відсутність впливу порушення на порядок та умови виконання основного зобов'язання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини першої статті 233 ГК України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (частина друга статті 233 ГК України).

Згідно із ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Стаття 83 ГПК України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Правовий аналіз вищенаведених законодавчих норм свідчить про те, що вони застосовуються за наявності певних умов на розсуд суду та не є імперативними.

Позивачем не надано доказів понесення ним збитків у зв'язку з неправильно зазначеною відповідачем у даному випадку маси вантажу.

Відтак, враховуючи те, що допущене відповідачем порушення не спричинило збитків для залізниці та іншим учасникам господарських відносин, наразі маса вантажу виявилась меншою за масу вантажу, яка зазначена в накладній, тобто у даному випадку не допущено відповідачем завантаження вантажу у вагон понад його вантажопідйомності, приймаючи до уваги неспіврозмірність нарахованого штрафу заподіяним правопорушенням в частині оформлення перевізних документів щодо неправильно зазначеної ваги вантажу, суд з урахуванням конкретних обставин справи, оцінивши, у відповідності з вимогами ч.1 ст.43 ГПК України, докази за своїм внутрішнім переконанням, вважає можливим задовольнити клопотання відповідача та зменшити нарахований залізницею відповідно до ст.ст.118,122 Статуту залізниць України штраф до суми однієї провізної плати - 6780грн. 00коп.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в сумі 6780грн. 00коп.

Вимоги щодо стягнення штрафу в залишковій частині задоволенню не підлягають, у з в'язку із зменшенням суми стягуваного штрафу судом.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.551, 908, 909 Цивільного кодексу України, ст.ст. 233, 307 Господарського кодексу України, ст.ст. 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, ст.ст. 33, 43, 49, 82, п. 3 ст.83, ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства "Одеська залізниця",м.Одеса, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська», Донецька область, м.Селидове, про стягнення штрафу у розмірі 33900грн.00коп.- задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Центральна збагачувальна фабрика «Курахівська» (адреса: 85490, Донецька обл., м. Селидове, смт.Курахівка, вул. Орджонікідзе, буд.1а, код ЄДРПОУ 33959754) на користь Державного підприємства "Одеська залізниця" (адреса: 65023, м.Одеса, вул. Пантелеймонівська, буд. 19, код ЄДРПОУ 01071315) суму штрафу у розмірі 6780грн. 00коп., а також витрати на оплату судового збору в розмірі 1720грн.50коп.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

У задоволенні вимог в залишковій частині відмовити.

У судовому засіданні 26.11.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Повний текст рішення складено та підписано 29.11.2013р.

Суддя Ю.В. Макарова