Ухвала суду № 35660935, 27.11.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2013 р.Справа № 815/3013/13-а

Категорія: 8.1.1 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді-доповідача - Шевчук О.А.,

суддів: Зуєвої Л.Є., Лук'янчук О.В.,

при секретарі Берекет Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Югком» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2013 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що 21.03.2013 року було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Профіелектронік" за липень 2011 року та визначення їх впливу на податковий облік, в зв'язку з чим було складено акт перевірки № 1976/22-1/31601005 від 21.03.2013 року, на підставі якого відповідачем були прийняті прийняті податкові повідомлення-рішення від 05.04.2013 року №0001012210 та № 0001022210. У висновках вказаного акту, податковим органом зазначено, що позивачем відображені у податковій звітності взаємовідносини із контрагентом без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків. Позивач не погоджується з висновками акту, звернувся до суду про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням по справі, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанцій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що, в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказу начальника ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС від 01.03.2013 року № 663, згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.1, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК України співробітником податкової інспекції проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Югком» з питань дотримання податкового законодавства щодо підтвердження господарських відносин із платником податків - ТОВ «Профіелектронік» за липень 2011 року та визначення їх впливу на податковий облік, за результатами якої складений акт від 21.03.2013 року № 1976/22-1/31601005.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Югком» п.198.1 ст.198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість, які підлягають сплаті до бюджету, за липень 2011 року на 4408 гривень та завищення за вересень 2011 року на 1100 гривень; п.135.5 ст.135 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток, які підлягають сплаті до бюджету, за 2-3 квартали 2011 року на 4566 гривень.

На підставі вищезазначеного акту перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС винесені податкові повідомлення-рішення від 05.04.2013 року № 0001012210, яким ТОВ «Югком» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 4566 гривень, та № 0001022210, яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 3308 гривень і застосовано штрафні санкції в сумі 1102 гривень.

Приймаючи судове рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що висновки перевіряючих, щодо безпідставного формування ТОВ «Югком» податкового кредиту і валових витрат є необґрунтованими, оскільки первинні документи позивача, підтверджують реальність здійснення господарської операції.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 01.06.2011 року між ТОВ «Югком» та ТОВ «Профіелектронік» укладений договір поставки № 110601-18, предметом якого є поставка непродовольчих товарів побутового призначення.

На виконання вищезазначеного договору ТОВ «Профіелектронік» поставило товар (кондиціонери, дренажний насос), згідно видаткових накладних № 110711/-007 від 11.07.2011 року всього на суму 7850 гривень, № 110720/-015 від 20.07.2011 року всього на суму 18600 гривень і виписало податкові накладні № 66 від 11.07.2011 року всього на суму 1308,33 гривень та № 117 від 20.07.2011 року всього на суму 3100 гривень.

Транспортування товару проводилося ФОП Опаренко Є.Б. на підставі договору перевезення вантажів автомобільним транспортом № 01/11 від 04.01.2011 року та товарно-транспортних накладних № 07/11/01 від 11.07.2011 року на перевезення кондиціонерів та дренажного насосу вартістю 7850 гривень (у т.ч. ПДВ 1308,33 гривень) та № 07/11/02 від 20.07.2011 року на перевезення кондиціонерів вартістю 18600 гривень (у т.ч. ПДВ - 3100 гривень) на повернення кондиціонерів вартістю 6600 гривень (у т.ч. ПДВ - 1100 гривень).

Сплачений позивачем в складі ціни товару податок на додану вартість в розмірі 3308,33 гривень віднесений ТОВ «Югком» до податкового кредиту, а сплачені за товари 19850 гривень - до валових витрат підприємства. Розрахунки між сторонами проводились у безготівковій формі, згідно платіжних доручень від 11.07.2011 року № 153 на 7850 гривень (у т.ч. ПДВ в сумі 1308,33 гривень), від 21.07.2011 року № 157 на 18600 гривень (у т.ч. ПДВ - 3100 гривень).

З матеріалів справи вбачається, що кондиціонери та дренажний насос оприбутковані підприємством на баланс (рахунок № 281), як отримані товари для подальшого використання в господарській діяльності платника податків.

Відповідно до п. 201.1, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року платник податку зобов'язаний надати покупцю на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата та видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи зі змісту пункту 2 статті 3 зазначеного Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновки перевірки зроблені лише на підставі акту перевірки від 25.11.2011 року № 363/23-6/37244906, даних інформаційних баз, податкових декларацій без врахування інших документів, обов'язкових для проведення такої перевірки. Висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства є необґрунтованими, оскільки ним не наведено жодної підстави та не надано належних доказів вважати укладену позивачем угоду - нікчемним правочином.

Матеріалами справи підтверджено отримання товару достатніми та належними доказами та не потребує додаткових. Товарність правочину також підтверджується подальшою реалізацією придбаних позивачем від ТОВ «Профіелектронік» товарів - ТОВ «Анкор», ТОВ «Арбат плюс» та ТОВ «Комфорт-Сервіс» із відповідним нарахуванням податкових зобов'язань.

На підставі вищевикладеного колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що постанова Одеського окружного адміністративного суду ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Суддя-доповідач: Шевчук О.А.

Суддя: Зуєва Л.Є.

Суддя: Лук'янчук О.В.