Постанова № 35661396, 12.11.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 р. Справа № 804/13812/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді при секретарі судового засіданняЗахарчук Н. В. Кузнецов С.М. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛЕАС" до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дії, -

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЛЕАС» (далі - ТОВ «ГАЛЕАС», позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області, відповідач), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд:

визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області по проведенню зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛЕАС» (код ЄДРПОУ 23021387), в результаті якої було складено Акт №374/223/23021387 від 26 вересня 2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період січень - липень 2013 року.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо формування в Акті №374/223/23021387 від 26 вересня 2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛЕАС» (код ЄДРПОУ 23021387) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період січень - липень 2013 року висновку:

- звіркою ТОВ «ГАЛЕАС» документально не підтверджено господарські взаємовідносини з контрагентами - постачальниками за період: січень - липень 2013 року;

- звіркою ТОВ «ГАЛЕАС» встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з контрагентами - постачальниками за період: січень - липень 2013 року;

- звіркою ТОВ «ГАЛЕАС» не підтверджено реальність проведених господарських операцій за період: січень - липень 2013 року з контрагентами - постачальниками з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунку;

- звіркою ТОВ «ГАЛЕАС» не підтверджено реальність проведених господарських операцій за період: січень - липень 2013 року з контрагентами - покупцями щодо реалізації товарів (робіт, послуг), попередньо придбаних у контрагентів - постачальників за період: січень - липень 2013».

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити в електронній базі даних«Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» показники податкової звітності ТОВ «ГАЛЕАС»(код ЄДРПОУ 23021387), зазначених останнім в податкових деклараціях за січень-липень 2013 року.

В обґрунтування позову зазначено, що Товариству з обмеженою відповідальністю «ГАЛЕАС» (код ЄДРПОУ 23021387) стало відомо про те, що Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області складено Акт №374/223/23021387 від 26 вересня 2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ГАЛЕАС» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період: січень - липень 2013 року.

Згідно висновків Акту зазначено: «1. Звіркою ТОВ «ГАЛЕАС» документально не підтверджено господарські взаємовідносини з контрагентами-постачальниками за період: січень - липень 2013 року. 2. Звіркою ТОВ «ГАЛЕАС» встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з контрагентами-постачальниками за період: січень - липень 2013 року. 3. Звіркою ТОВ «ГАЛЕАС» не підтверджено реальність проведених господарських операцій за період: січень - липень 2013 року з контрагентами-постачальниками з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунку. 4. Звіркою ТОВ «ГАЛЕАС» не підтверджено реальність проведених господарських операцій за період: січень - липень 2013 року з контрагентами - покупцями щодо реалізації товарів (робіт, послуг), попередньо придбаних у контрагентів-постачальників за період січень - липень 2013 року.».

Як зазначено в Акті, на підставі довідки Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська за №68/8/04-039 від 16 липня 2013 року, головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок з окремих питань Омельченко Є.А., згідно із п. 73.5 ст.73 Податкового кодексу України проведено зустрічну звірку ТОВ «ГАЛЕАС», код ЄДРПОУ 23021387, щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за січень - липень 2013 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЛЕАС» не погоджується з діями відповідача щодо проведення зустрічної звірки, складення Акту та щодо викладеними в Акті висновками, оскільки вони є протиправними а вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі. Адміністративний позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. Надав до суду клопотання про розгляд справи без участі, просив суд винести рішення згідно чинного законодавства.

Згідно ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, частина 6 статті 128 КАС України, надає суду можливості проводити подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області складено Акт №374/223/23021387 від 26 вересня 2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ГАЛЕАС» (код ЄДРПОУ 23021387) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період: січень - липень 2013 року.

Згідно висновків Акту зазначено: «1. Звіркою ТОВ «ГАЛЕАС» документально не підтверджено господарські взаємовідносини з контрагентами-постачальниками за період: січень - липень 2013 року. 2. Звіркою ТОВ «ГАЛЕАС» встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з контрагентами-постачальниками за період: січень - липень 2013 року. 3. Звіркою ТОВ «ГАЛЕАС» не підтверджено реальність проведених господарських операцій за період: січень - липень 2013 року з контрагентами-постачальниками з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунку. 4. Звіркою ТОВ «ГАЛЕАС» не підтверджено реальність проведених господарських операцій за період: січень - липень 2013 року з контрагентами - покупцями щодо реалізації товарів (робіт, послуг), попередньо придбаних у контрагентів-постачальників за період січень - липень 2013 року.».

Як зазначено в Акті, на підставі довідки Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська за №68/8/04-039 від 16 липня 2013 року, головним державним ревізором - інспектором відділу перевірок з окремих питань Омельченко Є.А., згідно із п. 73.5 ст.73 Податкового кодексу України проведено зустрічну звірку ТОВ «ГАЛЕАС», код ЄДРПОУ 23021387, щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за січень - липень 2013 року.

Згідно з п.1.1. ст. 1 Податкового кодексу України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства з 01.01.2011 року врегульовано положеннями Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 73.5 ст.73 Податкового кодексу України органам державної податкової служби з метою отримання податкової інформації надано право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснюватися між ними, для з'ясування їх реальності га повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Суд зазначає, що правовідносини з приводу проведення податковими органами зустрічних звірок платників податків урегульовані нормами Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010р. №1232 (далі - Порядок №1232).

Згідно п.п. 1, 2 Порядку № 1232 зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Пунктом 3 Порядку № 1232 передбачено, що з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Суд звертає увагу, що відповідачем в Акті перевірки не зазначається інформація щодо запитів ініціаторів зустрічної звірки - податкових органів, в яких знаходяться на обліку контрагенти позивача, отримання яких передує проведенню зустрічної звірки.

За приписами п.4 Порядку №1232 орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи у повноваженому представникові під розписку.

У разі отримання від суб'єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб'єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку (п. 6 Порядку №1232).

Вимоги до оформлення запиту визначені у п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, відповідно до якого органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

З системного аналізу положень п.73.5 ст.73 Податкового кодексу України, п.п.6.7 Порядку №1232, вбачається, що зустрічна звірка полягає у співставленні первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання (в даному випадку, позивача) з даними платника податків (відносно якого проводиться перевірка), з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Отже, зустрічна звірка суб'єкта господарювання може бути проведена податковим органом лише з питань взаємовідносин з певним платником податків (відносно якого проводиться основна перевірка, в ході якої і виникає необхідність ініціювання зустрічної звірки) та лише в разі наявності у розпорядженні податкового органу первинних документів або надання таких документів платником податків на обов'язковий письмовий запит податкового органу.

Як вбачається з Акту перевірки, суб'єкт владних повноважень не отримував від платника - податків інформації та її документального підтвердження, тобто не отримував і жодних первинних документів за період січень - липень 2013 року.

За таких обставин, суд вважає, що у відповідача були відсутні підстави для вчинення дій по проведенню зустрічної звірки.

Відповідно до вказаної в Акті перевірки інформації, відповідачем не доведено наявність підстав для проведення зустрічної звірки (розбіжності у даних податкових декларацій, автоматизованих інформаційних систем органів державної податкової служби України, аналіз податкової інформації, які б свідчили про порушення позивачем вимог податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи Міндоходів України), передбачених п.2.2 Методичних рекомендацій.

Суд зазначає, що відповідач, констатувавши в актах неможливість проведення зустрічної звірки позивача, зробив висновок про не підтвердження господарської діяльності ТОВ «ГАЛЕАС» за січень - липень 2013 року.

З системного аналізу норм Порядку № 1232, а також п. п. 5,6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772 вбачається, що судження податкового органу відносно правильності справляння платником податків сум податків та зборів за відображеними в податковій звітності показниками господарських операцій можуть бути викладені виключно в акті перевірки або довідці зустрічної звірки. Чинним законодавством не передбачено відображення таких суджень в акті про неможливість проведення перевірки або акті про неможливість проведення зустрічної звірки, де мають зазначатись лише обставини, котрі спричинили таку неможливість.

Суд вважає, що відображення в акті про неможливість проведення зустрічної звірки суджень податкового органу по суті проведених платником податків господарських операцій суперечить закону, який не передбачає такого порядку дій суб'єкта владних повноважень.

Крім того, з приводу викладеного в акті судження суб'єкта владних повноважень про те,що правочини між ТОВ «ГАЛЕАС» та контрагентами-покупцями/постачальниками здійснені без мети настання реальних правових наслідків, суд зазначає наступне.

Згідно п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом - Порядок №984), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Таким чином, в Акті про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання лише засвідчується факт неможливості її проведення без встановлення висновків стосовно документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків, оскільки додатком 3 до Методичних рекомендацій (затверджених Наказом № 236) чітко встановлений зразок форми акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, яким взагалі не передбачено необхідність робити висновок щодо реальності (нереальності) вчинення господарських операцій платником податків.

Водночас, Акт відповідача не містить всієї інформації, передбаченої вказаним зразком форми акту та навпаки містить інформацію, що не передбачена цим зразком акту, зокрема, висновки про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин позивача з контрагентами.

Також, за своїм змістом оскаржуваний Акт не є актом про неможливість проведення зустрічної звірки позивача з контрагентами, а фактично є актом про проведення документальної перевірки позивача, яка у спосіб визначений законодавством не проводилась. У зв'язку з чим, зазначені обставини вказують на те, що посадова особа відповідача при складанні Акту діяла не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України «...правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією і законами України».

Стаття 21 ПК України свідчить «Посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій...».

Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає, що відповідачем при вчиненні дій по проведенню зустрічної звірки ТОВ «ГАЛЕАС» не дотримано встановленого Податковим кодексом України порядку.

Окрім цього, підставою для зробленого податковим органом висновку про нібито порушення позивачем податкового законодавства та нікчемність операцій підприємства, вказується про нібито відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності в силу відсутності управлінського або технічного перо сану, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобах.

Водночас, в самому Акті не зазначено, які саме операції не могли бути здійснені підприємством, та не вказані обґрунтування такого висновку. Фактично, висновок про неможливість ведення господарської діяльності об'єктивно не доказаний та зроблений ревізором-інспектором лише на припущеннях. При цьому при перевірці не прийняті до уваги первинні бухгалтерські документи ТОВ «ГАЛЕАС», які й підтверджують саме реальність господарської діяльності позивача та спростовують неправомірні висновки відповідача.

Окрім цього, суд звертає увагу на те, що єдиною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами податкової перевірки, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в актах податкових органів недоліки, допущені підприємствами при оформленні документів і що стосуються договорів, укладених між сторонами, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, з урахуванням ч. 2 ст. 215 ЦК України, оскільки чинне законодавство України не встановлює таких підстав нікчемності правочину.

Також, відповідно до ст.ст. 10, 20 ПК України, податковому органу не надано жодного права чи/або обов'язку встановлювати в актах перевірок нікчемність правочинів, укладених чи неукладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності.

Згідно частин 2, 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно статті 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Твердження відповідача стосовно недійсності (нікчемності) договорів, укладених товариствами не відповідає дійсності, оскільки вищевказані договори укладені з дотриманням усіх вимог, передбачених Цивільним законодавством (статті 203 ЦК України), з додержанням обов'язкових умов дійсності правочину, з волевиявленням сторін, зміст цих договорів не суперечить актам цивільного законодавства, договори мають печатки підприємств та підписи уповноважених осіб, сторін за договором, які мають необхідний об'єм цивільної право-дієздатності, тому у будь - якому випадку такі договори створюють реальне настання правових наслідків, обумовлені ними.

Укладені договори не можуть порушувати публічний порядок, оскільки, згідно із частиною першою статті 228 Цивільного Кодексу України, порушення публічного порядку це порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної, юридичної осіб, держави.

Установчі документи позивача не визнано недійсними, податкова звітність подавалась до органів державної податкової служби відповідно до діючого законодавства, державна реєстрація товариства не скасована, від оподаткування прибутки та доходи не приховувались, договори не суперечать цілям юридичної особи, зазначеним у законі, що регулює її діяльність, тому не має жодних підстав вважати договори недійсними (нікчемними).

Як вбачається із змісту Акту перевірки, висновок відповідача про нікчемність правочину є необгрунтованим, оскільки ним не наведено жодної підстави та не надано належних доказів вважати укладені позивачем угоди - нікчемними правочинами. Відповідно до частин 1, 5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Жодний із правочинів зазначений в Акті перевірки до теперішнього часу не визнаний недійсним у судовому порядку.

Згідно статті 216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають. За таким, викладені відповідачем в Акті перевірки висновки про відсутності у позивача об'єктів, які підпадають під визначення статей 3, 4, 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.94 р. № 334/94-ВР (далі - Закон № 334/94-ВР) із змінами та доповненнями та визнання даних, відображених у деклараціях за перевіряємий період недійсними - не відповідають вимогам статей 215, 216 ЦК України.

Крім того, податкове законодавство не надає права податковому органу визнавати дані, які відображаються суб'єктами підприємницької діяльності у податкових деклараціях за перевіряємий період недійсними.

Згідно ст. 204 ЦК України «Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним».

Як вказано у абзаці 2, п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 6 листопада 2009 року N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», - «Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору... У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину...».

Отже, якщо відповідач бажає встановити факт, що які - небудь договори є нікчемними, то він повинен довести це у суді, відносно чого суд повинен винести відповідне рішення.

Також, відповідно до Інструкції «Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби», затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації від 18.07.2005 № 276, облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи, що забезпечує єдиний технологічний процес введення.

З метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. У картках особових рахунків платників податків на дату проведення останньої облікової операції підбиваються підсумки за всіма графами карток особових рахунків з початку місяця та з початку року (крім граф, що відображають сальдо розрахунків з бюджетом). На кінець місяця після проведення останньої операції здійснюється запис вказаних підсумкових рядків до особового рахунку. Податковий борг платника податків, зборів (обов'язкових платежів) обліковується в картках особових рахунків, що ведуться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби у порядку, визначеному цією Інструкцією. Для контролю за погашенням податкового боргу та застосуванням передбачених нормативно-правовими актами заходів з його ліквідації за запитами підрозділів органу державної податкової служби підрозділом адміністрування облікових показників та звітності формуються відомості про платників, що мають податковий борг. Зазначені відомості формуються на дату запиту для подальшої передачі вказаним підрозділам в електронному вигляді. На суми податкового боргу підрозділом забезпечення податкових зобов'язань органами державної податкової служби формуються податкові вимоги за формою та в порядку, затвердженими наказом ДПА України від 03.07.2001 № 266 «Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків». Податкові вимоги формуються засобами програмного забезпечення на підставі облікових даних карток особових рахунків платників податків та реєструються у реєстрі виданих податкових вимог за кожним боржником окремо.

Наведені положення законодавства дають підставу для висновку про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані карток особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету.

Крім того, відповідно до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України від 31.12.2008 року № 827 за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.

Отже, з наведених нормативних актів вбачається, що обов'язок платника податків подати декларацію з ПДВ узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в Деталізованій базі співставлення, формуються на підставі показників, поданих таким платником податків податкових декларацій з ПДВ з додатком № 5, і повинні їм відповідати.

Суд вважає, що самостійна зміна відповідачем в Деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача на підставі акту перевірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання декларацій (розрахунків) порушує права та інтереси позивача, оскільки позивач, як платник податків, має право розраховувати на те, що задекларовані ним в податкових деклараціях показники податкового кредиту та податкових зобов'язань відповідають показникам з централізованої бази даних податкової звітності.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що дії податкового органу по виключенню з електронної бази даних «Автоматизована система співставлення інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» задекларованих платником податків показників податкового кредиту та податкових зобов'язань в даному випадку є протиправними, оскільки відображення таких відомостей з урахуванням того, що такі відомості повинні співпадати з показниками у податковій декларації платника податку, фактично формує податкові зобов'язання на майбутнє, а отже спричиняє реальні зміни майнового стану такого платника, а належним способом захисту прав та інтересів платника податків повинно бути відновлення в цій базі таких показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, які задекларував платник податків.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги за заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує судові витрати позивачу згідно задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛЕАС» до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області по проведенню зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛЕАС» (код ЄДРПОУ 23021387), в результаті якої було складено Акт №374/223/23021387 від 26 вересня 2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період січень - липень 2013 року.

Визнати неправомірними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області щодо формування в Акті №374/223/23021387 від 26 вересня 2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛЕАС» (код ЄДРПОУ 23021387) щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період січень - липень 2013 року висновку:

-звіркою ТОВ «ГАЛЕАС» документально не підтверджено господарські взаємовідносини з контрагентами - постачальниками за період: січень - липень 2013 року;

-звіркою ТОВ «ГАЛЕАС» встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з контрагентами - постачальниками за період: січень - липень 2013 року;

-звіркою ТОВ «ГАЛЕАС» не підтверджено реальність проведених господарських операцій за період: січень - липень 2013 року з контрагентами - постачальниками з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунку;

-звіркою ТОВ «ГАЛЕАС» не підтверджено реальність проведених господарських операцій за період: січень - липень 2013 року з контрагентами - покупцями щодо реалізації товарів (робіт, послуг), попередньо придбаних у контрагентів - постачальників за період: січень - липень 2013».

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області відновити в електронній базі даних«Автоматизована система співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України «Податковий блок» показники податкової звітності ТОВ «ГАЛЕАС»(код ЄДРПОУ 23021387), зазначених останнім в податкових деклараціях за січень-липень 2013 року.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛЕАС» судовий збір в розмірі 34,41 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) З оригіналом згідно. Постанова не набрала законної сили станом на 12.11.2013 р. СуддяН.В. Захарчук Н.В. Захарчук