Постанова № 35665414, 18.11.2013, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/4053/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2013 року 12:40м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіМатущака В.В. при секретаріКоновчук Т.В. за участі:предтавників позивача: Хоми Л.П., Тарасевич Л.М., представника відповідача: Царука Д.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроальянс" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроальянс" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів, в якому просить визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 вересня 2013 року № 0000662203 щодо донарахування податку на додану вартість.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем проведена перевірка позивача, та складений акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 23 серпня 2013 року № 3448/22-07/31617675. На підставі акту перевірки від 23 серпня 2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16 вересня 2013 року № 0000662203.

Вказане податкове повідомлення-рішення позивач вважає незаконним і таким, що підлягає скасуванню, так як за результатами проведеної перевірки не встановлено відсутність у позивача права на податковий кредит з податку на додану вартість за звітний період, а тому просить податкові повідомлення-рішення скасувати.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, пояснивши суду, що податкові повідомлення-рішення відповідача є протиправними, так як за результатами проведеної перевірки не встановлено відсутність у позивача права на податковий кредит з податку на додану вартість за звітний період. Просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю, пояснивши суду, що податкове повідомлення-рішення є законним, так як перевіркою встановлено відсутність у позивача права на податковий кредит з податку на додану вартість, тому що господарські операції за період, який підлягав перевірці не мали реального характеру. За таких обставин у задоволенні позову необхідно відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (пункт 1.1 статті 1).

Судом встановлено, що позивач 03.09.2001 року зареєстрований виконавчим комітетом Хмельницької міської ради Хмельницької області як юридична особа, та відповідно до статей 15, 16 Податкового кодексу України є платником податків, зборів і зобов'язаний стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Державним податковим органом на підставі направлення №000230 від 16.08.2013 року та відповідно до наказу ДПІ у м. Хмельницькому №2170 від 16.08.2013р. проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача, з питань підтвердження господарських відносин з ТОВ «Престиж Строй 2012».

За результатами перевірки, державним податковим органом складено акт "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Агроальянс» (код ЄДРПОУ 31617675) з питань Документального підтвердження господарських відносин із ТОВ «Престиж Строй 2012» (код ЄДРПОУ 38182778), їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень 2012 року.

Перевіркою встановлено порушення пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України. Внаслідок такого порушення позивачем занижено податок на додану вартість який підлягає сплаті в бюджет на суму 29860 грн., в тому числі за серпень 2012 року на суму 29860 грн.

На підставі вищезазначеного акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000662203/2121 від 16 вересня 2013 року, яким збільшив позивачу суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість в сумі 44790 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 29860 грн., та застосував штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 14930 грн.,

До такого висновку в акті перевірки посадові особи державного податкового органу прийшли в зв'язку з тим, що під час здійснення перевірки взаємовідносин позивача із ТОВ «Престиж Строй 2012» (код ЄДРПОУ 38182778) проведено аналіз акту № 2125/7/22-223 від 22.03.2013 року "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Престиж Строй 2012» (код ЄДРПОУ 38182778) по фінансово-господарських відносинах з контрагентами постачальникам та контрагентами покупцями за період з 01.05.2012 по 31.12.2012 року. Даний акт складено ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області

В ході опрацювання даних податковим органом встановлено відсутність ТОВ «Престиж Строй 2012» (код ЄДРПОУ 38182778) за податковою адресою.

Також перевіркою ТОВ «Престиж Строй 2012» (код ЄДРПОУ 38182778) встановлено, що підприємство здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Крім того договір поставки № 1/12 від 01 грудня 2011 року, укладений між позивачем та ПП "Галтехцукор", складений з порушеннями ГК України та ЦК України.

Відповідно до реєстру отриманих податкових накладних, позивач у серпні 2012 року включив до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 29860 грн.

В ході проведення перевірки ТОВ «Агроальянс» та за наслідками аналізу «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" встановлено розбіжності за серпень 2012 року між даними ТОВ «Агроальянс» та даними ТОВ «Престиж Строй 2012», а саме перевищення суми податкового кредиту над сумою податкового зобов'язання на загальну суму ПДВ 29859,96 грн.

Перевіркою встановлено, що операції по взаємовідносинах ТОВ «Агроальянс» із ТОВ «Престиж Строй 2012» за серпень 2012 року не мали реального товарного характеру. Фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку лише бухгалтерськими проводками.

Наявність у ТОВ «Агроальянс» документів, які відповідно до ПК України є необхідними для формування податкового кредиту - податкових накладних, виданих ТОВ «Престиж Строй» за серпень 2012 року не є безумовною підставою для віднесення сум до податкового кредиту, у зв'язку з тим, що відомості, які містяться в таких податкових накладних неможливо ідентифікувати як такі, що призначені для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином податковий орган дійшов висновку про те, що господарські операції між ТОВ «Престиж Строй 2012» та контрагентами - постачальниками та покупцями не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Перевіркою встановлено лише відображення операцій в податковому обліку з метою формування податкового кредиту.

Суд вважає такі висновки державного податкового органу наведені у акті перевірки № 3448/22-07/31617675 від 23 серпня 2013 року такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, враховуючи наступне.

Позивачем із ТОВ «Престиж Строй 2012» укладений договір генпідряду № 18 від 14 травня 2012 року. На підставі вказаного договору ТОВ «Агроальянс» (замовник) придбав у ТОВ «Престиж Строй 2012» (генпідрядник) послуги по виконанню будівельних робіт торгового комплексу з інфраструктурою по проїзду Геологів, 7/1 в м. Хмельницького, та у серпні 2012 року оплатив вартість наданих послуг платіжним дорученням, копія якого додана до матеріалів справи.

Від ТОВ «Престиж Строй 2012» позивач отримав чотири податкових накладних на загальну суму 179159,77 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 29859,96 грн.

Факт отримання податкових накладних підтверджується копіями податкових накладних та реєстром отриманих податкових накладних за серпень 2012 року.

Вказані обставини підтверджуються крім пояснень сторін, копіями договору генпідряду, платіжного доручення, доданими до матеріалів справи.

Замовлені у генпідрядника послуги позивач отримав, що підтверджується крім пояснень представника позивача, об'єктивно копіями актів приймання будівельних робіт за серпень 2012 року № 1,2,3,4.

Згідно підпункту б) пункту 185.1 статті 185, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Відповідно до статті 194 Податкового кодексу України операції, зазначені у статті 185 цього Кодексу, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка, оподатковуються за ставкою, зазначеною в підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 цього Кодексу, яка є основною.

Податок становить 17 % бази оподаткування та додається до ціни товарів/послуг.

Так як замовник та генпідрядник в період часу здійснення господарських операцій були платниками податку на додану вартість, такі господарські операції є об'єктом оподаткування таким податком, тому виконавець робіт провів оподаткування постачання послуг згідно із базою оподаткування за ставкою встановленою Законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 року "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового Кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпункт 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України передбачено, що не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Пункт 198.6 ст.198 Податкового кодексу України передбачає, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Разом з тим, наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не можуть бути підставою для висновків про відсутність господарської операції, або не підтвердження первинними документами вчинених операцій, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю дійсно мали місце.

Підпунктами 201.1, 201.4, 201.6, 201.7, 201.8, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один із визначених способів.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Враховуючи, що виконання будівельних робіт виконавцем відбулося, що підтверджується первинними документами, відповідно у виконавця (генпідрядника) виник обов'язок по формуванню податкових зобов'язань, та складенню податкових накладних, тому виконавець склав податкові накладні, та надав їх позивачу як замовнику послуг.

Позивач отримані податкові накладні відобразив у реєстрі отриманих податкових накладних за серпень 2012 року.

Згідно із підпунктом а) пункту 198.1, пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В зв'язку з тим, що позивач отримав від постачальника податкові накладні в серпні 2012 року, тому право на податковий кредит у нього виникло за відповідний звітний податковий період.

Оскільки позивач є платником податку на додану вартість, придбав у постачальника послуги і у нього виникло право на податковий кредит, він на підставі отриманих податкових накладних сформував податковий кредит в сумі 29860 грн.

Згідно пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Аналізуючи вказані норми Податкового кодексу України, встановлені обставини по справі, суд приходить до висновку, що основним документом, який підтверджує право платника податку на податковий кредит є належно виконана податкова накладна, в зв'язку з чим вважає, що позивач сформував податковий кредит у серпні 2012 року у повній відповідності до вимог Податкового кодексу України.

Суд при вирішенні спору не бере до уваги пояснення представника відповідача виходячи із того, що державним податковим органом не надано жодних доказів того, що відомості в первинних документах бухгалтерського та податкового обліку позивача, оформлених при виконанні зазначеного договору генпідряду не відповідають дійсності.

Відсутність місця знаходження майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, не є достатніми підставами для визнання господарської операції такою, що не відбулася реально.

Право позивача на податковий кредит не залежить від діяльності ТОВ «Престиж Строй 2012», зокрема відсутність його за податковою адресою на що посилається представник відповідача.

Суд звертає увагу, що такі обставини зокрема відсутність постачальника послуг за його податковою адресою були встановлені податковим органом значно пізніше господарської операції, яка відбулася між постачальником послуг та позивачем.

Враховуючи висновки відповідача про те, що договір генпідряду не має реального характеру, суд вважає, що таким чином він підпадає під ознаки нікчемності за версією відповідача.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією із сторін.

Для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому виявилась завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, і хто з її учасників мав намір на досягнення цієї мети. За відсутності таких доказів наявність умислу у юридичної особи не може вважатись установленою.

Аналізуючи все в сукупності суд приходить до висновку, що намір сторін у дослідженому договорі, щодо вчинення господарських зобов'язань з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, за досліджених обставин у судовому засіданні свого підтвердження не знайшов.

Доказів того, що укладений договір генпідряду є таким, що не має реальних наслідків відповідачем не надано, у акті перевірки не наведено.

Щодо відсутності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв'язку із відсутністю відповідної відмітки на них суд зазначає наступне.

Відповідно до п.11 підрозділу 2 розділу XX перехідних положень Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 10 тисяч гривень з 01 січня 2012 року. Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 ГІК України.

В податкових накладних за серпень 2012 року суми ПДВ не перевищують 10 тисяч гривень:

- податкова накладна №31123 від 31.08.2012 року на суму 59080,15 ГРН. в т.ч. ПДВ 9846,69 грн.

- податкова накладна №31124 від 31.08.2012 року на суму 41227,7400 грн. в т.ч. ПДВ 6871,29 грн.

- податкова накладна №31125 від 31.08.2012 року на суму 46919,70 грн. в т.ч. ПДВ 7819,95 грн.

- податкова накладна №31126 від 31.08.2012 року на суму 31932,18 грн. в т.ч. ПДВ 5322,03 грн.

Таким чином в даному випадку не застосовується положення ПК України відповідно до якого відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Суд не бере до уваги також твердження відповідача, що у податкових накладних від 31.08.2012 р. у графі «Вид цивільно-правового договору» зазначено договір про виконання роботи №ДГ-18 від 14.05.2012 р. Фактично для перевірки надано договір генпідряду №18 від 14 травня 2012р., оскільки при формуванні податкової накладної у графі «Вид цивільно-правового договору» бухгалтерською програмою 1С автоматично вказується номер договору та автоматично перед цифрами зазначаються літери ДГ. Стосовно виду договору, то в самій бухгалтерській програмі не має такого виду договору як «договір генпідряду», тому в податковій накладній зазначається найбільш підходящий за значенням та смислом вид договору, а саме договір про виконання роботи. Таким чином договір про виконання роботи №ДГ-18 від 14.05.2012 р. та договір генпідряду №18 від 14.05.2012 р. це один і той самий договір.

Представником відповідача вказується , що податкові накладні підписані особою - ОСОБА_6 та скріплені печаткою ТОВ «Престиж Строй 2012». Згідно отриманої інформації від ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС засновник, директор та головний бухгалтер ТОВ «Престиж Строй 2012» в одній особі - ОСОБА_7, а не ОСОБА_6.

На вище викладене суд зазначає, що договір генпідряду №18 між ТОВ «Агроальянс» та ТОВ «Престиж Строй 2012» був укладений 14 травня 2012 р. директорами підприємств ОСОБА_8 та ОСОБА_6. Повноваження директора ТОВ «Престиж Строй 2012» ОСОБА_6 підтверджувались - випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 02.04.2012 р.; - довідкою Державної служби статистики України з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (СДРПОУ) від 03.04.2012 р.;

19 вересня 2012 р. загальними зборами учасників ТОВ «Престиж Строй 2012» були прийняті рішення:

1. передати частку ОСОБА_6, що складає 100% від загального розміру Статутного капіталу в статутному капіталі ТОВ «Престиж Строй 2012», на користь» ОСОБА_7 на підставі заяви про вихід та передачу частки в Статутному капіталі.

2. звільнити ОСОБА_6 з посади директора ТОВ «Престиж Строй 2012» за власним бажанням.

3. призначити директором ТОВ «Престиж Строй 2012» ОСОБА_9 з 20 вересня 2012 р.

Даний факт підтверджується: протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Престиж Строй 2012» від 19.09.2012 р., довідкою Державної служби статистики України з ЄДРПОУ від 27.09.2012 р., випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 26.09.2012 р.

Таким чином, на момент укладення Договору генерального підряду №18 від 14.05.2012 р. директором ТОВ «Престиж Строй 2012» був ОСОБА_6 та Договір генерального підряду №18 від 14.05.2012 р. та податкові накладні від 31.08.2012 р. підписані уповноваженою на те належним чином особою.

Отже, ТОВ «Агроальянс» правомірно було сформовано витрати підприємства пов'язані із взаєморозрахунками з ТОВ «Престиж Строй 2012», за надані послуги та виконані роботи та відображено в складі податкового кредиту суму - 29859,96 грн., оскільки господарські операції мали реальний характер та документально підтверджені належним чином оформленими первинними документами.

Та як наслідок, жодного порушення чинного податкового законодавства України, щодо формування податку на додану вартість ТОВ «Агроальянс» не вчинялося.

За таких обставин суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000662203/2121 від 16.09.2013 року, яким він збільшив позивачу суму грошового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість в сумі 44790 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 29860 грн., та застосував штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 14930 грн., необхідно визнати протиправними та скасувати.

Аналізуючи все в сукупності, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та доведений у судовому засіданні, тому його необхідно задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління Міндоходів, №0000662203/2121 від 16 вересня 2013 року.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроальянс" судові витрати в розмірі 447 (чотириста сорок сім) грн. 90 коп., які підлягають обов'язковому стягненню органами Державної казначейської служби із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунків суб'єкта владних повноважень відповідача.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 22 листопада 2013 року

Суддя/підпис/В.В. Матущак"Згідно з оригіналом" Суддя В.В. Матущак