Рішення № 35660587, 20.11.2013, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/2588/13-ц

Провадження №2/713/896/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2013 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Кибич І.А.

з участю секретаря Мірчева О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вижниця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Замостянської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом до відповідачів Замостянської сільської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

В позові зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла її баба ОСОБА_4 Після її смерті залишилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 0,79 га. Вона є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 Крім неї спадкоємцями п'ятої черги за законом є онуки: ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які відмовились від спадщини і на неї не претендують.

Зазначала, що вона своєчасно прийняла спадщину, звернулась до державного нотаріуса Вижницької державної нотаріальної контори Чернівецької області із заявою про прийняття спадщини, однак постановою від 04.11.2013 року нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з тим, що нею не були надані належним чином оформлені документи, що посвідчують право власності ОСОБА_4 на дане майно та витягів з державного земельного кадастру.

Просила визнати за нею право власності на спадкове майно, а саме на земельну ділянку площею 0,79 га., що розташована на території Замостянської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

До початку розгляду справи від позивачки ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, заявлені позовні вимоги підтримує повністю.

До початку розгляду справи від відповідача Замостянської сільської ради Вижницького району Чернівецької області надійшла заява в якій вони позовні вимоги визнають в повному об'ємі та просять розглядати справу за їх відсутності.

До початку розгляду справи від відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутності, проти позову не заперечують.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню в повному об'ємі.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_8, що підтверджується копією свідоцтва про смерть НОМЕР_1 виданого 07.02.2002 року виконавчим комітетом Замостянської сільської ради Вижницького району Чернівецької області.

Після її смерті залишилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 0,79 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Замостянської сільської ради Вижницького району Чернівецької області та належала ОСОБА_8 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ЧВ №005623 від 16.10.2001 року, що підтверджується його копією.

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 05.09.2013 року по цивільній справі №713/1953/13-ц встановлено, що державний акт на право приватної власності на землю серія ІІ-ЧВ №005623 виданий 16.10.2001 року на підставі рішення ХVІ сесії ХХІІІ скликання від 14.03.2001 року Замостянської сільської ради Вижницького району Чернівецької області на ім'я ОСОБА_8, належав померлій ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_8. Також вказаним рішенням встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 є онукою ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5, рішення набрало законної сили.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З Витягу з документації про вартість сільськогосподарських угідь №02/927 від 24.10.2013 року вбачається, що вартість земельної ділянки згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серія ІІ-ЧВ №005623, площею 0,79 га, цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Замостянської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, власником якої є ОСОБА_8, становить 16061,22 грн.

З копії довідки Замостянської сільської ради Вижницького району Чернівецької області №556 від 06.06.2013 року вбачається, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає та перебуває на реєстраційному обліку за місцем постійного проживання в АДРЕСА_1. Її баба, ОСОБА_8 постійно проживала та перебувала на реєстраційному обліку за місцем проживання в АДРЕСА_1, з 1920 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_5. На день смерті ОСОБА_8 в житловому будинку були зареєстровані та проживали ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 - онука, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4 - правнук. Спадкоємців першої черги за законом немає.

З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії №1241/02-31 від 04.11.2013 року державного нотаріуса Вижницької державної нотаріальної контори вбачається, що спадщину ОСОБА_1 прийняла. Однак їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що складається із земельної ділянки площею 0,79 га, що розташована на території Замостянської сільської ради Вижницького району Чернівецької області у зв'язку з тим, що нею не були надані належним чином оформлені документи, що посвідчують право власності ОСОБА_8 на дане майно та витягів з Державного земельного кадастру.

Крім позивачки спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 є її онуки: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які спадщину не прийняли і на спадкове майно не претендують, подавши відповідні заяви до нотаріуса, що підтверджується матеріалами спадкової справи №299/2013 року, заведеної 04.11.2013 року державним нотаріусом Вижницької державної нотаріальної контори Чернівецької області після смерті ОСОБА_8.

Згідно п.1 роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні норми ЦК УРСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим кодексом.

Згідно ст.524 ЦК УРСР (в редакції 1963 р.) "Спадкування здійснюється за законом і за заповітом".

Відповідно до ст.529 ЦК УРСР (в редакції 1963 р.) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.

Відповідно до ст.549 ЦК УРСР в редакції 1963 року, який діяв на час спірних правовідносин, встановлено, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) позивачка ОСОБА_1 є такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_8, що підтверджується матеріалами вищевказаної спадкової справи.

Відповідно до ст.548 ЦК УРСР (в редакції 1963 року) прийнята спадщина визнається належною спадкоємцю з часу відкриття.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Однією з таких підстав є успадкування прав на майно, в тому числі за законом відповідно до ст.1217 ЦК України.

У відповідності до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини, відповідно до статті 1218 ЦК України, входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України (в редакції Закону від 26.04.2003 року) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Згідно ч.1 ст.126 Земельного кодексу України (в редакції Закону від 26.04.2003 року) право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Виникнення права власності на земельну ділянку безпосередньо пов'язане з державною реєстрацією цього права, яка здійснюється шляхом внесення відповідного запису до Книги записів реєстрації державних актів на право власності па землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Відповідно п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» згідно до ст.1225 ЦК право власності па земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Оскільки ОСОБА_1 своєчасно прийняла спадщину після смерті ОСОБА_8, якій було видано державний акт на її ім'я без зазначення кадастрового номера земельної ділянки, право на земельну ділянку в порядку спадкування переходить до спадкоємця за законом, тобто ОСОБА_1

Відповідно до ст.392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як вбачається з державного акту серії ІІ-ЧВ №005623 виданого 16.10.2001 року, кадастровий номер земельної ділянки не зазначений.

Згідно ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 01.01.2013 року) права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Відповідно до ст.16 вказаного Закону державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно вимог ст.19 вищезазначеного Закону державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили.

Згідно до п.п.9 п.27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно є: державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою.

Відповідно до вимог Інструкції «Про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею у тому числі на умовах оренди», яка затверджена наказом Державного Комітету України по земельним ресурсам 04.05.99 №43, присвоєння кадастрового номера земельній ділянці при видачі Державного акта про право приватної власності на землю, на той час нічим не було передбачено.

Враховуючи зазначені вимоги закону, а також з урахуванням наведених вище досліджених судом доказів, суд вважає, що державний акт про право приватної власності на землю, який був виданий 16 жовтня 2001 року є дійсними на сьогоднішній день, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом, є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному об'ємі.

При цьому судом не встановлено порушення нічиїх прав.

Керуючись ст.ст.524, 548, 549 ЦК УРСР (в редакції 1963 р.), ст.ст.125, 126 ЗК України, ст.ст.16, 328, 392, 1217, 1225 ЦК України, ст.ст.10, 60, 212-215 ЦПК України, Суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8, померлої ІНФОРМАЦІЯ_5, на земельну ділянку площею 0,79 га, цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Замостянської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, що належала померлій ОСОБА_8 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія ІІ-ЧВ №005623 виданого 16.10.2001 року на підставі рішення ХVІ сесії ХХІІІ скликання від 14.03.2001 року Замостянської сільської ради Вижницького району Чернівецької області, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №67.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Чернівецької області через Вижницький районний суд Чернівецької області.

Суддя: І. А. Кибич