Ухвала суду № 35665807, 19.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 р.Справа № 623/2999/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Старостіна В.В. , Шевцової Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05.09.2013р. по справі № 623/2999/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області

про визнання протиправними дій та бездіяльності, відновлення порушеного права, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області, в якому просив суд:

- визнати протиправними дії та бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області щодо невиконання судового рішення про зобов'язання вчинити дії, а саме - постанови Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 20.07.2011р. у справі №2016/2-а-5519/11 про визнання незаконними дій відповідача по невиконанню з 01.01.2011 р. приписів ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що призвело до порушення його прав як особи, віднесеної до 2 категорії, на своєчасне нарахування та отримання в належних розмірах додаткової пенсії, та зобов'язання провести перерахунок відповідно до ст.51 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" додаткової пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи із законодавчо встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, та провести виплату належних сум відповідно до закону з 01.01.2011 р. по 18.06.2011 р. з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії та бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області щодо зміни умов пенсійного забезпечення, а також нездійснення заходів щодо виділення бюджетних коштів на виплату додаткової пенсії, визначеної Законом та чинним і обов'язковим до виконання судовим рішенням;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області здійснити розрахунок і виплату належної до видачі на виконання судового рішення та відповідно до ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи із законодавчо встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням виплачених сум у розмірі: 635,46грн за період з 01.01.2011 р. по 18.06.2011 р.; 1627,20 грн. за 2011 р.; 3032,40грн. за 2012 р.; 1877,40 грн. за 2013 р., без урахування передбачених законом інших доплат, задовольнити клопотання та прийняти постанову в цій частині позовних вимог до закінчення судового розгляду;

- стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області грошові кошти, а саме: недоплаченої додаткової пенсії (з урахуванням виплаченої суми) на виконання постанови Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 20.07.11р. у справі №2016/2-а-5519/11 у розмірі: 635,46 грн. за період з 01.01.2011 р. по 18.06.2011 р.; 1627,20грн. за 2011 р.; 3032,40 грн. за 2012р.; 1877,40 грн. за 2013р., без урахування передбачених законом інших доплат;

- задовольнити заяву про звернення постанови до негайного виконання;

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05.09.2013р. по справі № 623/2999/13-а відмовлено ОСОБА_1 в позові до Управління Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області про визнання протиправними дій та бездіяльності, відновлення порушуваного права, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів з клопотанням про поновлення строку подання.

Позивач, ОСОБА_1, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення є необґрунтованим та незаконним, прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05.09.2013р. по справі № 623/2999/13-а та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Виходячи з приписів ст. 197 КАС України, вищезазначена справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що постановою Ізюмського міськрайонного суду від 20 липня 2011 року у справі № 2016/2-а-5519/11, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано дії Управління Пенсійного фонду в Ізюмському районі по невиконанню з 01.01.2011 року приписів ст. 51 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобільської катастрофи», що призвели до порушення прав ОСОБА_1 як особи, віднесено до категорії 2, на своєчасне нарахування та отримання в належних розмірах додаткової пенсії. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду в Ізюмському районі провести ОСОБА_1 перерахунок відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» додаткової пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, виходячи із законодавчо встановленого розміру мінімальної пенсії за віком, та провести виплату належних сум відповідно до закону, з 01.01.2011 року по 18.06.2011 року з урахуванням раніше виплачених сум (а.с. 8-10).

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2011 року постанова Ізюмського міськрайонного суду від 20.07.2011 року у справі 2016/2-а-5519/11 залишена без змін.

27.07.2012 року державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Ізюмського МРУЮ Харківської області відкрито виконавче провадження № 33622001 (а.с. 8)

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для задоволення позову, оскільки відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність відмовити в позові, між тим з інших мотивів та підстав відмови у задоволенні позову.

Як вбачається з позовної заяви, позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, тим що відповідач не здійснює йому нарахування та виплату пенсії у відповідності з рішенням Ізюмського міськрайонного суду від 20.07.2011 року у справі 2016/2-а-5519/11, яке набрало законної сили.

Згідно з ч.1 ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Порядок виконання судових рішень врегульовано ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України. За приписами зазначеної статті у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, встановлено статтею 89 Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином, судові рішення, що не виконані в добровільному порядку виконуються в примусовому порядку у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

При цьому такого порядку виконання судового рішення, як звернення до суду з позовом про зобов'язання боржника виконати рішення суду законодавством не передбачено.

Також, колегія суддів зазначає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання неправомірними дій відповідача щодо не здійснення відповідачем заходів по виділенню бюджетних коштів на виплату державної та додаткової пенсії, визначеної Законом та судовим рішенням.

Повноваження районного Управління Пенсійного фонду України закріплені в Положенні про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 р. N 8-2 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 р. за N 442/6730.

З приписів зазначеного Положення не вбачається, що на Управління Пенсійного фонду України в районі покладено обов'язок по включенню до бюджету Пенсійного фонду України коштів на виконання рішення суду.

Формування бюджету Пенсійного фонду України регламентовано Порядком розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 N 21-2, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 вересня 2009 р. за N 897/16913. Так, відповідно до п.2 зазначеного Порядку формування проекту бюджету Пенсійного фонду здійснюється на бюджетний період та середньострокову перспективу, яка становить три роки, наступні за бюджетним періодом. Пенсійний фонд в межах своїх повноважень бере участь у формуванні пропозиції щодо структурних змін до прогнозних обсягів видатків загального та спеціального фонду Державного бюджету України на наступний рік та середньострокову перспективу, здійснює підготовку бюджетних запитів до проекту Державного бюджету України на наступний бюджетний період. Проект бюджету Пенсійного фонду на наступний рік подається на розгляд та погодження до заінтересованих міністерств, визначених Регламентом Кабінету Міністрів України. Проект постанови Кабінету Міністрів України про затвердження бюджету Пенсійного фонду на наступний рік подається в установленому порядку Міністру соціальної політики для внесення на розгляд Кабінету Міністрів України. В місячний термін після прийняття постанови Кабінетом Міністрів України про затвердження бюджету Пенсійного фонду структурний підрозділ Пенсійного фонду, відповідальний за процес формування бюджету Пенсійного фонду розробляє та доводить до головних управлінь дані про граничні обсяги показників бюджетів на бюджетний період.

Таким чином, законодавством України не встановлено обов'язку районних управлінь Пенсійного фонду України включати кошти до бюджету Пенсійного фонду України для виплати пенсії.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції прийняв правильне по суті рішення, однак з помилковим застосуванням норм матеріального права, в зв'язку з чим рішення суду першої інстанції необхідно змінити в частині мотивів та підстав відмови в задоволенні позову.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05.09.2013р. по справі № 623/2999/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Старостін В.В. Шевцова Н.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ Мінаєва О.М.